Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №229/5207/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6584/26 Справа № 229/5207/24 Суддя у 1-й інстанції - Рагозіна С.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 229/5207/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Рагозіною С.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В травні 2025 року ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, 1957 року народження, внутрішньо переміщеною особою.

Як отримувач пенсії позивач має відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк», на один з яких, зокрема, ГУ ПФУ в Запорізькій області перераховує відповідні грошові кошти (пенсію).

У квітні місяці 2024 року позивач зіткнувся з неможливістю користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема проводити видаткові операції через встановлення лімітів та користуванням особовим кабінетом в системі Ощад 24/7 (веб-банкінг «Ощад 24/7»).

Жодного попередження про встановлення обмежень Банком позивачу не було повідомлено.

Для з`ясування причин обмеження позивач особисто звернувся в службу підтримки Ощадбанку. При спілкуванні співробітники служби підтримки підтвердили встановлення обмежень, але відмовилися пояснити будь-які підстави для їх встановлення. Для зняття обмежень по рахунку йому запропонували особисто звернутися до відділення Ощадбанку.

17 червня 2024 року позивач, як споживач банківських послуг, з приводу наведених обставин подав скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача. За результатами розгляду скарги, просив АТ «Ощадбанк» надати інформацію, чи встановлювалися банком обмеження на користування моїм банківським рахунком та в чому полягає суть такого обмеження; надати інформацію про причини встановлення таких обмежень (підозрілі операції, відсутність операцій тощо); зняти обмеження на користування його банківським рахунком та забезпечити доступ до нього; надати роз`яснення, яким чином можливо вирішити дане питання для урегулювання у досудовий спосіб у режимі онлайн та/або що було зроблено не так для розблокування рахунку. Крім того, пропонував врегулювати дане питання у позасудовому порядку.

На вказану скаргу відповідач надав відповідь за № 11/5-16/6129/2024/с від 10 липня 2024 року відповідно до якої договірні правовідносини між клієнтами та АТ «Ощадбанк» в частині відкриття карткового рахунку та випуску платіжної картки встановлюються на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), який оприлюднений для ознайомлення на сайті www.oschadbank.ua та є оголошеною банком в порядку, передбаченому ст. 641 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), публічною пропозицією на укладення зазначеного ДКБО (як договору приєднання згідно зі ст. 634 ЦК України).

Відповідно до п. 9.14 Розділу «VІІІ. ЗАПЕВНЕННЯ ТА ГАРАНТІЇ» Загальної частини ДКБО, банк має право відмовляти Клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити Клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), що здійснюються на підставі Договору (наданні Послуг), або зупиняти такі фінансові операції (надання Послуг), якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням Банком заходів, реалізації повноважень, виконанням обов`язків, встановлених Законодавством з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та валютним Законодавством.

В такому випадку Банк не є таким, що порушив Договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання Послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням.

Також банк поінформував, що за результатами проведеної відеоідентифікації зняти встановлені обмеження банк вбачає за можливе за зверненням заявника в установу банку для проходження фізичної ідентифікації

Також у зв`язку з цим позивачу було обмежено доступ до користування в особистому кабінеті веб-бакінгу « Ощад 24/7», що обмежує позивача у користуванні своїм майном (грошовими коштами).

У зв`язку з тим, що вказана ним у скарзі інформація не була перевірена та прийнята до уваги Банком, обмеження на користування належним йому банківським рахунком не були скасовані, позивач просив суд зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 відновити здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 , зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити позивачу, ОСОБА_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7».

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року позов задоволено, зобов`язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 відновлено здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 , зобов`язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити позивачу, ОСОБА_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7».

Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із ч. 15 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Отже, після зміни персональних даних та/або у випадку наявності підозри Клієнт зобов`язаний пройти верифікацію, що не було зроблено ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований на тимчасово окупованій російською федерацією території України. У ОСОБА_1 змінились ідентифікаційні дані - місце його проживання/перебування згідно довідки від 13 серпня 2018 року.

08 квітня 2024 року Банк отримав постанову прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької області про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02 квітня 2024 року у межах кримінального провадження від 01 березня 2024 року № 42024050000000178 за ч. 2 ст. 190 КК України, у якій зазначено, що коштами, зокрема, ОСОБА_1 , можливо заволоділи шахраї.

Вищенаведені обставини стали підставою для встановлення обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнта до особистої ідентифікації позивача у будь-якому відділені банку.

10 липня 2024 року Банк листом № 11/5-16/6129/2024/с (у відповідь на звернення позивача) повідомив ОСОБА_1 , що з метою врегулювання питання щодо зняття діючих обмежень по Вашим рахункам, Вам необхідно особисто звернутись до будь-якого відділення Банку, при собі необхідно мати паспорт, облікову картку платника податків (за наявності).

ОСОБА_1 до відділення Банку не звернувся.

На час ухвалення оскаржуваного рішення інформація про позивача, як Клієнта, у АТ «Ощадбанак» є неактуальною, позивач ідентифікацію, верифікацію у відділенні Банку не пройшов, при цьому вбачається, що у Позивача об`єктивно наявна можливість для їх проходження. Отже, АТ «Ощадбанк» було встановлено обмеження на видаткові операції за рахунками позивача у зв`язку із обґрунтованою підозрою на те, що платіжні картки можуть перебувати у третіх осіб та доступ до його рахунків/платіжних застосунків/ систем дистанційного банківського обслуговування можуть мати треті особи, ідентифікаційні дані клієнта є неактуальними, ідентифікацію позивач не пройшов.

Нормами чинного законодавства України та Договору комплексного банківського обслуговування передбачено обов`язок Банку здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів, забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, а також передбачено право встановлювати обмеження за місцем/типом здійснення операцій по рахунку, зупиняти здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, поновлювати право користувача використовувати платіжний інструмент після усунення причини зупинення права його використання.

У зв`язку з наведеним вище відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника АТ «Державний ощадний банк України» - Бершадську І.М., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком; має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 серпня 2018 року є внутрішньо переміщеною особою.

ОСОБА_1 відкрито банківські рахунки у філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

12 липня 2016 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання № 300547806 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в установі банку ТВБВ № 10004/0411 філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». У заяві про приєднання № 300547806 від 12 липня 2016 року вказано адресу реєстрації ОСОБА_1 АДРЕСА_2 . Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Заяви про приєднання № 300547806 від 12 липня 2016 року шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - ДКБО) Клієнт беззастережно приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладено з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Відповідно до умов ДКБО Банк відкриває на ім`я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетовою-кредитною схемою. На виконання умов ДКБО Банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні України на умовах тарифного пакету «Східний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку, та надав платіжну картку (п.п. 3.4.1, 3.4.2 Заяви про приєднання № 300547806 від 12 липня 2016 року.

20 лютого 2023 року, за допомогою системи ДБО «ОЩАД 24/7» від імені позивача підписано заяву про відкриття рахунку, валюта рахунку: UAH, тарифний пакет: Моя картка, рахунок відкрито у ТВБВ №335106/000411/060411, Донецька обл., м. Волноваха, пров. Колійний, буд. 34/4. Заява підписана шляхом введення одноразового цифрового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування.

13 червня 2023 року за допомогою системи ДБО «ОЩАД 24/7» від імені позивача підписано заяву про відкриття рахунку, валюта рахунку: UAH, тарифний пакет: Моя картка, рахунок відкрито у ТВБВ №335106/000411/060411, Донецька обл., м. Волноваха, пров. Колійний, буд. 34/4. Заява підписана шляхом введення одноразового цифрового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування.

У квітні 2024 року АТ « Ощадбанк» були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками ОСОБА_1 .

Підставою для здійснення Банком такої дії, як зазначив у відзиві на позов , слугувала обґрунтована підозра на те, що платіжні картки ОСОБА_1 можуть перебувати у третіх осіб та/ або доступ до рахунків/ платіжних за стосунків систем дистанційного банківського обслуговування даного клієнта можуть мати треті особи. Так, Банком було отримано супровідний лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627 від 02 квітня 2024 року та постанову про тимчасовий доступ до речей і документів (копія додається) Донецької обласної прокуратури стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01 березня 2024 року за ч.2 ст. 190 КК України стосовно осіб, зокрема ОСОБА_1 , які на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в`їжджали.

В переліку вищевказаних громадян України, які вказані у постанові про тимчасовий доступ до речей і документів Донецької обласної прокуратури стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01 березня 2024 року за ч.2 ст. 190 КК України, також був зазначений ОСОБА_1 .

Встановлення Банком обмежень на видаткові операції за рахунками ОСОБА_1 також базувались на роз`ясненнях та рекомендаціях Національного Банку України, наданих у листі Національного Банку України від 17 жовтня 2023 року № 57-0008/76680 «Про здійснення платіжних операцій», зокрема, про застосування додаткових заходів, спрямованих на протидію та запобігання вчиненню незаконних дій за рахунками ВПО, з метою недопущення нанесення фінансових збитків.

17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ « Ощадбанк» зі скаргою, за результатами розгляду якої просив, в тому числі: зняти обмеження на користування його банківським рахунком та забезпечити доступ до нього.

10 липня 2024 року Банк поінформував заявника, що за результатами проведеної відеоідентицікації зняти встановлені обмеження банк вбачає за можливе за його зверненням в установу банку для проходження фізичної ідентифікації .

Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії позивач посилався на те, що він проходив відеоконференцію через сайт АТ «Ощадбанк» з працівниками головного управління АТ «Ощадбанк» та надавав згоду на обробку персональних даних. Вважає, що обмеження доступу до власного рахунку порушує його права як громадянина України. Жодних протиправних дій при використанні банківського рахунку він не вчиняв.

Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог, оскільки дії банку щодо блокування карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача є неправомірні, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Пунктом 3 частини двадцять першої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент має право зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єктами первинного фінансового моніторингу є в тому числі банки.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим (частина перша статті 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ «Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 липня 2017 року № 584 (далі - Критерії) суб`єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта. Суб`єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб`єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У пункті 1 розділу VІ Критеріїв передбачено, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначені у додатку 2 до цих Критеріїв. Суб`єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта. У разі виявлення суб`єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб`єкт вживає всіх необхідних заходів для з`ясування, чи підлягає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу. Суб`єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

У пункті 2 додатку № 2 Критеріїв передбачено, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб`єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема, у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (частина перша статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Отже, норма статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надає банкам право відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, зокрема шляхом розірвання договорів.

Верховний Суд у постановах від 21 листопада 2022 року в справі № 757/35987/20-ц, від 09 жовтня 2019 року в справі № 761/28762/18 доходив висновків, що за відсутності обставин, які б свідчили про те, що банком під час встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику було дотримано процедури, встановлені законодавством та/або внутрішніми документами банку, що підтверджується відповідними доказами, розірвання договорів є неправомірним.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договорів з вказаних підстав не може бути необмеженим, у зв`язку із чим необхідним є дослідження підстав та обґрунтованості встановлення клієнту відповідної категорії ризику, виходячи з обставин кожної конкретної справи (див. постанови Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/34905/22-ц, від 30 жовтня 2023 року в справі № 522/14008/21, від 28 грудня 2022 року в справі № 757/57487/20 та інші).

За змістом положень статті 23 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають (частина 6 статті 17 Закону).

Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Однак, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/18504/20 від 20 січня 2022 року.

Пославшись на наведені норми права, правові висновки суд першої інстнації дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а дії банку незаконними.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитися не можна.

Суд першої інстанції послався на норми законодавства, які дають банку право розірвати в односторонньому порядку правовідносини між ним та клієнтом.

Проте, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому, що АТ «Ощадбанк» не розривав правовідносини з ОСОБА_1 , а тільки обмежив йомму певні банківські послуги, запропонувавши пройти особисту ідентифікацію в будь якому відділенні банку, що останнім зроблено не було.

Пунктами 6, 27 частин першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що верифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Ідентифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

Належна перевірка здійснюється в разі, зокрема, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта (положення частини четвертої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Матерілами справи встановлено, що банк отримав 08 квітня 2024 року постанову прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької області Власенко В. В. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02 квітня 2024 року у межах кримінального провадження від 01 березня 2024 року № 42024050000000178 за частиною другою статті 190 КК України, у якій зазначено, що коштами, зокрема, ОСОБА_1 , можливо заволоділи шахраї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 1 а. с. 155-161).

При цьому, АТ «Ощадбанк» було обґрунтовано враховано, що як місце реєстрації, так і місце фактичного проживання ОСОБА_1 , як він вказував під час ідентифікації клієнта, наразі є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Саме вказані обставини стали підставою для встановлення обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнта до особистої ідентифікації ОСОБА_1 у будь-якому відділені банку.

При цьому, станом на час розгляду цієї справи він таку ідентифікацію не пройшов, хоча, на переконання колегії суддів, у банку дійсно були обґрунтовані підстави вважати, що інформація про клієнта може бути неактуальною.

Висновок суду першої інстанції про те, що банк не надав доказів того, що він вживав заходів для такої ідентифікації: вимагав у клієнта надати інформацію та документи стосовно ідентифікації, верифікації, або надання відомостей у межах перевірки фінансового моніторингу, змісту діяльності та фінансового стану клієнта, є безпідставними, оскільки сам ОСОБА_1 до своєї позовної заяви долучив лист АТ «Ощадбанк», направлений на його електронну пошту, відповідно до якого його було повідомлено, що в нього відсутні обмеження по рахунку, які знімаються за результатами проходження відеоідентифікації, а з метою вирішення питання по суті запропоновано звернутись в установу банку (том 1, а. с. 15).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у інший спосіб банк не мав змоги вести листування з клієнтом ОСОБА_1 , оскільки адреса, за якою він зареєстрований, та адреса, за якою він був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, яка була відома банку, фактично контролюється російською окупаційною владою та включені до складу тимчасово окупованих територій України. При цьому, ідентифікацію особисто клієнт банку ОСОБА_1 не проходив й перешкод для цього у нього не було.

Отже, АТ «Ощадбанк» було встановлено обмеження на видаткові операції за рахунками позивача у зв`язку із обґрунтованою підозрою на те, що платіжні картки можуть перебувати у третіх осіб та доступ до її рахунків/платіжних застосунків/систем дистанційного банківського обслуговування можуть мати треті особи, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

Вказані висновки колегії суддів повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 204/6300/24 та постанові Верховного Суду від 01 червня 2026 року у справі № 331/194/25.

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, як споживач банківських послуг, то він звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

При поданні апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» було сплачено 5 450,40 грн судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією, а тому, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, вказана сума коштів підлягає компенсації АТ «Ощадбанк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Компенсувати акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 5 450 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 40 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: