Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №909/216/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/216/26

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів Н.М. Кравчук

П.Т. Манюк,

за участю секретаря судового засідання В.Р. Постолатій,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Вигодської селищної ради Івано-Франківської області б/н від 09.06.2026 (вх. №01-05/1857/26 від 10.06.2026)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 (повний текст складено від 21.05.2026, суддя Михайлишин В.В.)

у справі № 909/216/26

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до відповідача: Вигодської селищної ради Івано-Франківської області

про: стягнення шкоди в сумі 602 514, 72 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Н.В.Голубчак;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про стягнення шкоди в сумі 602 514, 72 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про рослинний світ», Закону України «Про місцеве самоврядування», Лісового кодексу України, не виконав обов`язку встановленого законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів та не забезпечив охорону лісів від незаконних рубок і, як наслідок, заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у заявленій до стягнення сумі в розмірі 602 514, 72 гривень, що підтверджується Актом від 04-05.05.2023 посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади Калуського району.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто на користь держави з Вигодської селищної ради Івано-Франківської області 602 514, 72 гривень шкоди. Стягнуто з Вигодської селищної ради Івано-Франківської області на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу судовий збір в сумі 7 230, 18 гривень.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Вигодська селищна рада як землекористувач та особа, якій передано під охорону ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою», не забезпечила його належну охорону від незаконних рубок, чим порушила вимоги природоохоронного законодавства.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що факт незаконної порубки 166 дерев підтверджується актом Державної екологічної інспекції та висновком судової інженерно-екологічної експертизи, яким визначено розмір шкоди у сумі 602 514,72 грн. При цьому суд зазначив, що закриття кримінального провадження не спростовує факту незаконної рубки, який належним чином зафіксовано актом Державної екологічної інспекції.

Суд дійшов висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна бездіяльність, яка полягала у незабезпеченні охорони об`єкта природно-заповідного фонду, наявність шкоди, причинний зв`язок між бездіяльністю та заподіяною шкодою, а також вина відповідача. Розрахунок шкоди здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та підтверджено висновком експерта, у зв`язку з чим суд визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026, Вигодською селищною радою Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» було подану апеляційну б/н від 09.06.2026 (вх. №01-05/1857/26 від 10.06.2026) в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

На переконання апелянта, Акт посилення заходів від 04– 05.05.2023 не є належним і допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам законодавства до актів перевірки, а факт вчинення незаконної рубки саме на території ландшафтного заказника належними доказами не підтверджений.

Крім того, скаржник зазначає про недоведеність розміру шкоди, безпідставне використання висновку експерта, складеного у межах закритого кримінального провадження, а також про відсутність правових підстав для покладення на Вигодську селищну раду деліктної відповідальності за дії невстановлених осіб та неправильне визначення її як належного відповідача у справі.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 08.07.2026 з`явився представник позивача, надав пояснення, заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Разом з тим, 08.07.2026 від відповідача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу № 909/216/26 за відсутності представника Вигодської селищної ради Івано-Франківської області на підставі наявних у матеріалах справи документів та підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року № 38 (чинне на час проведення заходу), наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 03.04.2023 № 95/09-03 «Про посилення заходів з попередження та виявлення фактів порушення вимог природоохоронного законодавства в період нересту водних біоресурсів у 2003 році» та наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.03.2023 № 81/09-03 «Про посилення заходів за дотриманням вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства» здійснено посилення заходів спрямованих на запобігання та виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства на території Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.

Під час посилення заходів спрямованих на запобігання та виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства на території Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області встановлено, що на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» площею 5 940, 0 га, поблизу села Шевченкове в руслі річки Свіча, вчинено незаконну порубку 166 сироростучих дерев породи вільхи, берези та верби, чим порушено вимоги статей 26, 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Заміри пнів зрубаних дерев проводились повіреним засобом вимірювальної техніки - металевою рулеткою Р-10УЗК № 41, про що зазначено у примітці Акта посилення заходів спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади від 04 - 05 травня 2023 року.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяного навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки дерев на території об`єкту ПЗФ ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Свіча з притокою Мізунькою», який долучений позивачем до позовної заяви, розмір завданої шкоди становить 602 514, 72 гривень.

Дане правопорушення зафіксовано Актом від 04 - 05 травня 2023 року посилення заходів спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади Калуського району.

Факт правопорушення підтверджується також Фототаблицею обстеження місця незаконної порубки дерев на території Ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» Калуського району Івано-Франківської області в межах географічних координат: 48.867735, 23.914685, як додатком до Акта від 04-05.05.2023.

Відповідно до даних відкритого картографічного веб-сервісу Google Мaps, місце незаконної рубки дерев за географічними координатами: 48.867735, 23.914685 знаходиться у руслі річки Свіча на території Ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» Калуського району Івано-Франківської області.

Як вбачається з інформації розміщеної на офіційному веб-порталі ВО «Укрдержліспроект» у геоінформаційній кадастровій системі «ГІС - Ліспроект» занесено відомості, щодо об`єктів ПЗФ, лісів, самозаліснених територій України. За результатами пошуку координат 48.867735, 23.914685, місце за якими виявлено незаконну рубку 166 дерев, відноситься до об`єкта природно-заповідного фонду «Ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою».

Листом від 10.05.2023 № 02.1-13/1587 Інспекцією надіслано матеріали перевірки до Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування.

Дані матеріали перевірки долучено до кримінального провадження № 12023091160000184 від 05.05.2023, зареєстрованого за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України.

ГУНП в Івано-Франківській області листом від 22.12.2025 № 4160 повідомило позивача, зокрема, про те, що 30.04.2024 у кримінальному провадженні № 12023091160000184 прийнято рішення про закриття на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023091160000184 проведено судову інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: який розмір шкоди (збитків) завданий незаконною порубкою (знищенням) об`єктів рослинного світу, а саме сироростучих дерев породи вільха діаметрами пня: 9, 8, 9, 10, 10, 12, 11, 9, 8, 8, 9, 10, 9, 10, 8, 10, 8, 8, 9, 9, 10, 8, 8, 9, 8, 8, 8, 9,10, 8, 9, 8, 9, 10, 8, 9, 8, 9, 11, 9, 9, 9, 10, 8, 7, 10, 8, 7, 10, 7, 8, 9, 7, 11, 10, 12, 10, 8, 9, 7, 12, 11, 10, 9, 9, 18, 10, 16, 13, 11, 9, 13, 14, 12, 9, 10, 11, 12, 11, 10, 9, 8, 9, 7 см; берези діаметрами пнів: 12, 9, 10, 8, 11, 15, 15, 13, 9, 10, 9, 7, 8,7 , 8, 7, 9, 9, 10, 11, 12, 10, 8, 8, 9, 7, 8, 7, 6, 10, 11, 14, 10, 14, 15, 12, 8, 9, 7, 10, 7, 8, 10, 11, 8, 7, 10, 8, 11, 8, 7, 9, 9, 7, 10, 9 см; верби діаметрами пнів: 12, 10, 10, 8, 10, 11, 10, 9, 11, 10, 9, 11, 11, 10, 10, 11, 9, 10, 11, 10, 9, 8, 7, 9, 11, 10, 13, 9, 7, 6, 8, 10 см, виявленої 04.05.2023 на березі річки Свіча в межах села Шевченкове Вигодської територіальної громади Калуського району.

Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 18.08.2023 № 987/23-28 Івано-Франківського відділення КНДІСЕ було встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено, слідством та працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу, рубки дерев різних порід та діаметрів на березі річки Свіча, в межах села Шевченкове Вигодської територіальної громади Калуського району на території ландшафтного заказника, становить 602 514, 72 гривень.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу з метою досудового врегулювання спору було надіслано до Вигодської селищної ради претензію від 24.11.2025 № 73/25 про відшкодування шкоди, заподіяної територіям об`єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки дерев в розмірі 602 514, 72 гривень, яку згідно трекінгу поштового відправлення № 7601801246400, вручено одержувачу 01.12.2025.

Станом на день подачі позовної заяви Вигодська селищна рада вимоги претензії не виконала.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 3 Закону України Законом України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

В частині 3 статті 7 Закону України Законом України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За змістом статті 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Вимогами частини 3 статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно із частинами 3 та 5 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

У відповідності до Охоронного зобов`язання від 08.12.2021 № 231, Вигодській селищній раді в особі голови Мацалака Миколи Миколайовича передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія (об`єкт) ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» загальною площею 5 940 га у межах Вигодської селищної територіальної громади Калуського району; зобов`язано землекористувача дотримуватися встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію об`єкта природно-заповідного фонду, дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Наведені положення законодавства та Охоронного зобов`язання від 08.12.2021 № 231 спростовують доводи апелянта про те, що Вигодська селищна рада не є належним відповідачем у цій справі.

За статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За змістом пункту «ї» частини 1 статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин 1, 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Аналогічне положення міститься у статті 40 Закону України «Про рослинний світ». Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно із частиною 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт незаконної порубки 166 сироростучих дерев породи вільхи, берези та верби на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» площею 5 940,0 га, поблизу села Шевченкове, у руслі річки Свіча.

Щодо доводів апелянта про те, що місце розташування земельної ділянки, на якій виявлено незаконну порубку, не підтверджене належними та допустимими доказами, колегія суддів зазначає, що такі доводи є безпідставними з огляду на таке

Факт даного правопорушення зафіксовано Актом від 04-05.05.2023 про посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади Калуського району, Відомістю обліку пнів незаконно зрубаних (знищених) дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» від 05.05.2023, Фототаблицею обстеження місця незаконної порубки дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» в межах географічних координат: 48.867735, 23.914685, як додатком до Акта від 04-05.05.2023, Витягом з «ГІС-Ліспроект» місця незаконної рубки дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області за географічними координатами: 48.867735, 23.914685, а також Розрахунком розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок рубки дерев на території об`єкта ПЗФ – ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою».

Публічна кадастрова карта є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за допомогою якої здійснюється надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру та оприлюднення у вигляді відкритих даних визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» відомостей.

Так, «ГІС - Ліспроект» є спеціалізованою геоінформаційною системою, що функціонує як прототип ГІС - складової для автоматизованих кадастрових систем у лісовому господарстві. Вона розроблена для інтеграції з польовими ГІС - технологіями, такими як Field-Map, для цифровізації таксаційних даних, відмови від паперових носіїв, роботи з GPS та лазерними далекомірами.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти за пошуком «Природно-заповідний фонд річка Свіча» на кадастровій карті відсутня інформація щодо інвентаризації земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та визначення в натурі меж об`єкта природно-заповідного фонду «Ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» загальною площею 5940 га у межах Вигодської селищної територіальної громади Калуського району, обов`язок щодо вчинення яких покладено саме на Вигодську селищну раду.

Тому посилання апелянта на відсутність в Акті від 04-05.05.2023 про посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади Калуського району, відомостей про визначення правового режиму земельної ділянки, її меж, кадастрового номера, цільового призначення тощо є безпідставними, оскільки несформована та непроінвентаризована земельна ділянка за своєю суттю не може мати визначених меж, площі та кадастрового номера.

У відомостях, розміщених на офіційному вебресурсі геоінформаційної кадастрової системи «ГІС-Ліспроект», містяться дані щодо об`єктів ПЗФ, лісів та самозаліснених територій України. За результатами пошуку координат 48.867735, 23.914685 місце, де виявлено незаконну рубку 166 дерев, відноситься до об`єкта природно-заповідного фонду «Ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою».

У Фототаблиці обстеження місця незаконної порубки дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» Калуського району Івано-Франківської області в межах географічних координат: 48.867735, 23.914685, від 04-05.05.2023 наявні витяг з геоінформаційної кадастрової системи «ГІС-Ліспроект» місця незаконної рубки дерев на території ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області та витяг з відкритого картографічного вебсервісу Google Maps із зазначенням місця незаконної рубки дерев за географічними координатами 48.867735, 23.914685 саме у руслі річки Свіча поблизу села Шевченкове.

Зазначені витяги з офіційних вебджерел є допустимими та достовірними доказами, оскільки вони формуються з різних джерел, таких як супутники, GPS, лазерні далекоміри, відомості Державного земельного кадастру та інших ресурсів, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані для забезпечення їх точності та актуальності. Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22 та від 04.06.2025 у справі № 911/880/23 щодо допустимості та достовірності даних з безкоштовних картографічних вебсервісів.

Також листом від 29.12.2021 № 05-15/1074 Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації направило Вигодській селищній територіальній громаді Охоронне зобов`язання від 08.12.2021 № 231 разом із картографічними матеріалами розміщення ландшафтного заказника місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою». Одночасно селищну раду було зобов`язано забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду, що знаходяться у віданні органу місцевого самоврядування, та встановити межі території й об`єкта ПЗФ (копії наявні в матеріалах справи).

Отже, в матеріалах справи наявна карта-схема прибережних смуг річки Свіча і притоки Мізунька як додаток до Охоронного зобов`язання від 08.12.2021 № 231, яким передано під охорону Вигодській селищній територіальній громаді об`єкт природно-заповідного фонду «Ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» загальною площею 5940 га у межах Вигодської селищної територіальної громади Калуського району, що дозволяє визначити місце вчинення незаконної рубки дерев та спростовує доводи апелянта про відсутність картографічних матеріалів.

З огляду на викладене, місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що у спірних правовідносинах наявні всі докази вчинення відповідачем правопорушення та є підстави для покладення відповідальності за заподіяну шкоду саме на Вигодську селищну раду Івано-Франківської області, тобто на орган місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою» загальною площею 5 940 га, якому була заподіяна шкода.

Також колегією суддів встановлено, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, яка виражається у не забезпеченні охорони і збереження об`єкта природно-заповідного фонду від незаконних рубок, не здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає в тому, що бездіяльність відповідача у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження заповідного об`єкту від незаконних рубок на його території призвела до незаконного вирубування дерев та спричинення шкоди навколишньому природному середовищу.

Щодо доводів апелянта про неправильне визначення розміру шкоди, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктом 17 пункту 2 розділу ІІІ Положення про Інспекцію № 38 від 20.02.2025 Державну екологічну інспекцію Карпатського округу уповноважено здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції.

Статтею 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об`єктів та спеціальних такс, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 затверджено спеціальні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, а додатком № 1 до неї визначено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою або пошкодженням дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту.

Розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки 166 сироростучих дерев, визначено відповідно до додатка № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 (з урахуванням індексації відповідних такс), а його правильність перевірена судом першої інстанції. Загальний розмір шкоди становить 602 514,72 грн.

Доводи апелянта про те, що в Акті від 04-05.05.2023 зазначено суму шкоди 562 129,32 грн, тоді як у претензії та позовній заяві заявлено до стягнення 602 514,72 грн, не спростовують правильності заявленого розрахунку. Як встановлено матеріалами справи, при складанні Акта була допущена арифметична описка, тоді як у Розрахунку розміру шкоди, долученому до претензії та позовної заяви, зазначено правильну суму 602 514,72 грн.

Крім того, зазначений розмір шкоди підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 18.08.2023 № 987/23-28, проведеної у межах кримінального провадження № 12023091160000184, що також враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розрахунок шкоди у сумі 602 514,72 грн є арифметично правильним, відповідає вимогам додатка № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 та підтверджується належними і допустимими доказами.

Щодо доводів апелянта про те, що закриття кримінального провадження свідчить про відсутність правопорушення, колегія суддів зазначає, що ГУНП в Івано-Франківській області листом від 22.12.2025 № 4160 повідомило про закриття 30.04.2024 кримінального провадження № 12023091160000184 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Водночас саме по собі закриття кримінального провадження не спростовує факту незаконної рубки, оскільки такий факт належним чином зафіксовано Актом від 04-05.05.2023 посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Вигодської територіальної громади Калуського району, який відповідно до правової позиції Верховного Суду є основним та достатнім доказом встановлення факту порушення природоохоронного законодавства.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2025 у справі № 909/216/26.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Вигодської селищної ради Івано-Франківської області б/н від 09.06.2026 (вх. №01-05/1857/26 від 10.06.2026) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 у справі 909/216/25 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя П.Т. Манюк