Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №922/1518/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1518/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Фізичної особи- підприємця Піддубка Сергія Миколайовича

про стягнення коштів 12 921,65 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи- підприємця Піддубка Сергія Миколайовича , в якому просить стягнути на свою користь:

-заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії без укладання договору в сумі 264,28 грн. за листопад 2021 року, на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

-заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 11677,05 грн. за період: з грудня 2021 по березень 2022 року, з листопада 2022 року по квітень 2023 року на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

-заборгованість за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн. за період з грудня 2021 по вересень 2023 на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

-заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 614,70 грн. за період з липня 2022 по вересень 2023 на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи №922/1518/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.05.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№13010) в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю фактичного споживання теплової енергії, посилаючись на те, що спірне приміщення не використовувалось, господарська діяльність у ньому не здійснювалася, приміщення перебуває у стані ремонту після влучання авіаційного боєприпасу 11.03.2022, а сам відповідач має статус внутрішньо переміщеної особи.

03.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 13432), в якій зазначає, що доводи відповідача про відсутність фактичного споживання теплової енергії є необґрунтованими, оскільки належне відповідачу нежитлове приміщення розташоване у багатоквартирному будинку, обладнаному централізованою системою опалення, та перебуває у єдиному тепловому контурі будинку. На підтвердження факту надання послуг посилається на акти підключення та відключення житлового будинку до системи теплопостачання, акт готовності будинку до опалювального періоду. Також позивач наголошує на відсутності належних доказів на підтвердження доводів відповідача щодо пошкодження приміщення внаслідок бойових дій, його відключення від централізованого теплопостачання чи неможливості отримання послуг у спірний період, у зв`язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з приписами ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, суд встановив таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 14.07.2025 №435264695) Піддубко Сергій Миколайович є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 24-27 загальною площею 50,1 кв.м. в житловому будинку літ. «А-9» по вул. Олександра Лавренка (раніше назва Кашуби), буд. 2 у м. Харкові.

Актом № 177/6336 від 16.06.2022 встановлена готовність житлового будинку АДРЕСА_1 до опалювального періоду 2022- 2023.

На підставі Актів підключення/включення споживача від 19.10.2021 №177/14518, від 28.10.2022 №177/15406, від 06.04.2023 №177/16169 здійснювалося постачання теплової енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Олександра Лавренка (раніше назва Кашуби), буд. 2 у м. Харкові.

Приміщення, яке належить Відповідачу, розташоване у багатоквартирному будинку № 2 по вул. Олександра Лавренка у м. Харкові, має систему опалення централізовану та єдину з внутрішньобудинковою системою опалення. Система опалення приміщення є єдиною і невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку. Окремий тепловий ввід у приміщенні відсутній. Підключення та відключення послуги з постачання теплової енергії у приміщення здійснюється разом з житловим будинком.

Актами від 23.06.2021 №173/8896, від 22.06.2022 №173/9995 встановлена готовність житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 58 до опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023.

Позивач зазначає, що станом на момент подання даного позову по особовому рахунку Відповідача (17700- 9218) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 264,28 грн. за листопад 2021.

Окрім цього позивач зазначає, що на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), на офіційному сайті КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Оскільки Приміщення, котрі належать відповідачу на праві приватної власності, розташовані розташовані у багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Олександра Лавренка, буд. 2 у м. Харкові, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Індивідуального договору.

Згідно умовами Індивідуального договору КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" як виконавець зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Положеннями пункту 51 Індивідуального договору передбачено, що він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до пункту 32 Індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 30 Індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку відповідача (17701- 9218) обліковується заборгованість за Індивідуальним договором за послугу з постачання теплової енергії в сумі 11677,05 грн, за період: з грудня 2021 року по березень 2022 року, з листопада 2022 року по квітень 2023 року, а також абонентську плату за послугу з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн. за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.

Листом від 09.04.2026 № 98-98/200 Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 13, частини першої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Договір з технічного обслуговування), який укладається з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті Позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022. За умовами якого КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" як виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внітрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 13 Договору з технічного обслуговування, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як зазначає позивач, Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку Відповідача (17701- 9218) обліковується заборгованість за технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання за Договором з технічного обслуговування в сумі 614,70 грн., за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Індивідуальним договором та Договором з технічного обслуговування, а також споживання теплової енергії без достатніх правових підстав (за відсутності договору) позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за бездоговірне користування тепловою енергією, а також заборгованості за Індивідуальним договором, абонентської плати за Індивідуальним договором, а також заборгованості за Договором з технічного обслуговування.

За змістом статей 4, 5 ГПК України, статті 15 ЦК України та статті 20 ГК України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.

Щодо позовних вимоги про стягнення заборгованості за тепловою енергією та за абонентської платою, суд зазначає наступне.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у різні періоди, за які позивачем у даній справі було здійснено нарахування теплової енергії, регулюються ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (чинними в спірний період, далі - Правила №630), Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (чинними в спірний період, далі - Правила №1198), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, тощо.

У Законі України "Про теплопостачання" та Правилах №1198 надано визначення поняттю "споживач", а саме:

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);

- споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил);

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил №1198 споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку спірна заборгованість виникла в листопаді 2021.

внаслідок споживання теплової енергії у Приміщенні, котре належать на праві власності відповідачу.

Відповідно до абзацу четвертого статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачений обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (пункт 4 Правил №1198).

Матеріали справи не містять доказів підписання договору на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем у листопаді 2021 року.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний сплатити за фактично отриману теплову енергію.

Суд зазначає, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (див. правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17 та постанові від 21.05.2019 року у справі №922/4239/16).

А отже, оскільки сторони не перебували в договірних правовідносинах у листопаді 2021, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, то поставлена відповідачу теплова енергія є безпідставно набутою, а отже, до даних правовідносин повинні застосовуватись положення статей 1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п. 4 ч. З ст. 1212 Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини (див. постанову Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17).

У відповідності до актів включення та відключення опалення, наявних в матеріалах справи, позивачем були надані відповідачу житлово-комунальні послуги теплової енергії, при цьому система опалення приміщення відповідача є єдиною системою опалення будівлі, що свідчить про те, що у даному випадку відповідачем було спожито теплову енергію без укладення відповідного договору, тобто без достатньої правової підстави.

Позивачем була поставлена теплова енергія відповідачу у листопаді 2021 на загальну суму 264,28 грн. грн, що підтверджується актом про підключення опалення на початку опалюваного сезону та актом про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону, а також рахунком-фактури за грудень 2021 року. та розрахунком суми основної заборгованості.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості з оплати поставленої позивачем теплової енергії в листопаді 2021 в розмірі 264,28 грн не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 264,28 грн за листопад 2021.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною першою статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Предметом спору у цій справі як вже було зазначено вище є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг за постачання теплової енергії, абонентської плати та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Індивідуальним договором та Договором з технічного обслуговування, які є публічними договорами.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами в даній справі, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", який введено в дію з 01.05.2019.

Цим Законом регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

В обґрунтування висновку про те, що правовідносини між КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" та ФОП Піддубко С.М. регулюються Індивідуальним договором, позивач посилається на абзац третій пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та частину п`яту статті 13 цього Закону.

Згідно із частиною сьомою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Відповідно до вказаних норм договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг (абзац третій пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання (частина п`ята статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин.

Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) передбачено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

31.10.2021 на офіційному сайті КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" http://www.hts.kharkov.ua/ в мережі Інтернет був розміщений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Також 01.07.2022 опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з позивачем як виконавцем комунальної послуги.

Суд зауважує, що законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому не підписання заяви-приєднання до договору не є наслідком відсутності підстав для укладання договору, оскільки у даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не узалежнює його укладеності від обов`язковості підписання заяви-приєднання.

Системний аналіз наведених правових норм, які регулюють, відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг та їх оплати, дає підстави для висновку, що оплата за житлово-комунальні послуги здійснюється виключно на договірних засадах, які відповідають типовому договору і не можуть містити інших оплачуваних додаткових умов.

Отже, відповідачем була прийнята (акцептована) оферта позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", шляхом надання послуг з теплопостачання.

З огляду на це, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини внаслідок приєднання ФОП Піддубко С.М. до умов Індивідуального договору.

Відповідно до пункту 5 Індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 Індивідуального договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Індивідуального договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 Індивідуального договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 47 Індивідуального договору).

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. (пункт 31 Індивідуального договору).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за відповідачем обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 11 677,05 грн за період з грудня 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по квітень 2023 року. А заборгованість по абонентській платі за період з грудня 2021 року по вересень 2023 рок складає 365,62 грн.

Враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд дійшов висновку щодо підтвердженості заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в загальному розмірі 11 677,05 грн та за абонентську плату в розмірі 365,62 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність фактичного споживання теплової енергії, невикористання спірного нежитлового приміщення та його перебування у стані ремонту після пошкодження внаслідок бойових дій, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, належне відповідачу нежитлове приміщення розташоване у багатоквартирному житловому будинку, обладнаному централізованою системою теплопостачання, та перебуває у єдиному тепловому контурі будинку. Позивачем на підтвердження факту надання послуг надано акти підключення та відключення житлового будинку до системи опалення, акт готовності будинку до опалювального сезону а також відомості обліку споживання теплової енергії за період з 17.11.2021 по 06.04.2023.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дано визначення терміну «нежитлове приміщення» - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку.

За змістом ст. ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власність зобов`язує.

Отже, сам по собі факт невикористання приміщення або нездійснення у ньому господарської діяльності не свідчить про відсутність надання послуги з постачання теплової енергії та не звільняє власника нерухомого майна від обов`язку утримувати належне йому майно та оплачувати житлово-комунальні послуги у випадках, передбачених законом.

Відповідач посилається на пошкодження приміщення за адресою м.Харків,вул.О.Лавроненко,2 внаслідок влучання ворожої авіаціїї з 11.03.2022 р, однак жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин суду не надав. Зокрема, у матеріалах справи відсутні акти обстеження пошкодженого майна, докази припинення теплопостачання, відключення приміщення від централізованої системи опалення або інші докази, які б підтверджували неможливість отримання спірних послуг у заявлений позивачем період.

З огляду на викладене, суд оцінює доводи відповідача як необґрунтовані та такі, що не підтверджені належними і допустимими доказами, а відтак не спростовують обставин, покладених позивачем в основу заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

З урахуванням приписів пункту 34 Індивідуального договору строк оплати поставленої теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по квітень 2023 року та плати за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем заборгованості суду не надано у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 11677,05 грн та абонентської плати в сумі 365,62 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 614,70 грн. за період з липня 2022 по вересень 2023, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11.08.2021 №197) (надалі - Порядок №219).

Порядок №219 поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньо-будинкових мереж.

Обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі – внутрішньо-будинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (пункт 4 розділу 1 Порядку №219).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньо-будинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (пункт 6 розділу 1 Порядку №219).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньо-будинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (пункт 7 розділу 1 Порядку №219).

Так, на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 01.07.2022 опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Відповідно до положень пункту 30 Договору з технічного обслуговування цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

За умовами пункту 4 Договору з технічного обслуговування фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами підключення підключення/включення від 19.10.2021 №177/14518, від 28.10.2022 №177/15406, від 06.04.2023 №177/16169.

У постанові від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 Верховний Суд за аналогічних обставин погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що споживач фактично акцептував умови Типового індивідуального договору шляхом отримання відповідних послуг теплопостачальника.

Відповідно до пункту 11 Договору з технічного обслуговування вартість послуг з технічного обслуговування (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818 грн. за 1 кв. м (з ПДВ) опалювальної площі.

Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку Відповідача (17701- 9218) обліковується заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором-2 в сумі 614,70 грн., за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним заборгованості у зазначеному розмірі за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором з технічного обслуговування.

Таким чином заборгованість за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за Договором з технічного обслуговування, що утворилася за період з липня 2022 по вересень 2023, становить 614,70 грн і така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Піддубка Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119):

- заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії без укладання договору в сумі 264,28 грн. за листопад 2021 року, на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

- заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 11677,05 грн. за період: з грудня 2021 по березень 2022 року, з листопада 2022 року по квітень 2023 року на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

- заборгованість за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн. за період з грудня 2021 по вересень 2023 на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут»;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 614,70 грн. за період з липня 2022 по вересень 2023 на рахунок НОМЕР_1 , АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП «Харківські теплові мережі» філія «Харківзбут».

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. на рахунок НОМЕР_3 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут", код ЄДРПОУ 45929670.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю. Мужичук