Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №906/633/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Справа № 906/633/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Кульчій І.М., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Паршаков О.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача - Черемін Д.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2026 року у справі №906/633/26 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за заявою Малинської міської ради

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову до подачі позову

Малинська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просила забезпечити позов Малинської міської ради до подання позовної заяви шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб (в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, ренти) квартир, розташованих у 160-ти квартирному житловому будинку (блок "Б" на 100 квартир ІІ черга) - І-й пусковий комплекс 50 квартир по вул. Машинобудівників, 10 в м. Малині Коростенського району Житомирської області до набрання законної сили рішенням суду у справі за вищевказаним позовом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Малинська міська рада має намір звернутися до господарського суду з позовом до ТОВ "Компанія Форест" про зобов`язання виконати умови договору підряду від 31.05.2013. Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги про зобов`язання відповідача спільно з Малинською міською радою погодити розподіл житлових квартирних площ у 160-квартирному житловому будинку за адресою: вул. Машинобудівників, 10, м. Малин, шляхом підписання відповідного протоколу погодження розподілу житлових площ, а також після його підписання протягом п`яти робочих днів підписати акт приймання-передачі площ об`єкта, визначених договором підряду. На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач здійснює відчуження квартир у спірному будинку третім особам, що може унеможливити або істотно ускладнити виконання майбутнього судового рішення, у зв`язку з чим просить заборонити ТОВ "Компанія Форест" відчужувати спірні квартири до вирішення спору по суті.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2026 року у справі №906/633/26 заяву Малинської міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб (в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, ренти) квартир, розташованих у 160-ти квартирному житловому будинку (блок "Б" на 100 квартир ІІ черга) - І-й пусковий комплекс 50 квартир по АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі №906/633/26 за позовом Малинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест".

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником доведено наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення та предметом майбутнього позову, а також існування реальної загрози утруднення або унеможливлення ефективного захисту його прав у разі подальшого відчуження відповідачем спірних квартир. Суд дійшов висновку, що заборона на їх відчуження є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову, який має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті та забезпечує збереження існуючого стану правовідносин до вирішення спору. Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не встановив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Компанія Форест" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2026 року у справі №906/633/26.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість майбутніх позовних вимог та не дослідив умови договору підряду від 31.05.2013, зокрема відсутність погодженого сторонами протоколу розподілу квартирних площ, який є невід`ємною частиною договору, а також доказів ухилення відповідача від його підписання. Крім того, на думку апелянта, договір не містить істотних умов договору підряду, а відтак не створює юридичних зобов`язань щодо передачі квартир Малинській міській раді. Також скаржник вказує, що застосований захід забезпечення позову не містить ідентифікації квартир, відчуження яких заборонено, унаслідок чого фактично блокує господарську діяльність товариства та є неспівмірним із заявленими вимогами. Окремо апелянт зазначає, що суд розглянув заяву без надсилання її копії відповідачу та без дослідження всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову.

Малинська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №906/633/26 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Кульчій І.М., судді: Мельник О.В., Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Форест" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.05.2026 у справі №906/633/26 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів (відомостей) про наявність у ТОВ "Компанія Форест" зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України України.

08.06.2026 на виконання вимог ухвали суду представник ТОВ "Компанія Форест" надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату від 11 червня 2026 року №01-05/432 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Олексюк Г.Є. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/633/26.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №906/633/26 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Кульчій І.М., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2026 року у справі №906/633/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09 липня 2026 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 09.07.2026 представники сторін брали участь у режимі відеоконференції та підтримали свої вимоги й доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до рішення Малинської міської ради від 04 грудня 2007 року "Про прийняття недобудованого 160 квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 до комунальної власності територіальної громади м. Малина" прийнято з державної власності до комунальної власності територіальної громади м. Малина недобудований 160-ти квартирний житловий будинок по вул. Машинобудівників, 10.

За результатами засідання конкурсної комісії по відбору претендентів на делегування функцій замовника на завершення будівництва (160-квартирний житловий будинок по вул. Машинобудівників, 10) від 29.05.2013 протокол № 1 визнано ТОВ "Компанія Форест" переможцем конкурсу по набуттю функцій замовника на завершення будівництва 160 -квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартирна секція).

Рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради від 29.05.2013 №141 "Про делегування функцій замовника" (далі - Рішення №141) затверджено протокол №1 від 29.05.2013 засідання конкурсної комісії по відбору претендентів на делегування функцій замовника на завершення будівництва 160-ти квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартирна секція). Пунктом 2 Рішення №141 вирішено делегувати функції замовника по завершенню будівництва 160-ти квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартирна секція) ТОВ "Компанія Форест". Пунктом 3 Рішення №141 вирішено передати ТОВ "Компанія Форест" в тимчасове користування недобудований 160-ти квартирний житловий будинок по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартирна секція) на період його будівництва (до прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією). Пунктом 4 Рішення №141 погоджено наступний порядок розподілу житлових площ. ТОВ "Компанія Форест" належить 88 (вісімдесят вісім) відсотків загальної площі житла Об`єкту згідно проєктно-кошторисної документації, Малинській міській раді належить 12 (дванадцять) відсотків, з яких 7 (сім) відсотків загальної площі житла Об`єкту передається міській раді в місячний термін після введення в експлуатацію ІІ секції, а 5 (п`ять) відсотків – місячний термін після введення в експлуатацію ІІІ секції.

Рішенням Малинської міської ради від 12.07.2013 "Про затвердження делегування функцій замовника будівництва житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10" затверджено договірне делегування функцій замовника по завершенню будівництва 160-ти квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартина секція) товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" з передачею ТОВ "Компанія Форест" в тимчасове користування недобудованого 160-ти квартирного житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 на період його будівництва (до прийняття в експлуатацію).

На виконання вищезазначених рішень 31 травня 2013 року між Малинською міською радою та ТОВ "Компанія Форест" укладено договір підряду на будівництво 160 кв. житлового будинку по вул. Машинобудівників, 10 (100-квартирна секція) м. Малин, Житомирської області (далі - договір), предметом якого є діяльність сторін по завершенню будівництва 160-ти квартирного житлового будинку у м. Малині по вул. Машинобудівників, 10 (блок "Б" на 100 квартир - 2 черга). Договором передбачено обов`язок сторін погодити розподіл квартирних площ шляхом підписання відповідного протоколу, який є невід`ємною частиною договору, а після введення об`єкта в експлуатацію - протягом п`яти робочих днів підписати акт приймання-передачі площ, визначених договором.

19.11.2025 від ТОВ "Компанія Форест" до Малинської міської ради надійшов лист, яким товариство повідомило про введення в експлуатацію об`єкта: "Коригування робочого проекту 5-ти поверхового 160-ти квартирного житлового будинку, по вул. Машинобудівників, 10 в м. Малин Житомирської області". До листа був доданий сертифікат про готовність об`єкта.

28.04.2026 Малинська міська рада направила листа вих. №90 директору ТОВ "Компанія Форест" з вимогою виконати умови договору, а саме визначити перелік житлових квартир що підлягають передачі Малинській міській раді та підписати відповідний Акт приймання-передачі площ Об`єкта.

12.05.2026 в адміністративному приміщені Малинської міської ради відбулася зустріч з представниками сторін. На зазначеній зустрічі представниками Малинської міської ради було наголошено на необхідності дотримання умов договору підряду від 31 травня 2013 року. Водночас представники ТОВ "Компанія Форест" повідомили, що згідно умов договору у них відсутні будь-які зобов`язання перед Малинською міською радою.

Після введення в експлуатацію будинку ТОВ "Компанія Форест" розпочала в ньому продаж квартир. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в будинку по АДРЕСА_1 26.11.2025 зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 (довідка від 12.05.2026 №476795854); 19.02.2026 - за ОСОБА_2 на квартиру 58 (довідка 12.05.2026 №476795579); 27.02.2026 - за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 (довідка від 12.05.2026 №476795325); 02.12.2025 - за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_4 (довідка від 12.05.2026 №476794386); 12.02.2026 - за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_5 (довідка від 12.05.2026 №476794071); 24.12.2025 - за ОСОБА_6 на квартиру 71 (довідка від 12.05.2026 №476793733); 09.12.2025 - за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_6 (довідка від 12.05.2026 №476793507); 14.04.2026 - за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_7 (довідка від 12.05.2026 №476793341); 21.04.2026 - за ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_8 (довідка від 12.05.2026 №476793031); 28.04.2026 - за ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_9 .

Малинська міська рада звертаючисьдо суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви вказує, що спірні квартири планується надати пільговим категоріям громадян, зокрема учасникам бойових дій, ветеранам війни, особам з інвалідністю внаслідок війни, дітям-сиротам, внутрішньо переміщеним особам та іншим категоріям, які потребують соціального захисту.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При цьому вжиття заходів забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

По своїй природі забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Відповідно до пункту 4 частини 1 та частин 4, 11 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на заявника та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору, тобто такі заходи можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі (відповідні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Як убачається із заяви про забезпечення позову, предметом майбутнього позову є вимоги Малинської міської ради про зобов`язання ТОВ "Компанія Форест" вчинити дії шляхом здійснення спільно з Малинською міською радою погодження розподілу житлових квартирних площ та підписання відповідного протоколу погодження розподілу житлових площ, а також зобов`язання ТОВ "Компанія Форест" після підписання протоколу погодження розподілу житлових квартирних площ протягом 5 (п`яти) робочих днів підписати Акт приймання-передачі площ Об`єкта визначених у п. 3.4. договору підряду від 31.05.2013.

Оскільки Малинська міська рада має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має досліджуватися така підстава для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник послався на те, що після введення об`єкта будівництва в експлуатацію відповідач здійснює державну реєстрацію права власності на квартири та їх відчуження третім особам, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На думку заявника, подальше відчуження квартир може унеможливити передачу Малинській міській раді частини житлових площ, визначених договором, та істотно ускладнити виконання майбутнього судового рішення.

Колегія суддів вважає наведені обставини достатніми для висновку про існування обґрунтованого припущення щодо ризику утруднення ефективного захисту прав заявника у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому між заявленими заходами забезпечення позову та предметом майбутніх позовних вимог існує безпосередній зв`язок, оскільки майбутній позов спрямований на реалізацію права Малинської міської ради на отримання визначеної договором частини квартирних площ у житловому будинку, будівництво якого завершено, подальше відчуження відповідачем квартир на користь третіх осіб може призвести до виникнення нових правовідносин щодо спірного майна, що, своєю чергою, істотно ускладнить або навіть унеможливить ефективне поновлення прав заявника в межах одного судового провадження та потребуватиме звернення до суду з новими позовами.

Водночас обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та відповідає їх характеру. Заборона відчуження квартир спрямована виключно на збереження існуючого фактичного та правового стану до вирішення спору по суті, не передбачає вирішення питання про належність спірного майна, не свідчить про попереднє задоволення майбутніх позовних вимог та має виключно тимчасовий характер.

Також колегія суддів враховує, що застосований захід забезпечення позову не позбавляє відповідача права володіння та користування належним йому майном, а лише тимчасово обмежує право його відчуження до вирішення спору судом. Таке обмеження є пропорційним поставленій меті, не створює для відповідача надмірного тягаря та забезпечує дотримання балансу інтересів сторін. Натомість невжиття заходів забезпечення позову за встановлених обставин може призвести до подальшого відчуження квартир необмеженому колу осіб, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову та ефективне поновлення прав Малинської міської ради у спосіб, який вона має намір захищати в судовому порядку.

Проаналізувавши наведені заявником обставини в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, зважаючи на зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом позову, про намір подання якого вказав заявник, імовірність утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, з метою зупинення та запобігання вчиненню дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до неможливості ефективного поновлення інтересів Малинської міської ради у разі постановлення рішення на її користь, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не дослідив умови договору підряду, не перевірив наявність у відповідача обов`язку щодо передачі квартир, не врахував відсутність погодженого протоколу розподілу квартирних площ, а також доводи щодо неукладеності договору фактично стосуються оцінки матеріально-правових підстав майбутнього позову та правильності вирішення спору по суті. Разом із тим під час вирішення питання про забезпечення позову суд не досліджує обґрунтованість позовних вимог, не встановлює наявність чи відсутність порушеного права та не вирішує спір між сторонами. Зазначені обставини можуть бути предметом дослідження лише під час розгляду справи по суті після подання позовної заяви, а тому не впливають на правильність вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення позову.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що сам факт відсутності погодженого сторонами протоколу розподілу квартирних площ не спростовує наявності між сторонами спірних правовідносин та не виключає необхідності застосування заходів забезпечення позову. Навпаки, саме відсутність такого протоколу у поєднанні з відмовою відповідача виконувати умови договору та одночасним здійсненням відчуження квартир третім особам свідчить про наявність реального спору між сторонами та підтверджує існування ризику істотного ускладнення ефективного захисту прав заявника у разі задоволення майбутнього позову.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про неспівмірність обраного заходу забезпечення позову та порушення прав відповідача, оскільки вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову має виключно тимчасовий характер, не вирішує спір по суті, не позбавляє відповідача права володіння та користування належним йому майном, а лише тимчасово обмежує право його відчуження до вирішення спору судом. Таке обмеження є співмірним із заявленими вимогами, відповідає меті забезпечення позову та забезпечує дотримання балансу інтересів сторін.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до спростування обґрунтованості майбутніх позовних вимог та тлумачення умов договору, тоді як предметом перевірки суду при вирішенні питання про забезпечення позову є не наявність чи відсутність права заявника, а існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття відповідних заходів може унеможливити або істотно ускладнити ефективний судовий захист.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадсилання відповідачу копії заяви про забезпечення позову, то колегія суддів відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги як безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися до електронного кабінету іншого учасника через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, а у разі відсутності електронного кабінету або відсутності відомостей про його наявність - у паперовій формі листом з описом вкладення. Разом із тим наведеною нормою передбачено виняток із загального правила. Так, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але такого обов`язку не виконав, учасник справи, який подає документи через ЄСІТС, звільняється від обов`язку надсилання йому копій відповідних процесуальних документів.

Як установлено матеріалами справи, заява Малинської міської ради про забезпечення позову була подана до Господарського суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд". Водночас на момент її подання ТОВ "Компанія Форест", будучи юридичною особою, яка відповідно до вимог частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, такого кабінету не мало, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про відсутність зареєстрованого електронного кабінету.

За таких обставин Малинська міська рада була звільнена від процесуального обов`язку щодо направлення відповідачу копії заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, а тому відсутність доказів такого направлення не свідчить про порушення норм процесуального права та не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14.10.2024 у справі № 910/19592/23, відповідно до якого ненадсилання паперової копії процесуального документа особі, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала такого обов`язку, не є порушенням процесуальних прав такої особи.

Отже, посилання апелянта на ненадсилання копії заяви про забезпечення позову ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень статей 6 та 42 ГПК України, а відтак не спростовують законності висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування ухвали.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо встановить, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду та не підтверджують наявності порушень норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до положень ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга ТОВ "Компанія Форест" задоволенню не підлягає, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.05.2026 у справі №906/633/26 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 29, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Форест" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2026 року у справі №906/633/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлений 10.07.2026.

Головуюча суддя Кульчій І.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.