Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №487/2070/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2070/26

Провадження № 2/487/1995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 липня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого: Цуркан Р.С.,

за участю секретаря судового засідання: Довбні І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Мехтієвої С.Н. до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла вищевказана позовна заява, в якій представник позивача просить:

- визнати дійсним договір №770 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 (зі сторони продавця) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (зі сторони покупців) по 1/3 частці кожному, зареєстрований Товарною біржою «САНГАЙ» за №770 від 06.10.2001 року.

Узагальнений виклад позиції позивача.

06.10.2001 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 договір № 770 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цей договір був зареєстрований на Товарній біржі «САНГАЙ» в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстровим № 770 від 06.10.2001 р.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

09.03.2026 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області, Тарнопольською Р. Г. була видана позивачу постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 30/02-31 від 09.03.2026 р. Так, нотаріусом було роз`яснено, що на сьогоднішній день договори, зареєстровані на товарних біржах є недійсними, а отже правовстановлюючий документ, наданий спадкоємцем ОСОБА_1 нотаріусу щодо належності майна спадкодавцеві не відповідає вимогам законодавства України, у зв`язку з чим позивачу необхідно звернутися до суду для визнання вищевказаного договору дійсним та в подальшому надати копію цього рішення суду нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Внаслідок того, що у ОСОБА_1 немає можливості вирішити це питання в позасудовому порядку, у позивача виникла необхідність до звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою суду від 25.03.2026 р. відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 15.06.2026 року призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглядати справу без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі-продажу, 06.10.2001 р. на Товарній біржі “САНГАЙ” укладено договір №770 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , купила квартиру АДРЕСА_1 .

З листа КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.04.2026 р. вбачається, що станом на 28.12.2012 р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2001 року, зареєстрованого на ТБ «Сангай» за №770, зареєстрованого в КП «ММБТІ» 12.10.2001 року за Р№ 17217.

06 березня 2026 року Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу заведена спадкова справа №10/2026 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно статті 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно статті 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У статті 227 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод було обов`язкове лише у випадках укладення договору купівлі-продажу жилого будинку.

Всі умови договору сторонами по угоді виконані в повному обсязі, однак у порушення ст.227 ЦК УРСР, договір нотаріально не засвідчений.

Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами. Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі. Правочин чи договір, які вчинялися під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнанні недійсними на підставі рішення суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі 336/6023/20).

Договір купівлі-продажу №770 від 06.10.2001 р. був укладений відповідно частини другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), недійсним судом не визнавався, а тому є дійсним.

Приймаючи до уваги те, що дійсність даного договору ставиться під сумнів та що позивач не може усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, вимоги позову є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 81 89, 263-265, 279,280-282ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Мехтієвої С.Н. до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір №770 купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , укладений 06.10.2001 на Товарній біржі «САНГАЙ», відповідно до умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , купила квартиру АДРЕСА_1 , який зареєстрований КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" 12.10.2001 року за реєстровим № 17217.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , інші відомості невідомі.

Рішення складено 10.07.2026.

Суддя: Р.С. Цуркан