Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №214/8371/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5738/26 Справа № 214/8371/24 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання – Лідовська А.А.

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги заявника ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зеркін Артур Сергійович, виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року, яке ухвалено суддею Черновою Н.В., присяжними Гізатуліною Т.І., Шатило І.В., у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, в якій просить визнати свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатним, призначивши його опікуном над ним, посилаючись на психічний розлад здоров`я ОСОБА_2 , внаслідок чого він постійно потребує догляду та не може самостійно себе обслуговувати.

В обґрунтування вимог заявником зазначено, що ОСОБА_2 згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ № 028654 від 25.02.2013 має першу «Б» групу інвалідності з 01.02.2013 по загальному захворюванню безстроково та потребує стороннього догляду. З інформаційної довідки сімейного лікаря від 29.06.2023 вбачається, що ОСОБА_2 має порушення вищої нервової діяльності, наслідки перенесеного інфаркту головного мозку (09.10.2008). Заявник є рідною та близькою людиною для ОСОБА_2 , постійно доглядає за ним, сприймається ним в силу наявних здібностей і викликає позитивні реакції, а тому має можливість до забезпечення свого батька належним та своєчасним лікуванням з метою унеможливлення погіршення стану його здоров`я. Його мати, дружина батька, ОСОБА_3 в силу віку та наявних захворювань не може бути опікуном ОСОБА_2 тому заявник просить задовольнити вимоги.

Рішенням Сксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – задоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово покласти на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки.

У задоволенні іншої частини вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що, внаслідок неналежного дослідження та оцінки доказів, судом першої інстанції не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було надано належної уваги тій обставині, що заявник є єдиним родичем недієздатного, згодним і здатним виконувати обов`язки опікуна.

Судом не було враховано подання органу опіки, яким перевірено всі обставини щодо можливості призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 та не враховано, що він відповідає усім вимогам до опікуна.

Відзив на апеляційну скаргу заявника не подано.

В апеляційній скарзі заінтересована особа Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради просить скасувати рішення суду в частині відмови у призначення опікуном ОСОБА_1 його батька ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимогу про призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи. Так, 22.04.2024 заявник звернувся до опікунської ради з питань захисту прав та можливість призначення його опікуном над батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю внаслідок загального захворювання І групи та страждає на стійкий хронічний психічний розлад, за умови визнання його судом недієздатним. До заяви заявник надав копії свідоцтв про народження, копії паспортів та реєстраційних номерів облікових карток платників податків; копію довідки про склад сім`ї; копію довідки МСЕК, виданої на ім`я батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , характеристику з місця фактичного проживання заявника; відомості щодо фінансового стану особи, яка бажає встановити опіку.

Крім того, спеціалістами Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради, на виконання вимог Правил опіки та піклування, складено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника (за адресою фактичного проживання) та особи, у відношенні якої ставиться питання про визнання недієздатною, відомості відносно заявника, як військовозобов`язаного, які містяться у мобільному застосунку Резерв+, тощо.

На підставі вказаних документів опікунською радою з питань захисту прав недієздатних та обмежено дієздатних громадян виконкому районної у місті ради, розглянуто на засіданні опікунської ради та прийнято рішення про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості подання Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради є помилковим та спростовується вищевикладеним.

При цьому, суд не врахував, що заявник ОСОБА_1 є єдиним родичем, який виявив бажання дбати про свого батька ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу заінтересованої особи Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заінтересованої особи Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради – Пилипенко О.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 378-Ц від 07 жовтня 2025 року первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній виявляє хронічний стійки психічний розлад у формі судинної деменції та за своїм психічним станом в теперішній час іспитований не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8).

Відповідно до подання опікунської ради Виконкому районної у місті ради з питань захисту прав недієздатних або обмежено дієздатних громадян про можливість призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 затвердженого рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради від 06 червня 2024 року № 435, опікунська рада вважає за можливе призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над батьком ОСОБА_2 1953 року народження, у разі визнання останнього недієздатною особою (а.с. 9).

У поданні Органом опіки та піклування досліджено надані заявником документи: акт з фактичного місця проживання, медичні документи ОСОБА_2 , характеризуючи відомості ОСОБА_1 характеристика з місця проживання, відомості про відсутність судимості, тощо).

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що висновком судово-психіатричної експертизи підтверджено, що ОСОБА_2 внаслідок стійкого хронічного психічного розладу не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а отже, його необхідно визнати недієздатним.

Разом із тим, суд виснував, що заява в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки у поданні органу опіки та піклування належним чином не обґрунтована необхідність призначення опікуном недієздатного саме ОСОБА_1 . Самим же заявником не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

З висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступні обставини.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 28, частина перша статті 29, частини перша, друга статті 55 Конституції України).

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).

Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Положеннями частини першої статті 67 ЦК України передбачено, що опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Так, відповідно до пп. 2.1 Правил опіки і піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року (далі Правила опіки і піклування) опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому, за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).

Подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пп. 3.1 Правил опіки та піклування).

Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

У матеріалах справи, що розглядається, наявне подання органу опіки і піклування опікунської ради Виконкому районної у місті ради з питань захисту прав недієздатних або обмежено дієздатних громадян про можливість призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , затверджене рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради від 06 червня 2024 року № 435(а.с. 9).

У поданні Органом опіки та піклування досліджено надані заявником документи: акт з фактичного місця проживання, медичні документи ОСОБА_2 1953 року народження характеризуючи відомості ОСОБА_1 (характеристика з місця проживання, відомості про відсутність судимості, тощо).

Встановлено та не спростовано в ході судового розгляду, що ОСОБА_1 проживає разом із батьком ОСОБА_2 , що підтверджено Актом від 22.04.2024 року.

Провівши обстеження умов проживання заявника, органом опіки та піклування встановлено, що саме заявник здійснював догляд та опікувався хворим батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заяв інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали справи не містять, таких осіб також не встановлено органом опіки та піклування.

Заявник не заперечує проти призначення опікуном над його недієздатним батьком.

Тобто, інші особи, які виявили бажання та можуть бути опікуном недієздатно го ОСОБА_2 , а відмова суду у призначенні ОСОБА_1 опікуном останнього фактично призведе до того, що недієздатний буде позбавлений опіки, яка йому надається у теперішній час.

Колегія суддів апеляційного суду, підсумовуючи наведене, враховуючи конкретні обставини справи, дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг є такими, що заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що відмовляючи у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 суд першої інстанції не врахував відсутність іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення даної вимоги.

Отже, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Керуючись статями 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційні скарги заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради - задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном та покладення обов`язку опікуна на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: