Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №910/20180/23 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №910/20180/23

Суддя: Яценко О.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. Справа№ 910/20180/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Гончарова С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 (повний текст складено 28.04.2026)

у справі № 910/20180/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ»

до Київської міської ради

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Національного природного парку «Голосіївський»

2. Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3 рішення Київської міськради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування Національного природного парку «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва» від 26.01.2012 № 69/7406 в частині затвердження відведення та надання в постійне користування земельної ділянки урочища «Гайок» орієнтовною площею 3,85 га, яка є частиною земельної ділянки № 1 загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30.12.2016 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/20180/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2024, у задоволенні позову відмовлено.

17.04.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення описки, в якій заявник просить внести у рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/20180/23 виправлення, а саме,

речення «На момент створення НПП «Голосіївський» земельна ділянка :79.304:0007 не мала кадастрового номеру та складалася з кількох земельних ділянок, які були відображені в Проекті створення НПП «Голосіївський», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619»

викласти у наступній редакції: «На момент створення НПП «Голосіївський» земельна ділянка :79:304:0007 не мала кадастрового номеру та складалася з кількох земельних ділянок, які були відображені в Матеріалах корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв», погоджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 № 910/20180/23 у задоволенні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» про виправлення описки в рішенні суду відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- в абзаці 3 на сторінці 10 рішенням суду зазначено: «На момент створення НПП «Голосіївський» земельна ділянка :79:304:0007 не мала кадастрового номеру та складалася з кількох земельних ділянок, які були відображені в Проекті створення НПП «Голосіївський», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619»;

- як вбачається з матеріалів справи «Матеріали корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв» є Додатком 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про погодження матеріалів корегування проекту створення національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв» (І черга)» від 30.03.2006 №619;

- у той же час розпорядження Київської міської державної адміністрації – це підзаконний нормативно – правовий акт, який видає голова Київської міської державної адміністрації. Підзаконно нормативний правовий акт затверджується уповноваженими органами у даному випадку КМДА. Таким чином розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619 затверджується, а не погоджується. Погодження є частиною процесу підготовки та візування перед затвердженням;

- з огляду на викладене можна дійти висновку, що перед затвердженням розпорядження Київської міської державної адміністрації здійснюється його погодження, а відтак розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619 затверджене;

- поміж тим суд наголошує, що в матеріалах справи відсутня копія розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619;

- суд зазначає, що заявником не додано копію розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619 з якої можна було б встановити підстави про які згадує заявник у своїй заяві.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 № 910/20180/23, постановити постанову, якою задовольнити заяву Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» про виправлення описки в абзаці 3 на сторінці 10 рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/20180/23, виклавши речення в наступній редакції:

«На момент створення НПП «Голосіївський» земельна ділянка :79:304:0007 не мала кадастрового номеру та складалася з кількох земельних ділянок, які були відображені в Матеріалах корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв», погоджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619».

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- у заяві про виправлення описки позивач вказував не невідповідність назви документа, вказаного в рішенні, його фактичній назві в матеріалах справи («Проекті створення НПП «Голосіївський»» замість «Матеріали корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв», «затверджено» замість «погоджено»), проте суд першої інстанції замість усунення очевидної помилки в назві документа вдався до правового аналізу та теоретичних міркувань щодо статуту актів КМДА, що могло бути зроблено під час вирішення спору сторін по суті. Вказані міркування фактично є наданням нової правової оцінки доказам, яким суд вже надав оцінку в рішенні;

- рішення суду у цій справі позивачу було відмовлено у позові, зокрема, через недоведеність позивачем порушення його права;

- враховуючи актуальну практику Верховного Суду, у будь-якому разі виправлення очевидної помилки в назві додатка 1 до розпорядження КМДА від 30.03.2006 № 619 жодним чином не змінить суть рішення суду від 30.04.2024, натомість залишення зазначеної помилки без виправлення призводить до фіксації в судовому акті неіснуючої назви документа та неіснуючого рішення про його затвердження, що суперечить вимогам процесуального закону про точність судових актів та підриває довіру до судової влади.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 справа № 910/20180/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Спаських Н.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/20180/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 № 910/20180/23 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

11.05.2026 від скаржника надійшла заява про самостійне виправлення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься примірник апеляційної скарги, підписаний представником скаржника, та аналогічний за змістом раніше поданій апеляційній скарзі, а також титульний аркуш Додатку № 1 до розпорядження КМДА від 30.03.2006 № 619 («Матеріали коригування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв»).

14.05.2026 матеріали справи № 910/20180/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026:

- апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 № 910/20180/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;

- надано Обслуговуючому кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів, що підтверджують надсилання копії скарги третій особі - Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України;

- попереджено Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 25.05.2026 (судом отримано засобами поштового зв`язку і зареєстровано 28.05.2026) подав заяву про усунення недоліків, в додатках до якої містяться докази направлення копії апеляційної скарги Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 № 910/20180/23, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), учасникам справи роз`яснено право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення (обізнаності) ухвали про відкриття провадження у справі.

Станом на дату ухвалення постанови пояснень та клопотань до суду не надходило.

У період з 15.06.2026 по 28.06.2026 суддя Спаських Н.М. перебувала у відпустці.

Окрім цього, у період з 15.06.2026 по 19.06.2026 та у період з 22.06.2026 по 26.06.2026 суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- в матеріалах справи знаходяться Додаток 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про погодження матеріалів корегування проекту створення національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв» (І черга)» від 30.03.2006 №619;

- Додаток 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про погодження матеріалів корегування проекту створення національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв» (І черга)» від 30.03.2006 №619 має назву «Матеріали корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв»;

- проте рішенням суду замість «Матеріали корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв», погоджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619» зазначено «Проект створення НПП «Голосіївський», затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619»;

- мотивувальною частиною рішення суду зазначено: «На момент створення НПП «Голосіївський» земельна ділянка :79:304.0007 не мала кадастрового номеру та складалася з кількох земельних ділянок, які були відображені в Проекті створення НПП «Голосіївський», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619».

Звертаючись із вказаною вище заявою про виправлення описки у рішенні Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/20180/23 заявник просить виправити:

- невірну назву документа, вказаного в рішенні – вказано: «Проект створення НПП «Голосіївський»», замість вірного: «Матеріали корегування проекту створення першої черги національного природного парку з робочою назвою «Голосіїв»;

- замість «…погоджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619», зазначити «…затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619»;

Згідно з частинами 1, 2 статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 08 лютого 2023 року в справі № 761/18236/22 (провадження № 61-12209ск22) вказано, що «Положення статті 269 ЦПК України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути у ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) зроблено висновок про те, що опискою визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання та трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз заяви про виправлення описки дозволяє виснувати, що заявник не навів підстав, у чому буде полягати неможливість реалізації судового рішення і які ускладнення виникнуть при його виконані.

Колегія суддів зазначає, що вказані заявником невідповідності не перешкоджають застосуванню/використанню як розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.03.2006 №619, так і додатку 1 до вказаного розпорядження.

Можливість використання цих документів за їх правовим змістом та з вірними назвами не залежить від того, чи вірно їх назви та реквізити згадано у будь-якому судовому рішенні.

Крім того, рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/20180/23 було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2024, відтак судами апеляційної та касаційної інстанції не було встановлено будь-яких неточностей, які впливали на правильність розуміння змісту судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» про виправлення описки в рішенні. За таких обставин ухвала суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доводам заявника та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає положенням ГПК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, тому апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/20180/23, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/20180/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/20180/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 09.07.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Н.М. Спаських

С.А. Гончаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua