Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №570/1283/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1283/26

Номер провадження 2/570/1531/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Представниця позивачки ОСОБА_1 – адвокат Тимошенко О.В. подала до Рівненського районного суду Рівненської області через систему «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_2 , у якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5624680400:08:032:0232, площею 0,1845 га, яка розташована в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була матір`ю позивачки ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_3 написала заповіт, згідно з яким заповіла позивачці все своє майно.

З метою прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецької В.В.

Нотаріусом заведено спадкову справу № 68074236 у спадковому реєстрі та №135/2021 у нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 65830982 від 02.08.2021.

ОСОБА_1 єдина звернулася для прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її матері ОСОБА_3 за життя належала частина земельної ділянки загальною площею 0,1845 га, яка розташована в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624680400:08:032:0232, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №245321 від 20.07.2007 року земельна ділянка належить двом співвласницям – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Частки не визначені.

Проте нотаріусом для ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у праві власності на земельну ділянку у зв`язку із відсутністю визначення частки яка належала спадкодавцю (матері позивачки ОСОБА_3 ) та рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення частки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 .

Представниця позивачки просить суд звернути увагу, що невизначеність часток у праві спільної сумісної власності позбавляє ОСОБА_1 можливості належним чином оформити свої спадкові права на частку у праві власності на земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_3 .

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно саме за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України (постанови від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) та ін., що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

За таких обставин, належним способом захисту є визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку (яка належала спадкодавцю) у праві власності на земельну ділянку в порядку спадкування загальною площею 0,1845 га, яка розташована в с. Олександрія Рівненський район Рівненська область, кадастровий номер 5624680400:08:032:0232, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Представниця позивачки уточнює в позовній заяві, що ОСОБА_1 не просить здійснити поділу в натурі, а лише визначити ідеальну частку яка належала спадкодавцю та яку вона успадковує.

20.05.2026 р. відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву вх.№9634 про визнання позову та розгляд справи за її відсутності та зазначає, що вона і її мати ОСОБА_3 дійсно були співвласницями земельної ділянки із кадастровим номером 5624680400:08:032:0232, частки за життя матері не визначалися. Після смерті мами відповідачки не зверталася до нотаріуса для прийняття спадщини, адже був заповіт, відповідно до якого майно успадковувала її сестра ОСОБА_1 . Поділити земельну ділянку в інший спосіб, крім звернення до суду, немає можливості, адже інша співвласниця, ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивачки та відповідачки, - померла. На даний час ОСОБА_1 не має можливості успадкувати майно шляхом отримання свідоцтва у нотаріуса. З огляду на зазначене, відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.05.2026 р. задоволено клопотання представниці позивачки про витребування доказів у приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецької Вікторії Володимирівни.

Ухвалою суду від 10.06.2026 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представниця – адвокат Тимошенко О.В. у судове засідання не з`явилися. 23.06.2026 р. до суду надійшла заява представниці позивачки вх.№12157, у якій вона просить задоволити позов повністю, проводити розгляд справи за відсутності позивачки та її представниці, не здійснювати розподіл судових витрат.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Як вже зазначалося вище, у заяві вх.№9634 від 20.05.2026 р. відповідачка просить розглядати справу за її відсутності. Також у заяві вх. 12263 від 24.06.2026 не заперечила проти задоволення позову та просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 03.06.2014 р. Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за №102, відповідно до змісту якого вона заповіла усе своє рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.1964 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.09.1984.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області 05.07.2021 р., актовий запис про смерть №88 від 05.07.2021 р.

Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №65830982 від 02.08.2021 р., після смерті ОСОБА_3 щодо її спадщини приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецькою В.В. заведено спадкову справу №135/2021 (номер у Спадковому реєстрі - 68074246).

Із копії матеріалів спадкової справи №135/2021, наданої приватним нотаріусом Кутецькою В.В. на виконання ухвали суду від 27.05.2026 р., встановлено, що 02.08.2021 р. ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після її матері ОСОБА_3 . Також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є донькою спадкодавиці ОСОБА_3 , 02.08.2021 р. подано заяву про відмову від прийняття спадщини на користь її сестри - ОСОБА_1 . Будь-які інші заяви спадкоємців щодо прийняття або відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зазначеній спадковій справі відсутні.

Також у матеріалах спадкової справи наявна довідка Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 16.07.2021 р. за вих.№544, у якій вказано, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована одна, до дня смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №245321 від 20.07.2007 року, виданого на підставі рішення Олександрійської сільської ради від 08 вересня 2006 №45, земельна ділянка площею 0,1845 га з кадастровим номером 5624680400:08:032:0232, розташована в с.Олександрія Рівненського району Рівненської області, належить на праві власності двом співвласницям – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки у праві власності відповідно до згаданого Державного акта на право власності на земельну ділянку - не визначені.

Наведене також підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку, наданою 02.03.2026 р. на запит представниці позивачки ОСОБА_6 .

Водночас, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецької В.В. від 18.02.2026 р. за вих.№33/02-14, в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 245321, виданому Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області 20.07.2007 р., вказано, що земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Частка спадкодавця не вказана, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину і проведення державної реєстрації. Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що земельна ділянка передана в спільну сумісну власність, без визначення часток. Тому ОСОБА_1 необхідно із заявою про визначення частки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , звернутися до суду. Після визначення частки є можливою видача свідоцтва про право на спадщину і проведення державної реєстрації права власності на належну частку земельної ділянки.

Відповідно дост.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннямист.1220-1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зіст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно ч.1ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч.5 ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно із п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 рокучастка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у поставі від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20), "...визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положеньстатті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування".

Згідно із ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.1,2 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно із ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Докази, що між співвласницями земельної ділянки площею 0,1845 га з кадастровим номером 5624680400:08:032:0232, розташована в с.Олександрія Рівненського району Рівненської області, існувала будь-яка домовленість щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, у справі відсутні, а тому частки кожної співвласниці у праві спільної власності на спірну земельну ділянку є рівними та становлять 1/2 частку для кожної.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами, а тому позов слід задовольнити.

Представниця позивачки просить не проводити розподіл судових витрат. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Таким чином, понесені позивачкою судові витрати відносяться на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5624680400:08:032:0232, площею 0,1845 га, яка розташована в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.