Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №644/7422/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/7422/26

Провадження № 3/644/1657/26

ПОСТАНОВА

про закриття провадження у справі

про притягнення до адміністративної відповідальності

10 липня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Книшенко А.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова об`єднану справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання, АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал за вих. 4008с/41/14/04-2026 від 08.06.2026 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 ).

Водій ОСОБА_1 03.06.2026 о 21 год 40 хв за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 307, керував транспортним засобом (далі за тектсом - ТЗ) Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ, а саме будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху: керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, та ст. 15 Законом України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 12.06.2026 справа № 644/7422/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а. с. 12-13).

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683233 від 03.06.2026 ОСОБА_1 03.06.2026 о 21 год 40 хв керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, б. 307, що відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова, на підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП.

18.06.2026 через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 16). Цього ж дня, матеріали справи були надані для ознайомлення, що підтверджується розпискою (а.с. 16).

10.07.2026 через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення додаткових доказів у справі № 644/7422/26 (а.с. 25).

У судовому засідання ОСОБА_1 просив суд закрити адміністративне провадження стосовно нього, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування своєї заяви пояснив, що вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнає, звернув увагу суду, що на відеозаписі з бодікамери працівника поліції, який міститься на оптичному диску, відсутній факт керування ним транспортним засобом Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 . Заразом, жодний з членів екіпажу патрульної поліції, які зазначені у рапорті, його не зупиняли, за кермом транспортного засобу Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 не спостерігали, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що підтверджується наданими до суду письмовими доказами. Також, у матеріалах справи міститься довідка про повторність (а.с. 5), яка містить інформацію про іншу особу, зокрема на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що надав відповідну заяву через канцелярію суду (а.с. 20).

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини на транспорті. Судом досліджено та проаналізовано адміністративний матеріал, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683233 від 03.06.2026, вбачається, що ОСОБА_1 03.06.2026 о 21 год 40 хв за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 307, керував ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ, а саме будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху: керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП (а.с. 1).

З пояснень ОСОБА_1 у п. 14 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683233 від 03.06.2026, вбачається, що йому відмовлено у задоволенні клопотанні про долучення доказів. Заразом зазначив, що у п. 5 цього протоколу внесено невірні дані документу, яким установлено його особа (а.с. 1).

За інформацією з довідки згідно облікових даних ІПНП зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія (а.с. 2).

За інформацією з облікових даних ІПНП транспортний засіб марки «Mitsubishi» модель «L200», номерний знак НОМЕР_1 , не зареєстрований (а.с. 3).

Відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, долученої до протоколу про адміністративне правопорушення на оптичному диску «5459 »id реєстратора: 473204 (а.с. 4), зафіксовано факт перевірки документів ОСОБА_1 на стаціонарному блок-пості, огляд автомобіля та виклик СОГ, спілкування з працівниками поліції (час запису: 21:24:06-22:01:21). Працівником патрульної поліції повідомлено ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП (час запису: 22:01:23-22:01:45). ОСОБА_1 просить надати докази того, що саме він був за кермом, на що працівником поліції надана відповідь про те, ним буде складено протокол, а ОСОБА_1 у суді зможе оскаржити. ОСОБА_1 зазначив, що в машині була інша людина, яка покинула блок-пост, поїхавши на таксі (час запису: 22:04:42-22:06:20). Працівником патрульної поліції роз`яснено процесуальні права згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (час запису: 22:09:38-22:10:20). Зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення (час запису: 22:36:17-22:53:31).

З довідки про повторність вбачається, що відповідно до облікових даних інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП України» стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.08.2025 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5591954 за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с. 5).

Постановою серії ЕНА № 5591954 від 28.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 6).

Постановою Радивільського районного суду Рівненської області від 03.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с. 7).

Згідно з рапорту поліцейського роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Сіренка В. від 03.06.2026, під час несення служби 03.06.2026 о 21 год 20 хв зупинено ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , у ходу перевірки документів установлено, що гр. ОСОБА_1 керував ТЗ не маючи права керування таким ТЗ, а саме: будучи позбавленим права керування ТЗ, чим повторно протягом року вчинив правопорушення (а.с. 9).

Заразом, суд бере до уваги, що відеозапис зафіксований на оптичному диску «5459» (а.с. 4), який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 683233 не зафіксовано рух транспортного засобу, факт зупинки транспортного засобу Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 та її причину, також не вбачається факт керування вказаним авто ОСОБА_1 , заразом зафіксовано транспортний засіб Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 . Окрім цього, на відеозапису відсутній рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на що наголошує ОСОБА_1 , категорично заперечуючи факт керування Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 , звертаючись до працівника патрульної поліції з проханням надати докази керування ним ТЗ, що вбачається на 22 год 05 хв відео на оптичному диску.

Розглянувши справу про адміністративні правопорушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини події та додані до адміністративних матеріалів докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов переконання, що зазначені вище документи не відповідають доказам у розумінні статті 251 КУпАП, отримані уповноваженою посадовою особою з порушенням порядку, передбаченому законом, відтак не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та не можуть бути визнанні судом такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.1. Правил дорожнього руху України, та вчинення інкримінованого йому діяння, з наявним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого частинами другою четвертою цієї статті.

Суд бере до уваги, доводи ОСОБА_1 , зокрема, що в матеріалах справи відсутні належні докази факту керування транспортним засобом, у супереч ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій обов`язковою ознакою складу правопорушення є факт керування транспортним засобом. Так, жоден із відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції не містить моменту фактичного керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол. Відеозаписи розпочинаються з етапу спілкування поліцейського з ОСОБА_1 без фіксації факту зупинки транспортного засобу або встановлення особи водія за кермом, отже відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що особа, щодо якої складено адміністративний протокол, керувала транспортним засобом безпосередньо перед або під час зупинки поліцейськими, що відповідає правовій позиції у подібних правовідносинах викладеній у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №761/5373/20, а саме: «Відсутність на відео моменту керування транспортним засобом виключає можливість притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки така обставина є обов`язковим елементом складу правопорушення».

Також суд, зауважує, що в порушення ст. 5 Розділу ІІІ Інструкції із застосування органами поліції технічних приладів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Отже, суд не бере до уваги відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 683233, оскільки він не відповідає вимогам п. 5 Розділу II та п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 1026, зокрема: «Відеозапис повинен бути безперервним з моменту початку службового завдання (наприклад, зупинки транспортного засобу) до завершення взаємодії з особою, відносно якої здійснюються поліцейські дії». Заразом, суд з відеозапису не вбачається, хто керував ТЗ, та що це за транспортний засіб, номерний знак. Крім цього, на відеозапису відсутній рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а останній просить надати докази керування ним ТЗ, що вбачається на 22 год 05 хв відео файлу.

Відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції № 1026 включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Отже, суд дійшов переконання, що неповний відеозапис не дозволяє реалізувати принцип об`єктивної істини, визначений у ст. 7 КУпАП, та створює ризики фальсифікації або виривання фактів із контексту, що прямо суперечить стандартам справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та правовій позиції Верховного Суду (справа №522/18334/19, постанова від 03.03.2021): «У випадку, коли відеозапис не є безперервним, а його початкова частина — відсутня, суд не має об`єктивної можливості перевірити достовірність викладених у протоколі обставин».

Окрім зазначеного, суд бере до уваги надані ОСОБА_1 супровідний лист на перевезення військового майна на ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 03.06.2026, зокрема: набоїв 5,45х39мм згідно з БТГр № 169 НЦ № 354/4/438, а також безпосередньо розпорядження з логістики БТГр № 169 НЦ № 354/4/438, з яких вбачається, що у період з 14 год 00 хв 03.06.2026 по 23 год 00 хв 10.06.2026, необхідно забезпечити виїзд ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 03.06.2026, водій ОСОБА_3 , старший машини/відповідальний за супроводження ОСОБА_1 , задля проведення здачі та отримання майна зі складів 169НЦ (а.с. 28, 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» 02.07.2015 № 580-VIII (далі за текстом – Закон № 580-VIII) поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку (…).

За приписами ч. 3 ст. 35 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Враховуючи наведене, суд бере до уваги, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять належних доказів, що останній керував транспортним засобом марки Mitsubishi модель L200 з іноземним номерним знаком НОМЕР_1 (а.с. 26, 27), а співробітниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт керування та причину зупинки зазначеного авто під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім іншого, факт керування Mitsubishi модель L200 з іноземним номерним знаком НОМЕР_1 спростовано поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, а також наданими до суду супровідним листом на перевезення військового майна на ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_1 03.06.2026, та безпосередньо розпорядженням з логістики БТГр № 169 НЦ № 354/4/438, з яких вбачається, що у період з 14 год 00 хв 03.06.2026 по 23 год 00 хв 10.06.2026, необхідно забезпечити виїзд ТЗ Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , старший машини/відповідальний за супроводження ОСОБА_1 , задля проведення здачі та отримання майна зі складів 169НЦ (а.с. 28, 30).

Надавати оцінку всім іншим діям учасників події, наведеним доводам ОСОБА_1 , суд не вбачає необхідності, оскільки констатував порушення працівниками поліції положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Інструкції про порядок виявленняу водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, Інструкції із застосування органами поліції технічних приладів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 та положень КУпАП.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18.07.2006 Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в діях водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Отже, з урахуванням відсутності беззаперечних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Mitsubishi модель L200 з іноземним номерним знаком НОМЕР_1 , а також наявності письмових доказів на спростування факту керування авто ОСОБА_1 , суд дійшов переконання про суттєве порушення принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а враховуючи, що відеозапис є технічно неповним та юридично сумнівним, що не забезпечує об`єктивності доказування та не може визнаватися допустимим доказом у справі, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є підставою для закриття провадження згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Так, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин. Отже, суд обґрунтовано дійшов висновку, що протокол складено лише на припущеннях та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що недотримання процедури та порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, є істотним порушенням конституційних прав і свобод особи, та виключає адміністративну відповідальність у цій справі.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, не знайшов свого підтвердження, у зв`язку з цим, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Отже, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження № 3/644/1657/26 у справі № 644/7422/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко