Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №565/1004/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1004/26

Провадження № 1-кп/565/109/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

- прокурора - ОСОБА_3 ,

- обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

- захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Вараського міського суду Рівненської області, обвинувальний акт у кримінальному за №12026181050000078 від 16.03.2026 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ Рівненської області, непрацюючого, розлученого, з неповною вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, на підставі угоди про визнання винуватості,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 у порушення наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 №706 «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії» за достовірно невстановлених в ході досудового розслідування дати, часу та обставин, переслідуючи умисел на незаконне носіння холодної зброї, достовірно знаючи про відсутність у нього дозволу на носіння кастету, без передбаченого законом дозволу придбав його, після чого переслідуючи умисел на незаконне носіння кастету, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що придбаний ним предмет є холодною зброєю, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на носіння кастету без передбаченого законом дозволу, незаконно носив його при собі до моменту його вилучення працівниками поліції, а саме до 16.03.2026.

Так, 16.03.2026 в період час з 19:24 год. по 20:08 год. ОСОБА_4 знаходячись на території АЗС «Журавлина», що розташована за адресою: м.Вараш, мкрн. Північний, 6, Рівненської області у присутності понятих на законну вимогу працівників поліції добровільно видав наявний у нього металевий кастет який виготовлений кустарним способом по типу кастетів та який є різновидом неклинкової ударно-дробильної холодної зброї.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились в незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.263 КК України.

22 квітня 2026 року між прокурором Вараської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні була укладена угода про визнання винуватості. Вказана угода була надіслана до суду разом з обвинувальним актом.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.2 ст.263 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Крім того, прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.263 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання, у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просить угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку. Як відомо із змісту статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. У відповідності до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, віднесена кримінальним законом до категорії не тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана державним та суспільним інтересам, тому угода не суперечить вимогам закону.

Свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений визнав беззастережно, щиро розкаявся. Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно із ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

ОСОБА_4 погодився із прокурором на призначення йому покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.ст. 66,67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.2 ст.263 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,368-371,374,474-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 квітня 2026 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Речовий доказ: металевий предмет, який зовні за своїми конструктивними ознаками схожий на кастет та упаковано до сейф-пакету № RAW0190962 - знищити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1