Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №476/163/25 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/163/25

Провадження № 2/476/26/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошин Василь Васильович, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

11.03.2025 року представник позивачки, адвокат Марку О.В., звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошин Василь Васильович, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке вона заповіла своїй доньці, ОСОБА_3 . Позивачка є пенсіонеркою за віком, а відтак незалежно від змісту заповіту має право на обов`язкову частку у майні спадкодавця. Позивачка зверталася до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав, проте їй було відмовлено через відсутність належних документів, які підтверджують родинні відносини з померлою ОСОБА_5 .

Посилаючись на викладене, просила суд встановити факт родинних відносин позивачки з ОСОБА_5 та враховуючи положення ст. 1241 ЦКК України визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку земельної ділянки площею 9,894 га, кадастровий номер 4823082200:02:000:0112 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Єланецької ОТГ, Миколаївської області. Також просила стягнути з відповідачки всі судові витрати у справі.

17.03.2025 року ухвалою судді Єланецького районного суду Миколаївської області відкрито провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. копію спадкової справи № 22/2022 у відношенні спадкового майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2025 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від Єланецького районного суду Миколаївської області цивільну справу № 490/3215/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та від Єланецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису № 35 від 29 червня 1971 року про встановлення батьківства ОСОБА_6 , якого визнано батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка та її представник не заперечили проти встановлення факту родинних відносин позивачки з ОСОБА_5 , у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку земельної ділянки площею 9,894 га просили відмовити в зв`язку з відсутністю перешкод у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошин В.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи.

Вислухавши сторони, їх представників, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді земельної ділянки площею 9,894 га, яка розташована на території Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Вказану земельну ділянку спадкодавиця заповіла своїй доньці, відповідачці ОСОБА_3 .

У судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальної дії через відсутність належних документів, які підтверджують родинні відносини з померлою ОСОБА_5 .

Вирішити дане питання у позасудовому порядку не видається можливим, а тому нині захист прав позивачки можливий лише шляхом встановлення факту родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_5 .

Суд вважає, що факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , позивачкою та її представником доведено в судовому засіданні і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема копіями свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 25.08.1970 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.10.2022 року, актового запису № 35 від 29.06.1971 року, свідоцтва про встановлення батьківства від 29.06.1971 року серії НОМЕР_3 , атестату про середню освіту від 26.06.1971 року, свідоцтва про восьмирічну освіту від 14.06.1969 року, табеля успішності, поведінки та відвідування за 1985-1986р.р., витягу зі справи № 99 погосподарської книги за 1953-1955р.р. с. Куйбишевка Єланецького району Миколаївської області, витягом з алфавітної книги погосподарського обліку за 1980-1982р.р. та фотознімками з сімейного архіву у різні періоди життя позивачки з померлою ОСОБА_5 .

Також суд вважає, що факт перебування позивачки у родинних відносинах із ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівні матері та доньки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_8 , наданими у судовому засіданні, з яких слідує, що померла ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачка не має іншої можливості підтвердити факт родинних відносин зі своєю померлою матір`ю, але його встановлення породжує юридичні наслідки, оскільки з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації спадкових прав позивачки.

Надані позивачкою та її представником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Таким чином, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд зазначає наступне.

Так, положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1 ст. 1221 цього Кодексу, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями актового запису про смерть № 94 від 06.05.2022 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.05.2022 року.

Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке вона заповіла своїй доньці, відповідачці ОСОБА_3 , що підтверджується копією заповіту посвідченого приватним нотаріусом Єланецького районного нотаріального округу Миколаївської області Волошиним В.В. 23.03.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 144.

Постановою приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.09.2022 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. з заявою про прийняття спадщини на обов`язкову частку спадщини.

Із вищевказаної постанови приватного нотаріуса слідує, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом, не підтвердила належним чином факту родинних зв`язків із спадкодавицею, тому їй відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та роз`яснено ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 1241 ЦК України, вона як пенсіонерка (непрацездатна за віком) має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, тому може звернутися з відповідною заявою до нотаріуса, який веде спадкову справу, належним чином підтвердивши родинні зв`язки.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, захисту в судовому порядку підлягають лише порушені, невизнані та оспорювані права та інтереси.

Судом встановлено, що нотаріус, до функцій якого віднесено видача свідоцтв про право на спадщину, відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину лише у зв`язку з відсутністю факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_5 .

Порушене право в даному випадку відновлюється шляхом встановлення факту родинних відносин. Відповідно, у разі набрання вказаним рішенням суду законної сили, позивачка має право звернутися до нотаріуса з вказаним рішенням суду та оформити право на спадщину у визначеному законом порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Враховуючи, що підставою для відмови нотаріусом позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом була відсутність підтвердження родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, а судом такий факт встановлений і в цій частині суд дійшов висновку про задоволення позову, що усуває перешкоду для отримання свідоцтва про прийняття спадщини, суд вважає за необхідне відмовити у позові в частині визнання права на 1/4 частку земельної ділянки за позивачкою у порядку спадкування за законом, оскільки на даний час перешкод для отримання нею свідоцтва у нотаріальній конторі не існує.

Також представником позивачки заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 1816,80 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 11000 грн. в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошин Василь Васильович, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Велика Солона Вознесенського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 10.07.2026 року.

Суддя Н.В.Чернякова