Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №137/679/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/679/26

09 липня 2026 р. 3/137/311/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, зі слів - не працюючого, за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650327 , 26.04.2026 о 09 год 37 хв по вул. Центральній, 15, в с. Рибаче Вінницького райоун Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу результат – 0,36 ‰. Оскільки водій не погодився з результатом огляду, його було направлено до КНП «ВОКПЛ ім. академіка О.І. Ющенка» для проведення огляду лікарем-наркологом. За результатами медичного огляду встановлено 0,44 ‰ алкоголю.

Таким чином ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

09.07.2026 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Хомічом А. у судовому засіданні подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на його переконання, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Медичний огляд проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, у редакції наказу № 338/825 від 16.05.2025, а саме без проведення обов`язкового підтверджуючого лабораторного дослідження методом газорідинної хроматографії та без відбору біологічних зразків, у зв`язку з чим висновок медичного огляду є недійсним. Інших належних і достатніх доказів перебування особи у стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.05.2026 у справі № 199/6704/21, згідно якої результати технічних засобів із гранично низькими показниками алкоголю не можуть самі по собі без підтвердження результатами лабораторних досліджень беззаперечно свідчити про перебування особи у стані сп`яніння, оскільки допускають методичну похибку. Відтак просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 39-40).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника. Крім того, пояснив, що в день події, працюючи за наймом, їхав до дачного кооперативу для виконання робіт із ремонту димаря, коли його зупинили працівники поліції. Поліцейські повідомили, що вбачають у нього ознаки алкогольного сп`яніння, хоча, за його словами, алкогольних напоїв він не вживав. Він добровільно погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», який показав результат 0,36 ‰. Оскільки ОСОБА_1 був упевнений, що не перебуває у стані сп`яніння, не погодився з отриманим результатом, після чого працівники поліції запропонували пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, на що він також погодився. Зі слів ОСОБА_1 , до медичного закладу вони їхали близько 40 хвилин. У лікарні в нього не відбирали зразків крові чи сечі, хоча він запитував про це. Медичний огляд полягав виключно у повторному дослідженні видихуваного повітря за допомогою приладу «Drager». Результати вже були вищі, ніж при первісному тесті, хоча він весь час був з поліцейськими. Будь-яких інших досліджень не проводилося. ОСОБА_1 зазначив, що не погодився і з результатом медичного огляду, оскільки алкогольних напоїв чи будь-яких ліків не вживав, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а також не приймав жодних лікарських препаратів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Так, ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

На підтвердження інкримінованого правопорушення надано протокол серії ЕПР1 № 650327 (а.с. 1) відповідно до якого 26.04.2026 о 09 год 37 хв по вул. Центральній, 15, в с. Рибаче Вінницького райоун Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку зі годои водія на місці зупинки трспногозтого засобу результат – 0,36 ‰. Оскільки водій не погодився з результатом огляду, його було направлено до КНП «ВОКПЛ ім. академіка О.І. Ющенка» для проведення огляду лікарем-наркологом. За результатами медичного огляду встановлено 0,44 ‰ алкоголю.

Висновком медичного огляду КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» за № 0324 від 26.04.2026 (а.с. 4) станом на 10 год 35 хв 26.04.2026 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 0,40 ‰ (0,44‰).

Факт керування транспортним засобом 26.04.2026 ОСОБА_1 не оскаржується та є підтвердженим наявним в матеріалах справи відеозаписом.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки, зокрема, стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що особа перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 2ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У своєму клопотанні про закриття провадження у справі захисник зазначає, що висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується лише на результаті тесту, при цьому відсутні результати лабораторного підтвердження у визначеному порядку, що ставить під сумнів об`єктивність встановлення стану алкогольного сп`яніння.

21.05.2026 було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Хоміча О., витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» (вул. Пирогова, 109, м. Вінниця, 21005) результати газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.04.2026 року (а.с. 30).

З відповіді КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» вбачається, що 26.04.2026 ОСОБА_1 було проведено клінічний огляд та інструментальне дослідження із використанням газоаналізатора «Alcotest 6820» для визначення вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Разом із тим заклад охорони здоров`я повідомив, що підтверджуючі лабораторні дослідження, зокрема газорідинна хроматографія з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі, а також газова (рідинна) хромато-мас-спектрометрія, не проводилися у зв`язку з відсутністю необхідного матеріально-технічного забезпечення (а.с. 37).

Згідно п.8 та п.9 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства Внутрішніх Справ України Міністерства Охорони Здоров`я України № 338/825 від 16травня 2025року «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735». Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

Оскільки під час медичного огляду ОСОБА_1 дослідження видихуваного повітря на вміст алкоголю показало позитивний результат, відповідно до вимог Інструкції № 1452/735 обов`язковим було проведення підтверджуючого лабораторного дослідження методом газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі. Однак, як вбачається з відповіді закладу охорони здоров`я, таке лабораторне дослідження не проводилося у зв`язку з відсутністю необхідного матеріально-технічного забезпечення, що свідчить про недотримання вимог пунктів 6, 8, 9 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735.

Згідно з п.21 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735 - висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Наведене свідчить, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 26.04.2026 , складений лікарем КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» є недійсним, тобто є неналежним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки зроблений на підставі тесту, без проведення обов`язкового лабораторного дослідження для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 24.02.2020 року у справі № 823/1022/16 правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп`яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

Такий підхід узгоджується як із правовими позиціями Верховного Суду, так і з усталеною практикою судів апеляційної інстанції, зокрема Хмельницького апеляційного суду у постанові від 04.11.2025 у справі № 686/19933/25 та Вінницького апеляційного суду у постанові від 07.05.2026 у справі № 137/414/26, в яких наголошено, що відсутність належного підтверджуючого лабораторного дослідження виключає можливість визнання висновку про стан сп`яніння належним та допустимим доказом.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Слід зазначити, що завданням судочинства є не збирання доказів, а оцінка доказів наданих суду на підтвердження інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене, приходжу до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.

Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 247, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суддя: Гопкін П. В.