Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №212/5969/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7301/26 Справа № 212/5969/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретаря судового засідання - Лідовська А.А.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області, за яким позивач просив суд визнати батьківство відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в Чеській Республіці, що підтверджується перекладом з чеської на українську мову свідоцтва про народження такої дитини, матір`ю якої вказана відповідачка.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що дитина, відносно якої він просить визнати його батьківство ОСОБА_3 є громадянкою України за народженням від батьків -громадян України не зважаючи на факт народження на території Чеської республіки, куди вони виїхали в зв`язку з збройною агресією РФ проти України та окупацією м. Бахмут Донецької області, в якому сторони проживали до повномасштабного вторгнення. Суд першої інстанції уповноважений витребувати інформацію щодо громадянства дитини ОСОБА_3 у Державній міграційній службі України, Міністерстві закордонних справ, посольстві або консульській установах України, проте не зробив цього, передчасно виснувавши про невстановлення громадянства України щодо дитини та підсудність цього спору іноземному органу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Ярошевської С.В., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, відповідно до встановленого в цивільному судочинстві принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до стаття 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Колегія суддів вивчивши матеріали позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 встановила, що ним заявлено позовні вимоги про визнання батьківства до громадянки України ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в Чеській Республіці. Позов заявлено до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області та передано до розгляду за зміною підсудності до Покровського міськрайонного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто за останнім відомим місцем проживання відповідачки – матері дитини на території України.

Згідно Форми реєстрації іноземця (бланк№4/2015) в перекладі з чеської мови, зазначено, що дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянка України, номер проїзного документа НОМЕР_1 , перебування в Чеській Республіці з 30.10.2023 по 31.03.2024, зазначено адресу в Чеській Республіці.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство» громадянство України набувається за народженням. За стаття 7 цього закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відомостей про набуття іншого громадянства ОСОБА_3 не встановлено.

Отже, висновок суду першої інстанції про невстановлення громадянства України відносно дитини, щодо якої заявлено позовні вимоги про визнання батьківства громадянином України і народжену громадянкою України, хоча й за межами території української держави, а тому підсудність цієї справи не належить українському суду, а належить компетентному іноземному органу є передчасним і незаконним.

Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення – скасуванню і поверненню матеріалів позовної заяви в суд першої інстанції для вирішення згідно до вимог ЦПК України.

За змістом пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Допущені суддею суду першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27 квітня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення в порядку ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 09 липня 2026 року.

Головуючий

:

Судді