Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №382/1973/25 — Яготинський районний суд Київської області

Суд: Яготинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №382/1973/25

Суддя: Кисіль О. А.

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1973/25

Провадження № 2-о/382/3/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Скоромна Ірина Миклаївна звернулася з заявою до Яготинського районного суду Київської області заінтересована особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю, відповідно до вимог якого просить встановити, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є чоловіком та дружиною які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з травня 2007 року по вересень 2023 року, вели спільне господарство, мали спільний побут, вели спільний сімейний бюджет, купували майно для спільного користування, підтримували особисті, матеріальні та соціальні відносини, притаманні подружжю, що свідчить про фактичні шлюбні відносини між ними.

З 20 березня 2022 року ОСОБА_8 відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до складу військової частини НОМЕР_1 .

18.09.2023 року ОСОБА_1 дізналася з оповіщення сім`ї № 2/2546, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що її чоловік – «солдат ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 водій 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Стрілеча, Харківської області». «Із Матеріалів службового розслідування згідно Наказу від 16.09.2023 № 557, за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок уражень (дій з боку противника) солдату ОСОБА_8 , водію 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, згідно пункту 5.1 забезпечити виплату родині водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення на підставі розділу XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 та згідно пункту 5.2 повідомити та роз`яснити членам сім`ї водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 (у разі їх звернення) порядок та механізм отримання ними його грошового забезпечення відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, які загинули (померли) або зникли безвісти під час особливого періоду» та інших нормативно-правових актів, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII». До ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено адвокатський запит від 24.05.2025 року (вх. № К3-92 від 29.05.2025 року), з проханням призначити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за загиблого чоловіка ОСОБА_8 , у відповіді на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено наступне: «Постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 714. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 і від 28 лютого 2022 р. № 168 п. 9 До членів сім`ї загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: - діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; - вдова (вдівець); - батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); - онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); - жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

У зв`язку з викладеним виникла правова необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення - проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , які проживали однією сім`єю біля 16 років без офіційної державної реєстрації шлюбу відповідно до положень ч. 2 ст. 74 Сімейного кодексу України.

Зазначені обставини спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 підтверджуються наступим: 1) Довідка від 05.05.2025 р. Вих. № 123/03-09 про не проживання особи за місцем реєстрації. Видана Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований, АДРЕСА_1 , але не проживав за місцем реєстрації. Відповідно до Акту № 12 про не проживання з 2007 року за місцем реєстрації від 30.04.2025 року. 2) Акт обстеження депутата Яготинської міської ради № 12, від 17 квітня 2024 року, в присутності свідків, актом було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 1972 року народження та ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином довідка від 05.05.2025 року Вих. № 123/03-09 про не проживання особи за місцем реєстрації, підтверджує факт того, що ОСОБА_8 не проживав за адресою АДРЕСА_1 з 2007 року, що підтверджують сусіди які його добре знали, акт обстеження проводиться за присутності голови домогосподарства ОСОБА_3 , який також підтверджує, що його брат ОСОБА_8 не проживав з ним за адресою прописки. Такі свідчення вказують на факт його тривалого проживання з дружиною - ОСОБА_1 спільною сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 . Також це підтверджує Акт обстеження депутата Яготинської міської ради, від 17 квітня 2024 року, яким за наявності особистих речей ОСОБА_8 та його спільних з ОСОБА_1 встановлено факт спільного проживання за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_8 проживали спільно, однією сім`єю без реєстрації шлюбу впродовж 16 років, за адресою: АДРЕСА_2 , у офіційному шлюбі ОСОБА_8 на момент смерті не перебував, дітей немає, батьки померлі задовго до дати смерті ОСОБА_8 . У померлого ОСОБА_8 є рідний брат ОСОБА_3 , який підтверджує факт проживання однією сім`єю та готовий виступити в суді як свідок ОСОБА_1 та ОСОБА_8 й підтвердити факт наявності між ними фактичних шлюбних відносин.

Також факт спільного проживання однією сім`єю додатково підтверджується наявністю фотоматеріалів, на яких зафіксовано обставини, що свідчать про ведення сторонами спільного побуту протягом тривалого періоду, адже фотокарти ілюструють спільне проживання за різні роки, а також спільне проведення дозвілля (зокрема відпочинку), що є характерними ознаками сімейних відносин та відповідає критеріям фактичного спільного проживання однією сім`єю.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 12.09.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відповіді та заперечень.

03.10.2025 року від представника заінтересованої особи Міністерства Обороги України надійшли додаткові пояснення у справі з котрих вбачається, що Мінооборони не вбачає за можливе задоволення судом заяви оскільки Метою звернення до суду в цій справі заявниця визначила необхідність оформлення факту, що має юридичне значення, попередньо зазначивши про те, що в її інтересах адвокат зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з приводу отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

Мова йде про одноразову грошову допомогу, що передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова КМУ № 168).

Згідно з абзацами 1, 8 п. 2 Постанови КМУ № 168 в редакції, яка діє на поточну дату: «Особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень …

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва)».

Так само у п. 1.4. Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджені наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, передбачено, що: «Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи … що вказана у свідоцтві про смерть.

Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця».

У заяві вказано, що ОСОБА_8 , як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на це, право осіб на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю визначається за законодавством, що діяло на відповідну дату.

Так, згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка була чинною станом на 16.09.2023:

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).»

Натомість, у заяві відсутні посилання на ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у належній редакції, яка діяла на дату загибелі військовослужбовця, з метою правильного визначення статусу заявниці у правовідносинах, метою яких є подання вказаної заяви.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, заява ОСОБА_1 є такою, що не спрямована на досягнення визначеної мети, тобто, не здатна досягти завдань цивільного судочинства шляхом ефективного захисту прав чи інтересів.

У поданій заяві стверджується про те, що Заявниця проживала разом з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_8 , що підтверджується фотографіями, складеними актами про те, що ОСОБА_8 не проживав у с. Талалаївка Чернігівській області, складеним депутатом Яготинської сільської ради актом, роздруківками електронних доказів з мобільного телефону (без зазначення абонента, лише епізод кінця серпня – початку вересня 2023), банківською випискою.

Разом з цим, слід звернути увагу на те, що сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_9 адресовано брату ( ОСОБА_3 ).

Крім того, відсутні докази про те чи вступила Заявниця у спадщину за загиблим військовослужбовцем.

Також невідомо чи зазначені дані про Заявницю в особовій справі загиблого військовослужбовця у військовій частині, де він проходив службу, як про дружину чи родичку.

Заявницею не надано жодних належних доказів на підтвердження факту спільного проживання зі зниклим безвісті однією сім`єю, а подані нею докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, надання взаємної допомоги, набуття майна, та, навіть, їх спільного проживання в одному будинку.

З доданих доказів не вбачається, що Заявниця та загиблий проводили разом ремонт, придбавали якісь побутові або інші речі для домашнього (власного) вжитку, спільно відпочивали, мали спільний побут та спільний бюджет.

Додані фотографії не можуть підтверджувати саме спільне проживання, до акту про спільне проживання слід ставитись критично, бо з нього не вбачається, що спільне проживання мало місце у зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей, які саме підтверджували спільне проживання (наприклад, словесний опис побуту помешкання тощо).

Сам по собі факт перебування Заявниці з загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що вони проживали в зазначений період однією сім`єю, оскільки Заявниці необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї тощо.

Крім того, у заяві навіть не зазначено періоду їх спільного проживання.

Зважаючи на це, Міноборони вважає, що під час розгляду даної справи суд має врахувати вищезазначені положення законодавства, висновки Верховного Суду та позицію Конституційного Суду України, зміст яких свідчить про те, що ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що проживала однією сім`єю із загиблим ОСОБА_8 .

Враховуючи зазначене, просимо суд вжити заходів стосовно з`ясування повного кола потенційних отримувачів одноразової грошової допомоги. За наявності, просить суд залучити відповідних осіб до участі в цій справі в якості заінтересованих осіб, адже рішення суду може безпосередньо вплинути на їхні права та інтереси.

Разом з цим, Заявниця не залучає до своєї заяви жодної інформації про інших можливих родичів загиблого військовослужбовця, які згідно з закону, чинного на день виникнення права на одноразову грошову допомогу, мають право на її отримання, хоча рішення суду може вплинути на їхні права та обов`язки.

Після залучення заінтересованих осіб, наявність або відсутність спору про право має бути перевірена і встановлена під час розгляду справи.

Таким чином, надана Заявницею доказова база не свідчить про факт спільного проживання загиблого військовослужбовця та Заявниці, а також нею не дотримано вимоги щодо повідомлення про можливе коло осіб, які потенційно претендують на одноразову грошову допомогу.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 02.04.2026 року залучено заінтересованих осіб по даній справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, направили заяви про розгляд справи в їх відсутність, проти заявлених вимог не заперечували.

ОСОБА_4 в судоовму засіданні не заперечував проти заявлених вимог та пояснив, що дійсно заявниця та його брат ОСОБА_8 прожили разом більше 15 років, спору щодо коштів не має.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

З показань ОСОБА_3 даних в судовому засіданні в якості свідка, вбачається, що його рідний брат ОСОБА_8 проживав біля 15 років із заявницею по справі, та вони родиною приїздили до брата ОСОБА_8 .. З самого початку брат привіз заявницю знайомити як з дружиною. Потім брат ОСОБА_8 та заявниця проживали разом як чоловік та дружина, однією сім`єю, мали спільний бюджет, спільно ремонти робили в будинку, разом придбали авто у 2016 році. Брат ділився з дим думками, що бажає зареєструвати із заявницею шлюб, але так і не встигли одружитись. Він не має спору щодо коштів, не претендує на кошти.

З показань свідка ОСОБА_9 даних в судовому засіданні вбачається, що поруч із заявницею проживала до 2008 року, та на час 2008 року та після 2008 року заявниця проживала з ОСОБА_8 однією сім`єю як чоловік та дружина за однією адресою проживання, вели спільно побут, робили разом ремонти в будинку, та працювали разом на присадибній ділянці. Вона до них приходила гостювати, відомо, що вони мали спільний бюджет, бо збирались купувати авто, робили ремонти в будинку. Її запрошували на спільні св`ята, новий рік. Проте їй не було відомо, що вони не одружені, оскільки вона вважала їх одруженими і поводились вони як чоловік та дружина.

З показань свідка ОСОБА_10 даних в судовому засіданні вбачається, що з 2007 року заявниця та ОСОБА_8 разом проживали як одна сім`я, ОСОБА_8 виховував сина заявниці як свого, працювали разом на присадибній ділянці, ремонти разом робили у помешканні де проживали разом, родина ОСОБА_8 їздила до них у гості, і вони до них їздили. Вони проживали разом як одна сім`я, як чоловік та дружина, проте не зареєстрували шлюб у встановленому законом порядку. Разом придбали авто. Речі ОСОБА_8 завжди були там, де вони разом проживали з ОСОБА_8 та заявниця.

З показань ОСОБА_11 даних в судовому засіданні вбачається, що заявницю знає з 1998 року, а ОСОБА_8 з 2007 року. Та десь з 2007 року ОСОБА_8 переїхав за місцем проживання заявниці по справі та вони разом проживали, мали спільний бюджет, будували разом біля будинку, робили разом в ньому ремонт, потім ОСОБА_8 пішов до ЗСУ, проте речі були його тут. Вони проживали разом як чоловік та дружина, проте не перебували в зареєстрованому шлюбі.

З показань свідка ОСОБА_12 даних в судовому засіданні вбачається, що обох знає, працювали в одній бригаді, заявниця та ОСОБА_8 почали зустрічатись у 2006 році та приблизно через рік прийняли рішення проживати разом, ОСОБА_8 переїхав до заявниці, добре проживали разом, мали спільне господарство, купували все разом, ремонти робили у приміщенні де проживали разом. Була у них у гостях, він до неї добре ставився, як до дружини, проживали вони як чоловік та дружина, мали взаєморозуміння. Син заявниці проживав з ними, та ОСОБА_8 з ним мав добрі відносини, ОСОБА_8 був йому замість батька. Приживали разом заявниця та ОСОБА_8 , до його загибелі.

Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є чоловіком та дружиною які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з травня 2007 року по вересень 2023 року, вели спільне господарство, мали спільний побут, вели спільний сімейний бюджет, купували майно для спільного користування, підтримували особисті, матеріальні та соціальні відносини, притаманні подружжю, що свідчить про фактичні шлюбні відносини між ними (а.с.9-13, 17-25, 30-32).

18.09.2023 року ОСОБА_1 дізналася з оповіщення сім`ї № 2/2546, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що: «солдат ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 водій 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Стрілеча, Харківської області». (а.с.14-16, 29, 33)

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Зокрема, до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У судовому засіданні встановлено факт проживання заявника та ОСОБА_8 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період часу з травня 2007 року по вересянеь2023 року.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22), належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заяви та вважає необхідним встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

На підставі ст. 81, 89, 263-265, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 09 липня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2026 року.

Суддя Кисіль О. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua