Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №910/12593/21 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Справа№ 910/12593/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 (повний текст - 06.01.2026)

у справі № 910/12593/21 (суддя - Васильченко Т.В.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 (відповідач 1)

та Приватного підприємства "Консул - Партнер" (відповідач 2)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4

про визнання застави припиненою, визнання рішення загальних зборів та статуту недійсними, скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідачка 1) та Приватного підприємства "Консул - Партнер" (надалі - відповідач 2) про: - визнання припиненою застави за договором №1-09/17 від 07.09.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є удаваним правочином, вчиненим для приховання договору застави; - визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017; - визнання недійсним Статуту (нової редакції) Приватного підприємства "Консул - Партнер", затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017; скасування реєстраційної дії (запису) від 13.09.2017 №10651050014010767, "Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", "зміни до установчих документів юридичної особи", внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю.; визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", яким затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства "Консул - Партнер", за результатами яких здійснено реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 №10651050015010767: "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни"; скасування реєстраційної дії (запису) від 13.02.2019 №10651050015010767 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.10.2023 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/12593/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

При новому розгляді рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного підприємства "Консул - Партнер" про визнання застави припиненою, визнання рішення загальних зборів та статуту недійсними, скасування реєстраційної дії - відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 26.01.2026 (через Електронний суд) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2025 року по справі № 910/12593/21 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі:

- визнати припиненою заставу за договором №1-09/17 від 07.09.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є удаваним правочином, вчиненим для приховання договору застави;

- визнати недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017 р.;

- визнати недійсним статуту (нової редакції) Приватного підприємства "Консул- Партнер", затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017 р.;

- скасувати реєстраційну дію (запис) від 13.09.2017 №10651050014010767, "Зміна або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", "зміни до установчих документів юридичної особи", внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю.;

- визнати недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", яким затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства "Консул - Партнер", за результатами яких здійснено реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 №10651050015010767: "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни";

- скасувати реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 №10651050015010767 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни".

27.01.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі № 910/12593/21 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме сплати 23 961,60 грн.

09.02.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі №910/12593/21. Розгляд справи призначено на 07.04.2026.

24.02.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідачки 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.

13.03.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі №910/12593/21 на 06.04.2026.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Так, 02.06.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою призначено до розгляду в судовому засіданні розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі №910/12593/21 на 01.07.2026.

В судове засідання 01.07.2026 з`явились представники позивачки, відповідачки 1 та третя особа 2. Представник позивачки та третя особа 2 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового - про задоволення позову. Представник відповідачки 1 проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Приватне підприємство "Консул - Партнер" щодо дати та часу судового засідання повідомлялось належним чином. Поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 02.06.2026 долучено до матеріалі справи за трекінг номером: R067190726980.

ОСОБА_3 у відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України повідомлялась щодо дати та часу судового засідання належним чином. Поштове повідомлення, за трекінг номером: R067190727138, повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою: «відсутній за вказаною адресою». Також судом апеляційної інстанції неодноразово робились публікації на сайті Судової Влади щодо дати та часу судових засідань.

Додатково 20.04.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою, зокрема, звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку 3 до Правил. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області протягом п`яти днів з моменту отримання запиту суду надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

06.05.2026 (через електронну пошту) до суду апеляційної інстанції від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшов лист з інформацією про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). Адреса у листі та у матеріалах справи є однаковою.

Тобто суд апеляційної інстанції вчинив всіх можливих дій для належного повідомлення ОСОБА_3 щодо дат та часу судових засідань.

Також 25.05.2026 від ОСОБА_4 надійшли письмові дебати.

В судовому засіданні 01.07.2026 судом апеляційної інстанції було частково задоволено клопотання позивачки про дослідження доказів.

Так, судом (із занесенням до протоколу судового засідання) було досліджено в 11 томах та 2 додатках матеріали справи, на дослідженні яких наполягали сторони, в тому числі: зокрема, договір №1-09/17 купівлі продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 (т. 1, а.с. 30-31); договір позики №4854 від 28.08.2017 (т. 1, а.с. 76-77); розписка ОСОБА_6 на суму 331 000 доларів США (т. 1, а.с. 78); висновок експертів №29167/23-61 від 14.02.2024 (додаток №2, а.с. 210); заява свідка ОСОБА_7 від 29.07.2021 (т. 1, а.с. 98); протокол зборів засновників №1-09/2017 зборів засновників ПП «Консул-Партнер» від 07.09.2017 (т. 1, а.с. 32-33); довіреність №1-09/17 від 07.09.2017 (т. 8, а.с. 103); заява свідка ОСОБА_7 від 22.12.2021 (т. 3, а.с. 57-58); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП від 28.08.2017 (т. 1, а.с. 65-67); договір про розірвання договіру купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Крокус-Лайн» від 28.08.2017 (т. 1, а.с. 68-70); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ щодо придбання частки ТОВ «Стерек» (т. 1, а.с. 71-73); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Стерек» від 28.02.2020 (т. 1, а.с. 74-75); заява ОСОБА_2 про повернення частини заборгованості (т. 3, а.с. 158); заява свідка ОСОБА_4 від 02.08.2021 (т. 1, а.с. 96-97); опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» (т. 8, а.с. 88-100); висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 31.12.2024 року №7377/24-31 (т. 10 а.с. 19-26); експертиза КНДІСЕ з використанням поліграфу (т. 8, а.с. 162-187, 188-209).

А також судом апеляційної інстанцій було досліджено всі матеріали справи, а також звіт про незалежну оцінку нерухомого майна торгівельного центру з закладом громадського харчування (літера А), загальною площею 2098,7 кв.м., що розташований за адресою: м.Київ, АДРЕСА_7-Є. В судовому засіданні 01.07.2026 ОСОБА_4 було надано суду (на огляд) оригінал звіту, який було досліджено судом.

Разом з цим, в частині дослідження матеріалів НСРД судом апеляційної інстанції протокольною ухвалою було відмовлено з наступних підстав.

Щодо клопотання позивачки про дослідження доказів, зокрема, матеріалів НСРД, їх текстуального відображення та роздруківок телефонних розмов, отриманих з матеріалів кримінального провадження №12018100090010073 від 03.09.2018, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 246 Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. При цьому, вказані дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що як досудове слідство, так і оперативно-розшукова діяльність охоплюються сферою регулювання кримінального процесуального законодавства. Отже, як слідчі (розшукові) дії і негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться правоохоронними органами на стадії досудового розслідування, так само і оперативно-розшукова діяльність, яка здійснюється до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є не управлінською, а процесуальною і становить частину саме кримінальних правових відносин. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/2004/18, від 05 грудня 2018 року у справі №826/2253/18, від 10 квітня 2019 року у справі №808/390/18 та у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/12608/17.

Разом з цим, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог статті 86 Кримінального процесуального кодексу України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на час розгляду цієї господарської справи постановлено вирок у кримінальному провадженні, в межах якого були проведені негласні розшукові заходи.

За наявними у матеріалах справи доказами також не встановлено, що аудіозаписи телефонних розмов, які були отримані в результаті негласних, розшукових слідчих дій в кримінальному провадженні №12018100090010073 від 03.09.2018, перевірялись судом в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України на предмет належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємоз`язку.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи міститься копії ухвали Київського апеляційного суду про надання слідчим дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Натомість, доказів отримання дозволу слідчого судді на використання такої інформації матеріали справи не містять. А тому з урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість дослідження доказів, а саме: матеріалів НСРД, їх текстуального відображення та роздруківок телефонних розмов, отриманих стороною з матеріалів кримінального провадження №12018100090010073.

Справа була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи обсяги матеріалів справи, велику кількість доказів, які було подано сторонами; узгодження продовження строку розгляду справи, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

За доводами апелянтки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами був укладений реальний договір купівлі-продажу частки, оскільки не дослідив у повному обсязі обставини справи та проігнорував докази удаваності правочину.

Так, скаржниця вважає, що зокрема, відсутні будь-які докази реального розрахунку: позивачка не отримувала коштів за відчуження частки, а відповідачка 1 не підтвердила їх передачу ні документально, ні поясненнями. Нелогічність ціни угоди (у багато разів нижчої за реальну вартість активу) додатково свідчить про відсутність наміру продажу. Це узгоджується і з висновками експертизи, які не підтверджують факту отримання коштів або продажу частки.

Апелянтка зазначила, що формальний характер правочину підтверджується також процедурними порушеннями: загальні збори фактично не проводились, їх скликання не підтверджене, порядок денний не формувався, а учасники не були повідомлені та не реалізовували переважного права. Позивачка фактично лише підписала документи без реального волевиявлення на відчуження частки. Водночас відповідачка 1 не надала оригіналу договору, що унеможливило проведення експертизи, а обставини його «втрати» свідчать про недобросовісну поведінку.

Додатково встановлено ознаки фальсифікації документів: довіреність на представника була підробленою, що підтверджується показаннями директора та експертним дослідженням; документи для державної реєстрації подавалися неуповноваженою особою; самі реєстраційні дії супроводжувалися порушеннями та суперечностями. Також наявні сумніви щодо автентичності договору (ознаки різного друку сторінок), що суд безпідставно відкинув.

Фактичні обставини справи вказують, що кошти передавалися не позивачці, а іншій третій особі - у межах договору позики, а корпоративні права використовувалися лише як забезпечення цього боргу. Це підтверджується розписками, змінами до договору позики та поведінкою сторін, а також аналогічними правочинами щодо інших підприємств, які згодом були припинені і фактично виконували функцію застави. Отже, скаржниця вважає, що сукупність доказів підтверджує, що договір від 07.09.2017 є удаваним правочином, який приховує договір застави.

Окрім вказаного, скаржниця зазначила, що суд першої інстанції безпідставно відмовився врахувати матеріали негласних слідчих дій, помилково вважаючи, що вони не можуть оцінюватися господарським судом і не стосуються подій 2017 року. Насправді зміст аудіозаписів прямо відображає домовленості сторін, їх справжні наміри та обставини виникнення спірних правовідносин, зокрема, щодо надання позики, використання корпоративних прав як забезпечення та механізмів подальшого впливу на підприємство.

Таким чином, ігнорування судом цих доказів призвело до неповного з`ясування обставин справи та помилкових висновків щодо правової природи спірного договору.

Також, за доводами скаржниці, рішення загальних зборів, якими оформлено вихід позивачки зі складу учасників і зміну статуту, були прийняті з істотними порушеннями: без належного повідомлення, без фактичної участі позивачки та з порушенням її корпоративних прав. Вказане є підставою для визнання таких рішень недійсними. Як наслідок, підлягають скасуванню і відповідні реєстраційні записи, внесені на їх підставі, оскільки вони мають похідний характер і ґрунтуються на незаконних рішеннях. Аналогічно недійсною є і нова редакція статуту, затверджена на підставі цих рішень. З огляду на зазначене, скаржниця вважає, що обраний нею спосіб захисту - є належним та ефективним, оскільки спрямований на реальне поновлення її корпоративних прав і усунення наслідків їх порушення. А тому просила рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового - про задоволення позову повністю.

5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених у ній доводів

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що вважає доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справи та удаваність спірного правочину безпідставними. Відповідно до вимог законодавства, для визнання правочину удаваним позивачка повинна довести, що сторони фактично мали іншу внутрішню волю та встановили інші правовідносини, ніж ті, що передбачені укладеним договором. Однак жодних належних і допустимих доказів цього апелянткою не надано.

Відповідачка 1 вважає, що твердження про відсутність розрахунків за договором спростовуються самим змістом договору купівлі-продажу, який містить пряму вказівку на повну оплату вартості частки у розмірі 860 000 грн до моменту його підписання, а також підтвердження сторонами відсутності взаємних претензій. При цьому апелянтка, попри обов`язок доказування, не надала жодних доказів на підтвердження протилежного.

Разом з цим, сторона зазначила, що реальність відчуження корпоративних прав підтверджується сукупністю дій сторін на виконання договору: проведенням загальних зборів учасників із наявністю 100% кворуму, одностайним прийняттям рішень щодо передачі частки, особистою участю та підписом ОСОБА_1 , справжність якого засвідчена нотаріально, затвердженням нової редакції статуту та державною реєстрацією відповідних змін у ЄДР, яка не була оскаржена.

Тоді як посилання апелянтки на те, що договір є удаваним і фактично приховує заставу, також є необґрунтованими, оскільки умови спірного договору не відповідають правовій природі застави. Водночас, доводи про нібито забезпечувальний характер правочину через існування позикових відносин спростовуються матеріалами справи та судовими рішеннями, якими встановлено, що позика була надана ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_6 . Подальша передача коштів ОСОБА_6 є окремими правовідносинами і не пов`язана з укладенням спірного договору як способу забезпечення його зобов`язань.

Окрім цього, за доводами сторони, висновки судових експертів є належними, допустимими та достовірними доказами, які прямо спростовують позицію позивачки. Детально аналізуються декілька експертиз, проведених у межах кримінального провадження, і всі вони узгоджено підтверджують ключову обставину: підписи на спірному договорі виконані саме тими особами, від імені яких вони зазначені, без застосування технічних засобів чи попередньої підготовки. Крім того, не виявлено жодних ознак внесення змін до документа, монтажу чи фальсифікації, а також підтверджено справжність печатки підприємства. Це означає, що договір має ознаки автентичного документа як за змістом, так і за формою.

Також відповідачка 2 зазначила, що суд першої інстанції правомірно вказав про недопустимості використання матеріалів негласних слідчих дій.

Таким чином, відповідачка 2 вважає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду, що саме по собі не є підставою для скасування рішення. Тому рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Також 25.05.2026 від третьої особи 2 надійшли письмові дебати, в яких учасник зазначив, що матеріалами справи підтверджується відсутність реального волевиявлення ОСОБА_1 на продаж частки, відсутність належного розрахунку за її придбання, недотримання корпоративної процедури відчуження, використання підробленої довіреності №1-09/17 від 07.09.2017, а також невідповідність поданих для реєстрації документів дійсному змісту правовідносин між сторонами. А тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового - про задоволення позову.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.08.2017 року між ОСОБА_2 (далі - позикодавець, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, ОСОБА_1 ) було підписано договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №4854 (далі - договір позики).

Згідно пункту 1 договору позики позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 5491100,00 грн, що в еквіваленті сума 215000 доларів США за погодженим сторонами за цим договором курсом на день укладення цього договору (1 долар США = 25,54 грн) до підписання цього договору.

Відповідно до пункту 2 договору позики зазначену вище суму грошей позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві готівкою протягом 14-ти (чотирнадцяти) днів. Сторони встановлюють безпроцентний характер цього договору.

Пунктом 5 договору позики встановлено, що в разі, коли позичальник не поверне позичені гроші у встановлений в пункті 2 строк, - позикодавець вправі стягнути заборгованість у безспірному порядку.

У разі порушення позичальником умов та строків повернення коштів згідно з графіком повернення, визначеним у п. 3 цього договору, позикодавець вправі розірвати цей договір в односторонньому порядку і вимагати повернення позичальником коштів достроково в повному обсязі (пункт 6 договору позики).

За умовами пункту 9 договору позики на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за даним договором, позичальник передає в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0061, розмір ділянки 0,2377 га. Земельна ділянка належить позичальнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 234679, виданого Шпитьківською сільською радою 18.05.2006 року на підставі рішення Шпитьківської сільської ради 23 сесії 4-го скликання від 30.11.2005 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632900219, та земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0032, розмір ділянки 0,2499 га. Земельна ділянка належить позичальнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 286290, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, 20.01.2005 року на підставі договору дарування земельної ділянки № 7509 від 18.12.2004 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932900004.

Відповідно до пункту 11 договору позики сторони свідчать, що: вони не приховують обставин, які мають істотне значення для цього договору; внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов`язані утримувати за законом чи договором; договір не вкладається під впливом тяжкої для них обставин; вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Цей договір укладено зі згодою чоловіка позикодавця - гр. ОСОБА_8 , що підтверджується його заявою, справжність підпису на якій засвідчено Козаєвою Н.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28 серпня 2017 року за реєстровим №4846 (пункт 12 договору позики).

Згідно пункту 13 договору позики позичальник заявляє, що на момент отримання грошових коштів, в зареєстрованому шлюбі та інших фактичних шлюбних відносинах не перебував, ні з ким не проживав однією сім`єю без укладення шлюбу, тобто вищевказана грошова сума не є спільною сумісною власністю та належить йому на праві особистої приватної власності.

Пунктом 15 договору позики сторони свідчать, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються позики. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені у його тексті, після підписання договору не матимуть правового значення.

На забезпечення виконання договору позики, 28.08.2017 року ОСОБА_2 , як іпотекодержатель, та ОСОБА_1 , як іпотекодавець, уклали договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №4855 (далі - договір іпотеки).

Терміни в договорі іпотеки вживаються в такому значенні:

«Боржник» - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків України НОМЕР_2 .

«Основний договір» - договір позики, посвідчений Козаєвою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28 серпня 2017 року за реєстровим №4854, укладений між іпотекодержателем та боржником/іпотекодавцем, в забезпечення виконання зобов`язання якого укладається цей договір.

«Основне зобов`язання» - зобов`язання боржника за договором позики, посвідченим Козаєвою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28 серпня 2017 року за реєстровим №4854, згідно якою іпотекодержатель надав боржнику грошові кошти у вигляді позики у розмірі 1277000,00 (один мільйон двісті сімдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, що є еквівалентом суми 50000,00 (п`ятдесят тисяч) доларів США за погодженим сторонами за цим договором курсом на день укладення цього договору (1 долар США = 25,54 гривень), строком до на три місяці включно без нарахування процентів у такі строки та розміри: до « 28» листопада 2017 року - 50000,00 (п`ятдесят тисяч) доларів США.

«Предмет іпотеки» - нерухоме майно, що є забезпеченням виконання зобов`язань боржника в такому обсязі за договором та/або договорами, що обумовлюють основне зобов`язання.

Відповідно до пункту 1.1 договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), а саме земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0061, розмір ділянки 0,2377 га, земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 234679, виданого Шпитьківською сільською радою 18.05.2006 року на підставі рішення Шпитьківської сільської ради 23 сесії 4-го скликання від 30.11.2005 року, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632900219, та земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0032, розмір ділянки 0,2499 га, земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 286290, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, 20.01.2005 року на підставі договору дарування земельної ділянки № 7509 від 18.12.2004 року, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932900004, немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочину, на підставі якого іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

За домовленістю сторін, заставна вартість предмету іпотеки, становить: 1277000,00 (один мільйон двісті сімдесят сім тисяч) гривень 00 копійок, що в еквіваленті суми 50000,00 (п`ятдесят тисяч) доларів США за погодженим сторонами за цим договором курсом на день укладення цього договору (1 долар США = 25,54 гривень) (пункт 1.4 договору іпотеки).

Згідно пункту 2.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань за будь-яким з вищевказаних основного(-их) договору(-ів), що обумовлюють основне зобов`язання, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, набирає чинності з моменту такого посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за основним(-ми) договором(-и), що обумовлюють основне зобов`язання (пункт 6.1 договору іпотеки).

У подальшому, як стверджує позивачка, з метою забезпечення основного зобов`язання за договором позики, 07.09.2017 року ОСОБА_1 , як однин із засновників ПП «Консул-Партнер» (далі - продавець), та ОСОБА_2 (далі - покупець), діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з приписами цивільного та господарського законодавства, що регулюють укладений ними правочин (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину) (преамбула договору), підписали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 (далі - договір, спірний договір, оспорюваний правочин, договір купівлі-продажу), за умовами пункту 1 якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність частку продавця у статутному капіталі Приватного підприємства «Консул-Партнер» (іменоване далі як «підприємство»), яке знаходиться за адресою: 02068, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 4/2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 35792700 та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Відповідно до пункту 2 договору статутний капітал вищевказаного підприємства, становить 2000000,00 гривень 00 копійок.

Згідно пункту 3 договору розмір частки продавця у статутному капіталі підприємства на момент укладення цього договору складає 43 %, що становить 860000,00 гривень 00 копійок, з яких продавець вніс повністю 860000,00 гривень 00 копійок.

Вартість частки в статутному капіталі підприємства розміром 43 (сорок три) % розміру статутного капіталу цього підприємства, яка є предметом цього договору становить 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, які покупець сплатив продавцю до моменту підписання цього договору (пункт 4 договору).

Пунктом 5 договору встановлено, що з моменту укладення та підписання цього договору до покупця переходять право власності на вищевказану відступлену продавцем частку в статутному капіталі підприємства, а також корпоративні права та всі інші, пов`язані з цією часткою майнові права та обов`язки як засновника (власника) підприємства, що належали продавцю по відношенню до підприємства в межах відступлених 43 (сорок три) % розміру статутного капіталу цього підприємства та продавець вважається таким, що втрачає в межах відступлених 43 (сорок три) % розміру статутного капіталу підприємства права та обов`язки по відношенню до підприємства, які були обумовлені його статусом як засновника (власника) підприємства.

За умовами пункту 6 договору факт переходу прав на частку продавця до покупця фіксується у новій редакції статуту підприємства, що реєструється у відповідності із вимогами законодавства України.

Відповідно до пункту 7 договору покупець з моменту придбання частки у статутному капіталі зобов`язується виконувати вимоги установчих документів підприємства, а також нести всі обов`язки засновника, що випливають з установчих документів та чинного законодавства.

Згідно пунктів 11, 12 договору будь-які зміни та доповнення до нього дійсні при умові, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами цього договору, або уповноваженими ними особами. Сторонами, підписавши цей договір, підтверджується факт повних розрахунків за цим договором та відсутність одна до одної яких-небудь претензій.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з дня підписання його сторонами (пункт 13 договору).

07.09.2017 року проведено Збори засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», що оформлені протоколом №1-09/2017 від 07.09.2017 року (далі - протокол), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матюховою Т.П. та зареєстрований у реєстрі за №1354, 1355, 1356, 1357.

Згідно вказаного протоколу на зборах були присутні засновники підприємства, громадяни України, а саме:

1) ОСОБА_9 , що має вклад 1040000,00 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 52% його розміру.

2) ОСОБА_1 , що має вклад 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 43% його розміру.

3) ОСОБА_10 , що має вклад 100000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 5% його розміру.

Запрошена особа, громадянка України: ОСОБА_2 .

Як засвідчено безпосередньо у протоколі, на день проведення Зборів засновників підприємства його статутний капітал сформований в повному обсязі. На цих Зборах Засновників присутні та зареєстровані засновники, що сукупно володіють 100% розміру Статутного капіталу підприємства, тобто володіють 100% голосів у підприємстві. Кворуму для проведення зборів досягнуто. Ці збори визнаються правомочними (повноважними) для прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

Згідно протоколу на порядок денний винесено розгляд наступних питань:

1. Розгляд питання про відступлення (передачу) в повному обсязі належної ОСОБА_1 частки у розмірі 43 (сорок три) % Статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» у вигляді грошового вкладу на суму 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також своїх корпоративних прав та всіх інших, пов`язаних з цією часткою майнових прав та обов`язків як засновника (власника) підприємства, на користь ОСОБА_2 та про вихід в зв`язку із цим ОСОБА_1 із складу засновників ПП «Консул-Партнер».

2. Розгляд питання про включення ОСОБА_2 до складу засновників ПП «Консул-Партнер».

3. Розгляд питання про перерозподіл між засновниками (власниками) ПП «Консул-Партнер» статутного капіталу цього підприємства та визначення часток засновників (власників) у статутному капіталі ПП «Консул-Партнер».

4. Про викладення та затвердження Статуту ПП «Консул-Партнер» в новій редакції.

5. Про проведення державної реєтрації Статуту підприємства в новій редакції та внесення змін до Єдиного державного реєстру, відповідно порядку, встановленому діючим законодавством України.

За наслідками розгляду питань порядку денного одноголосно прийнято такі рішення:

1. Погодити та затвердити відступлення (передачу) ОСОБА_1 у повному обсязі належної їй частки у розмірі 43 (сорок три) % Статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» у вигляді грошового вкладу на суму 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також своїх корпоративних прав та всіх інших, пов`язаних з цією часткою майнових прав та обов`язків як засновника (власника) підприємства, на користь ОСОБА_2 (враховуючи особисте рішення останньої прийняти цю частку) та затвердити в зв`язку із цим вихід ОСОБА_1 із складу засновників ПП «Консул-Партнер» та вивести (виключити) її зі складу засновників цього підприємства.

2. Включити ОСОБА_2 до складу засновників ПП «Консул-Партнер» в зв`язку із відступленням (передачею) ОСОБА_2 в повному обсязі належної ОСОБА_1 частки у розмірі 43 (сорок три) % Статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» у вигляді грошового вкладу на суму 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також корпоративних прав та всіх інших, пов`язаних з цією часткою майнових прав та обов`язків як засновника (власника) підприємства.

3. Перерозподілити Статутний капітал Приватного підприємства «Консул-Партнер» що формується за рахунок вкладів Засновників у розмірі 2000000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок, та визначити частки Засновників учасників ПП «Консул-Партнер» пропорційно відсоткам їх вкладів у статутному капіталі підприємства таким чином:

- вклад ОСОБА_9 складає 1040000,00 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 копійок, що становить 52 (п`ятдесят два) % розміру статутного капіталу підприємства;

- вклад ОСОБА_2 складає 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, що становить 43 (сорок три) % розміру статутного капіталу підприємства.

- вклад ОСОБА_10 складає 100000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок, що становить 5 (п`ять) % розміру статутного капіталу підприємства.

4. У зв`язку із змінами, що відбулися в ПП «Консул-Партнер» викласти, затвердити та підписати статут Приватного підприємства «Консул-Партнер» в новій редакції з урахуванням прийнятих на цих зборах змін.

5. Уповноважити директора підприємства або третю особу за його дорученням, оформленим відповідним чином у вигляді довіреності провести державну реєстрацію нової редакції статуту підприємства та внести зміни до відомостей про підприємство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у відповідності до вимог чинного законодавства та повідомити про зміни в підприємстві відповідні контролюючі органи та банківські установи.

З усіх питань порядку денного голосували - «ТАК» одноголосно 100% (голосів) присутніх на Зборах Засновників. «ПРОТИ» - немає. «УТРИМАЛИСЬ» - немає. Рішення ПРИЙНЯТІ.

Вказаний протокол підписаний ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .

13.09.2017 року на виконання приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на підставі вищевказаного протоколу, було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, запис №10651050014010767, «Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.», Радько І.Ю. , Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація.

14.09.2017 року між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було підписано договір про внесення змін до договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №4854 від 28.08.2017, який також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №5328 (далі - договір про внесення змін №1).

Згідно пункту 1 договору про внесення змін №1 у зв`язку із зміною обставин, за взаємною згодою сторін, відповідно до спільних домовленостей сторони прийняли рішення про внесення змін (доповнень) до договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., 28.08.2017 за реєстром №4854 (спецбланки нотаріальних документів НМІ 706842), та змінено пункти 1, 2, 9 цього договору наступним змістом:

Пункт 1 основного договору викладено в наступній редакції: « 1» Позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 8937000,00 (вісім мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч) гривень 00 копійок, що є еквівалентом суми 331000 (триста тридцять одна тисяча) доларів США за погодженим сторонами за цим договором курсом на день укладення цього договору (1 долар США = 27,00 гривень) до підписання цього договору.

Пункт 2 основного договору викладено в наступній редакції: « 2» Зазначену вище суму грошей позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві готівкою протягом 3-х (трьох) місяців до тринадцятого грудня дві тисячі сімнадцятого року. Сторони встановлюють безпроцентний характер цього договору.

Пункт 9 основного договору викладено в наступній редакції: « 9» На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за даним договором, позичальник передає в іпотеку: 1. Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0061, розмір ділянки 0,2377 га. Земельна ділянка належить позичальнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 234679, виданого Шпитьківською сільською радою, 18.05.2006 року на підставі рішення Шпитьківської сільської ради 23 сесії 4-го скликання від 30.11.2005 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010632900219. 2. Земельну ділянку, яка заходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастровий номер 3222488202:02:001:0032, розмір ділянки 0,2499 га. Земельна ділянка належить позичальнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 286290, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, 20.01.2005 року на підставі договору дарування земельної ділянки № 7509 від 18.12 2004 року. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932900004. 3. Житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №1 всі інші пункти договору позики залишаються без змін.

Цей договір укладено за згодою чоловіка позикодавця - гр. ОСОБА_8 , що підтверджується його заявою, справжність підпису на якій засвідчено Козаєвою Н.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28 серпня 2017 року за реєстровим №4846. Позичальник заявляє, що на момент отримання грошових коштів, в зареєстрованому шлюбі та інших фактичних шлюбних відносинах не перебував, ні з ким не проживав однією сім`єю без укладення шлюбу, тобто вищевказана грошова сума не є спільною сумісною власністю та належить йому на праві особистої приватної власності (пункт 5, 6 договору про внесення змін №1).

14.09.2017 року ОСОБА_6 було надано ОСОБА_1 розписку (далі - розписка) наступного змісту: «Я ОСОБА_6 , гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 виданий Голосіївським РВ ГУ ДМС України в м. Києві, 09 жовтня 2014 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , отримав у позичку від ОСОБА_1 , гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві, 15 травня 2003 року, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків України НОМЕР_2 , суму у розмірі 8937000 (вісім мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч) гривень 00 копійок, що є еквівалентом суми 331000 (триста тридцять одна тисяча) доларів США за погодженим сторонами за цією розпискою курсом на день підписання (1 доллар США = 27,00 гривень), в термін на три місяця до чотирнадцятого грудня дві тисячі сімнадцятого року. Мені відомо про наслідки неповернення грошей у вказаний термін».

У вказаній розписці зазначено, що вона підписана ОСОБА_6 власноручно без будь-якого примусу, важких обставин, в присутності свідків: ОСОБА_2 , гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 16 червня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків України НОМЕР_7 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_12 , гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_8 виданий Солом?янським РУГУ МВС України в м. Києві, 11.11.2005 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

20.03.2018 року між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було підписано договір про внесення змін та доповнень до договору позики посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., 28 серпня 2017 року за реєстровим №4854, який також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №1133 (далі - договір про внесення змін №2).

Відповідно до пункту 1 договору про внесення змін №2 сторони домовились пункту 1 договору про внесення змін викласти у наступній редакції:

« 1. Сторони погодили, що на додаток до суми позики у розмірі 5491100 гривень, зазначеній у основному договорі, фактичне отримання якої позичальник цим підтверджує, позикодавець передав у власність позичальника додатково ще 3132000 (три мільйони сто тридцять дві тисячі) гривень, що є еквівалентом суми 116000 доларів США за погодженим сторонами курсом на день укладення цього договору (1 долар США дорівнює 27,00 гривня).

Загальна сума позики, яку позичальник отримав від позикодавця за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. 28 серпня 2017 року, з урахуванням цього договору становить 8937000 (вісім мільйонів дев`ятсот тридцять сім тисяч) гривень, що є еквівалентом суми 331000 (триста тридцять одна тисяча) доларів США за погодженим сторонами курсом на день підписання цього договору (1 долар США дорівнює 27,00 гривня). Сторони підтверджують те, що на суму позики не нараховуються жодні проценти за користування грошима (договір позики є безпроцентним)».

Згідно пункту 2 договору про внесення змін №2 пункт 2 основного договору сторони погодили викласти у наступній редакції: « 2. Зазначену загальну суму позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцю у повному обсязі готівкою не пізніше 14 квітня 2018 року.».

Пункт 9 основного договору сторони погодили виключити (пункт 3 договору про внесення змін №2).

За умовами пунктів 7, 8 договору про внесення змін №2 цей договір укладено за згодою чоловіка позикодавця - гр. ОСОБА_8 , що підтверджується його заявою, справжність підпису на якій засвідчено Козаєвою Н.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28 серпня 2017 року за реєстровим №4846. Позичальник заявляє, що на момент отримання грошових коштів в зареєстрованому шлюбі та інших фактичних шлюбних відносинах не перебував, ні з ким не проживав однією сім`єю без укладення шлюбу, тобто вищевказана грошова суму не є спільною сумісною власністю та належить йому на праві особистої приватної власності.

У подальшому, 12.02.2019 року Загальними зборами власників Приватного підприємства «Консул-Партнер» код ЄДРПОУ 35792700, було прийнято рішення №01/2019 (далі - Рішення), оформлене протоколом, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матюховою Т.П. та зареєстрований у реєстрі за №182, 183.

Зі змісту Рішення вбачається, що власниками підприємства є:

1) ОСОБА_9 , що має вклад 1040000,00 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 52% його розміру.

2) ОСОБА_2 , що має вклад 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 43% його розміру.

3) ОСОБА_10 , що має вклад 100000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 5% його розміру.

У рішенні зазначено, що на день проведення цих загальних зборів власників підприємства його Статутний капітал сформований в повному обсязі. На цих загальних зборів власників присутні та зареєстровані власники, що сукупно володіють 57 % розміру Статутного капіталу підприємства, тобто володіють 57% голосів у підприємстві. Кворуму для проведення Зборів досягнуто. Ці Збори визнаються правомочними (повноважними) для прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

На розгляд Загальних зборів було поставлено наступні питання порядку денного:

1. Про обрання Голови Зборів та Секретаря Зборів.

2. Про внесення змін до відомостей про власників підприємства.

3. Про викладення та затвердження Статуту підприємства в новій редакції.

4. Про проведення державної реєстрації Статуту підприємства в новій редакції та внесення змін до Єдиного державного реєстру, відповідно порядку, встановленому діючим законодавством України.

Рішеннями загальних зборів було прийнято наступні рішення з питань порядку денного:

1. Обрати Головою Зборів ОСОБА_9 , Секретарем Зборів ОСОБА_10 .

2. Внести зміни до відомостей про власників підприємства до Статуту підприємства.

3. У зв`язку із змінами, що відбулися в відомостях про власників в підприємстві викласти, затвердити та підписати Статут підприємства в новій редакції з урахуванням змін.

4. Уповноважити Директора підприємства або третю особу за його дорученням, оформленим відповідним чином у вигляді довіреності провести державну реєстрацію нової редакції Статуту підприємства та внести зміни до відомостей про підприємство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відповідності до вимог чинного законодавства.

З усіх питань порядку денного голосували - «ТАК» одноголосно 57% (голосів) присутніх на Зборах власників. «ПРОТИ» - немає. «УТРИМАЛИСЬ» - немає. Рішення ПРИЙНЯТІ.

Вказане рішення підписано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

13.02.2019 року на виконання приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на підставі вищевказаного рішення, було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, запис №10651050015010767, «Інші зміни.», ОСОБА_13 , Комунальне підприємство «Єдине вікно державної реєстрації».

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у даній справі зазначив, зокрема, наступні вказівки: (що є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи в розумінні ст. 316 ГПК України): на новому розгляді справи господарському суду необхідно дослідити питання щодо послідовності нанесення тексту та реквізитів на договорі від 07.09.2017 №1-09/17, яке не було предметом досліджень під час проведення наявних в матеріалах справи експертиз, дослідити питання якими нормативними приписами та фактичними обставинами позивач обґрунтовує свої вимоги про припинення застави за договором від 07.09.2017 №1-09/17, яким, за його твердженням, забезпечувалося зобов`язання за договором позики від 28.08.2017, та перевірити наявність/відсутність цих обставин. Крім того, господарському суду необхідно належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

На виконання вказаних вказівок, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як правомірно було зазначено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання припиненою застави за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 1-09/17 від 07.09.2017, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який, за переконанням позивачки, є удаваним правочином.

Щодо доводів скаржниці про неправильно визначену правову природу спірного договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось раніше, 28.08.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було підписано договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №4854. З преамбули договору вбачається, що сторони, укладаючи договір, діяли добровільно і перебували при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з приписами цивільного та господарського законодавства, що регулюють укладений ними правочин (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину).

Відхиляючи доводи скаржниці про безоплатний характер вчиненого договору, суд апеляційної інстанції приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу та зазначає, що як вбачається зі змісту пунктів 3 та 4 підписаного сторонами договору, ОСОБА_2 , як покупець, сплатила на користь ОСОБА_1 , як продавця, до моменту підписання цього договору вартість частки в статутному капіталі підприємства розміром 43%, що становить 860000,00 грн. Про факт проведення повного розрахунку між сторонами було додатково засвідчено і у пункті 12 оспорюваного правочину, за яким встановлено, що сторони, підписавши цей договір, підтверджують факт повних розрахунків за цим договором та відсутність одна до одної яких-небудь претензій.

В даному аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що продавець у тексті договору власноруч засвідчила факт повного розрахунку за частку в статутному капіталі. А тому доводи скаржниці про удаваність спірного правочину відхиляються через вказане, а також наступне.

Судом встановлено, що на виконання умов оспорюваного правочину, 07.09.2017 року було проведено збори засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», що оформлено протоколом №1-09/2017 від 07.09.2017 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матюховою Т.П. та зареєстрований у реєстрі за №1354, 1355, 1356, 1357.

Згідно вказаного протоколу на зборах були присутні засновники підприємства, громадяни України, а саме:

1) ОСОБА_9 , що має вклад 1040000,00 гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 52% його розміру.

2) ОСОБА_1 , що має вклад 860000,00 гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 43% його розміру.

3) ОСОБА_10 , що має вклад 100000,00 гривень 00 копійок, в статутному капіталі підприємства, що становить 5% його розміру.

Запрошена особа, громадянка України: ОСОБА_2 .

Як засвідчено безпосередньо у протоколі, на день проведення Зборів Засновників підприємства його статутний капітал сформований в повному обсязі. На цих Зборах Засновників присутні та зареєстровані Засновники, що сукупно володіють 100 % розміру Статутного капіталу підприємства, тобто володіють 100 % голосів у підприємстві.

Кворуму для проведення Зборів досягнуто. Ці Збори визнаються правомочними (повноважними) для прийняття рішень з усіх питань порядку денного.

За наслідками розгляду питань порядку денного одноголосно прийнято такі рішення:

1. Погодити та затвердити відступлення (передачу) ОСОБА_1 у повному обсязі належної їй частки у розмірі 43 (сорок три) % Статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» у вигляді грошового вкладу на суму 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також своїх корпоративних прав та всіх інших, пов`язаних з цією часткою майнових прав та обов`язків як засновника (власника) підприємства, на користь ОСОБА_2 (враховуючи особисте рішення останньої прийняти цю частку) та затвердити в зв`язку із цим вихід ОСОБА_1 із складу Засновників ПП «Консул-Партнер» та вивести (виключити) її зі складу Засновників цього підприємства.

2. Включити ОСОБА_2 до складу Засновників ПП «Консул-Партнер» в зв`язку із відступленням (передачею) ОСОБА_2 в повному обсязі належної ОСОБА_1 частки у розмірі 43 (сорок три) % Статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» у вигляді грошового вкладу на суму 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також корпоративних прав та всіх інших, пов`язаних з цією часткою майнових прав та обов`язків як засновника (власника) підприємства.

3. Перерозподілити Статутний капітал Приватного підприємства «Консул-Партнер» що формується за рахунок вкладів Засновників у розмірі 2000000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок, та визначити частки Засновників учасників ПП «Консул-Партнер» пропорційно відсоткам їх вкладів у статутному капіталі підприємства таким чином:

- вклад ОСОБА_9 складає 1040000,00 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 копійок, що становить 52 (п`ятдесят два) % розміру статутного капіталу підприємства;

- вклад ОСОБА_2 складає 860000,00 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, що становить 43 (сорок три) % розміру статутного капіталу підприємства.

- вклад ОСОБА_10 складає 100000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок, що становить 5 (п`ять) % розміру статутного капіталу підприємства.

4. У зв`язку із змінами, що відбулися в ПП «Консул-Партнер» викласти, затвердити та підписати статут Приватного підприємства «Консул-Партнер» в новій редакції з урахуванням прийнятих на цих зборах змін.

5. Уповноважити Директора підприємства або третю особу за його дорученням, оформленим відповідним чином у вигляді довіреності провести державну реєстрацію нової редакції статуту підприємства та внести зміни до відомостей про підприємство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у відповідності до вимог чинного законодавства та повідомити про зміни в підприємстві відповідні контролюючі органи та банківські установи.

Як зазначено у протоколі, з усіх питань порядку денного голосували - «ТАК» одноголосно 100% (голосів) присутніх на Зборах Засновників. «ПРОТИ» - немає. «УТРИМАЛИСЬ» - немає. Рішення ПРИЙНЯТІ.

Вказаний протокол підписаний ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .

13.09.2017 року на виконання приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на підставі вищевказаного протоколу, було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, запис №10651050014010767, «Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.», Радько І.Ю. , Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація.

Аналіз умов оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017, свідчить, що у ньому досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, як договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав), а подальші дії вчинені сторонами на його виконання засвідчують спрямованість волі сторін на настання юридичних наслідків, передбачених таким договором. А саме - відчуження за окрему плату майна (частки в статутному капіталі підприємства).

Зміст правочину та вчинених у подальшому на його виконання дій вказує на відсутність у сторін іншої мети, а ніж та, що була ними задекларована у істотних умовах оспорюваного договору і будь-яких належних та допустимих доказів за приписами Господарського процесуального кодексу України настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені правочином, матеріали справи в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України не містять. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між сторонами був укладений саме договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Тому підстав для задоволення позовних вимог та застосування наведених позивачем норм матеріального права, зокрема, ст. 235, 572, 590 ЦК України та ст. 26, 28, 50 ЗУ «Про заставу» - не вбачається.

При цьому, твердження позивача, що оспорюваний договір №1-09/17 від 07.09.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 фактично є договором застави корпоративних прав ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 щодо повернення позики, наданої йому ОСОБА_2 у розмірі 8937000,00 грн спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем та відповідачем-1, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не укладено будь-якого договору позики, навпаки матеріалами справи підтверджено, що саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики від 28.08.2017 та в подальшому укладені договори про внесення змін до цього договору, предметом яких є позика у загальному розмірі 8937000,00 грн, що є еквівалентом сумі 331000,00 доларів США за погодженим сторонами курсом на день підписання договору (1 долар США дорівнює 27,00 гривням).

Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір іпотеки від 28.08.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за № 4855, відповідно до умов якого він укладений в забезпечення виконання договору позики від 28.08.2017.

Згідно з умовами договору іпотеки та внесених змін до нього, ОСОБА_1 передала в іпотеку дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222488202:02:001:0061, 3222488202:02:001:0032 та житловий будинок АДРЕСА_6 .

З наведеного вбачається, що саме між позивачкою та відповідачкою-1 виникли правовідносини щодо надання ОСОБА_2 ОСОБА_1 позики у розмірі 8937000,00 грн, в забезпечення повернення якої між позивачем та відповідачем-1 укладено договір іпотеки нерухомого майна.

При цьому, в матеріалах справи міститься розписка від 14.09.2017, надана ОСОБА_6 про те, що він отримав саме від ОСОБА_1 позику у сумі 8937000,00 грн, що є еквівалентом суми 331000,00 доларів США за погодженим курсом, що становить 1 долар США = 27,00 грн, в термін на три місяці до 14.12.2017.

У той же час, судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №755/12310/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики від 28.08.2017 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 28.08.2017 станом на 19.07.2021 у розмірі 8544040,00 грн, інфляційні втрати за період з 15.04.2018 по 28.02.2020 у розмірі 911574,00 грн, інфляційні втрати за період з 29.02.2020 по 19.07.2021 у розмірі 987183,48 грн, три проценти річних за період з 15.04.2018 по 28.02.2020 у розмірі 503046,93 грн, три проценти річних за період з 29.02.2020 по 19.07.2021 у розмірі 352529,43 грн, пеню за період з 20.07.2020 по 19.07.2021 у розмірі 31185746,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2024, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.06.2025, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №755/12310/21 скасовано та постановлено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 28.08.2017 станом на 19.07.2021 у розмірі 8544040,00 грн, 3% річних за період з 15.04.2018 по 28.02.2020 у розмірі 503046,93 грн, 3% річних за період з 29.02.2020 по 19.07.2021 у розмірі 355451,63 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Отже, встановлені вищезазначеними судовими актами обставини позики у справі №755/12310/21 в силу імперативних приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Судами у справі №755/12310/21 встановлено, що ОСОБА_1 не заперечувала факту укладення між нею та ОСОБА_2 договору позики від 28.08.2017, вказавши, що кошти, отримані нею одразу були передані ОСОБА_6 ; що 14.09.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір позики у вигляді розписки. Згідно із вказаним договором, ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 8937000,00 грн строком до 14.12.2017.

Водночас, судами встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04.03.2020 у цивільній справі №752/24638/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.07.2020 та постановою Верховного Суду від 20.01.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення зі ОСОБА_6 на її користь боргу у сумі 8937000,00 грн були задоволені повністю.

Із встановлених обставин вбачається, і не заперечується позивачем та відповідачем-1 та підтверджено судовими рішеннями у цивільних справах №752/24638/18 та №755/12310/21, що ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 позику у розмірі 8937000,00 грн згідно із договором позики від 28.08.2017 з урахуванням змін, внесених до цього договору. ОСОБА_1 , в подальшому, передала ОСОБА_6 ці грошові кошти, які, в свою чергу, за рішенням суду у справі №752/24638/18 стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та за рішенням суду у справі №755/12310/21 - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що кошти в сумі 8 937 000,00 грн, які після укладення договору позики між позивачем та відповідачем, одразу були передані ОСОБА_6 , в подальшому були стягнуті зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому, в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 28.08.2017, між нею та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 28.08.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за № 4855, згідно з умовами якого та внесеними змінами до нього, позивач передала відповідачу-1 в іпотеку дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222488202:02:001:0061 та 3222488202:02:001:0032 та житловий будинок, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що оспорюваний договір №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично є договором застави корпоративних прав ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 щодо повернення позики, наданої йому ОСОБА_2 у розмірі 8 937 000,00 грн, є необґрунтованими. Так, оскільки зміст оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017, а також подальша поведінка сторін після його укладення, свідчать про те, що правочин за своєю правовою природою є саме договором купівлі-продажу, а не удаваним правочином, спрямованим на приховання договору застави, яку просить припинити позивачка по даній справі.

Сторони визначили істотні умови договору, передбачили перехід прав на частку, засвідчили факт проведення повного розрахунку, що відповідає положенням цивільного законодавства та вчинили дії на реалізацію оспорюваного договору купівлі-продажу. Тому позовна вимога про визнання застави припиненою - правомірно не задоволено судом.

Окрім вказаного, суд апеляційної інстанції також зазначає, що Господарським судом міста Києва розглядалися інші справи №910/12501/20 та №910/11301/23.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/12501/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Консул-Партнер» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 07.09.2017 № 1-09/17 з огляду на його фіктивність, відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 у справі №910/12501/20 заяву представника позивача ОСОБА_14 про відмову від позову задоволено, прийнято відмову представника позивача ОСОБА_14 від позову у справі №910/12501/20, визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/12501/20 та закрито провадження у справі №910/12501/20.

Разом з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/11301/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Консул-Партнер» про визнання удаваним договору №1-09/17 від 07.09.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчиненого для приховання договору застави корпоративних прав; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер», оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017; визнання недійсним статуту (нова редакція) Приватного підприємства «Консул-Партнер», затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства «Консул-Партнер» оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017; скасування реєстраційної дії (запису) від 13.09.2017 №10651050014010767, «Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», «зміни до установчих документів юридичної особи», внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю., відмовлено.

Як було зазначено учасниками апеляційного провадення в судовому засіданні 01.07.2026, у вказаній справі № 910/11301/23 було оголошено судом апеляційної інстанції постанову від 08.06.2026. Однак, станом на момент ухвалення даної постанови, в ЄДРСР вказана постанова була відсутньою. Тому посилання учасників апеляційного провадження не аналізуються.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що провадження у даній справі було відкрито 07.09.2021 (ухвала Господарського суду міста Києва). Тоді як провадження у справі № 910/11301/23 було відкрито 30.01.2024 (з урахуванням скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі №910/11301/23 про відмову у відкритті провадження у справі).

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України також враховує правові висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 19 грудня 2025 року у cправі № 910/10365/15, положення ч. 4 ст. 75 ГПК України спрямоване на дотримання принципу правової визначеності та його складової - res judicata; правило про звільнення від доказування має абсолютний характер, така його дія спрямована на те, щоб спір між сторонами вирішувався в одній судовій справі, а не був штучно розбитий на декілька позовів/справ, де сторони мали би можливість подавати нові докази на підтвердження тих самих фактів; інше тлумачення, яке вказує на можливість "спростування преюдиційних обставин" за допомогою нових доказів, призводить до розмивання змісту частини четвертої статті 75 ГПК України, а відтак до правової невизначеності - адже не зрозуміло, за яких умов, керуючись якими критеріями, суд, замість застосування приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, має надати стороні можливість доводити/спростовувати за допомогою нових доказів ті чи інші обставини, що входять до предмету доказування і були вже встановлені в іншій справі за участю тих самих сторін; по суті, наведене Верховним Судом тлумачення суперечить прямому та зрозумілому змісту частини четвертої статті 75 ГПК України.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Згідно з положеннями ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц зазначила про те, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).

Наразі саме на суди покладено значний обсяг відповідальності за дотримання принципу правової визначеності.

Крім того, в основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. В цій частині суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що за змістом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

В цій частині суд апеляційної інстанції частково приймає доводи відповідачки 1 та зазначає, що апелянтка з урахуванням вказаних судових проваджень, фактично діє непослідовно, наводячи взаємовиключні та суперечливі доводи, намагаючись наперед визнати доведеними ті фактичні обставини, які відповідно до закону підлягають дослідженню у межах кожного окремого судового провадження, в тому числі ті, що мають встановлюватись в межах кримінального провадження, що не відповідає принципу добросовістності.

Щодо доводів апеляційної скарги та посилань третьої особи 2 про відсутність будь-яких доказів реального розрахунку (нібито позивачка не отримувала коштів за відчуження частки, а відповідачка 1 не підтвердила їх передачу ні документально, ні поясненнями) з посиланням на висновки експертиз, суд апеляційної інстанції відхиляє їх через наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність в матеріалах справи висновків судових експертиз за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020105020001062 (далі - висновок експертів від 16.04.2021) та висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №КСЕ-19-21/27000 від 16.12.2021 (далі - висновок експерта від 16.12.2021).

Вказані експертизи проведено в межах кримінального провадження №12020105020001062, яке було відкрито за зверненням ОСОБА_1 щодо шахрайських дій, вчинених ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які, на переконання заявниці, шляхом обману та зловживанням довірою заволоділи майном.

З висновку експертів 16.04.2021 року вбачається, що 03.03.2021 року до КНДІСЕ, при супровідному листі № 4528/125/48-202 від 03.03.2021, надійшла постанова слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Баркової A.О. щодо призначення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020105020001062 від 10.09.2020. Разом з постановою про призначення судової почеркознавчої експертизи від 03.03.2021 при супровідному листі від 03.03.2021 № 4528/125/48-2021 надійшли нарочно: оригінал договору №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 на 1 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відібранні в положенні сидячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відібранні в положенні стоячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , відібранні в положенні сидячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , відібранні в положенні стоячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відібранні в положенні сидячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відібранні в положенні стоячи на 5 арк.

Судовими експертами з урахуванням п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція) вирішувалися питання у редакції і послідовності:

1) Яким способом виконано підписи від імен ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, а також чи не виконані дані підписи з попередньою технічною підготовкою?;

2) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 у рядку « ОСОБА_7 » у графі «Директор ПП «Консул-Партнер:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, ОСОБА_7 або іншою особою?;

3) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Продавець» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, ОСОБА_1 або іншою особою?;

3) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Покупець:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, ОСОБА_2 або іншою особою?.

За результатами проведеної почеркознавчої експертизи від 16.04.2021 року експертами, зокрема, встановлено наступне:

1) підписи від імені ОСОБА_7 у рядку « ОСОБА_7 » у графі «Директор ПП «Консул-Партнер:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017; від імені ОСОБА_1 у графі «Продавець:» у договорі 1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017; від імені ОСОБА_2 у графі «Покупець:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 - виконані за допомогою писального приладу без попередньої технічної підготовки та без застосування технічних засобів.

2) підпис від імені ОСОБА_7 у рядку « ОСОБА_7 » у графі «Директор ПП «Консул-Партнер:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_7 .

3) підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Продавець» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_1 .

4) підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Покупець:» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_2 .

У свою чергу, з висновку експерта від 16.12.2021 вбачається, що до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС 20.08.2021 при супровідному листі від 09.08.2021 №10.59-44-5963Вих-21 із Солом`янської окружної прокурати м. Києва надійшли постанови від 02.08.2021 про призначення судової почеркознавчої експертизи та від 02.08.2021 про призначення судової технічної експертизи документів, винесені прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Кучером Ю.М., у кримінальному провадженні №12020105020001062 від 10.09.2020.

Для проведення експертизи було надано: оригінал договору №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.201 7 на 1 арк.; протокол № 1-03/2017 зборів засновників ПП «Консул-Партнер» від 07.03.2017; поліс №AM/8887002; договір добровільного страхування водія та пасажирів від нещасних випадків №1911562, форма №Д5; договір позики від 20.03.2018 №ННВ608923; договір про внесення змін та доповнень до договору позики №ННВ608919; договір про внесення змін (доповнення) до договору іпотеки №ННВ608921; договір позики від 28.08.2017 №HMI706841; договір про внесення змін та доповнень до договору позики №HMT029360; договір іпотеки від 28.08.2017 №HMI706844; попередній договір від 03.11.2019; додаткова угода №1 до інвестиційного договору №АБ/061/1 від 11 серпня 2016; акт огляду і прийому-передачі майна від 02.12.2019; довіреність від 10.03.2017; платіжне доручення №2 від 03.08.2018; платіжне доручення №2 від 09.10.2018; платіжне доручення №2 від 20.06.2017; платіжне доручення №4 від 17.02.2017; платіжне доручення №1 від 15.02.2017; платіжне доручення №3 від 20.09.2016; платіжне доручення №2 від 11.08.2016; експериментальні зразки підпису ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 відібрані в положенні сидячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 відібранні в положенні стоячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 відібранні в положенні сидячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 відібранні в положенні стоячи на 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 відібранні в положенні сидячи па 5 арк.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 відібранні в положенні стоячи па 5 арк.; експериментальні зразки відтиску печатки ПП «КОНСУЛ-ПАРТНЕР» на 5 арк.

На вирішення вказаної судової експертизи поставлені запитання:

« 1) Чи виконано рукописний підпис ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?;

2) Чи виконано рукописний підпис ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?;

3) Чи виконано рукописний підпис ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?;

4) Чи піддавався зміні первісний зміст документа, якщо так, то яким способом змінено первісний зміст документа у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?;

5) Виконувався текст документа в один прийом (в одну закладку) або містить додруковані фрагменти?;

6) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_15 на документі договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 з використанням технічних прийомів копіювання?;

7) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 на документі договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 з використанням технічних прийомів копіювання?;

8) Чи виконано підпис ОСОБА_15 на документі договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 з допомогою факсиміле?;

9) Чи виконано підпис ОСОБА_7 на документі договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 з допомогою факсиміле?

10) Чи відповідає даті виготовлення документа договір №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017? Якщо ні, то в який період часу він був виготовлений?

11) Яким способом нанесений відтиск печатки в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?

12) Чи нанесено відтиск печатки в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, зразки відбитків якої надано на експертизу?;

13) Чи відповідає час нанесення відтиску печатки даті, вказаній в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, в який проміжок часу нанесений відтиск печатки (штампу)?»

За результатами проведеної експертизи від 16.12.2021 року встановлено:

1. Підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Директора ПП «Консул-Партнер»: ОСОБА_7 ____» у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_7 .

2. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Продавець: ____ ОСОБА_1 » в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_1 .

3. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Покупець: ____ ОСОБА_2 » в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, виконаний ОСОБА_2 .

4. У договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, будь-яких ознак змін первинного змісту, не виявлено.

5. Друкований текст, який розташовано з обох боків аркуша договору №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 виконано за допомогою одного знакодрукувального пристрою, за типом лазерного принтера, в один прийом.

6. Ознак виконання підпису ОСОБА_1 , з попередньою технічною підготовкою, не виявлено.

7. Ознак виконання підпису ОСОБА_7 , з попередньою технічною підготовкою, не виявлено.

8. Ознак застосування технічних засобів при виконанні підпису ОСОБА_1 , не виявлено.

9. Ознак застосування технічних засобів при виконанні підпису ОСОБА_7 , не виявлено.

10. Питання: «Чи відповідає даті виготовлення документа договір №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.20173. Якщо ні, то в який період часу він був виготовлений?», не вирішувалось у зв`язку з тим, що на даний час у Експертній службі МВС відсутня методика за напрямом визначення абсолютної давності виготовлення документів за їх реквізитами (виконаними за допомогою знакодрукувальних апаратів та фарбовими матеріалами кулькових ручок).

11. Відбиток печатки ПП «Консул-Партнер», нанесено контактним способом за допомогою кліше печатки.

12. Досліджуваний відбиток печатки ПП «Консул-Партнер», який розміщено у договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017 зі зворотного боку у графі « ОСОБА_16 », нанесено печаткою ПП «Консул-Партнер», експериментальні відбитки якої були надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

13. Питання: «Чи відповідає час нанесення відтиску печатки даті, вказаній в договорі №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, в який проміжок часу нанесений відтиск печатки (штампу)?», не вирішувалось, у зв`язку з відсутністю порівняльного матеріалу, який не зважаючи на запит, не було надано.

В цій частині, з урахуванням вказаного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7551/7552/21-32 від 16.04.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020105020001062 та висновок експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №КСЕ-19-21/27000 від 16.12.2021, складеного експертами (які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку) - є обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи, не викликають сумнівів у їх неправильності та встановлюють факти, які враховуються судом апеляційної інстанції.

Разом з цим, скаржниця та третя особа 2 не навели жодних належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів в розумінні ст. 74, 76- 79, 80, 86, 269 ГПК України, які б спростовували висновки судових експертів, отриманих в межах кримінального провадження №12020105020001062.

В даному аспекті, суд апеляційної інстанції зазначає, що скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.10.2023 року констатував, що суди попередніх інстанцій у судових рішеннях не дослідили усіх обставин справи, які входять у предмет доказування у цьому правовому конфлікті, з наданням оцінки наявним у ній доказам та аргументам сторін, оскільки не надали належної правової оцінки доводам позивачки про необхідність дослідження питання щодо послідовності нанесення тексту та реквізитів на договорі від 07.09.2017 №1-09/17.

Так, при новому розгляді, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 призначено у справі №910/12593/21 судову експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення судових експертів поставлено питання:

- Чи виконано підпис на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_1 в графі «продавець» за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою?

- У якій послідовності нанесені реквізити (підпис, друкування тексту) на другому аркуші договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в графі продавець ОСОБА_1 .?

- Чи виконанні перша та друга сторінки договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в одну закладку в знакодрукуючий прилад чи такий друк здійснено в декілька закладок?

- Чи наявні в тексті першої та другої сторінок договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року ознаки монтажу, додруковування тексту, виправлення?

- Чи наявні ознаки виготовлення довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

- Чи виконано підпис на довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_7 за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою?.

Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7377/24-31 від 31.12.2024 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів, встановлено:

1. Підпис на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_1 в графі «продавець» виконаний рукописно з використанням кулькової ручки без застосування способів технічного відтворення підпису.

2. Підпис на другій стороні аркушу договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в графі продавець ОСОБА_17 був виконаний після нанесення друкованого тексту.

3. При друкуванні досліджуваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017, не виключено друкування першої та другої сторінки, як в одну закладку з механічним перекладанням аркуша так і внаслідок перекладання аркушу вручну.

4. Будь-яких ознак монтажу, додрукування тексту, виправлення тощо, в тексті першої та другої сторінок договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року, не встановлено.

5. Будь-яких ознак виготовлення довіреності Приватного підприємства «Консул-Партнер» №1-09/17 від 07.09.2017 року шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально-розмножувальної техніки не встановлено.

6. Підпис на довіреності Приватного підприємства «Консул-Партнер» №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_7 виконаний рукописно з використання кулькової ручки без застосування способів технічного відтворення підпису.

Вказаний висновок експертизи виготовлений у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 і судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність, а відтак підстав для його неврахування немає.

Отже, оскільки вказаним висновком експертизи, проведеним в межах розгляду даного господарського спору, встановлено, що оспорюваний у даній справі договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017, в графі «продавець» виконаний рукописно з використанням кулькової ручки без застосування способів технічного відтворення підпису, підпис в графі продавець ОСОБА_17 був виконаний після нанесення друкованого тексту, будь-яких ознак монтажу, додрукування тексту, виправлення тощо, в тексті першої та другої сторінок договору, не встановлено, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про те, що договір №1-09/17 від 07.09.2017 містить недостовірні відомості та викривлену інформацію.

Таким чином, суд апеляційної інстанції в цій частині відхиляє доводи скаржниці та третьої особи про відсутність в матеріалах справи висновків, які б підтверджували «справжність» оспорюваного у даній справі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017. А також відхиляються через необґрунтованість доводи скаржниці про ненадання відповідачкою 1 оригіналу спірного договору, що унеможливило проведення експертизи.

Щодо доводів ОСОБА_1 з посиланням на висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №29167/23-61 від 14.02.2024 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, до суду першої інстанції ОСОБА_1 було надано висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №29167/23-61 від 14.02.2024 за результатами проведення судової психологічної експертизи у справі №910/12593/21, №910/11301/23.

У висновку експертів від 14.02.2024 зазначено, що 20.12.2023 до КНДІСЕ надійшла заява адвоката АО «Мітракс» Яни Бабенко, яка діє в інтересах ОСОБА_18 , від 19.12.2023 про проведення судової психологічної експертизи із використанням поліграфа у справі №910/12593/21, №910/11301/23. Разом із заявою для проведення експертизи надійшли: ордер та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; згода ОСОБА_1 на проведення судової психологічної експертизи; копія договору №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, роздруківка інформації щодо справи №910/12593/21, роздруківка інформації щодо справи №910/11301/23. Матеріали для проведення судової психологічної експертизи надійшли до лабораторії психологічних досліджень КНДІСЕ з експлуатаційно-технічного відділу КНДІСЕ і відповідають їх опису у заяві.

При цьому, на вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання:

1. Чи виявляються в ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що ОСОБА_1 продала частку у статутному капіталі ПП «Консул-Партнер» ОСОБА_2 .?;

2. Чи виявляються в ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що вона отримувала грошові кошти від ОСОБА_2 за договором №l-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017?;

3. Чи виявляються в ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримував будь-які грошові кошти в інтересах сім`ї у ОСОБА_2 .?;

4. Чи виявляються в ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що ОСОБА_1 отримувала будь-які грошові кошти у ОСОБА_2 .?

На виконання експертного дослідження було встановлено наступне:

1. За результатами психологічного дослідження із використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 фізіологічні реакції, які свідчать про те, що ОСОБА_1 продала частку у статутному капіталі ПП «Консул-Партнер» ОСОБА_2 , не виявляються.

2. За результатами психологічного дослідження із використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 фізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона отримувала грошові кошти від ОСОБА_2 за договором №1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.09.2017, не виявляються.

3. За результатами психологічного дослідження із використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 фізіологічні реакції, які свідчать про те, що їй відомо, що її чоловік - ОСОБА_4 , отримував будь-які грошові кошти у ОСОБА_2 , не виявляються.

4. За результатами психологічного дослідження із використанням комп`ютерного поліграфу у ОСОБА_1 фізіологічні реакції, які свідчать про те, що ОСОБА_1 отримувала будь-які грошові кошти у ОСОБА_2 , не виявляються.

Дослідивши вказаний висновок, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний висновок за своїм змістом та формою відповідає положенням ст. 101 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданий ОСОБА_1 висновок експертизи фактично відображає лише її суб`єктивний психоемоційний стан на момент проведення експертного дослідження, тоді як обставини, що є предметом оцінки у цій справі, мали місце у серпні-вересні 2017 року, тобто більш ніж за шість років до проведення експертизи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що зазначений висновок був сформований в умовах, коли позивачка протягом тривалого часу брала участь у наведених судових справах, які стосуються аналогічних обставин, подібного предмета спору та фактично тотожного кола учасників. Такі обставини об`єктивно могли вплинути на її психоемоційний стан і, відповідно, на результати психофізіологічного дослідження, які у такому разі відображають реакцію позивачки не на події 2017 року.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що під час розгляду даної справи позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент укладення оспорюваного договору та вчинення дій на його виконання щодо передачі частки ОСОБА_2 вона перебувала у стані, за якого не усвідомлювала значення своїх дій та їх наслідків. Окрім цього, даний позов заявлено з інших підстав та з іншим предметом.

Натомість зі змісту договору № 1-09/17 купівлі-продажу частки у статутному капіталі вбачається, що сторони, у тому числі ОСОБА_1 , підтвердили, що уклали договір добровільно, усвідомлюючи значення своїх дій, попередньо ознайомившись із приписами цивільного та господарського законодавства, які регулюють відповідний правочин. Крім того, як уже встановлено судом апеляційної інстанції, у пункті 12 договору сторони засвідчили факт проведення повних розрахунків за договором та відсутність будь-яких взаємних претензій.

За сукупністю наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий ОСОБА_1 висновок експертизи не спростовує встановлених у справі обставин, зокрема щодо усвідомлення позивачкою змісту та правової природи укладених договорів, вчинення нею дій на їх виконання, зокрема, щодо передачі частки ОСОБА_2 , а також факту отримання грошових коштів.

Щодо доводів скаржниці з посиланням на заяви свідків, які нібито підтверджують обґрунтованість позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, дослідивши надані позивачем та третьою особою 2 заяви свідків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 87 ГПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 924/638/24, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Як вбачається із заяви свідка від 02.08.2021 року у порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_4 (який є третьою особою 2) вказав: «Протягом тривалого часу я перебуваю у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_19 , яка з 24 жовтня 2011 року є учасником ПП «Консул-Партнер». Крім ОСОБА_15 , учасниками ПП «Консул-Партнер» також були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Фактичну участь в управлінні підприємством від імені ОСОБА_15 (крім тих, де була потрібна її власна участь) здійснював я, її цивільний чоловік - ОСОБА_4 . Всі організаційні, управлінські дії, рішення від імені ОСОБА_15 виконував і приймав я особисто. В червні 2017 року до мене звернувся ОСОБА_6 з проханням надати йому позику в розмірі 150 - 200 тис. доларів США. Я відмовив ОСОБА_6 оскільки таких коштів не мав. В наступному ОСОБА_6 повідомив мені, що він знайшов людину, яка надасть йому потрібну позику, а мені потрібно лише виступити його поручителем. В подальшому ОСОБА_6 організував зустріч з гр. ОСОБА_2 , на якій ми домовились, що ОСОБА_2 надасть потрібну ОСОБА_6 суму коштів в борг, під гарантії повернення вказаної позики у вигляді забезпечення. В подальшому, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 28.08.2017 р. організували зустріч у нотаріуса Козаєвої Н.М. (вул. Мішуги, 7А, м. Київ) для підписання документів ОСОБА_19 . За якими, згідно наших домовленостей ОСОБА_17 підписала договір позики на суму 215 тис. доларів США та як забезпечення виконання зобов?язання за ним, передала ОСОБА_2 корпоративні права ПП «Крокус-Лайн» та ТОВ «Стерек». Корпоративні права у заставу були передані шляхом підписання договору їх купівлі-продажу. Також в якості додаткового забезпечення в той день було підписано договір іпотеки на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, кадастрові номери 32224888202:02:001:0061, 32224888202:02:001:0032 та житловий будинок АДРЕСА_1 . В наступному, приблизно за тиждень ОСОБА_6 знову зателефонував мені і повідомив, що у нього сталася непередбачувана подія і йому потрібні додаткові кошти у борг. Передача йому додаткових коштів у борг відбувалась за аналогічною схемою за участю гр. ОСОБА_2 , як позикодавця ОСОБА_6 з оформленням забезпечення повернення боргу за нашою з ОСОБА_1 участю як майнових поручителів. ОСОБА_2 попросила додаткове забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 і ОСОБА_17 додатково до підписаних раніше угод передала ОСОБА_2 у заставу корпоративні права ПП «Консул-Партнер», а також підписала зміни до договору позики зі збільшенням суми позики з 215 до 331 тис. доларів США. Одночасно з цим ОСОБА_6 за письмового дозволу своєї дружини ОСОБА_3 власноруч написав розписку ОСОБА_1 про отримання грошових коштів на таку ж саму суму коштів (331 тис. доларів США). Розрахунки за вищевказаними договорами купівлі-продажу часток корпоративних прав не проводились, оскільки укладались лише як забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 перед ОСОБА_2 за повернення взятих ним у борг коштів. Ніякого продажу корпоративних прав не було, оскільки фактично мало місце забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 з повернення боргу ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 виступала поручителем. ОСОБА_2 , запевнила, що ці угоди їй потрібні для гарантування повернення боргу і частка статутного капіталу ПП «Консул-Партнер» залишиться у власності ОСОБА_1 . Про купівлю-продаж частки мова не йшла і ніхто не пропонував засновникам підприємств їх купити. Фактично ні про які суттєві зміни ми не домовлялися, а тимчасова застава частки ОСОБА_15 в статутному капіталі підприємства, значення для його діяльності не мала. А ні грошей за частку в статутному капіталі, а ні договору купівлі-продажу, а ні акту приймання передачі частки в статутному капіталі ПП «Консул-Партнер» не передавалось і не підписувалось. Збори засновників ПП «Консул-Партнер» 07.09.2017 р. не проводились і рішення, зазначені в протоколі № 1-09/17 цих зборів від 07.09.2017 р. - не приймались. В подальшому я, ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , а також директор ПП «Консул-Партнер» ( ОСОБА_7 ), продовжували управляти підприємством. ОСОБА_2 звичайно ж, жодної участі в цьому не приймала. Лише через три роки, восени 2020 року, ОСОБА_2 прийшла до засновників підприємства і повідомила, що я та ОСОБА_17 не погасили борг перед нею, а тому вона - ОСОБА_2 , забирає за борги частку ОСОБА_1 у ПП «Консул-Партнер» і оформила її у свою власність та є співзасновником підприємства. Також вона вимагала виплачувати їй дивіденди або орендну плату за використання майна підприємства. ОСОБА_2 попередила, що якщо засновники і ми не погодимося, то вона буде перешкоджати діяльності підприємства і блокувати його роботу. ОСОБА_17 незаконно була позбавлена своєї власності, оскільки в 2017 році чітко було узгоджено, що статутний капітал не продається, а тимчасово перебуватиме в заставі у ОСОБА_2 . Але з урахуванням того, що ОСОБА_2 пред`явила документи про власність на частку у статутному капіталі та погрожувала блокуванням роботи підприємства, ми змушені були погодитися на її умови».

В цій частині зміст викладених обставин у заяві ОСОБА_4 фактично зводиться до його суб`єктивного сприйняття правової природи оспорюваного правочину та юридичних наслідків, які мали б настати за підсумками його виконання. Окрім цього, інформація, викладена у вказаній заяві, є суперечливою та не може бути розцінена судом як фактично єдина підстава для задоволення позову у даній справі з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених в наведених судових рішеннях.

Щодо поданої заяви свідка від 29.07.2021 року у порядку статті 88 ГПК України ОСОБА_7 , в якій було вказано наступне: «Протягом тривалого часу я працюю на посаді директора приватного підприємства «Консул-Партнер». Засновниками ПП «Консул-Партнер» були ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 . Фактичну участь в управлінні підприємством від імені ОСОБА_1 (крім тих, де була потрібна її власна участь) здійснював її чоловік - ОСОБА_4 . Всі організаційні, управлінські дії, рішення від імені ОСОБА_15 виконували і приймали вона та ОСОБА_4 . Ніяких проблем і питань не виникало до вересня 2020 року. Приблизно у вересні 2020 року на підприємстві з`явилася ОСОБА_2 пред`явила свої претензії, як новий власник на частку в підприємстві, яка належала ОСОБА_22 , і сказала, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 не розрахувалися з нею за борги, і що тепер вона - ОСОБА_2 - забрала собі за борги частку ПП «Консул-Партнер», являється її власником і повинна отримувати кошти за свою частку в підприємстві у вигляді дивідендів або орендної плати за використання 43 % майна підприємства. Оскільки вона пред`явила документи на своє право власності, то інші засновники змушені були погодитися з її вимогами. ОСОБА_4 пояснив цю ситуацію і розповів, що у 2017 році ОСОБА_23 виступила поручителем перед ОСОБА_2 за договором позики з іншою особою, і в якості гарантії ОСОБА_17 заклала свої корпоративні права в ПП «Консул-Партнер» ОСОБА_2 . При цьому, хоча вони уклали договір як заставу, ОСОБА_2 оформила частку в підприємстві у свою власність. Інші засновники ПП «Консул-Партнер», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили цю інформацію. Хочу підкреслити, що з вересня 2017 до вересня 2020 року я взагалі не знав про цю ситуацію і не чув про ОСОБА_2 , а всі справи вів разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 і ОСОБА_4 . І сама ОСОБА_2 , коли з`явилася на підприємстві, сказала, що вона забрала у свою власність частку ОСОБА_15 саме тому, що ОСОБА_17 не розрахувалася за грошовий борг. Тоді ж ОСОБА_4 показав мені копію договору (який йому дала ОСОБА_24 ) № 1-09/17 від 07.09.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі, по якому ОСОБА_17 продала ОСОБА_2 свою частку в статутному капіталі ПП «Консул-Партнер». Я стверджую, що вперше я побачив цей договір у вересні 2020 року, підпис під цим договором біля мого прізвища мені не належить, я цей договір не підписував і не знав раніше про його існування. Хто його підписував, мені не відомо. Також ОСОБА_4 пред`явив копію протоколу зборів засновників ПП «Консул-Партнер» № 1-09/17 від 07.09.2017. До вересня 2020 року я цього протоколу не бачив, такі збори не скликалися і не проводилися, інакше я б знав про них».

Водночас, як вбачається із заяви свідка ОСОБА_7 , останній вказував про відомі йому обставини укладання договору позики 28.08.2017 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017, з того, як це йому повідомив ОСОБА_4 , а не йому стало безпосередньо відомо.

В даному аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що покази вказаного свідка, окрім того, що не підтверджуються належними доказами, ще й спростовується, зокрема, висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7551/7552/21-32 від 16.04.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020105020001062. Свідчення ж ОСОБА_7 щодо не скликання ним Загальних зборів учасників ПП «Консул-Партнер» у вересні 2017 року, як виконавчим органом, не спростовує самого факту проведенні таких зборів засновниками, на яких були присутні всі засновники підприємства. А тому доводи скаржниці з посиланням на заяви свідків - відхиляються судом апеляційної інстанції через безпідставність.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи заяви свідків, суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані заяви свідків не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України та не спростовують і не заперечують фактичних правовідносин та обставин, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці та третьої особи 2 з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема в частині недослідження наданих доказів, та невмотивованості рішення.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції було здійснено правильне посилання на практику ЄСПЛ, зокрема, в частині того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»). Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці, що питання, які входять у предмет доведення у даній справі, належним чином не досліджувались в суді першої інстанції. Вказані доводи скаржниці є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції в повній мірі та враховуючи положення ст. 75, 238 ГПК України та наведених норм матеріального права було досліджено та встановлено всі обставини справи.

А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 75, ч. 4 ст. 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржницею судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на неї в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі № 910/12593/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 у справі № 910/12593/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржницю.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич