Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №127/36684/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36684/25

Провадження № 2/127/8506/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Іщенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 06.08.2024 року він надав відповідачу грошові кошти у сумі 76 800,00 грн, що підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою (договором позики).

Вказаними договором позики відповідач засвідчив, що позичив у ОСОБА_1 76 800,00 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот гривень нуль копійок), та зобов`язувався щомісяця, починаючи з вересня 2024 року сплачувати 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот гривень) не пізніше 27 числа. Таким чином, зобов`язувався закрити всю суму позики до 27 лютого 2025 року. Тобто, остаточна дата повернення позичених грошових коштів - 27 лютого 2025 року. В узгоджений сторонами строк Відповідач борг не повернув. Телефонні дзвінки позивача з приводу повернення коштів він ігнорує. 15 жовтня 2025 року позивач направив на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача претензію, з проханням повернути позичені гроші.

Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, та у встановлений домовленістю строк позичені грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач вимушений звертатися до суду за захистом свого права. Крім того, позивач бажає також стягнути з Відповідача три проценти річних від простроченої суми, що складає 1 685,39 грн. (з розрахунку: (76 800,00 грн. (сума боргу) х З% (процентна ставка) х 267(кількість днів прострочення)/365 (днів у році) = 1 685,39 грн.).

Ухвалою суду від 24.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2 не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, не заперечувала, щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повторно, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що справу слід розглянути ухваливши заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України, відповідно до якої, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06.08.2024 року було укладено в письмовому вигляді Договір позики. (а.с.8).

Відповідно до умов Договору Відповідач в якості Позичальника отримав від Позикодавця грошові кошти у розмірі 76 800,00 грн.

Даним договором було узгоджено, що відповідач зобов`язався щомісячно починаючи з вересня сплачувати 12 800 грн. не пізніше 27 числа кожного місяця. Таким чином, зобовязується закрити всю суму позики до 27.02.2025 року.

15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача письмову претензію з вимогою повернення боргу (а.с.11-12), яка добровільно виконана не була.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічні по суті висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №6-1967цс15,від 08.06.2016 у справі №6-1103цс16 та вказівки в постанові ВСУ від 26.09.2018 у справі № 483/1953/16-ц, які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для застосування іншими судами загальної юрисдикції таких норм права.

Так, відповідно до вказаних висновків Верховного Суду України, досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні також виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд зважає, що сторони уклали договір позики, відповідачем отримана сума коштів у позику, однак отримана сума не повернута позивачу і до цього часу, а тому на користь позивача слід стягнути борг за договором позики в розмірі 76 800,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому також слід стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, що складає 1 685,39 грн. (з розрахунку: (76800,00 грн. (сума боргу)хЗ% (процентна ставка)х267(кількість днів прострочення)/365 (днів у році)= 1 685,39 грн.).

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 510, 524-527, 530, 533, 553-554, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 49, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 06.08.2024 року в сумі 76 800,00 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот гривень нуль копійок), та три проценти річних в розмірі 1 685,39 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять гривень тридцять дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 06.07.2026 року.

Суддя: