Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №914/4110/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/4110/25

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" від 04.05.2026 (вх.№ЗАГС 01-05/1365/26 від 05.05.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 (повний текст рішення складено 20.04.2026, суддя С.М. Коссак)

у справі № 914/4110/25

за позовом: Золочівської окружної прокуратури Львівської області, м. Золочів в інтересах держави в особі Бродівської міської ради, Львівська область, м.Броди

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі- ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України"), Закарпатська область, м.Ужгород

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів

про: стягнення шкоди в сумі 90 695,70 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

ВСТАНОВИВ:

Золочівська окружна прокуратура Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Бродівської міської ради до ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Золочівською окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України». З врахуванням наявного висновку судового експерта, внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено, тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути відшкодована постійним лісокористувачем - ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (правонаступник Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»).

Звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підриває матеріальну фінансову основу органів державної влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Бродівської міської ради зазначається нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту лісів, що має наслідком ненадходження коштів до місцевого бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну екологічну інспекцію у Львівській області

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/4110/25 (суддя С.М. Коссак) позов задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт незаконної порубки 4 дерев (сосна звичайна), їхні кількісні та якісні характеристики, що дає можливість достовірно встановити розмір шкоди. Суд зауважив, що наявні в матеріалах справи докази не ґрунтуються на припущеннях, а підтверджені документами, складеними самим відповідачем та підтверджені висновком експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024, відповідно до якого внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (правонаступник Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України») навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн.

Щодо підставності звернення Золочівської окружної прокуратури до суду та щодо порушення інтересів держави в даному випадку, суд зазначив, що Золочівською окружною прокуратурою Львівської області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено до Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області запит № 14.54/05-39-5053ВИХ-25 від 11.11.2025, у якому звернуто увагу на факт порушення невстановленими особами у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відсутності відомостей щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн. Згідно з інформацією Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області № 2025/2118/03-01 від 19.11.2025, міською радою заходи щодо стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн. в судовому порядку не вживалися та найближчим часом не планується, у зв`язку з браком коштів на плату судового збору та відсутності матеріалів необхідних для звернення до суду. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області надіслано повідомлення № 14.54/05-39-5423ВИХ-25 від 02.12.2025 про звернення прокурора до суду із даною позовною заявою.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною у скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/4110/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає оскаржуване рішення необгрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Наголошує, що, заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою. Зазначає, що розмір шкоди, завданої державі, обчислено на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665. Проте, на переконання скаржника, згадана постанова не визначає ступінь відповідальності підприємств, установ, організацій, що здійснюють охорону лісових насаджень. Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України від 06.09.1999 « 20-25- 971 шкода, заподіяна лісовим насадженням внаслідок незаконних рубок, відшкодовується фізичними та юридичними особами, винними у цих порушеннях. Водночас, постійним лісокористувачем вживалися усі можливі дії, спрямовані на організацію належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території держлісфонду. В свою чергу, прокурором не визначено та не доведено, які конкретно дії, виконання яких законодавством покладено на відповідача, не були вчиненні останнім. Крім того, у позовній заяві відсутнє належне обґрунтування підстав звернення саме прокурора в інтересах держави до суду, як того вимагають приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/4110/25 визначено суддю Н.М. Кравчук, суддів: О.С. Скрипчук, О.І. Матущак.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/4110/25 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвали суду від 11.05.2026 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ЛК України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно доних нормативно-правовими актами. Роз`яснення Міністерства юстиції України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державного комітету лісового господарства України, а також лист Державного агентства лісових ресурсів України, на які покликається скаржник, мають рекомендаційний характер та не є нормативно-правовими актами, тому останні не повинні враховуватись під час розгляду справи за позовом прокурора у даних правовідносинах. Прокурор наголошує, що у даній справі доведеним є склад цивільного правопорушення, а саме: незаконної рубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; шкода, розмір якої доказово підтверджено; причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов`язку щодо здійснення заходів щодо охорони лісів від незаконних рубок. Діючим законодавством передбачено, що за незабезпечення охорони та збереження лісу відповідальність покладається на постійного лісокористувача, що також узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас, відповідачем не надано єдиного доказу, який би свідчив про відсутність незаконної рубки – лісорубного квитка. Також прокурор зазначає, що Бродівською міською радою не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, не подано до суду відповідну позовну заяву, що в свою чергу вказує на неналежний захист органом місцевого самоврядування порушених інтересів держави, тому у прокурора виникли обґрунтовані підстави на звернення до суду із даною позовною заявою. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та третя особа не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, Золочівською окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено.

Відповідно до акта 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023, складеного представником Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участі інших працівників Філії, незаконною рубкою двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 3 та двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», заподіяно шкоду у розмірі 90 688,00 грн.

Згідно із розрахунком обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою чотирьох дерев породи «сосна звичайна», виявленою 28.03.2023 у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», складеним 07.06.2023 Державною екологічною інспекцією у Львівській області у відповідності до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», заподіяно шкоду у розмірі 90 695,62 грн.

У зв`язку з тим, що суми шкоди, розраховані 28.03.2023 представником Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та 07.06.2023 Державною екологічною інспекцією у Львівській області відрізняються, постановою слідчого СВ ВП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 03.10.2023 призначено судову інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні № 12023141160000092 від 03.04.2023, проведення якої доручено експертам Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області, зокрема вказаною постановою на вирішення експерта поставлено питання про те, яка сума шкоди заподіяна державі в результаті незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

За результатами судової інженерно-екологічної експертизи проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України у Львівській області у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, складено висновок експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024, відповідно до якого проведення рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», з недотриманням вимог природоохоронного законодавства, підтверджується та розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства становить 90 695,70 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» закрито. Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє Філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»).

Відповідно до п. 1 наказу ДСГП «Ліси України» від 18.10.2024 № 1855 «Про припинення Філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»», припинено Філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» шляхом її закриття.

Наказом ДСГП «Ліси України» від 31.12.2024 № 2340 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом» затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Карпатським лісовим офісом, зокрема, Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Таким чином, правонаступником майна, прав та обов`язків філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Згідно п. 1.1 Положення про Філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.01.2025 № 179, Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».

Відповідно до п. 3.1 Положення про Філію, Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України», який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені ДСГП «Ліси України» та в його інтересах, здійснює делеговані ДСГП «Ліси України» функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності ДСГП «Ліси України». Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» не підлягає державній реєстрації. Відомості про Філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» вносяться до реєстраційної справи ДСГП «Ліси України» та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 3.2 Положення про Філію).

Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має окремий баланс. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» включаються до балансу ДСГП «Ліси України» і відповідних форм фінансової звітності ДСГП «Ліси України» (п. 3.3 Положення про Філію).

Прокурор зазначає, що обов`язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн, у зв`язку із невиконанням покладених на Філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» обов`язків та допущенням незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», має бути покладено на ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин порушення вимог природоохоронного законодавства та наявності у діях відповідача складу правопорушення.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За приписами статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. (ст. 2 Лісового кодексу України).

Відповідно до статтей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 Лісового кодексу України).

Згідно з п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як зазначалось вище, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Філію «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» закрито. Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє Філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Згідно з Положенням про Філію «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».

Метою діяльності Філії є ведення на землях лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів.

Предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до п. 7.8 положення, Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні Підприємства, оренді або інших речових правах.

Отже, земельна ділянка у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» належить ДСГП «Ліси України» на праві постійного користування та відноситься до Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», відтак відповідач є постійним лісокористувачем, на якого відповідно до вказаних норм було покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.

Згідно зі статтею 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів (ст. 89 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 63, 64, 86, 89 та 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.

Отже, діяльність із ведення лісового господарства є постійною, безперервною, а на осіб, які її здійснюють, покладено обов`язки, визначені у вищеназваних статтях Лісового кодексу України.

Статтею 93 названого Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення та іншого шкідливого впливу.

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду: від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.

У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №№ 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач є постійним лісокористувачем, а тому організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства, покладається на нього, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Золочівською окружною прокуратурою Львівської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141160000092 від 03.04.2023, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «сосна звичайна» не встановлено.

Окружною прокуратурою встановлено, що на час здійснення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», вказаний квартал та виділи зазначеного лісництва перебували у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», що підтверджується даними зазначеними у планшеті № 1 лісовпорядкування 2020 року Лешнівського лісництва.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 322061801 від 06.02.2023, земельна ділянка зазначеного кварталу та виділ Лешнівського лісництва зареєстрована у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 4620383200:02:004:0004 для ведення лісового господартсва і пов`язаних з ним послуг та перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України».

Також перебування земельної ділянки з вказаним кадастровим номером у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 452752360 від 19.11.2025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4620383200:02:004:0004

Наявними в матеріалах справи актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства № 3/2 ЛШ від 28.03.2023, протоколом огляду місця події від 28.03.2023, висновком експерта № СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024 підтверджується, що відповідачем як постійним лісокористувачем, порушено норми статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 ЛК України, Статуту та Положення, що полягає у не забезпеченні охорони та збереження лісових насаджень.

Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 3 та двох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділ 5 Лешнівського лісництва на території ДП «Ліси України» в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, долучені до даної господарської справи докази не ґрунтуються на припущеннях прокурора чи слідчого у межах кримінального провадження, оскільки пні незаконно зрубаних дерев, їх кількісні та якісні характеристики, зафіксовані самим відповідачем у складеному акті 3/2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.03.2023, переліку діаметрів пнів та розрахунку розміру збитків проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу».

Отже, сукупність наданих доказів підтверджує факт незаконної порубки 4 дерев (сосна звичайна), їхні кількісні та якісні характеристики, а також дає можливість достовірно встановити розмір шкоди. Ці докази не ґрунтуються на припущеннях, а підтверджені документами, складеними самим відповідачем та підтверджені наявним висновком експерта №СЕ-19/114-23/19825-ФХЕД від 31.05.2024, відповідно до якого внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної рубки чотирьох дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва Філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» (правонаступник Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України») навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 90 695,70 грн. У даній господарській справі ознака дерев «сосна звичайна» підтверджена належними доказами.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що прокурором не доведено вини відповідача у вчиненні незаконної рубки дерев, а відповідач шляхом виявлення незаконної порубки вчинив усі можливі заходи, спрямовані на збереження лісу, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 справа № 920/1106/17).

Законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) ДСГП “Ліси України” в особі Філії “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України”, яке, як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку дерев.

У даній справі доведеним є склад цивільного правопорушення, а саме: незаконної рубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; шкода, розмір якої доказово підтверджено; причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов`язку щодо здійснення заходів щодо охорони лісів від незаконних рубок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівника) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд повинен виходити з презумпції вини правопорушника.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності.

Отже, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Відповідачем не надано доказу, який би свідчив про відсутність незаконної рубки - лісорубного квитка.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 90 695,70 грн., про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Також колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що у позовній заяві відсутнє належне обґрунтування підстав звернення саме прокурора в інтересах держави до суду, як того вимагають приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи таке.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у вказаних правовідносинах, Золочівською окружною прокуратурою Львівської області у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено до Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області запит № 14.54/05-39-5053ВИХ-25 від 11.11.2025, у якому звернуто увагу на факт порушення невстановленими особами у кварталі 2 виділах 3 та 5 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» законодавства про охорону навколишнього природного середовища та відсутності відомостей щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн.

Разом з тим, згідно інформації Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області № 2025/2118/03-01 від 19.11.2025, міською радою заходи щодо стягнення з ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90 695,70 грн в судовому порядку не вживалися та найближчим часом не планується, у зв`язку з браком коштів на плату судового збору та відсутності матеріалів необхідних для звернення до суду.

Також Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області у вказаній інформації повідомлено окружну прокуратуру про те, що у випадку подання Золочівською окружною прокуратурою Львівської області відповідного позову в інтересах держави в особі міської ради, останній буде підтримано.

Крім того, Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області надано реквізити рахунку міської ради на який необхідно зараховувати грошові стягнення за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Отже, Бродівською міською радою Золочівського району Львівської області не вжито належних заходів, щодо захисту інтересів держави, зокрема не подано до суду відповідну позовну заяву, що в свою чергу вказує на неналежний захист органом місцевого самоврядування порушених інтересів держави, тому у прокурора виникли обгрунтовані підстави на звернення до суду із даною позовною заявою.

Відтак, з врахуванням наведеного, прокурором надано Бродівській міській раді розумний строк на самостійне вжиття заходів для звернення до суду з даним позовом та належним чином доведено бездіяльність органу місцевого самоврядування, з врахуванням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/4110/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук