Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №212/6739/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/6739/26

2/212/5292/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Ніколенко К.І.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3 особа ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що з 2003 року позивачка перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2018 року. Зараз позивачка перебуває у новому шлюбі має прізвище « ОСОБА_3 ». Донька є понолітньою та навчається на в ДНП «Львівський національний медичний університет» на 1 курсі комерційного відділення денної форми навчання , строк закінчення навчання 30.06.2030 року. Дочка стипендію не отримує. Мати намагається забезпечити дочку матеріально, піклується про дитину і зі своїх коштів постійно надає їй матеріальну допомогу, але її коштів не вистачає на забезпечення дитині нормальних умов навчання,проживання, забезпечення її продуктами,одягом, навчальним приладдям. З огляду на вищевказане позивач звернувся до суду з даним позовом та просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання ОСОБА_2 на час навчання в розмірі твердої грошової суми 5000 грн., починаючи стягнення аліментів з моменту подачі до суду позову і до закінчення навчання, але не більш, ніж до 23-х років.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 11 червня 2026 року.

11.06.2026 року судове засідання відклалось через неявку відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, надала заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, задовольнивши заявлені вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином у відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою його місця проживання, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

3 особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Статтями 43,211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 квітня 2008 року, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 459, вбачається,що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 23 листопада 2018 року, що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, справа № 212/5525/18.

З довідки № 65 від 12 лютого 2026 року ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», виданої ОСОБА_2 , вбачається, що вона є студенткою 1 курсу стоматологічного факультету ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», денної форми навчання,контракт. Термін навчання до 30 червня 2030 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв`язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

В частині 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд звертає увагу на те, що при визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди , доходи від підприємницької діяльності та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.

Враховуючи, що дочка відповідача є повнолітньою, продовжує навчання (термін навчання до 30.06.2030) та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, суд з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача, вважає, що аліменти у розмірі твердої грошової суми 5 000,00 грн. щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої дочки, у зв`язку з навчанням, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі твердої грошової суми 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 07 травня 2026 року по 30 червня 2030 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги, є повнолітньою та дієздатною, аліменти є її власністю, в силу ст.199 СК України аліменти стягуються на її користь.

Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331.20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 182, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на її утримання, у розмірі твердої грошової суми 5 000 ( п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 07 травня 2026 року на період навчання до 30.06.2030 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. М. Рибкіна