Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №390/214/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Суд: Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №390/214/26

Суддя: Бойко І. А.

Справа № 390/214/26

Провадження № 2/390/155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бойко І.А.

за участю секретаря судового засідання – Погрібній А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти у сумі 645 000,00 на користь позивача. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що 23.05.2025 ОСОБА_1 купила у ОСОБА_2 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 надав власноручну розписку позивачці, про те, що він взяв грошові кошти у ОСОБА_1 у сумі 500 000,00 грн за продаж вказаного житлового будинку. Також в розписці прописано, що ОСОБА_1 має перед ним борг ще в сумі 145 000,00 гривень. Сім`я ОСОБА_1 переїхала проживати у цей будинок. Сторони домовилися, що в подальшому мають звернутися до нотаріуса для оформлення відповідного договору купівлі-продажу даного будинку, остаточного розрахунку під час укладення договору (позивачка мала передати відповідачу грошові кошти в сумі 145 000,00 гривень – борг по розписці), та реєстрації права власності за позивачкою на вказаний будинок в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згодом сторони прибули до нотаріуса з метою укладення договору, позивачка передала відповідачу ще грошові кошти у сумі 145000,00 гривень, однак з`ясувалося, що у зазначеному будинку зареєстровані неповнолітні діти продавців. Відповідач повідомив позивачку, що він вирішить найближчим часом це питання і вони укладуть договір купівлі-продажу. Згодом відповідач повідомив, що ОСОБА_1 має крім 145 000,00 грн, які попередньо передала в нотаріуса, доплатити ще, оскільки попит на житловий будинок виріс та у разі, якщо позивачка не згодна, вона має виселитись з будинку. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 не погоджуючись з пропозицією відповідача, просила ОСОБА_2 повернути їй грошові кошти, останній повідомив, що кошти поверне після того, як їхня сім`я виїде із будинку. Таким чином позивачка змушена була виїхати з будинку, але грошові кошти до цього часу відповідач так і не повернув. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від її представника до суду надійшла заява, в якій вона просить провести розгляд справи без сторони позивача. Вказує, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, проте до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», Відзиву на позовну заяву ним не подано.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковову задоволенню, виходячи з таких підстав.

Суд установив, що згідно оригіналу розписки від 23.05.2025 « ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 500 тисяч (п`ятсот тисяч) грн, за будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Винна 145 тисяч грн. Вказана розписка підписана ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 461053317 власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 21.11.2025 є ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має у власності будників, що підтверджується відповіддю № 2942630 від 26.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначена вище розписка фактично містить умови попереднього договору, який згідно закону укладається у формі, встановленій для основного договору, в даному випадку договору-купівлі-продажу, а від так підлягала нотаріальному посвідченню, що не було дотримано.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 ЦК України)

Приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. (ст.657 ЦК України)

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України щодо повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз статті 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судом встановлено, що між сторонами була складена письмова розписка, відповідно до якої відповідач отримав від позивача 500000 грн у рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, а решту вартості у сумі 145000 грн сторони погодили сплатити під час оформлення договору.

Разом із тим договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами укладений не був, право власності на будинок до позивача не перейшло.

Відповідно до статей 76–81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розписка, надана позивачем, підтверджує отримання відповідачем лише 500000 грн та містить відомості про намір сторін у майбутньому здійснити доплату у сумі 145000 грн. Однак, вказана розписка не підтверджує фактичного передання доплати у сумі 145000 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено лише передання відповідачу 500000 грн у зв`язку з домовленістю сторін щодо продажу будинку.

Доказів, які б у розумінні статей 76–79 ЦПК України, беззаперечно підтверджували передання відповідачу ще 145000 грн саме в рахунок вартості будинку, позивачем не надано.

Таким чином, суд, встановивши, що ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 500 000 грн за продаж будинку і у подальшому договір купівлі-продажу цього будинку укладений не був, приходить до висновку про набуття відповідачем коштів за відсутності для цього правових підстав, а відтак позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 50000 грн відповідно до статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 4000 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16 , 1212, 1215 ЦК України, ст. 4, 76-81, 89, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.А. Бойко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua