Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №125/1096/26 — Барський районний суд Вінницької області

125/1096/26

3/125/267/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., за участі: секретаря судового засідання Войтюк В.М., прокурора Конончука В.В., особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Сержант ОСОБА_1 , старший стрілець 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин 03.04.2025 подав щорічну декларацію за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

09.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких просить звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Обставини несвоєчасного подання декларації визнає, розкаюється. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій. 24.01.2023 під час виконання завдань із оборони України він отримав тяжке поранення, наслідком якого стало визнання його Військово-лікарською комісією 10.10.2023 обмежено придатним до військової служби. У зв`язку зі станом здоров`я його було переведено для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, він вперше зіткнувся з обов`язком подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Зазначає, що не є професійним державним службовцем, раніше не мав досвіду роботи з реєстрами НАЗК, отримання кваліфікованого електронного підпису та збору документів, необхідних для декларування. Несвоєчасне подання декларації на три дні (до 03.04.2025) було зумовлене виключно відсутністю належних технічних навичок та практичного досвіду, а не наміром приховати доходи чи ухилитися від здійснення фінансового контролю. Вважає, що така незначна затримка не спричинила жодних корупційних ризиків або негативних наслідків для суспільства чи держави. Крім того, у протоколі зазначено реквізити військового квитка, який відповідно до статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не належить до документів, що посвідчують особу громадянина України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення визнав, розкаявся. Зазначив, що не вчинятиме подібного. Письмове клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності підтримав, просив його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Прокурор у судовому засіданні висловив позицію про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Судом були встановлені такі обставини.

Згідно з даними копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 158 від 17.06.2024, ОСОБА_1 прийнято на посаду головного сержанта-командира 1 відділення охорони 3 взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 166 від 25.06.2024, ОСОБА_1 переведено на посаду стрільця-санітара 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , а потім переведено на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 43 від 12.02.2025), згодом - на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 359 від 25.12.2025).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов?язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов?язків згідно із законодавством.

Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.

Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента України та інших нормативно - правових актів щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обов?язки військової служби.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці, визначені Законом України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

У примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено, що суб?єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, ОСОБА_1 є також суб?єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 65-1 Закону «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в-г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, серед яких щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію за 2024 рік до 31.03.2025. Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 03.04.2025 о 08:50 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, є очевидним, що ОСОБА_1 допустив відповідне порушення Закону та подав декларацію з пропуском встановленого строку.

Разом з тим, оцінюючи аргументи особи, яка притягується до відповідальності, про визнання діяння малозначним, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Закон не містить заборони щодо застосування положень ст. 22 КУпАП до адміністративних правопорушень, що передбачені статею 172-6 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, що вченене ОСОБА_1 , полягає у поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з пропуском встановленого законом строку на три дні.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, - є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Суд також ураховує, що ОСОБА_1 ніколи не був державним службовцем, та вперше набув обов`язку подавати декларацію лише у зв`язку з отриманням поранення під час захисту Батьківщини, та вимушеним переведенням, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, для служби у ТЦК.

З огляду на викладені вагомі обставини, а також, ураховуючи порушення строку лише на три дні, суд вважає, що наслідки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення не становлять суспільної небезпеки, а правопорушення не заподіяло і не могло заподіяти значної шкоди суспільним або державним інтересам, тому суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 172-6, 283-285, 287-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 1, 3, 45 Законом України «Про запобігання корупції»,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши ОСОБА_1 усне зауваження.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2026.

Суддя