Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №127/1865/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1865/26

Провадження 2/127/392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Коваленко І.П.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Мерженко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що 10 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що Відділ реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області склав актовий запис № 260.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, сторони проживають окремо, шлюбні відносини фактично припинені, взаєморозуміння та взаємодопомога між ними відсутні, а збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Також позивачка послалася на те, що діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Відповідач, на її думку, не бере належної участі в утриманні дітей, не надає регулярної та достатньої матеріальної допомоги, а тому існують підстави для судового визначення розміру аліментів.

Позивачка вказала, що дочка сторін ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання у Державному торговельно-економічному університеті, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Навчання дочки здійснюється на контрактній основі, а також потребує витрат на проживання, харчування, проїзд, користування інтернет-ресурсами, мобільний зв`язок, одяг, взуття, засоби особистої гігієни, продукти харчування та інші потреби повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 позивачка зазначила, що він проживає разом із нею, навчається, потребує щоденного матеріального забезпечення, харчування, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, оплати навчальних, побутових та інших регулярних потреб. Крім того, позивачка послалася на необхідність участі відповідача у додаткових витратах на сина, пов`язаних із розвитком його здібностей.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; змінити їй прізвище після розірвання шлюбу на дошлюбне - « ОСОБА_1 »; стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення сином повноліття; стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років; стягнути зі ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн щомісячно; стягнути зі ОСОБА_2 на її користь сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також роз`яснив учасникам справи їх процесуальні права, зокрема право відповідача подати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача адвоката Мерженко Тетяни Петрівни 20 лютого 2026 року надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що відповідач заперечує проти задоволення позову у заявленому розмірі. Представник відповідача зазначила, що твердження позивачки про проживання відповідача з іншою жінкою належними доказами не підтверджені, а між сторонами у четвертому кварталі 2025 року виникли певні непорозуміння, які, на думку відповідача, були пов`язані, зокрема, з перебуванням позивачки на військовій службі.

Відповідач послався на те, що він не самоусунувся від участі у житті дітей, спілкувався зі стороною позивачки, цікавився станом дітей, здійснював окремі платежі, оплачував мобільний зв`язок, брав участь в оплаті навчання дочки ОСОБА_6 , а також придбавав речі, необхідні для її навчання. Щодо розірвання шлюбу представник відповідача у відзиві зазначила про можливість збереження сім`ї та просила надати сторонам строк на примирення.

Щодо аліментів відповідач зазначив, що заявлений позивачкою розмір є завищеним з урахуванням його матеріального, сімейного стану, стану здоров`я, наявності інших осіб, які потребують допомоги, а також фактичної участі відповідача в окремих витратах на дітей.

Відповідач просив визначити аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, а аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, - у розмірі 1/12 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

У частині вимоги про стягнення додаткових витрат на сина у розмірі 3000 грн щомісячно відповідач просив відмовити, оскільки, на його думку, позивачка не довела наявність підстав для стягнення таких витрат саме у заявленому розмірі та на постійній щомісячній основі.

Від представника відповідача адвоката Мерженко Т.П. 20 лютого 2026 року також надійшло клопотання про надання строку на примирення, однак у подальшому відповідач у судовому засіданні не підтримував це клопотання та проти розірвання шлюбу не заперечував.

Від представника позивачки адвоката Коваленко Ірини Петрівни 03 березня 2026 року надійшла відповідь на відзив.

Відповідь на відзив мотивована тим, що позивачка не погоджується з доводами відповідача та вважає їх необґрунтованими. Представник позивачки зазначила, що відповідач належним чином отримав процесуальні документи та мав можливість реалізувати свої процесуальні права.

Щодо розірвання шлюбу представник позивачки зазначила, що позивачка наполягає на припиненні шлюбу, не має наміру зберігати шлюбні відносини з відповідачем, а примушування до збереження шлюбу суперечить принципу добровільності шлюбу та її інтересам.

Щодо аліментів представник позивачки зазначила, що відповідач має можливість надавати дітям матеріальну допомогу у заявленому розмірі, а окремі добровільні платежі не підтверджують належного, регулярного та достатнього виконання ним обов`язку щодо утримання дітей.

Позивачка наполягала, що син сторін є неповнолітнім і потребує належного утримання, а дочка ОСОБА_7 , яка під час розгляду справи досягла повноліття, продовжує навчання на денній формі та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Позивачка також підтримала вимогу про стягнення додаткових витрат на сина, посилаючись на витрати, пов`язані з розвитком його здібностей, оплатою занять та іншими потребами.

Від представника відповідача адвоката Мерженко Т.П. 13 березня 2026 року надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Заперечення мотивовані тим, що відповідач не погоджується з доводами позивачки, викладеними у відповіді на відзив. Представник відповідача повторно зазначила, що відзив та додані до нього докази подані належним чином, а доводи позивачки щодо строків подання відзиву, вручення процесуальних документів та допустимості доказів є необґрунтованими.

У запереченнях відповідач повторно послався на те, що бере участь у витратах на дітей, здійснював перекази коштів, оплачував мобільний зв`язок, навчання та окремі потреби дітей, а тому твердження позивачки про його ухилення від утримання дітей не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач також зазначив, що заявлений позивачкою сукупний розмір аліментів є надмірним, не враховує його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, наявність інших осіб, які потребують допомоги, та фактичну участь відповідача у витратах на дітей.

У запереченнях представник відповідача підтримала прохання про визначення аліментів на утримання сина у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, на утримання дочки ОСОБА_6 - у розмірі 1/12 частки доходу відповідача, а у частині стягнення додаткових витрат на сина - про відмову в задоволенні позову.

Від представника позивачки адвоката Коваленко І.П. 20 березня 2026 року надійшла заява після отримання заперечень на відповідь на відзив.

Заява мотивована тим, що позивачка не погоджується із запереченнями відповідача та вважає їх необґрунтованими. Представник позивачки повторно зазначила, що надання строку на примирення суперечить волі позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу. Також позивачка не погодилася з доводами відповідача щодо зменшення розміру аліментів, зазначила, що окремі добровільні платежі не підтверджують належного виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дітей, а подані відповідачем докази не підтверджують його неспроможності сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2026 року суд перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання.

Від представника позивачки адвоката Коваленко І.П. 13 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Клопотання мотивоване тим, що для повного та всебічного розгляду справи позивачка просила долучити додаткові докази щодо оплати занять з англійської мови за окремі місяці 2025-2026 років, оплати мобільного зв`язку на дітей, а також витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ щодо транспортного засобу. Позивачка посилалася на те, що ці докази підтверджують фактичні витрати на дітей, потребу дітей у належному утриманні та обставини, пов`язані з майновим станом відповідача.

Від представника відповідача адвоката Мерженко Т.П. 26 червня 2026 року надійшло клопотання про долучення доказів.

Клопотання мотивоване тим, що відповідач просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, які, на його думку, мають значення для правильного вирішення спору. До клопотання додано заяву про відрахування, квитанції за окремі місяці 2025-2026 років та докази направлення цих матеріалів стороні позивачки. Відповідач посилався на ці документи для підтвердження своєї позиції щодо фактичної участі у витратах на дітей та заперечень проти стягнення додаткових витрат у заявленому розмірі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, змінити її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_1 », стягнути аліменти на утримання дітей у заявленому розмірі, а також стягнути додаткові витрати на утримання сина.

Представник позивачки адвокат Коваленко Ірина Петрівна у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, заявах, клопотаннях та письмових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти розірвання шлюбу, однак заперечував проти стягнення аліментів і додаткових витрат у заявленому позивачкою розмірі.

Представник відповідача адвокат Мерженко Тетяна Петрівна у судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та поданих письмових поясненнях. Просила визначити аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, на утримання дочки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, - у меншому розмірі, ніж заявлено позивачкою, а у частині стягнення додаткових витрат на сина - відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 10 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, про що Відділ реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області склав актовий запис № 260. Після державної реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000071304 від 03.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/010751044 від 04.08.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 січня 2008 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000071316 від 03.01.2026 суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08 грудня 2015 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . У свідоцтві батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000071317 від 03.01.2026 суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки комунального закладу «Ліцей "Вікторія-П" Кропивницької міської ради» № 4 від 08.01.2026 ОСОБА_4 навчається у 4-З класі цього закладу освіти та не перебуває на державному утриманні.

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого 02.12.2014, суд встановив, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 № 58792 від 07.01.2026 суд встановив, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у Збройних Силах України з 09.07.2025 по теперішній час.

Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 суд встановив відомості щодо її військового обліку та проходження військової служби.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №436765147 від 24.07.2025 суд установив відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510136300:01:047:0010 та права власності ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Державного торговельно-економічного університету № 945 від 04.09.2025 ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання факультету торгівлі і маркетингу Державного торговельно-економічного університету у м. Києві, навчається на контрактній основі, кінцевий термін навчання - червень 2029 року.

Відповідно до договору № 1910л/бк-2025 від 02.09.2025 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця у Державному торговельно-економічному університеті замовником освітньої послуги є ОСОБА_2 , а здобувачем вищої освіти - ОСОБА_3 .

Згідно з договором № 1910л/бк-2025 від 02.09.2025 освітня послуга надається за спеціальністю «Маркетинг», освітньою програмою «Рекламний бізнес», факультет - торгівлі та маркетингу, форма здобуття освіти - денна, строк навчання - 3 роки 10 місяців. Загальна вартість освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 168800 грн. Вартість одного навчального року становить 42200 грн, а оплата здійснюється частинами по 21100 грн за відповідний етап оплати.

Відповідно до виписки по картковому рахунку відповідача за період 11.08.2025 - 11.08.2025 суд встановив списання коштів у розмірі 21311грн

Відповідно до квитанції від 19.01.2026 відповідач здійснив оплату у розмірі 21311 ) сума операції 21100грн, а решта - комісія), призначення платежу - навчання ОСОБА_3 за договором № 1910л/бк-2025.

Відповідно до попереднього договору № 25773ф-2025 від 07.08.2025 суд встановив, що цей договір стосувався надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця у Державному торговельно-економічному університеті щодо ОСОБА_3 . Замовником зазначено ОСОБА_2 , здобувачем освіти - ОСОБА_3 , а виконавцем - Державний торговельно-економічний університет.

Відповідно до чека від 26.08.2025 суд встановив придбання у магазині Brain товарів, які відповідач пов`язує із забезпеченням навчання ОСОБА_3 , зокрема ноутбука Lenovo LOQ 15ARP9 та комплектуючих, на загальну суму 30621 грн.

Відповідно до чека від 08.09.2025 суд встановив придбання у магазині Brain підставки до ноутбука GamePro CP413 вартістю 600 грн.

Згідно з квитанціями АТ «Ощадбанк» суд встановив, що відповідач здійснював платежі за мобільний зв`язок на номер телефону НОМЕР_7 , яким, за його доводами, користується ОСОБА_3 , а саме: 04.03.2025 - 300 грн, 27.04.2025 - 300 грн, 25.05.2025 - 300 грн, 21.06.2025 - 300 грн, 19.07.2025 - 350 грн, 15.08.2025 - 300 грн, 12.09.2025 - 400 грн, 01.12.2025 - 325 грн, 03.01.2026 - 300 грн, 03.02.2026 - 300 грн.

Відповідно до квитанцій, доданих до позовної заяви та поданих позивачкою додатково, суд встановив, що позивачка здійснювала оплату занять з англійської мови для ОСОБА_4 за окремі місяці 2025-2026 років, зокрема за листопад 2025 року, грудень 2025 року, січень 2026 року, березень 2026 року, квітень 2026 року, у розмірі 1500 грн за кожен відповідний місяць.

Відповідно до платіжних інструкцій, поданих позивачкою, суд встановив оплату мобільного зв`язку за номерами телефону НОМЕР_8 та НОМЕР_9 на суми 320 грн, 360 грн, 320 грн та 300 грн.

Відповідач також долучив заяву на ім`я директора ліцею «Вікторія-П» про відрахування ОСОБА_4 з складу учнів закладу.

Згідно з квитанціями, поданими відповідачем додатково, суд встановив оплату аліментів відповідачем за окремі місяці: грудень 2025 року, січень 2026 року, лютий 2026 року, березень 2026 року, квітень 2026 року.

Відповідно до актового запису про шлюб № 1066 суд встановив відомості щодо шлюбу ОСОБА_2 зі ОСОБА_10 та його подальшого розірвання. Відповідач подав цей доказ у зв`язку з доводами про наявність у нього дочки від попереднього шлюбу.

Відповідно до актового запису про розірвання шлюбу № 1082 від 21.08.2006 суд встановив відомості про розірвання попереднього шлюбу відповідача.

Відповідно до актового запису про народження № 1214 суд встановив, що ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьком зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_10 .

Відповідно до копії довідки №255 від 09.10.2025 встановлено, що повнолітня донька відповідача ОСОБА_11 продовжує навчання у Львівському державному університеті фізичної культури ім. Івана Боберського. На вказаний доказ відповідач посилався як на його обов`язок допомагати матеріально повнолітній доньці від попереднього шлюбу, у зв`язку із продовженням нею навчання.

Згідно з квитанціями АТ «Ощадбанк» та Monobank суд встановив, що відповідач здійснював перекази коштів ОСОБА_11 на картку № НОМЕР_10 , а саме: 06.03.2025 - 1000 грн, 24.03.2025 - 5000 грн, 10.04.2025 - 5000 грн, 15.04.2025 - 8000 грн, 27.10.2025 - 1200 грн, 06.02.2026 - 4000 грн.

Відповідно до посвідчення ветерана серії НОМЕР_11 , виданого 24.04.2015, суд встановив, що ОСОБА_2 має посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 831258 суд встановив відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_2 та встановлення йому інвалідності безстроково.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 від 25.04.1969 суд встановив, що батьками відповідача є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_13 від 06.04.2021 ОСОБА_12 отримує пенсію за віком 3гр загальне захворювання. Відповідач посилався на цей документ у контексті наявності осіб, які потребують його допомоги.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_14 від 16.01.2014 ОСОБА_13 отримує пенсію за віком та має інвалідність 2 групи загальне захворювання. На цей документ відповідач також посилався у контексті допомоги батькам.

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 23.02.2022 суд встановив медичні відомості щодо батька відповідача, на які відповідач посилається як на підтвердження потреби цієї особи у лікуванні та допомозі.

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 23.05.2022 суд встановив медичні відомості щодо батька відповідача.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 22980 від 22.07.2022 суд встановив відомості щодо лікування батька відповідача.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 11319 від 09.10.2023 суд встановив відомості щодо лікування батька відповідача.

Відповідно до рахунку-фактури № 26 від 16.05.2022 суд встановив вартість медичного виробу або медичних товарів у сумі 78750 грн.

Відповідно до квитанції про оплату від 19.05.2022 суд встановив оплату за медичні товари або послуги, пов`язані з рахунком-фактурою № 26 від 16.05.2022.

Відповідно до рахунку-фактури № 65 від 04.10.2023 суд встановив вартість медичного виробу або медичних товарів у сумі 30800 грн.

Відповідно до квитанції від 04.10.2023 суд встановив оплату за медичні товари або послуги, пов`язані з рахунком-фактурою № 65 від 04.10.2023.

Відповідно до протоколу ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору від 31.07.2014 суд встановив медичні відомості щодо члена сім`ї відповідача.

Відповідно до протоколу ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору від 03.10.2023 суд встановив медичні відомості щодо члена сім`ї відповідача.

Відповідно до протоколу ультразвукового дослідження молочних залоз від 25.02.2025 суд встановив медичні відомості щодо члена сім`ї відповідача.

Відповідно до протоколу ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору від 25.02.2025 суд встановив медичні відомості щодо члена сім`ї відповідача.

Відповідно до дослідження сечі А № 06963 від 25.08.2020 суд встановив медичні відомості щодо члена сім`ї відповідача.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 03.03.2026 суд встановив відомості щодо транспортного засобу JAGUAR F-PACE, рік випуску 2018, дата останньої реєстрації 13/11/2025. Dласником транспортного засобу зазначено ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 03.03.2026 суд встановив відомості щодо транспортного засобу HONDA CR-V, рік випуску 2014, дата останньої реєстрації 06.02.2020. У цьому витягу власником транспортного засобу зазначено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 03.03.2026 суд встановив відомості щодо транспортного засобу DODGE JOURNEY, рік випуску 2015, дата останньої реєстрації 03.03.2026. У цьому витягу власником транспортного засобу зазначено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до договору купівлі-продажу садового будинку від 05.11.2025 суд встановив, що ОСОБА_2 набув у власність садовий будинок.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2025 суд встановив, що ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку.

Суд оцінює наведені докази у сукупності. Документи, подані позивачкою, підтверджують факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, наявність двох спільних дітей, зареєстроване місце проживання дітей разом із матір`ю, навчання неповнолітнього сина, проходження позивачкою військової служби, продовження навчання повнолітньою дочкою та наявність у дітей регулярних потреб.

Документи, подані відповідачем, підтверджують його участь в окремих витратах на дітей, зокрема в оплаті частини вартості навчання повнолітньої дочки, придбанні окремих речей для її навчання, оплаті мобільного зв`язку, а також підтверджують наявність сімейних, майнових і медичних обставин, які суд враховує під час визначення розміру аліментів.

Докази щодо ОСОБА_11 суд враховує виключно як обставини, що характеризують сімейний та матеріальний стан відповідача, оскільки вона не є спільною дитиною сторін у цій справі.

Подані позивачкою квитанції щодо занять сина підтверджують окремі платежі за окремі місяці, однак суд надає оцінку цим доказам окремо під час вирішення вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Щодо загальних засад доказування та оцінки доказів.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, тобто фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Щодо вимоги про розірвання шлюбу та зміну прізвища.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частин першої, другої статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя; суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд установив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, про що 10.02.2007 складено актовий запис № 260. Після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

Матеріали справи та пояснення учасників справи підтверджують, що сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, між ними відсутні взаєморозуміння та сімейні стосунки, притаманні подружжю. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та не бажає його зберігати.

Відповідач у судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував та не підтримував клопотання про надання строку для примирення, тому суд не надає окремої оцінки цьому клопотанню.

Сторони мають двох спільних дітей: повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність дітей не усуває права одного з подружжя на розірвання шлюбу, якщо подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам.

За встановлених обставин подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення. Тому вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка також просила після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 . Свідоцтво про шлюб підтверджує, що до державної реєстрації шлюбу позивачка мала прізвище ОСОБА_1 . Тому суд задовольняє цю вимогу.

Щодо вимог про стягнення аліментів.

Згідно з положеннями статей 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування її батьків відповідно до статті 18 Конвенції.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини, тобто аліменти, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено частиною другою статті 182 СК України.

Згідно з частиною першою статті 183 СК України частка заробітку, доходу матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Положеннями статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд зважає на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні неповнолітньої дитини, взаємний обов`язок батьків щодо її утримання, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, та враховує вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, відсутність у дитини самостійного доходу чи заробітку.

Водночас правовідносини щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, регулюються окремими нормами глави 16 СК України.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Щодо розміру аліментів суд враховує, що згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку, доходу платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та (або) користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття, правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син чи дочка.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд має врахувати вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім сином сторін. Він проживає разом із матір`ю, навчається, не перебуває на державному утриманні та потребує щоденного матеріального забезпечення, харчування, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, оплати навчальних, побутових та інших регулярних потреб.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач не заперечує обов`язку утримувати неповнолітнього сина, однак просить визначити аліменти у розмірі 1/6 частки його доходу.

Суд також встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою сторін. На час розгляду справи вона досягла повноліття, однак її вік є меншим двадцяти трьох років.

Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі у Державному торговельно-економічному університеті, навчається на контрактній основі, а кінцевий термін навчання визначений як червень 2029 року.

Відповідач факт навчання дочки не заперечує. Навпаки, відповідач подав договір про надання платної освітньої послуги, за яким він є замовником освітньої послуги щодо навчання ОСОБА_3 , а також подав докази оплати частини вартості навчання у розмірі 21100 грн.

Матеріали справи також підтверджують, що відповідач придбав для потреб навчання дочки ноутбук, комплектуючі до нього та підставку, а також здійснював окремі платежі за мобільний зв`язок.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку, доходу. Відповідач не заперечує обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої дочки, однак просить визначити аліменти у розмірі 1/12 частки його доходу.

Суд враховує, що повнолітня дочка сторін навчається на денній формі, навчання є оплатним, строк навчання триває до червня 2029 року, а тому вона потребує матеріальної допомоги на період навчання. Потреби повнолітньої дочки не обмежуються виключно оплатою освітньої послуги, оскільки навчання потребує витрат на проживання, харчування, проїзд, зв`язок, навчальні матеріали, одяг, взуття та інші повсякденні потреби.

Суд враховує фактичну участь відповідача в оплаті окремих витрат на дочку, зокрема оплату частини вартості навчання, придбання ноутбука, комплектуючих, підставки та оплату мобільного зв`язку. Така участь підтверджує, що відповідач фактично надавав допомогу дочці, однак не припиняє його обов`язку брати участь у регулярному утриманні повнолітньої дочки на період навчання.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги, що відповідач має статус учасника бойових дій, за поданими доказами має інвалідність, посилається на стан здоров`я своїх близьких родичів, надає фінансову допомогу повнолітній дочці від попереднього шлюбу ОСОБА_11 , а також подав докази окремих витрат, пов`язаних із допомогою родичам та дітям.

Докази щодо ОСОБА_11 суд враховує саме як обставину, що характеризує сімейний та матеріальний стан відповідача, а також його довід про надання фінансової допомоги іншій повнолітній дочці. Водночас ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку утримувати спільних дітей сторін.

Документи щодо стану здоров`я близьких родичів відповідача та понесених витрат на медичні потреби суд також враховує як обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів. Разом із тим такі обставини не припиняють обов`язку відповідача брати участь в утриманні неповнолітнього сина та повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Суд бере до уваги, що позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у сукупному розмірі 5/12 частки його доходу, а саме 1/4 частки доходу на утримання неповнолітнього сина та 1/6 частки доходу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Відповідач визнає обов`язок брати участь в утриманні дітей, однак заперечує проти заявленого позивачкою розміру аліментів та просить визначити аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частки доходу, а на утримання дочки ОСОБА_6 - у розмірі 1/12 частки доходу.

Суд враховує, що правова природа утримання неповнолітньої дитини та повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, є різною. Обов`язок відповідача утримувати неповнолітнього сина ґрунтується на статті 180 СК України, а обов`язок утримувати повнолітню дочку на період навчання - на статтях 199, 200 СК України.

Однак у кожному з цих випадків суд оцінює обставини, визначені статтею 182 СК України, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших осіб, які потребують допомоги, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Суд бере до уваги потреби неповнолітнього сина, потреби повнолітньої дочки у зв`язку з продовженням навчання, матеріальний і сімейний стан сторін, стан здоров`я відповідача, докази щодо стану здоров`я близьких родичів, фінансову допомогу повнолітній дочці від попереднього шлюбу, фактичну участь відповідача в окремих витратах на дітей, а також сукупний розмір аліментного навантаження.

Оцінивши встановлені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що справедливим, розумним і співмірним є стягнення з відповідача аліментів на кожну дитину у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку, доходу щомісячно.

Такий розмір у сукупності становить 1/3 частку доходу відповідача та забезпечує баланс між інтересами дітей і можливостями платника аліментів.

При цьому інтереси неповнолітнього сина додатково захищає законодавча гарантія мінімального розміру аліментів - не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Інтереси повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, забезпечує визначення аліментів у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, що враховує оплатний характер її навчання, денну форму навчання та потребу в регулярній матеріальній допомозі до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За правилами статті 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Тому аліменти на утримання неповнолітнього сина та повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, необхідно стягувати з дня пред`явлення позову до суду - з 21 січня 2026 року.

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат на неповнолітнього сина.

Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

До таких особливих обставин закон відносить випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами, зокрема хворобою, так і позитивними фактами, зокрема схильністю дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або потребою дитини в оздоровленні та відпочинку біля моря чи на гірському курорті. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до цієї норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий із батьків зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Частина друга статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, зокрема музичного інструменту або спортивного спорядження, витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини, тобто хворобу, каліцтво, і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування, придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо.

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, які здійснюються протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою, зокрема тяжка хвороба або каліцтво, додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами, наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо. При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою про збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються з положеннями пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 цієї постанови зазначено, що передбачені статтею 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами, зокрема розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені як негативними, так і позитивними фактами.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами, наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

З огляду на викладене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Позивачка просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина у розмірі 3000 грн щомісячно. Вона обґрунтовує цю вимогу тим, що син відвідує додаткові заняття, зокрема заняття з англійської мови, а також потребує оплати інших витрат, пов`язаних із його розвитком і забезпеченням.

Суд враховує, що додаткові заняття дитини можуть мати значення для розвитку її здібностей. Водночас сам факт оплати окремих занять за окремі місяці не дає підстав для стягнення з іншого з батьків 3000 грн щомісячно без належного підтвердження стабільного характеру таких витрат, їх розміру, необхідності фінансування наперед і строку, протягом якого такі витрати мають здійснюватися.

Подані позивачкою квитанції підтверджують оплату занять у певні місяці, однак не підтверджують, що додаткові витрати на сина постійно становлять саме 3000 грн щомісяця. Позивачка також не надала доказів, які підтверджують довгостроковий обов`язок сплачувати саме таку суму, стабільний графік занять, необхідність фінансування витрат наперед або розрахунок майбутніх витрат у заявленому розмірі.

Платежі за мобільний зв`язок належать до поточних побутових витрат на дитину. Такі витрати охоплює загальне аліментне утримання і вони самі по собі не утворюють додаткових витрат, викликаних особливими обставинами за статтею 185 СК України.

Суд також враховує, що позивачка одночасно заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у частці від доходу відповідача. Аліменти спрямовані на забезпечення звичайних, регулярних і передбачуваних потреб дитини, зокрема харчування, одягу, навчальних, побутових та інших щоденних витрат. Додаткові витрати мають іншу правову природу і не можуть дублювати поточні витрати на дитину.

Відповідач заперечує проти стягнення додаткових витрат у заявленому розмірі та посилається на те, що позивачка не довела підстав для щомісячного стягнення 3000 грн. Також відповідач подав докази, якими обґрунтовує свою участь в окремих витратах і заперечення проти стягнення додаткових витрат у фіксованому щомісячному розмірі.

Оцінивши подані сторонами докази у сукупності, суд доходить висновку, що позивачка не довела наявність правових і фактичних підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на сина у розмірі 3000 грн щомісячно.

Подані докази підтверджують окремі платежі, але не підтверджують заявлений щомісячний розмір, необхідність фінансування витрат наперед і їх характер як додаткових витрат, викликаних особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України.

Тому у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн щомісячно необхідно відмовити.

Щодо судових витрат та негайного виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов у частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню, а позивачка сплатила судовий збір за цю вимогу у розмірі 1331,20 грн. Тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути сплачений нею судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 1331,20 грн.

Позивачка звільнена від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки суд задовольняє дві аліментні вимоги частково, судовий збір за ці вимоги підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 2662,40 грн, тобто по 1331,20 грн за кожну задоволену аліментну вимогу.

У частині вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину суд відмовляє, тому підстав для покладення на відповідача судового збору за цю вимогу немає.

Позивачка не заявила вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому суд не вирішує питання про їх розподіл.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки суд стягує з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина та повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, рішення в цій частині необхідно допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням встановлених обставин, досліджених доказів та наданої їм правової оцінки, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 24, 105, 110, 112, 113, 141, 180-183, 185, 191, 199-201 СК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 10 лютого 2007 року, актовий запис №260.

Після розірвання шлюбу змінити ОСОБА_1 прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 .

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_16 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_16 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 січня 2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн щомісячно - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_16 , судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1331,20 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , у дохід держави судовий збір за вимоги про стягнення аліментів у розмірі 2662,40 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_16 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. В. Горбатюк