Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №910/5022/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2026Справа № 910/5022/26

за позовом Головного управління Національної поліції у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-прозоро"

про стягнення 24689,33 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-прозоро" про стягнення 24689,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на закупівлю товарів за державні кошти № 509ВПЗ від 30.07.2025 р. в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 8134,75 грн. пені та 16554,58 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/5022/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову не заперечує, однак просить суд застосувати положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025 р. між Головним управлінням Національної поліції у м. Києві (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошини-прозоро" (постачальник) укладено договір на закупівлю товарів за державні кошти № 509ВПЗ, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна сума договору складає 236494,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник зобов`язаний доставити і передати покупцю товар на умовах „DDP - м. Київ", Залізничне шосе 9 (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.), протягом 30 днів з дня укладення договору, але не пізніше 15.08.2025 р.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець повинен сплатити поставлений товар на підставі видаткової накладної, підписаної представниками сторін, не пізніше 90 днів з дати поставки товару постачальником.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання, але не пізніше 31.12.2025 р. (п. 10.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив поставку товару 05.11.2025 р., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № 437 від 05.11.2025 р. на суму 205150,00 грн. та № 781 від 05.11.2025 р. на суму 31344,00 грн.

Враховуючи, що відповідач здійснив поставку товару поза межами встановленого договором строку, позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-прозоро" штрафних санкцій, передбачених п. 7.1 договору № 509ВПЗ від 30.07.2025 р.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаними обома сторонами видатковими накладними № 437 від 05.11.2025 р. та № 781 від 05.11.2025 р., відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором на закупівлю товарів за державні кошти № 509ВПЗ від 30.07.2025 р., оскільки здійснив поставку товару не до 15.08.2025 р., як це передбачено п. 4.1 договору, а 05.11.2025 р.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору визначено, що у разі невиконання постачальником зобов`язань за цим договором, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення зобов`язання, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості товару.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені за період з 15.08.2025 р. по 05.11.2025 р. (при цьому, фактично позивач здійснив нарахування пені за період з 16.08.2025 р. по 04.11.2025 р., тобто за 81 день), суд дійшов висновку, що пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленій позивачем сумі 8134,75 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 7% штрафу, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим штраф підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у заявленій позивачем сумі 16554,58 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій на 90%.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

У даному випадку, вирішуючи питання щодо зменшення пені та штрафу, суд враховує, що відповідач не надав суду доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та обґрунтованих пояснень щодо неможливості поставки товару у встановлений договором строк. Крім того, підписавши договір № 509ВПЗ від 30.07.2025 р., відповідач погодився з усіма його умовами, зокрема щодо поставки товару не пізніше 15.08.2025 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності виняткових обставин для зменшення неустойки.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-прозоро" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 25, код 45504596) на користь Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код 40108583) 8134 (вісім тисяч сто тридцять чотири) грн. 75 коп. пені, 16554 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 58 коп. штрафу, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду

Суддя Людмила ШКУРДОВА