Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №910/11852/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р. Справа№ 910/11852/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Беркут А.О. , Михайлова В.В.;

від відповідачів: 1) Гвоздецький А.М., Віценко А.Г.;

2) не з`явились;

3) не з`явились;

4) ОСОБА_2 ;

5) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» до якої приєдналося Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 (повний текст ухвали складено 03.06.2026)

у справі №910/11852/24 (суддя - О. В. Мандриченко)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»

2) ОСОБА_5

3) ОСОБА_6

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін»

5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн»

про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та фінансових поручителів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020, яка станом на 18.09.2024 склала 1 349 816 874, 09 гривень;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та фінансових поручителів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» штраф за невиконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020 у розмірі 600 000, 00 гривень;

- в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020, яка станом на 18.09.2024 склала 1 349 816 874,09 гривень, та штрафу за невиконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020 у розмірі 600 000, 00 гривень, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін» нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-І1 від 03.11.2020, посвідченим Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.11.2020, зареєстрований в реєстрі за номером 4710;

- в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020, яка станом на 18.09.2024 склала 1 349 816 874,09 гривень, та штрафу за невиконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020 у розмірі 600 000, 00 гривень, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-І2 від 17.11.2020, посвідченим Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.11.2020, зареєстрований в реєстрі за номером 4866;

- в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020, яка станом на 18.09.2024 склала 1 349 816 874,09 гривень, та штрафу за невиконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020 у розмірі 600 000, 00 гривень, звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» рухоме майно, що є предметом застави за договором застави № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-З2 від 17.11.2020 (обладнання), посвідченим Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.11.2020, зареєстрований в реєстрі за № 4871.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 вирішено задовольнити заяву про затвердження мирової угоди у справі № 910/11852/24, укладену між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», ОСОБА_5, ОСОБА_6 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою, в якій заявник просить суд замінити стягувача у справі №910/11852/24, а саме Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» про заміну стягувача відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» про заміну стягувача - задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неправильно встанволені обставини щодо фактичного виконання мирової угоди, що свідчить про порушення ч. 5 ст. 236 ГПК України та призвело до винесення необгрунтованої та незаконної ухвали.

Скаржник зазначає, що виконання ТОВ «Парк Лейн» грошових зобов`язань відбулось не на підставі п. 7 мирової угоди, а на підставі ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про заставу», п. 3.4.3 договору застави від 17.11.2020, які надають заставодавцю право виконати забезпечене заставою зобов`язання перед заставодержателем з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що мирова угода є фактично виконаною з огляду на здійснення ТОВ «Парк Лейн» платежу від 13.05.2026, проте висновок суду суперечить дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства, оскільки жодне положення мирової угоди не регулює право, умови та порядок повного виконання майновим поручителем-заставодавцем зобов`язань боржника перед банком з метою унеможливлення звернення стягнення на власне майно, передане в заставу.

Натомість, відповідні положення містяться у ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про заставу», п. 3.4.3 договору застави від 17.11.2020, які прямо надають заставодавцю право виконати забезпечене заставою зобов`язання перед заставодержателем з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави.

Враховуючи те, що виконання зобов`язань відбувалось не на підставі положень мирової угоди, а на підставі положень закону та договору застави, висновок суду про виконання мирової угоди суперечить дійсності та нормам закону.

Крім того, апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 703/2714/19 від 13.10.2021. Однак, предмети спорів, фактичні правовідносини, суб`єктний склад і нормативно-правове обгрунтування, якими регулюються спори у справі № 703/2714/19 та у даній справі повністю відрізняються, що свідчить про нерелевантність і помилковість застосування судом висновку Верховного Суду у справі № 703/2714/19.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Парк Лейн» передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» та призначено до розгляду на 02.07.2026.

18.06.2026 від Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ТОВ «Парк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» задоволено. Приєднано заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/11852/24.

Також не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 змінити в частині мотивувальної частини, а її резолютивну частину про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» про заміну стягувача - залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що здійснення ТОВ «Парк Лейн» погашення кредитної заборгованості тягне за собою наслідок у вигляді визнання ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документу такою, що не підлягає виконанню з причин добровільного виконання обов`язку боржника. Беручи до уваги фактичне виконання обов`язку боржника за мировою угодою, ухвала про затвердження мирової угоди як виконавчий документ вже є добровільно виконаною.

Після виконання мирової угоди - незалежно від того, хто саме здійснив виконання: боржник чи третя особа - мирова угода як виконавчий документ втрачає правову силу і підлягає визнанню такою, що не підлягає виконанню відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України. Отже, мирова угода у зв`язку з її виконанням не підлягає подальшій зміні, в тому числі заміні стягувача, а сторона мирової угоди не може бути замінена ані з огляду на правову природу мирової угоди, ані з огляду на припинення виконавчих правовідносин у зв`язку з її виконанням.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Євроенерготрейд» передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та призначено до розгляду на 02.07.2026.

22.06.2026 від ТОВ «Євроенерготрейд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Парк Лейн», відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Парк Лейн», оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача - залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» зазначило, що правова природа мирової угоди як добровільної домовленості сторін спору унеможливлює заміну її сторони, а доводи ТОВ «Парк Лейн» про перехід до нього прав кредитора стосуються первісного (кредитного) зобов`язання, а не статусу сторони мирової угоди. Згідно з пунктом 14 мирової угоди вона не замінює первісне зобов`язання за кредитним договором та додатковими договорами 1-10, новим зобов`язанням між тими ж сторонами. Кредитне зобов`язання та мирова угода є відмінними правовими конструкціями, а тому конструкції заміни кредитора у кредитному зобов`язанні та заміни сторони (стягувача) у мировій угоді не є тотожними.

26.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Євроенерготрейд», відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Євроенерготрейд».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» зазначає, що ТОВ «Євроенерготрейд» було здійснено платіж не в межах наданого мировою угодою строку, а 11.05.2026, тобто з простроченням графіку щомісячних платежів на 72 дні та поза межами додаткового 60-денного строку для боржників (п. 5 мирової угоди), а ТОВ «Парк Лейн» не було реалізоване право на погашення в межах десятиденного строку, встанволеного п. 7 мирової угоди.

При цьому, ТОВ «Парк Лейн» наголошує, що не виконувало умови мирової угоди, а виконало обов`язок як заставодавець, внаслідок чого до нього перейшли права кредитора.

Крім того, ТОВ «Парк Лейн» зазначає, що реалізація свого права заставодавця шляхом сплати боргу замість боржників мала наслідком заміну кредитора у зобов`язанні за генеральним кредитним договором від 03.11.2020 та заставодержателя за забезпечувальними договорами з банку на ТОВ «Парк Лейн». При цьому, зобов`язання боржників, зокрема ТОВ «Євроенерготрейд», ОСОБА_6 за генеральним кредитним договором від 03.11.2020 не припинились і підлягають виконанню на користь нового кредитора та заставодержателя - ТОВ «Парк Лейн» на підставі виконавчого документу - ухвали про затвердження мирової угоди від 17.12.2024. Тому посилання відповідача 1 на необхідність визнання мирової угоди такою, що не підлягає виконанню є необгрунтованими.

29.06.2026 від Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Євроенерготрейд», відповідно до якого зазначив, що цей апелянт неправильно тлумачить норми матеріального та процесуального права, ототожнюючи виконання зобов`язання майновим поручителем із виконанням його боржником та ігноруючи правові наслідки суброгації. Посилання апелянта на практику Великої Палати Верховного Суду та положення частини другої статті 328 ГПК України є помилковими, оскільки наведені правові висновки не виключають процесуального правонаступництва у разі переходу права вимоги до майнового поручителя (заставодавця). Заміна стягувача не змінює умов чи сторін мирової угоди, а лише забезпечує відповідність виконавчого документа матеріально-правовому переходу права вимоги, який відбувся в силу закону, тому підстави для зміни мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції відсутні.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1758/26 від 02.07.2026, у зв`язку перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11852/24.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, зави, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) від 02.07.2026 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 справу № 910/11852/24 прийнято до розгляду вищезазначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 02.07.2026, про яке сторони повідомлялися належним чином, відповідно до ст. 242 ГПК України, оголошена перерва до 08.07.2026.

06.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та долучення до матеріалів справи № 910/11852/24 судового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі № 908/103/25(908/324/26).

Також 06.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» до суду надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначив, що рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі № 908/103/25(908/324/26) не набрало законної сили, а тому не може бути розцінене як доказ, що встановлює обставини, які мають значення для розгляду апеляційних скарг у цій господарській справі №910/11852/24.

Крім того, ТОВ «Євроенерготрейд» зауважило, що ТОВ «Парк Лейн» у взаємовідносинах за участю банку та ТОВ «Євроенерготрейд» як майновий поручитель одночасно виступав і як іпотекодавець, і як заставодавець. При цьому, вартість переданого ТОВ «Парк Лейн» в іпотеку на підставі договору іпотеки майна значно перевищує вартість переданого в заставу на підставі договору застави майна.

Отже, враховуючи, що вартість переданого в іпотеку майна значно перевищує вартість заставного майна, що було передано ТОВ «Парк Лейн» в заставу, логічним та очевидним є те, що саме недопущення звернення стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки було метою та легітимною ціллю дій ТОВ «Парк Лейн» щодо погашення заборгованості перед банком.

Беручи до уваги зазначене, ТОВ «Євроенерготрейд» вважає, що ТОВ «Парк Лейн» здійснило погашення заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі свого права, визначеного статтею 42 ЗУ «Про іпотеку», а не обов`язку з іпотечного договору, а тому наступають наслідки, визначені ч. 3 ст. 42 Закону України «Про іпотеку», а саме набуття права на відшкодування сплаченої суми, тобто регресна вимога.

08.07.2026 від ОСОБА_6 до суду надійшли пояснення щодо апеляційної скарги ТОВ «Парк Лейн», відповідно до яких зазначив, 08.07.2026 він звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача на підставі ст. 334 ГПК України, якою просить замінити стягувача - банк на його правонаступника ОСОБА_6 у частині виконаного ним зобов`язання - у сумі 15 129 311,93 грн - у мировій угоді від 10.12.2024, затвердженій ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 910/11852/24. Пояснення залучені до справи та підлягають врахуванню в межах доводів апеляційних скарг з врахуванням вимог ст. 269 ГПК України.

У судовому засіданні 08.07.2026 представники відповідача 5 підтримали подане клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказу.

Представники позивача та представник відповідача 4 у судовому засіданні 08.07.2026 не заперечували проти задоволення клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказу.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні 08.07.2026 заперечували проти задоволення клопотання поновлення процесуального строку та долучення доказу

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказу, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегією суддів встановлено, що рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2026 у справі № 908/103/25(908/324/26), яке ТОВ «Парк Лейн» просить суд долучити до матеріалів справи прийнято, після винесення оскаржуваної ухвали.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказу.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні 08.07.2026 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники відповідача 5 у судовому засіданні 08.07.2026 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники позивача та представник відповідача 4 підтримали доводи апеляційної скарги ТОВ «Парк Лейн» та просили суд її задовольнити.

Представники відповідача 2 та 3 у судове засідання 08.07.2026 не з`явилися, однак про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме шляхом повідомлення телефонограмами та додатково розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою та беручи до уваги обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за відсутності представників відповідача 2 та відповідача 3 у судовому засіданні 08.07.2026.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 вирішено задовольнити заяву про затвердження мирової угоди у справі № 910/11852/24, укладену між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн».

У п. 9-11 вказаної мирової угоди, сторони заявили, що в процесі укладення мирової угоди діяли в межах наданих їм повноважень, що ні в процесі укладення мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть, і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави. Сторони зобов`язуються вчинити зазначені дії на виконання мирової угоди у відповідності до встановленого порядку та вимог законодавства України. Сторони підтверджують, що мирову угоду складено з особистої власної волі, без застосування до них фізичного чи психологічного тиску з боку будь-яких осіб, при повній цивільній дієздатності та усвідомленні усіх наслідків пов`язаних з підписанням мирової угоди.

В свою чергу, в п. 4.1. мирової угоди сторони погодили, що солідарні відповідачі 1-3 (будь-хто з: відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3) щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, починаючи з місяця, в якому буде затверджена мирова угода, сплачують позивачу платежі в рахунок погашення основної суми простроченої заборгованості по кредиту, суми простроченої заборгованості по процентах за кредитним договором, протягом 32 (тридцяти двох) місяців за графіком визначеним в мировій угоді.

Як визначено п. 5.2. мирової угоди, в рахунок погашення залишку кредитної заборгованості відповідача 1 зазначеному в п. 4.1. мирової угоди перед позивачем за додатковими договорами 1-10 в рамках кредитного договору, зокрема, звернути стягнення на належне відповідачу 5 нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-І2 від 17.11.2020, посвідченим Осипенком Д.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.11.2020 року, зареєстрований в реєстрі за номером 4866.

При цьому, як передбачено п. 6 мирової годи, у разі невиконання солідарними відповідачами 1-3 (жодним з них) мирової угоди, яка полягає в повному або частковому нездійсненні платежів згідно з графіком погашення кредитної заборгованості, визначеним у пункті 4.1. мирової угоди, позивач повідомляє майнових поручителів відповідачів 4-5 протягом 15 календарних днів з дати такого невиконання.

Пунктом 7 мирової угоди визначено, що майнові поручителі відповідачі 4-5 з метою недопущення звернення стягнення на предмети забезпечення, мають право протягом 10 календарних днів з дня закінчення встановленого в п. 5 мирової угоди строку, яке полягає в повному або частковому, більше ніж 60 календарних днів, нездійсненні платежів згідно з графіком погашення кредитної заборгованості, виконати ту частину мирової угоди, виконання якої згідно графіку (п. 4.1. мирової угоди) прострочене. В такому разі невиконання/прострочення виконання зобов`язань за мировою угодою вважається відсутнім, а позивач не набуває права на підставі мирової угоди стягнути з відповідачів 1-5 у примусовому порядку непогашену суму кредитної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме п. 4.1 мирової угоди відповідачі 1- 3 (будь-хто з відповідачів) повинні були здійснити платіж за лютий 2026 року у строк до 28.02.2026.

Водночас, вказаний платіж відповідачі 1-3 не здійснили. Враховуючи зазначене, 05.03.2026 позивач листом № 140/6918/2026 повідомив майнових поручителів, про несплату відповідачем 1, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 платежу за лютий 2026 року в порушення встановленого п. 4.1. мирової угоди графіку, та право відповідача 4 та відповідача 5 сплатити заборгованість з метою недопущення звернення стягнення на предмети застави та іпотеки.

11.05.2026, тобто з простроченням графіку щомісячних платежів на 72 дні (70 день припадав на вихідний день суботу) (п. 4.1 мирової угоди) та поза межами додаткового 60-денного строку для боржників (п. 5 мирової угоди), відповідач 1 здійснив платіж за лютий 2026 року в сумі 15 129 311,93 грн.

12.05.2026 у зв`язку з невиконанням відповідачем 1 зобов`язань відповідно до умов, передбачених кредитним договором та пунктами 4.1., 5 мирової угоди, а також нереалізацією майновими поручителями передбаченого пунктом 7 мирової угоди права погасити прострочену частину мирової угоди, позивач повідомленням № 151/14438/2026 від 12.05.2026 поінформував майнових поручителів, зокрема, відповідача 5, про настання строку погашення всієї суми залишку кредитної заборгованості та виникнення у нього у зв`язку з цим права звернути стягнення на предмет застави за договором застави.

13.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» здійснило виконання обов`язку боржника (відповідач 1) перед позивачем, шляхом оплати в повному обсязі кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 132 293 355,36 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 13.05.2026 № № 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 213, 214, 215, 216, 217 та відповідною довідкою позивача № 509/67/2026 від 13.05.2026.

Беручи до уваги зазначене, 15.05.2026 ТОВ «Парк Лейн» звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача ПАТ «АБ «Укргазбанк» на його правонаступника ТОВ «Парк Лейн» згідно із ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 про затвердження мирової угоди від 10.12.2024 у справі № 910/11852/24.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач 5, на виконання п. 7. мирової угоди, виконав ту частину мирової угоди, виконання якої згідно графіку (п. 4.1. мирової угоди) прострочене і в такому разі невиконання/прострочення виконання зобов`язань за мировою угодою вважається відсутнім, а позивач не набув права на підставі мирової угоди стягнути з відповідачів 1-5 у примусовому порядку непогашену суму кредитної заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що за умовами п. 8 мирової угоди, після повного погашення кредитної заборгованості згідно мирової угоди, кредитний договір та укладені в рамках кредитного договору додаткові договори 1-10 будуть вважатись виконаними в повному обсязі.

Таким чином, наведені вище обставини вказують на те, що мирова угода є фактично виконаною, а тому відсутні підстави для здійнення заміни стягувача правонаступником.

Водночас, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5 мирової угоди визначено, що у разі невиконання солідарними відповідачами 1-3 (жодним з них) мирової угоди, яке полягає в повному або частковому, більше ніж 60 календарних днів, нездійсненні платежів згідно з графіком погашення кредитної заборгованості, визначеним у 4.1. мирової угоди за одним/або кількома платежами в розмірах та строки, визначені пунктом 4.1. мирової угоди, якщо майнові поручителі відповідачі 4-5 не скористаються правом на сплату коштів у відповідності до п. 7 мирової угоди, вважається, що строк погашення всієї суми залишку кредитної заборгованості, вказаної в пункті 4.1. мирової угоди, настав, а позивач як стягувач має право на підставі мирової угоди стягнути з відповідачів 1-5 у примусовому порядку непогашену суму кредитної заборгованості.

Отже, враховуючи вищевказані умови мирової угоди, а також для запобігання настанню строку погашення всієї суми залишку кредитної заборгованості, відповідачі 1-3 повинні були сплатити частину заборгованості за лютий 2026 року у строк до 29.03.2026 (враховуючи 60 календарних днів), а майнові поручителі у строк до 11.05.2026 (враховуючи, що 70-й день припадав на суботу).

Однак, у строк до 29.04.2026 відповідачі 1-3 та у строк до 11.05.2026 відповідачі 4-5, заборгованість за лютий 2026 року не сплатили.

Беручи до уваги зазначене, позивач 12.05.2026 повідомив сторін про настання строку погашення всієї суми залишку кредитної заборгованості на підставі п. 5 мирової угоди.

Заперечуючи проти вказаного, ТОВ «Євроенерготрейд» зазначає, що оскільки 11.05.2026 він здійснив платіж за лютий 2026 року в повному обсязі у сумі 15 129 311, 93 грн та зважаючи, що на цю дату не сплив 10-денний строк, наданий п. 7 мирової угоди майновим поручителям для усунення прострочення порушення графіку платежів, то у відповідності до п. 7 мирової угоди невиконання/прострочення виконання зобов`язань за мировою угодою вважається відсутнім.

Водночас, така позиція ТОВ «Євроенерготрейд» суперечить умовам мирової угоди, оскільки строк виконання зобов`язань за кредитним договором на підставі мирової угоди для відповідачів 1-3 встановлено п. 4.1 мирової угоди, зокрема, як зазначалося вище, платіж за лютий 2026 року мав бути здійснений ним у строк до 28.02.2026.

Нездійснення вищевказаного щомісячного платежу у вказаний строк призвело до прострочення оплати, починаючи з 01.03.2026.

Пункт 5 мирової угоди встановлює додатковий строк у 60 днів з моменту виникнення прострочення для погашення заборгованості з метою недопущення настання у банку права вимоги на всю суму боргу та примусового звернення стягнення, прострочення якого відповідачами 1-3 призводить до настання зазначених наслідків.

При цьому, пункт 7 мирової угоди, на який посилається ТОВ «Євроенерготрейд», взагалі стосується майнових поручителів, оскільки ним врегульовано право майнових поручителів сплатити заборгованість відповідачів 1-3 протягом 10-денного строку, який обліковується з моменту закінчення 60-денного строку для виконання зобов`язань відповідачів 1-3.

Тлумачення ТОВ «Євроенерготрейд» зазначеного 10-денного строку для реалізації майновими поручителями свого права, як такого, що надає йому право як основному боржнику сплатити заборгованість протягом цього терміну, суперечить умовам мирової угоди, які було погоджено її сторонами та затверджено ухвалою суду.

Пунктом 5 мирової угоди передбачено виникнення у банку права стягнення повної суми кредитної заборгованості на підставі мирової угоди (у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, які належать майновим поручителям) за умови, якщо: сплило 60 днів після прострочення з боку ТОВ «Євроенерготрейд», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 здійснення щомісячного платежу за графіком, встановленим у п. 4.1 мирової угоди, та майнові поручителі ТОВ «Парк Лейн», ТОВ «ШФ «Воронін» не реалізували передбачене пунктом 7 мирової угоди право погасити прострочену частину мирової угоди замість ТОВ «Євроенерготрейд», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Тобто, умови мирової угоди чітко розділяють строки для виконання ТОВ «Євроенерготрейд» свого обов`язку по здійсненню щомісячних платежів (п. 4.1., 5 мирової угоди) та права майнових поручителів погашення боргу замість ТОВ «Євроенерготрейд» (п. 7 мирової угоди).

За таких обставин, зважаючи на те, що у строк до 29.04.2026 відповідачі 1-3 та у строк до 11.05.2026 відповідачі 4-5 не сплатили заборгованість за лютий 2026 року, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача настав строк вимагати сплати всієї суми заборгованості.

Як зазначалося вище, 13.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» здійснило виконання обов`язку боржника (відповідач 1) перед позивачем, шляхом оплати в повному обсязі кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 132 293 355,36 грн, що підтверджується наявними в матеріалах спраиви такими платіжними інструкціями: від 13.05.2026 № № 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 213, 214, 215, 216, 217 з призначенням платежу «Виконання заставодавцем за договором застави №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-З2 від 17.11.2020 зобов`язань ТОВ «Євроенерготрейд» зі сплати всієї суми залишку кредитної заборгованості в повному обсязі за генеральним кредитним договором №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД».

Крім того, довідкою № 509/67/2026 від 13.05.2026 позивач повідомив, що беручи до уваги здійснення заставодавцем ТОВ «Парк Лейн» оплати в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Євроенерготрейд» за кредитним договором у повному обсязі, станом на дату надання довідки у ТОВ «Євроенерготрейд» перед АБ «Укргазбанк» відсутня заборгованість за кредитним договором і, відповідно, зобов`язання ТОВ «Євроенерготрейд» перед АБ «Укргазбанк» за кредитним договором повністю виконані.

14.05.2026 у зв`язку з набуттям ТОВ «Парк Лейн» прав кредитора та заставодержателя внаслідок погашення ним, як заставодавцем, кредитної заборгованості у повному обсязі, банк передав ТОВ «Парк Лейн» всі документи, які засвідчують права, що перейшли до нього як до нового кредитора, що підтверджується актом прийому-передачі документів від14.05.2026.

Як зазначалося вище, ТОВ «Парк Лейн» звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну стягувача ПАТ «АБ «Укргазбанк» на його правонаступника ТОВ «Парк Лейн» згідно із ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 про затвердження мирової угоди від 10.12.2024 у справі № 910/11852/24.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду клопотання про заміну стягувача його правонаступником.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права та обов`язку від однієї особи до іншої, яке може мати місце у разі, коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Всі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої і його виникнення безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 27.08.2025 у справі № 909/786/23; від 18.12.2025 у справі № 909/188/19; від 11.02.2026 у справі № 911/9/24).

Для встановлення факту процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав і обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Таким чином, процесуальне правонаступництво згідно з правилами статті 52 ГПК України, є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником за наявності підтверджених вимог первісного кредитора). Тобто, процесуальне правонаступництво є наслідком матеріального правонаступництва. У зв`язку із цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника, а відповідно дослідження обставин, зокрема заміни сторони у зобов`язанні.

Частинами 1, 2, 3, 5 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

В обгрунтування заяви про заміну стягувача, ТОВ «Парк Лейн» зазначає, що внаслідок погашення ТОВ «Парк Лейн», як заставодавцем, всієї суми кредитної заборгованості за генеральним кредитним договором від 03.11.2020, до ТОВ «Парк Лейн» на підставі п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу», ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» перейшли права кредитора за основним зобов`язанням та права заставодержателя - за забезпечувальними договорами, в підтвердження чого, банк передав ТОВ «Парк Лейн» документи, які засвідчують дійсність набутих ТОВ «Парк Лейн» прав кредитора та заставодержателя.

Колегія суддів зазначає, що заміна кредитора у кредитному зобов`язанні з АБ «Укргазбанк» на ТОВ «Парк Лейн» відбулась на стадії існування виконавчого документу - ухвали про затвердження мирової угоди від 17.12.2024.

Згідно з висновком, викладеним в постанові ВП ВС України від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Відтак, заміна стягувача у виконавчому документі його правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Можливість заміни стягувача, зокрема, й на вищевказаній стадії передбачена ст. 334 ГПК України та підтверджується судовою практикою Верховного Суду, зокрема, ухвалою від 29.07.2020 у справі № 917/1972/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В свою чергу, ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про заставу» надає право третій особі (майновому поручителю), яка надала в заставу належне їй майно, в разі невиконання забезпеченого заставою зобов`язання перед заставодержателем, виконати зобов`язання з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави.

Згідно з пунктом 3.4.3 договору застави заставодавець (ТОВ «Парк Лейн) в будь-який час до моменту реалізації предмета застави має право припинити звернення стягнення на предмет застави виконанням забезпеченого заставою зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або майновим поручителем.

Згідно з ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу», до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для зміни стягувача з огляду на виконання мирової угоди є помилковим.

Апеляційним судом встановлено, що грошові кошти первісному кредитору були сплачені не боржником, а майновим поручителем за договором застави.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України та ст. 20 ЗУ «Про заставу» наслідком такого виконання є перехід до особи, яка виконала забезпечене зобов`язання прав кредитора у межах здійсненого виконання. Отже, матеріальне право вимоги не припинилося, а перейшло до іншої особи в силу закону.

Так, колегія суддів погоджується із доводами ТОВ «Парк Лейн» та ПАТ «АБ «Укргазбанк», що правовим наслідком сплати майновим поручителем заборгованості є не припинення права вимоги як такого, а заміна кредитора у матеріальному правовідношенні.

Суд першої інстанції фактично ототожнив припинення обов`язку первісного кредитора із припиненням самого права вимоги, тоді як зазначені правові категорії мають різних зміст.

У випадку виконання судового рішення безпосередньо боржником відбувається припинення зобов`язання відповідно до статті 599 ЦК України.

Натомість виконання зобов`язання майновим поручителем породжує інші правові наслідки - виникнення у нього права кредитора щодо боржника в силу прямої вказівки закону (суброгація).

За таких обставин суд першої інстанції неправильно застосував наведені норми матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 703/2714/19 від 13.10.2021, за яким: «припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі, не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов`язання внесення змін до мирової угоди».

Відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду у справі № 703/2714/19 не релевантним до даної справи.

Зокрема, у справі № 703/2714/19 учасник мирової угоди оскаржує дії державного виконавця, який повернув без виконання ухвалу про затвердження мирової угоди, оскільки вона не відповідає вимогам щодо виконавчого документу та її зміст не передбачає застосування примусових заходів, посилаючись при цьому на норми ст. 208 ЦПК України та положень ЗУ «Про виконавче провадження».

Натомість, в даній справі заставодавець, набувши права нового кредитора в силу закону, просить суд забезпечити йому можливість реалізувати набуті в порядку суброгації права кредитора шляхом процесуальної заміни його як стягувача за виконавчим документом, яким в даному випадку є мирова угода, на підставі ст. 334 ГПК України.

Предмети спорів, фактичні правовідносини, суб`єктний склад і нормативно-правове обґрунтування, якими регулюються спір у справі № 703/2714/19 та в цій справі № 910/11852/24, відрізняються, що свідчить про нерелевантність і помилковість застосування судом висновку Верховного Суду із справи № 703/2714/19 до вирішення заяви про заміну стягувача.

Більш того, в оскаржуваній ухвалі суд навів некоректний зміст висновку Верховного Суду, викладеного у постанові у справі № 703/2714/19 від 13.10.2021, оскільки в повному реченні зазначено, що затвердження судом мирової угоди не передбачає права сторони змінювати правовідношення «шляхом зобов`язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди».

Також, заперечуючи проти здійснення заміни стягувача, ТОВ «Євроенерготрейд» зазначає, що внаслідок виконання зобов`язань ТОВ «Парк Лейн» за мировою угодою, ухвала про затвердження мирової угоди підлягає визнанню такою, що не підлягає виконанню за ч. 2 ст. 328 ГПК України, оскільки обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням ТОВ «Парк Лейн».

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 14 мирової угоди зазначено, що мирова угода не є новацією та відповідно не замінює первісне зобов`язання за кредитним договором та додатковими договорами 1-10 новим зобов`язанням між тими ж сторонами.

Таким чином, умовами мирової угоди не змінювались права ТОВ «Парк Лейн» як заставодержателя за договором застави рухомого майна (обладнання) від 17.11.2020, у тому числі, передбачене п. 3.4.3. цього договору застави та ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про заставу» право виконати зобов`язання замість боржника з метою запобігання зверненню стягнення на предмет застави.

Отже, в даному випадку до ТОВ «Парк Лейн» перейшли права кредитора та заставодержателя в силу закону (п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу», ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень») внаслідок реалізації ним права заставодавця виконати зобов`язання з метою збереження власного заставленого майна, наданого йому законом та договором (ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про заставу» та п. 3.4.3 договору застави), а не у зв`язку з виконанням виконавчого документу.

З урахуванням зазначеного, реалізація ТОВ «Парк Лейн» свого права заставодавця шляхом сплати боргу замість боржників мала наслідком заміну кредитора у зобов`язанні за генеральним кредитним договором від 03.11.2020 та заставодержателя за забезпечувальними договорами з банку на ТОВ «Парк Лейн». При цьому, зобов`язання боржників, зокрема ТОВ «ЄЕТ», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 за Генеральним кредитним договором від 03.11.2020 не припинились.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Саме по собі виконання зобов`язання не припиняє існування виконавчого документа та не виключає можливість вирішення процесуальних питань, пов`язаних із правонаступництвом.

В даному випадку зобов`язання за генеральним кредитним договором зберігають свою силу і підлягають виконанню боржниками на користь ТОВ «Парк Лейн» на підставі ухвали про затвердження мирової угоди від 17.12.2020.

Крім того, колегія суддів зазначає, що обставини, зокрема щодо повного виконання зобов`язання за генеральним кредитним договором, та можливості здійснення заміни стягувача на його правонаступника підтримуються первісним стягувачем - ПАТ «АБ «Укргазбанк».

При цьому, колегія суддів враховує висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 29.07.20200 у справі № 917/1972/16 щодо заміни стягувача у мировій угоді.

Щодо посилань ТОВ «Євроенерготрейд» на те, що ТОВ «Парк Лейн» у взаємовідносинах за участю банку та ТОВ «Євроенерготрейд» як майновий поручитель одночасно виступав і як іпотекодавець, і як заставодержатель, а тому ТОВ «Парк Лейн» здійнило погашення заборгованості на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі ст. 42 ЗУ «Про іпотеку», то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із платіжних інструкцій від 13.05.2026 № № 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 213, 214, 215, 216, 217, доданих до матеріалів, ТОВ «Парк Лейн» здійснило оплату коштів з призначенням платежу: «Виконання заставодавцем за договором застави №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-З2 від 17.11.2020 зобов`язань ТОВ «Євроенерготрейд» зі сплати всієї суми залишку кредитної заборгованості в повному обсязі за генеральним кредитним договором №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД».

Також довідкою № 509/67/2026 від 13.05.2026, ПАТ «АБ «Укргазбанк» підтвердив, що зобов`язання перед банком за генеральним кредитним договором № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД від 03.11.2020 та укладеними в його рамках додатковими договорами, повністю виконані ТОВ «Парк Лейн» як заставодавцем відповідно до договору застави № 436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-32 від 17.11.2020.

Отже, твердження ТОВ «Євроенерготрейд», що ТОВ «Парк Лейн» здійснювало погашення заборгованості на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі права, визначеного ст. 42 ЗУ «Про іпотеку», є безпідставними.

Посилання ТОВ «Євроенерготрейд» на недобросовісність дій ТОВ «Парк Лейн» не може бути визнано обгрунтованим, так як майновий поручитель скористався одним із способів, передбаченим законом та договором, виконання своїх зобов`язань, за відсутності ознак наявності мети спричинення шкоди іншим особам.

Беручи до уваги викладене, враховуючи встановлений судом факт повного виконання майновим поручителем забезпеченого зобов`язання та перехід до нього прав первісного кредитора в силу закону, колегія суддів дійшла висновку, що заявник є процесуальним правонаступником первісного стягувача.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали із постановленням нового рішення про задоволення заяви.

Крім того, колегія суддів зауважує, що вказана заміна не є внесенням змін до мирової угоди, а є здійсненням процесуального правонаступництва у виконавчому документів у зв`язку із переходом матеріального права вимоги.

Апеляційній суд погоджується із доводами ПАТ «АБ «Укргазбанк», що заміна стягувача не змінює волевиявлення сторін мирової угоди, не впливає на її умови та не створює нових прав чи обов`язків для інших учасників.

Згідно ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладені вище обставини, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн», до якої приєдналося Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк» на підставі ст. 265 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/11852/24 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» до якої приєдналося Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/11852/24 задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/11852/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою «Парк Лейн» про заміну стягувача згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 про затвердження мирової угоди від 10.12.2024 у справі № 910/11852/24.

4. Здійснити заміну стягувача Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; код ЄДРПОУ 35265945) згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 про затвердження мирової угоди від 10.12.2024 у справі № 910/11852/24.

5. Матеріали справи № 910/11852/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 10.07.2026

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун