Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №198/493/26 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/493/26

Провадження № 1-кп/0198/130/26

09.07.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2026 за № 12026046370000194, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с.Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засуджений:

- 03.02.2011 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 69, 75, 104, 76 КК України до позбавлення волі на строк один рік, з іспитовим строком на один рік;

- 02.09.2011 Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк три роки два місяці;

- 25.01.2013 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк три роки три місяці.

Звільнений 10.09.2014 із Божківської ВК № 16 за відбуттям строку покарання;

- 10.03.2015 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки;

- 23.03.2015 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки;

- 13.08.2015 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки один місяць;

- 10.09.2015 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк шість років.

Звільнений 18.08.2020 із Синельниківської ВК № 94 за відбуттям строку покарання;

- 15.02.2021 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

Звільнений 14.06.2024 із Дніпровської ВК № 89 за відбуттям строку покарання;

- 20.04.2026 Юр?ївським районним судом Дніпропетровської області за ст. 390-1 КК України до пробаційного нагляду на строк два роки,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив :

ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок проти здоров`я особи, а саме умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, за таких обставин.

Так, 07 червня 2026 року о 08:00 годині ОСОБА_6 перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 , де також знаходилася потерпіла ОСОБА_5 , з якою обвинувачений проживає однією сім`єю.

В зазначені вище час та місці на грунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_6 , реалізуючи виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілій і бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_5 , яка знаходилася в положенні стоячи, та штовхнув її руками у плечі, після чого потерпіла впала на землю, а ОСОБА_6 в свою чергу завдав останній один удар ліктем своєї лівої руки в область лівого ока, а потім один раз вкусив ОСОБА_5 за ліву руку.

Своїми діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої та нижньої повіки лівого ока з розповсюдженням на щічну ділянку, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, передньої поверхні лівого плеча в проекції середньої третини, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі та не заперечував спричинення потерпілій ОСОБА_5 згаданих вище тілесних ушкоджень і механізм їх заподіяння.

Час, місце, мотив вчинення кримінального правопорушення, інші обставини, викладені в обвинувальному акті, ОСОБА_6 не спростовував, а навпаки їх підтвердив.

Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, викладених вище, їх не оспорювали, правильно розуміючи при цьому зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження не виникає.

Беручи до уваги викладене, суд, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочину, оскільки вони ніким не оспорюються.

З урахуванням зазначеного вище суд вважає, що вина ОСОБА_6 в умисному легкому тілесному ушкодженні, доведена. Скоєне ОСОБА_6 підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_6 суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується негативно. Обтяжуючими покарання обставинами для ОСОБА_6 суд визнав вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, пом`якшуючою - щире каяття.

Слід зазначити, що ОСОБА_6 є суб`єктом кримінального правопорушення. Підстави вважати вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку у стані неосудності відсутні.

Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, конкретні обставини справи, наявність пом`якшуючої покарання обставини та обтяжуючої, суд призначає покарання ОСОБА_6 в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_6 і попередженню вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а окрім того є цілком справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім, та відповідатиме не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість і верховенство права, а також гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства і правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Також суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, оскільки ОСОБА_6 20.04.2026 засуджений вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки, при цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, вчинив 07.06.2026, тобто у період відбуття покарання по зазначеному вище вироку, то остаточне покарання ОСОБА_6 підлягає призначенню з дотриманням вимог ст.ст. 71, 72 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, два дні обмеження волі, три дні виправних робіт та вісім годин громадських робіт, тобто двом дням пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт.

Разом з тим, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, вісім годин громадських робіт.

Отже, при складанні покарань за сукупністю вироків ОСОБА_6 , суд застосовує положення п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, що є більш сприятливим способом співвідношення пробаційного нагляду та громадських робіт для обвинуваченого.

Окрім того, суд приймає до уваги позитивну поведінку ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення (примирення з потерпілою, дійсне, відверте каяття).

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави або на користь потерпілої, відсутні.

Цивільний позов по справі не поданий, речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у пред`явленому за ч. 1 ст. 125 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_6 остаточно призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного цим вироком у виді двохсот годин громадських робіт, яке відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України становить двадцять п`ять днів пробаційного нагляду, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2026, що складає один рік одинадцять місяців пробаційного нагляду, у виді пробаційного нагляду на строк один рік одинадцять місяців двадцять п`ять днів.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1