Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №343/2401/25 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2401/25

Провадження №: 2-др/343/48/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду заяву представника відповідачки ОСОБА_1 –адвоката Креховецької Надії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки ОСОБА_1 –адвокат Креховецька Н.М., 18.06.2026 звернулася в Долинський районний суд з заявою, яка сформована в системі «Електронний суд», про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 343/2401/25 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заяву мотивовано тим, що 12 червня 2026 року судом ухвалене рішення у справі, відповідно до резолютивної частини якого у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди- відмовлено.

До закінчення судових дебатів представником ОСОБА_1 – адвокатом Креховецькою Н.М. було заявлено, що докази, які підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

За результатами розгляду справи витрати, пов`язані із розглядом справи, підлягають розподілу між сторонами. ОСОБА_1 у цій справі була відповідачкою, у позові пред`явленим позивачем, який просив витребувати майно з чужого незаконного володіння та відшкодувати йому моральну шкоду.

Фактично позов був спрямований на погіршення правового та матеріального становища відповідачки.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000 гривень, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №134 від 05 січня 2026 року; квитанцією до платіжної інструкції від 05.01.2026 .

Відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги № 134 від 05 січня 2026 року загальна вартість правничої допомоги у справі становить 15 000 грн.

Частина зазначеної суми вже сплачена клієнткою, що підтверджується долученим платіжним документом. Решта суми підлягає оплаті клієнткою відповідно до умов договору. Отже, заявлені до стягнення витрати є такими, що фактично понесені та підлягають сплаті, а тому можуть бути компенсовані у повному обсязі.

Правнича допомога надається за фіксованим розміром.

Надані послуги були безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, підготовкою процесуальної позиції Дроздецької Г.М., аналізом матеріалів справи, підготовкою процесуальних документів, участю у судових засіданнях, поданням доказів, заперечень, пояснень та представництвом інтересів ОСОБА_1 у суді. Розмір заявлених витрат є реальним, документально підтвердженим, необхідним та співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокаткою роботи, тривалістю розгляду справи, значенням справи для ОСОБА_1 та характером спірних правовідносин.

ОСОБА_1 була змушена нести витрати на професійну правничу допомогу виключно у зв`язку з поданням позивачем позову. Саме необхідність захисту прав та законних інтересів відповідачки від заявлених позовних вимог зумовила укладення договору про надання правничої допомоги та виникнення відповідних витрат.

Справа розглядалася протягом тривалого часу, потребувала аналізу значного обсягу письмових доказів, підготовки процесуальних документів та участі представниці відповідачки у судових засіданнях, а тому розмір витрат у сумі 15 000 грн є розумним, співмірним та таким, що відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 581888 від 12.09.2012. З огляду на стан здоров`я та обставини справи, яка стосувалася вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, професійна правнича допомога була необхідною для належного захисту її прав та законних інтересів у суді.

Узгоджений сторонами розмір гонорару є фіксованим та не залежить від кількості підготовлених процесуальних документів, кількості судових засідань чи фактично витраченого часу адвоката. Відтак подання детального погодинного розрахунку часу,витраченого на надання правничої допомоги, не є необхідним для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 246, пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України це є підставою для ухвалення додаткового рішення. (а.с.229-231).

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Катрич З-М.І. (ордер серії ВС №1418849, а.с. 33) в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоч про дату, час та місце його проведення були належним чином повідомлені судом про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.241). Також дані РНОКПП позивача внесені у статкартку в програмі «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку «Дія».

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Креховецька Н.М. (ордер серії АТ №1124305 а.с.232) в судове засідання не з`явились, хоч про час та місце його проведення були належним чином повідомлені судом.Представник відповідачки в заяві про ухвалення додаткового рішення просить розгляд цієї заяви провести у відсутності ОСОБА_1 та її представниці -адвоката Креховецької Н.М. (з.с.а.с.230).

Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з`явились, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у судовому засіданні без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Креховецької Н.М. про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази, які надані на її обґрунтування, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 246 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2026 в справі №343/2401/25 ухвалено:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди- відмовити. (а.с.209-215).

При цьому, до закінчення судових дебатів представницею ОСОБА_1 -адвокатом Креховецькою Н.М. було заявлено, що докази, які підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05.01.2026 між відповідачкою ОСОБА_1 та адвокатом Креховецькою Н.М. було укладено договір про надання правничої допомоги №134.

За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові , покладаються на позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право подати відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідачки надано такі документи:

- договір про надання правничої допомоги №134 від 05.01.2026, відповідно до якого, між відповідачкою ОСОБА_1 та адвокатом Креховецькою Надією Миколаївною укладено даний договір. Пунктом 4.5 даного договору визначено, що за цим договором сторони домовились про фіксовану оплату в сумі 15000,00 грн, яка не залежить від обсягу роботи адвоката по справі, яку клієнт повинен оплатити частинами, зручними для нього, або одноразовим платежем , впродовж дії цього договору, але не пізніше дня підписання акту приймання-передачі (робіт) послуг, або мовчазної згоди його прийняття (а.с. 236-238);

- детальний опис (робіт) послуг, наданих за договором про надання правничої допомоги №134 від 05.01.2026 , відповідно до якого станом на 17.06.2026 надано послуг на загальну суму 15000,00 грн ( а.с.234);

- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН35227175 від 05.01.2026, відповідно до якої, ОСОБА_1 , було сплачено адвокату КреховецькійН.М. 3500 грн за договором про надання допомоги №134 від 05.01.2026 (а.с. 235);

Копію довідки МСЕК серії ААБ №581888, відповідно до якої відповідачка ОСОБА_1 , являється особою з третьою групою інвалідності загального захворювання (а.с.233).

Оцінюючи надані на підтвердження понесених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу докази, суд зазначає, що вони є належними та допустимими, відповідають змісту наданих послуг і їх вартості, визначеній у детальному описі виконаних робіт.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Катрич З-М.І. не подавали заперечень щодо розміру витрат, понесених відповідачкою на оплату професійної правничої допомоги, а суд не має права за власною ініціативою зменшувати їх розмір без відповідного клопотання заінтересованої сторони, суд приходить до висновку, що вартість послуг адвоката є обґрунтованою, а їх загальна сума становить 15 000 грн.

З урахуванням викладеного, суд веснує про наявність правових підстав для задоволення заяви представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись 81, 89, 133, 137, 141, 270ЦПК України , суд-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 –адвоката Креховецької Надії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлено в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: