Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №136/438/22 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/438/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" липня 2026 р. м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши подання начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про звільнення від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності його виконання стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Ткачук О. звернувся до суду із зазначеним поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб, у зв`язку із закінченням строку давності її виконання, мотивуючи тим, що Постанова Липовецького районного суду Вінницької області від 26.04.2022, справа 136/438/22, щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді адміністративного арешту на 10 (десять) діб, набрала законної сили 09.05.2022.

18.05.2022 до відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про виконання даної постанови, проте виконати постанову Липовецького районного суду не вдалося, оскільки даний громадянин з 27.05.2022 року по теперішній час проходить військову службу відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 у військовій частині НОМЕР_2 .

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 26.04.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

Згідно вимог ч. 1, 4 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Вказана постанова суду набрала законної сили та 17.05.2022 була звернута до виконання шляхом направлення до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 КУпАП така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної Поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

За приписами ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Згідно вимог ст. 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Постанова про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб була звернута до виконання вчасно.

Таким чином, стаття 303 КУпАП визначає лише строк звернення постанови до виконання, проте не врегульовує питання строку давності її фактичного виконання після своєчасного звернення до виконання.

Отже, КУпАП не містить правового механізму визначення строку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення після її своєчасного звернення до виконання, що зумовлює необхідність застосування аналогії закону.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як кримінальні у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення". У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання щодо звільнення особи від відбування покарання у виді адміністративного арешту у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення, а тому суд вважає за необхідне застосувати до вказаних правовідносин аналогію закону, а саме - положення статті 80 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Також встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин.

Відповідно до положень ст.304, 305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Таким чином, беручи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів ухилення правопорушника від відбуття адміністративного арешту, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст.283, 284, 304 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб, накладеного постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 26.04.2022 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО