Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №485/1300/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1300/26

Провадження №2-о/485/59/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 липня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

встановив:

10 липня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаною заявою, в якій просить встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим померла його мати ОСОБА_2 . За звернення до Снігурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України отримано відмову у реєстрації смерті матері, оскільки представлені документи не відповідають формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров"я України від 08 серпня 2006 року №545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті". З метою проведення реєстрації смерті матері, яка йому необхідна для реалізації низки прав, включаючи право власності (спадкування), заявник просить про задоволення заяви.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Заявникподав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, подану заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Снігурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України також згідно письмової заяви просив справу розглядати у його відсутність, проти задоволення заяви заперечень не мають.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

За вимогами ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права,обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Також, пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що заявник у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився у м. Снігурівка Миколаївської області, є громадянином України, що підтверджується даними його свідоцтва про народження та паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14 вересня 1995 року Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 17 липня 1978 року, вбачається, що батьками заявника є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Степ-Виселки Клявлинського району Куйбишевської області, громадянка України, що підтверджується даними її копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 24 вересня 1996 року Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно наданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06 грудня 2022 року, виданого органом розташованого на тимчасово окупованій території, мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Степ-Виселки Клявлинського району Куйбишевської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, про що 06 грудня 2022 року Євпаторійським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим складено актовий запис № 170229910001001863006.

Факт смерті заявника також підтверджується наданою медичною довідкою про смерть виданої на окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті емболія легеневої артерії, новоутворення злоякісне вторинне печінки, новоутворення злоякісне первинне печінкового вигину ободової кишки.

Також, судом досліджені надані заявником фотосвітлини з місця поховання його матері.

Листом начальника Снігурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Нежлукченко А.О. від 01 липня 2026 року за вих.4/21.4-30, заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки подані документи про смерть не відповідають формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров"я України від 08.08.2006 року №545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі Закон) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

В силу ч. 3 ст. 9 Закону будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч.2 цієї статті є недійсним і не створює правових наслідків.

Пунктом 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000р. № 52/5 передбачено: "У зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території".

У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" - "Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 1996 року у справі "Лоізида проти Туречинни", міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, наприклад, реєстрації народження, смерті і шлюбу, "наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканцям тієї чи іншої території", посилаючись на консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого "Намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення, а тому не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд приймає, як доказ у даній справі, інформацію, яка викладена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 06 грудня 2022 року та у медичній довідці про смерть, що видане на окупованій території, а саме що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим.

Встановлення факту смерті матері заявнику потрібно для реєстрації на території України, яка контролюється державними органами, і отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку, що має юридичне значення, з метою реалізації низки прав, включаючи право власності (спадкування). Свідоцтво про смерть матері заявника, яка померла на тимчасово окупованій території України, видане органом, який не визнається державою Україна.

Таким чином, суд вважає підтвердженим факт смерті особи у певний час і в певному місці.

Суд вважає, що вимоги заявника ґрунтуються на законі, знайшли своє підтвердження у ході розгляду його заяви, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 317, ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту смерті.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст.10, 12, 141, 265, 317, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, Україна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Степ-Виселки Клявлинського району Куйбишевської області, громадянки України.

Відповідно ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 10 липня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов