Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №904/4610/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4610/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши заяви та клопотання сторін

про здійснення розподілу судових витрат

у справі № 904/4610/24

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мандриківська-134"

про зобов`язання надати інформацію та документи, стягнення моральної шкоди, заборону вчиняти дії, визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025 у справі № 904/4610/24 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025 у справі №904/4610/24 залишено без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ОСОБА_1 .

11.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №904/4610/24 та стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСББ «Мандриківська-134» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

11.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат аналогічного змісту, що й подана ним заява.

15.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких він просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні у справі № 904/4610/24; у разі надання додаткових доказів, що підтверджують реальність правочину, суттєво зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні у справі № 904/4610/24.

22.05.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить покласти на Позивача судові витрати, які складаються з оплати витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 26 000,00 гривень.

23.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких він просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 26 000,00 грн, в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає, що розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Суд не вбачає підстав для виклику сторін та вважає за можливе розглянути питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сторін без повідомлення учасників справи.

Стаття 59 Конституції України декларує, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; постанову Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 прямо зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи засвідчується наступне.

В поданих до суду апеляційних скаргах ОСОБА_1 не зазначав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

У поданих до суду заяві та клопотанні позивач повідомив, що розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в апеляційній інстанції становить 30 000, 00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додаються:

1) Копія Договору про надання правничої допомоги №б/н від 14.02.2025 року.

2) Детальний опис робіт наданих послуг професійної правничої допомоги адвокатом при розгляді даної справи:

1. Підготовка та складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 року (4,5 год.) – 9000 грн.

2. Підготовка та складання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025 року (3,5 год.) – 7000 грн.

3. Складання інших процесуальних документів (заяви, клопотання):

3.1. Усунення недоліків апеляційної скарги після залишення без руху та подання відповідної заяви до суду (1 год.) – 2000 грн.

3.2. Письмові пояснення від 27.02.2026 року на відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення у справі (3 год.) – 6 000 грн.

3.3. Письмові пояснення від 27.02.2026 року на відзив на апеляційну скаргу на основне рішення у справі (3 год.) – 6 000 грн.

Загальна сума складає: 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень).

3) Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2026 року.

4) Додаткова угода №1 від 10.03.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №б/н від 14.02.2026 року.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно із ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З положень ч. 2 ст. 124 ГПК України слідує, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Схожа позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/9024/21, від 11.01.2024 у справі №924/423/23, на які посилається скаржник.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 08.02.2024 у справі №295/3068/20.

Тобто, застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року термін «дискреційні повноваження» визначається як повноваження, що залишають адміністративному органу деяку міру свободи, що стосується рішення, яке буде прийнято. Це дає йому змогу обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин.

Дискреція суду (суддівський розсуд) — це право та можливість суду обирати найкращий варіант рішення з декількох юридично допустимих, передбачених законом, на основі обставин справи та принципів права. Вона дозволяє судам діяти самостійно, не узгоджуючи вибір, але лише в межах, встановлених законодавством, забезпечуючи справедливість та ефективність правосуддя.

Апеляційний суд наголошує, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому стороні необов`язково з точністю прогнозувати понесення судових витрат у справі та передбачати їх розмір, адже за приписами ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Однак, позивач міг та зобов`язаний був надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, чого ним зроблено у даній справі не було взагалі, і вказане не залежало від об`єктивних причин, а є суб`єктивним чинником, який особа, що звернулась із відповідною заявою, могла передбачити і повинна була уникнути.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що сторони поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного принципу господарського судочинства, що є неприпустимим.

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 не було подано попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу разом із першими заявами по суті спору (апеляційними скаргами).

Зазначене свідчить про недотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України, які надають право стороні на відшкодування понесених на професійну правничу допомогу витрат.

Як передбачено ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

А наслідком неподання попереднього розрахунку може бути прийняття судом рішення про відмову у відшкодуванні відповідних судових витрат.

В свою чергу, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому за загальним правилом інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України ).

З огляду на те, що ОСОБА_1 не було зазначено попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу разом із першими заявами по суті спору, а апеляційний суд не задовольнив апеляційні скарги ОСОБА_1 та залишив оскаржувані судові рішення без змін, у відшкодуванні його витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити, поклавши їх на самого заявника.

Натомість у поданих до суду відзивах на апеляційні скарги, відповідач повідомляв суд, що:

- орієнтовний розрахунок судових витрат в цьому апеляційному провадженні складає 10 000,00 грн. З наступного розрахунку: 6 000,00 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу та 4 000,00 грн. участь в одному судовому засіданні. У разі необхідності вчинення представником відповідача додаткових процесуальних дій чи підготовки документів, сума витрат буде збільшення, відповідно до умов договору між адвокатом та відповідачем. Відповідач також заявляє, що документи щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть надані протягом розгляду справи, або після ухвалення рішення у справі, враховуючи дату їх підписання (оплати). Тому, відповідач разом з заявою по суті подає клопотання про стягнення судових витрат (відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025);

- орієнтовний розрахунок судових витрат в цьому апеляційному провадженні складає 16 000,00 грн. З наступного розрахунку: 12 000,00 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу та 4 000,00 грн. участь в одному судовому засіданні. У разі необхідності вчинення представником відповідача додаткових процесуальних дій чи підготовки документів, сума витрат буде збільшення, відповідно до умов договору між адвокатом та відповідачем. Відповідач також заявляє, що документи щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть надані протягом розгляду справи, або після ухвалення рішення у справі, враховуючи дату їх підписання (оплати). Тому, відповідач разом з заявою по суті подає клопотання про стягнення судових витрат (відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025).

У поданому до суду клопотанні відповідач наголосив, що з урахуванням того, що вказані два провадження були об`єднані в одне провадження, то представник відповідача надалі здійснює розрахунок витрат на професійну правничу допомогу стосовно участі в судовому засіданні, як за одне судове засідання при розгляді апеляційних скарг на основне та додаткове рішення, але з урахуванням кількості таких судових засідань призначених у даному апеляційному провадженні.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 26000,00 грн:

1). 12 000,00 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення,

2) 6 000,00 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення,

3) 4 000,00 грн. за участь в судовому засіданні 15.04.2026 р.

4) 4 000,00 грн. з участь в судовому засіданні 27.05.2026 р.

Крім того, зауважив, що:

- Договір про надання правничої (правової) допомогу від 22.02.2024 р., додаткова угода 3 від 13.11.2024 та додаткова угода 3/1 від 13.01.2025 р. були надані через ЕС разом з клопотанням надані у якості додатків в суді першої інстанції 01.04.2025 р.;

- Додаткова угода 3/3 від 16.01.2026 р. була надана 18.01.2026 р. разом з відзивом на додаткове рішення;

- Акти 15, 16, 17, рахунки та докази оплати надаються разом з даним клопотанням, а саме: Акт, рахунок та оплата.

Судом встановлено, що 22 лютого 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Мандриківська-134" (клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) укладено договір №22/02 про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 10-11 том 2, а.с. 89-90 том 3).

За умовами пункту 1.1 договору адвокат приймає на себе доручення клієнта - про надання йому правової (правничої) допомоги обумовленої ним в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт - зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової (правничої) допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.

Зміст доручення: захист прав і інтересів клієнта, а саме, але не виключно: вести справи клієнта та бути уповноваженим представником з правом підпису, в усіх судах за різними принципами поділу, у тому числі територіальності, спеціалізації та інстанційності, а також у найвищому суді у системі судоустрою - у Верховному Суді, з усіма правами, що дані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, скаржнику, заявнику, представнику свідка, потерпілого, цивільного позивача/ відповідача, третьої особи, кредитору, боржнику, стягувачу, у в тому числі з правом підпису та подання позову, зустрічного позову, відзиву, заперечення, клопотань, заяв, скарг, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, апеляційної скарги, касаційної скарги, інших процесуальних документів та інших документів, оскарження рішення суду, одержання рішень суду, квитанцій про сплату судового збору, звернень, листів, запитів та інших документів; надавати консультації як письмові так і усні з питань які виникають у клієнта в рамках даного договору; надавати запити в інтересах клієнта, надавати роз`яснення прав і обов`язків клієнта, консультації з правових питань; залучати у разі необхідності помічників, адвокатів та/або інших фахівців/ спеціалістів, у тому числі у різних галузях та спеціалізація, а також виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з виконанням даного договору (п. 1.2 договору).

Клієнт зобов`язується, зокрема, оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень; своєчасно виплачувати адвокату гонорар у розмірі і на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1 договору).

В пункті 4.1 договору сторони погодили, що розмір та порядок оплати гонорару за надання послуг адвоката клієнту, обумовлених п. 1.2 даного договору встановлюються у додаткових угодах до даного договору.

Цей договір складено в двох примірниках, по одному для кожної із сторін, набирає юридичної сили з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

13 листопада 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Мандриківська-134" (клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) укладено додаткову угоду №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/02 від 22.02.2024 (а.с. 91-92 том 3).

Відповідно до п. 1.2 адвокат здійснює представництво клієнта у господарській справі № 904/4610/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ "Мандриківська-134" (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 договору адвокату виплачується гонорар, який складається з частин у наступному розмірі:

- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву – 10 000,00 грн, заперечення – 6 500,00 грн, клопотань, заяв тощо – 2500,00 грн за кожний процесуальний документ; заперечення з процесуальних питань від 3000,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду – 3 000,00 грн (п. 2.1);

- ведення справи у суді першої інстанції (участь у судових засіданнях (підготовче провадження та/або по суті розгляду справи) в інтересах клієнта у суді першої інстанції у якості представника відповідача, встановлюється – 3 500,00 грн за одне судове засідання (п. 2.1.1) (п. 2 додаткової угоди).

У суму гонорару не включаються фактично понесені витрати адвокатом при виконанні даного доручення (сплата судового збору, поштові витрати, отримання витягів, виписок тощо, витрати на транспорт для участі у судових засіданнях, інші незаплановані витрати тощо). У разі наявності таких витрат, порядок та підстави відшкодування фактичних витрат адвоката зазначаються у відповідних додаткових угодах до договору (п. 2.6 додаткової угоди).

Оплата гонорару за п.2.1 здійснюється клієнтом адвокату у наступному порядку: за підготовку відзиву на позовну заяву протягом 10 (десяти) календарних днів з дати укладення даного договору; за підготовку та подання процесуальних документів до суду протягом 10 (десяти) днів з вчинення відповідної процесуальної дії; за участь у судових засіданнях - протягом 5 (п`яти) днів з дати такого засідання (п. 2 додаткової угоди).

Оплата гонорару клієнтом адвокату здійснюється на розрахунковий рахунок погоджений сторонами, на підставі рахунку/акту/договору (п. 5 договору).

Гонорар адвоката сторони погодили у фіксованому розмірі. Загальна сума гонорару складається з сум за кожну процесуальну дію/документ. У разі, якщо розмір гонорару сторонами за будь-які дії/підготовку документу не визначений даною додатковою угодою, сторони керуються додатком №1 до даної додаткової угоди. У разі, якщо судове засідання не відбулося (відкладення/перенесення) у зв`язку з неприбуттям адвоката, з поданням відповідного клопотання, то оплату суми гонорару за таке судове засідання клієнт має право не здійснювати, якщо інше не буде погоджено сторонами. У всіх інших випадках сума гонорару за участь у судовому засіданні адвоката клієнтом сплачується у повному обсязі та не залежить від причин за яких не відбулося судове засідання. Остаточний розмір гонорару адвокату сторони зазначають в акті надання правничої (правової) допомоги (далі – акт). Сторони складають акт за результатами кожної окремої процесуальної дії адвокатом/складанням документу або за декількома такими результатами (проміжні акти). Не підписання клієнтом акту, не звільняє клієнта від обов`язку здійснити оплату гонорару адвокату у строки і розміри, визначені даною угодою. Підтвердженням надання правничої допомоги є вчинення процесуальної дії чи подання процесуального документа адвокатом (п. 7 додаткової угоди).

Також сторонами підписано додаток №1 "Розмір гонорару адвокату при наданні правової (правничої) допомоги /господарська справа/" до додаткової угоди №3 від 13.11.2024 до договору №22/02 від 22.02.2024 (а.с. 92 том 3).

15 січня 2025 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Мандриківська-134" (клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) укладено додаткову угоду №3/1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/02 від 22.02.2024 (а.с. 93 том 3).

Сторони погодили викласти п. 2.1 пункту 2 додаткової угоди №3 від 13.11.2024 у наступній редакції:

"Відповідно до п. 4 договору адвокату виплачується гонорар, який складається з частин у наступному розмірі:

- за послуги з правового аналізу матеріалів справи, підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву – 10 000,00 грн, заперечення – 6 500,00 грн, клопотань, заяв тощо – 2500,00 грн за кожний процесуальний документ; заперечення з процесуальних питань від 3000,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду – 3 000,00 грн, підготовка відзиву після прийняття судом заяви про зміну підстав позову 4 500,00 грн, підготовка заперечень та клопотання про витребування доказів після їх уточнень – 1 500,00 грн".

16 січня 2026 року між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Мандриківська-134" (клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) укладено додаткову угоду №3/3 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/02 від 22.02.2024.

Сторони погодили викласти п. 2.2 пункту 2 додаткової угоди №3 від 13.11.2024 у наступній редакції:

« 2.2. за послуги ведення справи у Центральному господарському апеляційному суді (участь у судових засіданнях) в інтересах Клієнта, у разі необхідності підготовки та подання апеляційних скарг на ухвали суду – 7 000,00 грн., на рішення суду - 16 000,00 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу – 12 000,00 грн., підготовки відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення – 6 000,00 грн., відповіді на відзив – 7 500,00 грн., підготовка заперечень/ пояснень – 5 000,00 грн./ 3 500,00 грн. за кожний процесуальний документ; клопотання, заяви – 2 500,00 грн. за кожний процесуальний документ, ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду – 3 500,00 грн».

В подальшому між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Мандриківська-134" (клієнт) та Носовою Вікторією Іванівною (адвокат) складені та підписані акти про надання правничої допомоги:

- акт №15/03-26 від 28.01.2026. Відповідно п. 1, 4 Додаткової угоди № З від 13.11.2024 р. (далі - Угода) до Договору про надання правової допомоги № 22/02 від 22.02.2024 року (надалі - Договір) Адвокат надав, а Клієнт прийняв надану правову допомогу (справа №904/4610/24). Гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Угоди складає: підготовка та подання через підсистему «Електронний Суд» відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення у розмірі 6 000,00 грн.

Надані послуги оплачені клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією №986 від 29.01.2026 на суму 6 000,00 грн.

- акт №16/03-26 від 20.02.2026. Відповідно п. 1, 4 Додаткової угоди № З від 13.11.2024 р. (далі - Угода) до Договору про надання правової допомоги № 22/02 від 22.02.2024 року (надалі - Договір) Адвокат надав, а Клієнт прийняв надану правову допомогу (справа №904/4610/24). Гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Угоди складає: підготовка та подання 15.02.2026 р. до Центрального апеляційного господарського суду, через підсистему "Електронний Суд", відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 р. у розмірі 12 000,00 грн.

Надані послуги оплачені клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією №1007 від 24.02.2026 на суму 12 000,00 грн.

- акт №17/03-26 від 17.04.2026. Відповідно п. 1, 4 Додаткової угоди № З від 13.11.2024 р. (далі - Угода) до Договору про надання правової допомоги № 22/02 від 22.02.2024 року (надалі - Договір) Адвокат надав, а Клієнт прийняв надану правову допомогу (справа №904/4610/24). Гонорар за правову допомогу надану відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Угоди складає: участь в судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду 15.04.2026 р. у розмірі 4 000,00 грн.

Надані послуги оплачені клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією №1053 від 18.04.2026 на суму 4 000,00 грн.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №22/02 про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.2024 (а.с. 89-90 том 3); ордер серії АЕ №1334143 від 14.11.2024 (а.с. 6 том 2). Статус адвоката Носової Вікторії Іванівни підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 2195 від 25.10.2021 (витяг з Єдиного реєстру адвокатів України).

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 26 000,00 грн.

У постанові від 31.05.2022 у справі № 927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: “Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено”.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (див. постанову Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, які надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанова Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19).

В свою чергу, за правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права”.

Так, процесуальні документи, наявні у справі: відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025, а також участь у судовому засіданні 15.04.2026 підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатом Носовою В.І.

Щодо заперечень позивача, зокрема, про неспівмірність заявленої суми відповідачем до стягнення з огляду на складність справи, то такі є необґрунтованими, адже Векслером Б.М. подано 2 апеляційні скарги (обсягом тексту на 64 арк. та 11 арк.), які містять значну кількість доводів щодо незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та підстав апеляційного оскарження.

Для належної підготовки відзивів на апеляційній скарги об`єктивно потребується копітка робота на проведення аналізу та синтезу інформації, а також дослідження судової практики, в тому числі тієї, на яку посилався скаржник.

Вказуючи про відсутність значних витрат по часу адвокатом для підготовки відзивів, Векслер Б.М. втім не спростовує такі та не обґрунтовує, яка саме кількість часу є об`єктивно необхідною для виготовлення того чи іншого документу у даній конкретній справі. До того ж, витрати на складання таких документів є фіксованими, що відображено у досягнутій ОСББ «Мандриківська-134» з адвокатом домовленості в додатковій угоді №3/3 від 16.01.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №22/02 від 22.02.2024.

Суду також не представлено доказів того, що вартість участі представника відповідача в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду 15.04.2026 в розмірі 4000,00 грн не є адекватною до обсягу наданих послуг та/або не відповідає ринковим цінам на такого роду послуги у відповідному регіоні.

Колегія судді відхиляє як безпідставне твердження позивача, що «платіжне доручення №986 від 29.01.2026 року на суму 6 000,00 грн, в призначенні платежу вказано: рах.№14/03.22.02 від 29.01.2026 року, Акт №15/03-26 від 28.01.2026 року. Варто звернути увагу, що рахунок №14/03.22.02 від 29.01.2026 року до клопотання відповідачем не долучалось, а тому невідомо на підставі якого документу здійснено вищезазначену оплату. Вважаємо, що витрати в розмірі 6 000 00 грн не підлягають стягненню, оскільки відповідачем не доведено на підставі яких документів така оплата здійснена», адже, по-перше, платіжне доручення № 986 від 29.01.2026 на суму 6 000,00 грн у призначенні платежу містить посилання на Акт №15/03-26 від 28.01.2026, в якому сторонами підтверджено надання послуг у справі №904/4610/24 саме вартістю 6 000,00 грн, а, по-друге, відповідачем долучено до клопотання про стягнення витрат рахунок №15/03.22.02 від 29.01.2026 на відповідну суму, що свідчить про допущення у призначенні платежу описки в зазначенні номеру рахунку, однак не спростовує обставин реального надання адвокатської послуги з підготовки та подання через підсистему «Електронний Суд» відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення та оплати її вартості клієнтом для цілей подальшого розподілу витрат (відшкодування за рахунок іншої сторони).

При цьому суд звертає увагу на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 (див. також постанову Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 912/3033/19, додаткову постанову Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 925/331/20), за якою «наявність в окремому документі помилки чи неточності у його оформленні не є підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, адже певні недоліки в заповненні документів мають виключно оціночний характер».

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги зауваження позивача, що відповідно до заяви представник відповідача просить стягнути витрати за судове засідання 27.05.2026 року в розмірі 4 000 грн, однак судове засідання 27.05.2026 року не відбулось у зв`язку з відрядженням судді, що підтверджується ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 року.

Дійсно, як встановлено судом, в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 було повідомлено, що у зв`язку з відрядженням судді-члена колегії, судове засідання, призначене на 27.05.2026 не відбудеться, внаслідок чого розгляд справи №904/4610/24 було призначено на 17.06.2026 о 12 год. 00 хв., а тому заявлення до стягнення витрат за участь в судовому засіданні, у випадку завчасної проінформованості сторін, що таке не відбудеться, є безпідставним й таких витрат, пов`язаних, зокрема, з проїздом до суду для здійснення представництва, можливо було уникнути, тобто такі очевидно не є неминучими.

З урахуванням принципів розумності, пропорційності; ступеню складності справи; кількості та обсягу поданих у справі заяв по суті, доказів; змісту та обсягу виконаних відповідних робіт (наданих послуг), беручи до уваги критерій реальності витрат на професійну правничу допомогу та заперечення іншої сторони щодо їх розміру, суд апеляційної інстанції визначає розумно обґрунтованою суму витрат на послуги адвоката відповідача загалом на суму 22 000,00 грн (за складання відзивів на апеляційні скарги, представництво інтересів в судовому засіданні 15.04.2026).

Зважаючи на результат апеляційного оскарження (відмову в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 ) вказану суму витрат належить стягнути з позивача на користь ОСББ «Мандриківська-134», натомість в решті на суму 4 000,00 грн відмовити.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відшкодуванні витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн за рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мандриківська-134", поклавши їх на заявника.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мандриківська-134" (ідентифікаційний код 38433071; вул. Мандриківська, буд. 134, м. Дніпро, 49000) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 22 000,00 грн, про що видати наказ.

В іншій частині вимог відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко