Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №726/3750/25 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3750/25

Провадження № 1-кп/726/67/26

Категорія 93

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого

по відеоконференції ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020003366 від 09.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Кролевець, Сумської області, мешканець АДРЕСА_1 із середньою освітою, солдат, неодружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 07.03.2025 року Кролевецьким районним судом за ст. 126-1 КК України – 1 р.п/в, ч. 1 ст. 71 ст. 72 КК України – 1 рік 6 місяців п/в, 11.06.2025 р. був звільнений, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Так, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, маючи не відбуту та не погашену судимість відповідних висновків для себе не зробив став на шлях вчинення наступного корисливого злочину, а саме 09.10.2025, приблизно, о 05 год 11 хв. перебуваючи у приміщенні АЗС «ОККО», що розташовується за адресою: вул. Хотинській, 41а, м. Чернівці, діючи в умовах на території України режиму воєнного стану, який був введений в дію згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та в подальшому продовжений до цього часу, реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, умисно, повторно, таємно, протиправно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вважаючи, що діє непомітно для сторонніх осіб, розуміючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу з підвіконнику, в середині приміщення АЗС «ОККО», що по вул. Хотинська, 41А, м. Чернівці, викрав мобільний телефон марки «іРhone 13», зеленого кольору, об`ємом пам`яті 128 ГБ (сервісний номер HNFJJ939CN ІМЕІ НОМЕР_1 ), згідно висновку експерта СЕ-19/126-25/1200-ТВ вартість якого становить 12 775 грн., із сім карткою, який належав ОСОБА_5 . В подальшому, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденими майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними, протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 12 775 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, вчиненого в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, визнав повністю, щиро кається та пояснив суду, що все було так, як описано в обвинувальному акті, пояснив також, що шкода ним була відшкодована. Просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні претензій до ОСОБА_4 немає, телефон повернутий йому. З покаранням, що просить прокурор катеригочно не згідний, вважає його занадто суворим та просить суд не карати суворо ОСОБА_4 .

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, з`ясувавши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає повністю доведеною вину ОСОБА_4 в умисних діях, які вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, доведена повністю, а останній вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин наведених у вироку.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття, визнання вини в повному обсязі, сприяння слідству.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини справи, характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав в повному обсязі.

Судом також враховуються і дані про особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий ( 6 разів: ст.. 126-1, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, звільнений 11.06.2025 умовно – достроково, невідбутий термін 1 рік 3 місяці 4 дні у зв`язку з проходженням військової служби за контрактом, вибув у в/ч НОМЕР_2 , не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, по місцю проживання характеризується негативно, з 12.06.2025 служить за контрактом, з 06.10.2025 – СЗЧ, 07.10.2025 – виписаний з чернівецького військового госпіталя за порушення режиму та 09.10.2025 вчинив крадіжку, під захисту вітчизни втратив кінцівку та на даний час чекає протезування, шкода відшкодована шляхом повернення телефону, потерпілий просив не карати.

З огляду на викладене, беручи до уваги особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе із застосуванням ст. 69 КК України.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №298/95/16-к (провадження №51-2501км18) вказав, що у частині 2 статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.

Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Таким чином, виходячи з засад співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 69 КК України, реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, зважаючи на обставини кримінального провадження, а саме: враховуючи кількість та вартість викраденого майна, його вид, враховуючи позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, відшкодовано шкоду, за наявності встановлених кількох обставин, що пом`якшують покарання та при цьому істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який на час судового розгляду виявив готовність понести відповідальність за вчинене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України нижче від найнижчої межі, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 07.03.2025 та остаточно визначити покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Під час досудового розслідування проведено судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/126-25/12500-ТВ від 10.10.2025, витрати на проведення якої становлять 1 782,80 грн., які слід стягнути з ОСОБА_4 (а.с. 27-34).

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 65-67, 69, 75, ч. 4 ст. 185, КК України, ст. 181, 100, 342-380 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 07.03.2025 та остаточно визначити покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк покарання рахувати з часу взяття під варту після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

Арк. 38 мобільний телефон – залишити потерпілому ОСОБА_5 ;

Арк. 48 двд-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 1782, 80 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 ( арк. 28).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суду м. Чернівці шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженому , який перебуває під вартою з моменту вручення йому копії судового рішення

Головуючий суддяОСОБА_1