Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №127/11340/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/11340/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кравчук Ю.Ю.,

провівши відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд змінити розмір аліментів, стягнутих рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2023 у справі №127/12525/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки заробітку (доходу) на 1/8 частку всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину та змінити розмір аліментів; стягнутих рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2023 у справі №127/4704/23, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/3 частки заробітку (доходу) на 1/8 частку всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2023 у справі №127/12525/23, з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу).

Також, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2023 у справі №127/4704/23, з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу).

Необхідність зменшення розміру аліментів позивач мотивує тим, сумарний розмір стягнутих аліментів становить 58,3% його заробітку, що суперечить чинному законодавству.

Крім цього, позивач уклав новий шлюб, в якому у нього народилась дитина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що свідчить про зміну його сімейного стану. Таким чином, тепер він повинен утримувати також новонароджену дитину та дружину, яка не працює та доглядає за дитиною, та її сина від попереднього шлюбу.

На думку позивача, стягнення аліментів у розмірі 1/8 частки від його доходу є справедливим, оскільки вказаний розмір аліментів становитиме 50% від розміру його доходу (50:4) та забезпечить рівність розміру аліментів, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2 подала письмові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позову з підстав його необгрунтованості та безпідставності. Позивач не має обов`язку утримувати пасинка, а також ним не доведено погіршення його матеріального стану. У позивача є можливість сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі. (а.с.66-70)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, просить задовольнити.(а.с.65)

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність. (а.с.43)

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд српави у її відсутність, заперечує проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових поясненнях. (а.с.71)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області №127/4704/23 від 08.05.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2023 року, і до досягнення старшою дитиною повноліття. (а.с.4-5)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області №127/12525/23 від 09.08.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.6-8)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 04.11.2022 Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_1 та ОСОБА_8 04.11.2022 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_9 . (а.с.12)

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.12.2025 Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с.8 на звороті)

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.02.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_12 та ОСОБА_8 (а.с.9)

Згідно з довідкою №146 від 27.03.2026, на утриманні ОСОБА_1 перебувають: дружина ОСОБА_10 , син дружини ОСОБА_11 , донька ОСОБА_6 (а.с.11)

З наданої довідки про доходи (а.с.12 на звороті) та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.13-14) ОСОБА_1 працює та отримує дохід. Суд зауважує, що з витягу з реєстру не вбачається, що розмір доходів позивача зменшився у порівнянні з 2023 роком, коли були постановлені судові рішення про стягнення аліментів. Також з довідки про доходи вбачається, що з заробітної плати позивача здійснюється відрахування аліментів.

Згідно з копією довідки №136 від 03.04.2026, виданої Бершадським відділом державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_12 на утримання сина ОСОБА_11 відсутні у відділі. (а.с.14 на звороті)

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

За приписами пункту четвертого частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

За змістом частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів , а також судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Згідно з ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведене вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в нього змінився сімейний стан, а саме на його утриманні з`явилась ще одна неповнолітня дитина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, на думку суду, позивачем не доведено належними засобами доказування виключні обставини щодо неможливості здійснення виплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у раніше визначеному судом розмірі, з огляду на наступне.

Згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.

В цьому контексті суд констатує, що зміна сімейного стану позивача, а саме наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2024 у справі № №133/548/24 вказує на те, що окрім факту народження нової дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.

Так, з наявних у справі матеріалах вбачається, що позивач є працездатною особою, він офіційно працевлаштований та отримує дохід, та рівень його доходу не зменшився у порівнянні з доходом, який він отримував під час визначення Вінницьким міським судом Вінницької області у справах №127/4704/23 та №127/12525/23 розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на утримання дітей.

Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває син дружини від першого шлюбу – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як на підставу для зменшення розміру аліментів, суд сприймає критично, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.268 СК України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи із вказаного припису Закону, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинка, прямо передбачений законом, лише за сукупності наступних обставин: - такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; - вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Хоча позивачем і були надані докази того, що з батька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не стягуються аліменти в примусовому порядку, проте це не означає, що він не сплачує аліменти добровільно, без участі органів виконавчої служби. Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_11 не має діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати йому належного утримання.

Таким чином, вказана обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2 ст.69 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.

Таким чином, законодавець фактично встановив граничний сумарний розмір аліментів, який підлягає стягненню – 50% від заробітку (доходу) боржника, при цьому цей розмір стосується лише щодо стягнення аліментів за виконавчими документами.

Водночас, сумарний розмір аліментів, який стягується з позивача на підставі рішень у справах №127/4704/23 та №127/12525/23 становить 58,3% (1/3+1/4), що є неправомірним.

Розрахунок відповідача про те, що аліменти саме в 1/8 частки від його доходу будуть справедливими, суд до уваги не бере, оскільки виконавчий документ про стягнення аліментів на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не видано, а тому дана дитина не враховується при розрахунку частки аліментів з 50% доходів платника аліментів.

Суд звертає увагу, що діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримують аліменти в розмірі 1/3 частки від доходів позивача на двох, тобто на кожну дитину припадає по 1/6 від доходів позивача.

При цьому, на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто частки заробітку (доходу) позивача.

Статтею 52 Конституції України передбачено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Водночас, на думку суду, стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, більшому ніж на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є порушенням принципу рівності дітей.

З огляду на викладене, суд вважає, що зменшення розміру аліментів, який стягується на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки доходу позивача до 1/6 частки буде справедливим. Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 жодним чином не заперечувала проти зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь на утримання дітей.

Також суд звертає увагу на те, що в даному випадку сумарний розмір аліментів, який стягується з позивача, становитиме 3/6 частки від його доходу, тобто 50%, що є граничною межею для стягнення аліментів, і це відповідатиме нормам чинного законодавства.

Виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дітей, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, незавищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дітей, на користь яких вони стягуються, а також не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру та не позбавлять позивача, його дружину та дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належного матеріального забезпечення.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст. ст.76-81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2023 у справі №127/12525/23, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки заробітку (доходу) на 1/6 частку всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя