Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №554/5185/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 07.07.2026Справа № 554/5185/26

Провадження № 2/554/3384/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.,

при секретарі – Титаренко Д.В.

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – Роменської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Башинська Тетяна Вікторівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому прохав:

встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його смерті;

встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата - ОСОБА_3 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А-1» загальної площі 61,3 кв.м., житлової площі 32, 1 кв.м., господарських будівель та споруд: сарай літ. «Б», погріб літ. «б», трубопровід № 2, ворота огорожі № 3, огорожа № 4, хвіртка № 5, в порядку спадкування за законом після смерті – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є його двоюрідним братом по материнській лінії. Після його смерті відкрилася спадщина у виді житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Він, як спадкоємець, який прийняв спадщину, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, у видачі якого було відмовлено, у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини, ненаданням документів, які підтверджують право власності померлого на спадкове майно, та родинних відносин із спадкодавцем. Також нотаріус повідомив, що із заявою про прийняття спадщини від 07.02.2025 року звернувся ОСОБА_2 , однак він не є ні спадкоємцем за законом, так як є сином померлої співмешканки ОСОБА_3 , ні спадкоємцем за заповітом. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання про виклик свідків та витребування доказів.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання, в якому при ухваленні рішення покладався на розсуд суду. Вказав, що він проживав спільно із ОСОБА_3 приблизно з трирічного віку до 25-річного віку однією сім`єю, оскільки ОСОБА_3 був чоловіком його матері ОСОБА_4 . Пізніше у ОСОБА_3 та його матері народився син ОСОБА_5 , який трагічно загнув у 14-річному віці. Після цього ОСОБА_3 та його мати розлучилися. З 2000 по 2010 роки він проживав в Індії та не підтримував із вітчимом стосунків. Після повернення в Україну у 2010 році він знову почав спілкуватися із ОСОБА_3 . У 2011 році у нього народився син, якого ОСОБА_3 називав своїм онуком. Вони регулярно спілкувалися, ходили в гості один до одного, до самої смерті ОСОБА_3 зберегли близькі родинні стосунки. Після того, як близько восьми років тому, з ОСОБА_3 стався інсульт, він постійно йому допомагав, займався його лікуванням, забезпечував необхідними продуктами. Пізніше він особисто оплатив заборгованість за комунальні послуги, яка виникла у ОСОБА_3 . За пів року до смерті ОСОБА_3 тяжко захворів, його лікуванням займався він, і так тривало до його смерті. Похованням також займався він. У зв`язку з викладеним, він і подав заяву про прийняття спадщини. За життя ОСОБА_3 хотів залишити спадщину його синові, він привозив до нього нотаріуса, але ОСОБА_3 після інсульту погано говорив, нервував та переносив зустріч, а він на цьому не наполягав. Він розумів, що у ОСОБА_3 є більш близькі родичі, а тому очікував, що заяву про прийняття спадщини подасть хтось із них. Оскільки заяву ніхто не подавав, то заяву нотаріусу він подав за декілька днів до закінчення встановленого строку. Про наявність судової справи він дізнався 26.05.2026, коли звернувся до нотаріуса про відкликання своєї заяви, оскільки сам до суду не збирався звертатися. НА даний час на спадщину не претендує.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, прохав врахувати пояснення, надані у клопотанні від 28.05.2026 (а.с.125).

Третя особа, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Башинська Т.В. у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Шевченківським відділом ДРАЦС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12 серпня 2024 року, актовий запис № 1484 (а.с.94).

07.02.2025 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Башинської Т.В. звернувся ОСОБА_2 , який вказав, що ОСОБА_3 є його вітчимом (а.с.93).

На підставі вказаної заяви відкрито спадкову справу: у спадковому реєстрі № 73616573, у нотаріуса № 7/2025, що слідує із Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі за № 80011949 від 07.02.2025 (а.с.101).

Також 13.10.2025 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 , який вказав, що є двоюрідним братом ОСОБА_3 (а.с.104).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Башинської Т.В. від 15 жовтня 2025 року за вих. № 224/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 відмовлено, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини, не надав документів, що підтверджують право власності померлого на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та документів, що є доказом родинних відносин з померлим (а.с.109-110).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Відповідно до ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до п.п.4.2 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №196/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі - встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вбачається із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 березня 1956 року, виданого Полтавським міським бюро РАЦС, актовий запис № 270, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.18).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30 жовтня 2003 року слідує, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

Із повідомлення Державного архіву Полтавської області від 22.10.2025 року № 04-16/866 слідує, що надати архівну довідку про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , можливості немає, оскільки книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів м.Полтави Полтавської округи за 1927 рік відсутні (а.с.20).

Із Свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 17 лютого 1949 року, виданого Полтавським міським РАЦС, актовий запис № 316, слідує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.22).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 30 червня 1997 року слідує, що ОСОБА_10 померла 1997 року (а.с.28).

Із свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яке видане Макарівською церквою м.Полтави у 1915 році, під № 84, слідує, що її батьками були ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.24).

Актовий запис про шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не зберігся, що слідує із повідомлення Державного архіву Полтавської області від 31.10.2025 року № 04-16/909 (а.с.25).

Разом з тим, у матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 , наданої суду на виконання вимог ухвали суду, наявна копія Свідоцтва про шлюб № 738, з якого вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 уклали шлюб 17 липня 1937 року, після шлюбу прізвище кожного з подружжя « ОСОБА_15 » (а.с.74).

Також із Свідоцтва про право на спадщину від 01.09.1970 року, виданого Першою полтавською державною нотаріальною конторою, на спадкове майно ОСОБА_9 слідує, що ОСОБА_10 є спадкоємцем ОСОБА_9 як дружина (а.с.69).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що є сусідом як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 , які проживали поряд з ним, їхні паркани межували. Із ОСОБА_3 був однокласником, тому добре знав, що він є двоюрідним братом ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_3 паркан в паркан, проживає за цією адресою близько 70 років, добре знає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є двоюрідними братами. Вказала, що знала їхніх матерів ОСОБА_18 , яка була матір`ю ОСОБА_3 , та ОСОБА_19 , яка була матір`ю ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що є донькою ОСОБА_1 та все життя прожила на АДРЕСА_2 . Підтвердила, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом її батька ОСОБА_1 , вони жили поряд, їхні двори межували між собою.

Також суд зазначає, що ОСОБА_11 , до шлюбу, та ОСОБА_8 мали одне прізвище та по батькові, що також підтверджує їх родинні зв`язки.

Проаналізувавши зібрані у справі докази та надавши їм оцінку, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 щодо наявності родинних відносин із померлим ОСОБА_3 , а саме, що останні є двоюрідними братами, та приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки у позасудовому порядку цей факт не довести не виявилося за можливе через відсутність у позивача свідоцтва про народження ОСОБА_8 та свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 .

Щодо позовних вимог про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно п.п.4.16, 4.17 п.4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8), в той час як ОСОБА_3 станом до 12.08.2024 року був один зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що слідує з повідомлення Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 12.02.2025 року за № 01-12-05-09/1807 (а.с.103).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що протягом останнього року ОСОБА_3 хворів, не міг готувати собі їжу, мав погану пам`ять, тому з ним жив його двоюрідний брат ОСОБА_1 . Він з ним ночував, носив їсти, доглядав за ним, оскільки інших родичів не було. Він, як сусід відвідував, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_1 купляли продукти, тому підтверджує, що ОСОБА_1 проживав з ним на час смерті. Також ОСОБА_1 допомагала його дочка ОСОБА_21 , наводила лад у будинку, готувала їсти.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_3 . Останній час з ним проживав ОСОБА_1 , тому що ОСОБА_3 не зовсім гарно себе почував, дався взнаки інсульт, тому за ним потрібно було доглядати. Вона також відвідувала ОСОБА_3 та крім дочки ОСОБА_1 нікого у ОСОБА_3 не бачила. Після смерті ОСОБА_3 за будинком доглядає ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 на час смерті проживав разом із її батьком ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 погано себе почував, йому потрібен був догляд, батько там ночував, готував їсти, скуплявся. Так тривало протягом року. Після його смерті вона виплачували борги за комунальні послуги, разом з ОСОБА_1 доглядають за будинком, здійснили заміну опалення, оскільки у будинку розмерзлися труби.

Покази свідків щодо проведення ремонту у будинку та його догляду стороною позивача підтверджуються рахунками-фактурами від 15 листопада 2025 року, 05 листопада 2025 року, 21 листопада 2025 року, 20 листопада 2025 року, 07 листопада 2025 року та товарними чеками на придбання сантехніки, де, зокрема, одержувачем вказаний чоловік доньки ОСОБА_1 – ОСОБА_22 (а.с.34-37).

З платіжних інструкцій на оплату комунальних послуг по АДРЕСА_1 у період з вересня по жовтень 2025 року слідує, що платником є ОСОБА_20 , донька ОСОБА_1 (а.с.37-40).

На підставі зібраних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позивач довів, що постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а тому довів і факт прийняття ним спадщини після смерті останнього.

Відповідач ОСОБА_2 не спростовував у своїх поясненнях того факту, що ОСОБА_1 не проживав із ОСОБА_3 , а лише вказував, що він також приймав участь в догляді ОСОБА_3 , придбаваючи йому ліки, продукти харчування.

З цих підстав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ч.ч.1,2 ст. 1220 ЦК України слідує, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач прохає визнати в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Встановлено, що житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належав ОСОБА_9 , що слідує із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.1970 року, виданого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою за № 1-5760 (а.с.26_

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_9 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.27).

Із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.1970 року, виданого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою за № 1-5760, вбачається, що єдиними спадкоємцями після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_9 є дружина - ОСОБА_10 , син – ОСОБА_3 , син – ОСОБА_9 , син – ОСОБА_23 , які в рівних частках успадкували жилий будинок з допоміжними господарськими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , тобто по частині (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_23 належну йому на праві власності частку будинку прийняли ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в рівних частках (по 1/12), що слідує із Свідоцтва про право на спадщину від 04.03.1999 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 належала частина будинку, зокрема, на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою 24.02.1988 року за № 2-299. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 спадщину прийняли в порядку п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, як такі, що фактично вступили в управління або володіння спадковим майном, але не оформили її.

В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_10 .

Спадкоємцями ОСОБА_10 є сини ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які прийняли після неї спадщину у виді 1/3 частки житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у рівних частках, тобто по 1/6 частці житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.03.1999 року за № 3-405 (а.с.28).

ІНФОРМАЦІЯ_13 помер ОСОБА_9 , інформація у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи та виданих свідоцтв відсутня, що слідує із Витягу із Спадкового реєстру № 83860545 від 14.01.2026 року (а.с.29). За життя йому належало частка після батька ОСОБА_9 +1/6 після матері ОСОБА_10 +1/12 після брата ОСОБА_23 , що становить частки.

ОСОБА_3 є його спадкоємцем на підставі ч.1 ст. 1262 ЦК України, який прийняв спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України. З часу смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_3 вступив в управління та володіння його спадковим майном, проживав у будинку одноособово, здійснював догляд за ним, сплачував комунальні послуги, однак спадщину оформити за життя не встиг.

Встановлено, що за інформацією ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 28.11.2025 року за № 13245, житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 складається із житлового будинку літ. «А-1» загальної площі 61,3 кв.м., житлової площі 32, 1 кв.м., господарських будівель та споруд: сарай літ. «Б», погріб літ. «б», трубопровід № 2, ворота огорожі № 3, огорожа № 4, хвіртка № 5. Згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» станом на 31.12.2012 року в реєстровій книзі № 74 за реєстровим № 9981 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ою Полтавською державною нотаріальною конторою від 01.09.1970 р. за № 1-5759, та на 1/6 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ою Полтавською державною нотаріальною конторою від 04.03.1999 р. за № 3-405 (а.с.108).

Таким чином, за життя ОСОБА_3 належала частка будинку після смерті батька ОСОБА_9 + 1/6 частка після смерті матері ОСОБА_10 + 1/12 частка після смерті брата ОСОБА_23 + після смерті брата ОСОБА_9 , а разом 1.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 довів, що за ним у судовому порядку підлягає визнання права власності на спадкове майно після померлого двоюрідного брата ОСОБА_3 , як за єдиним спадкоємцем за законом п`ятої черги, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 7/2025 від 07 лютого 2025 року (а.с.92-110), а саме на житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , оскільки в інший спосіб, ніж у судовому порядку, оформити спадщину не виявилася можливим.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач не наполягав на стягненні судового збору із відповідача, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата - ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А-1» загальної площі 61,3 кв.м., житлової площі 32, 1 кв.м., господарських будівель та споруд: сарай літ. «Б», погріб літ. «б», трубопровід № 2, ворота огорожі № 3, огорожа № 4, хвіртка № 5, в порядку спадкування за законом після смерті – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Башинська Тетяна Вікторівна, місце знаходження: м.Полтава, вул.Європейська, 19а.

Повне рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя Л.І. Савченко