Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №369/14474/20 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14474/20

Провадження № 2/369/386/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді:Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольги Олександрівни, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ про скасування запису про право власності та зобов`язання внести запис, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольги Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, про скасування запису про право власності та зобов`язання внести запис.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2012 у справі 2-2262/12 позов Кредитної спілки «Перший кредитний альянс» (далі – КС «Перший кредитний альянс») задоволено повністю. На підставі рішення видано виконавчий лист.

В провадженні відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського району знаходиться на виконанні виконавче провадження № 33576709 щодо примусового виконання на підставі виконавчого листа від 11.07.2012 № 2-2262, а саме: стягнення з ОСОБА_1 1 341 638,65 грн на користь КС «Перший кредитний альянс».

Відповідно до постанови від 22.10.2019 державним виконавцем було здійснено заміну стягувача на товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул».

Як зазначено в позовній заяві, 01.11.2019 позивач разом із своєю донькою, приїхавши до себе в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявили осіб, які перелізли через паркан та фотографували будинок, потім сіли в авто і зникли.

29.11.2019 року представнику позивача випадково стало відомо з реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень, що існує постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

02.12.2019 ОСОБА_1 подала скаргу на дії державного виконавця до суду.

18.12.2019 представник позивача через канцелярію відділу державної виконавчої служби подала копію скарги на дії державного виконавця, під час прийому адвокат дізналась, що об`єкт нерухомості передано на електронний продаж ДП «Сетам». В той же день скаржник через мережу інтернет дізнається, що електронні торги щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вже проведені та є переможець торгів.

Не погоджуючись із вищезазначеними діями виконавця, позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тарасенка Вадима Олексійовича.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 у справі № 2-2262/12 вищезазначену скаргу ОСОБА_1 задоволено, зокрема визнано неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тарасенка Вадима Олексійовича відносно передання на електронні торги домоволодіння: житлового будинку пл. 48,1 кв.м., земельна ділянка площею 0,1900 га, К/Н 3222487001:01:003:0244 та земельної ділянки площею 0,0068 га, К/Н 3222487001:01:003:0245, що за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тарасенка Вадима Олексійовича від 01.11.2019 опису та арешту майна; скасовано постанову Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тарасенка Вадима Олексійовича від 05.11.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Проте, як вбачається із інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2020 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна зареєструвала право власності на домоволодіння та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Позивач вважала, що вказані реєстраційні дії вчинені з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема шляхом неправомірного відкриття розділів в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим просила суд: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 50995848 від 24.01.2020, приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Саєнко Ольги Олександрівни та зобов`язати державного реєстратора за місцем знаходження нерухомого майна внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за адресою: АДРЕСА_1 ) про право власності на об`єкт нерухомого майна за № 6537411 за ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2020 відкрито позовне провадження у даній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.02.2021 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна подала до суду відзив на позовом за вх. № 6240, зазначивши при цьому, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, оскільки нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права та обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Вказано, що видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів є нотаріальною дією, що посвідчує відповідний безспірний факт, який має юридичне значення.

За змістом позовної заяви позивач вбачає незаконним примусову реалізацію належного їй раніше нерухомого майна - житлового будинку та земельних ділянок з боку Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби, який, на думку позивача незаконно передав належне позивачу майно на реалізацію на прилюдних торгах, переможцем на яких став ОСОБА_2 та в результаті яких було складено Акт про проведені електронні торги від 16 січня 2020 року головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тарасенком Вадимом Олексійовичем та затвердженого начальником Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) 16 січня 2020 року.

За заявою ОСОБА_2 та на підставі вищевказаного акту нотаріусом було видано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня 2020 року за реєстровим № 201.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, приватний нотаріус видаючи Свідоцтво про придбання нерухомого майна не перевіряє законність звернення стягнення, а лише підтверджує факт придбання переможцем торгів нерухомого майна та реєструє його право власності на таке майно.

З тексту позовної заяви вбачається, що рішення суду, щодо визнання незаконними дії державного виконавця набуло чинності 05 червня 2020 року, а нотаріус видала Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів 24 січня 2020 року.

Після видачі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на ім`я ОСОБА_2 нотаріусом було зареєстровано заяву про реєстрацію права власності на вищевказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38122350. В ході розгляду цієї заяви нотаріусом було встановлено, що в базі даних заяв наявні зареєстровані заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій з нерухомим майном, на яке було видано Свідоцтво за №№ 38034462, 38034706, подані 21 січня 2020 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідно до п.3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» абз. 3 п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк що не перевищує п`ятнадцяти календарних днів не подано судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

06 лютого 2020 року нотаріусом, шляхом формування пошуку заяв в базі даних заяв було встановлено, що на 16-ий день після подання ОСОБА_1 заяв власника про заборону вчинення реєстраційних дій не було подано судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а отже підстав для відмови в державній реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_2 не було і нотаріусом були прийняті рішення про відновлення державної реєстрації прав № 50995649, а також рішення про державну реєстрацію права власності № 50995848 від 06 лютого 2020 року, на підставі яких були відкриті розділи в Державному реєстрі речових прав №№ 2024205332224, 2024235332224 та зареєстроване право власності на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач зазначала, що приватний нотаріус відкрив розділи 24.01.2020, але це не відповідає дійсності, оскільки розділи були відкриті 06 лютого 2020 року, а дата реєстрації права власності - 24.01.2020, що є по суті датою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяв про реєстрацію права власності, що встановлено п. 13 ст. 18 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (датою і часом Державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про Державну реєстрацію прав).

Також у відзиві на позовну заяву приватним нотаріусом зазначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави наявного зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону (п.3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»).

Приватний нотаріус просила суд розглядати справу у її відсутності та відмовити у задоволенні позову.

В матеріалах справи міститься відповідь на відзив за вх. № 7037, яку суд не може приймати до уваги, враховуючи що остання не підписана особою, яка зазначена як відправник такого документа.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2021 було постановлено здійснити перехід від розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до загального позовного провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2022 було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 1488 від 11.10.2024 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024, який проведений відповідно до п. п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 дану справу прийнято до провадження судді Козак І.А.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.06.2025 до участі у справі у якості співвідповідача було залучено ОСОБА_2 .

24.09.2025 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб.

У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі сторони позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник та представник Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Однак, представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Череда Т.М. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна неодноразово подавала до суду заяви з проханням розглядати справу без її участі, проти задоволення позову заперечувала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року в справі № 2-2262/12 за позовом КС «Перший кредитний альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов було задоволено, зокрема стягнуто на користь КС «Перший кредитний альянс» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 338 419,65 грн та судовий збір 3 219 грн.

На виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року в справі № 2-2262/12 було видано виконавчий лист № 2-2262/12.

На підставі вищезазначеного виконавчого листа Києво-Святошинським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження № 33576709.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сагрул», замінено стягувача у виконавчому провадженні № 33576709 з виконання виконавчого листа № 2-2262/12.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону відчуження та арешт приватним нотаріусом Кучеренко Н.П., підстава обтяження – лист КС «Перший кредитний альянс» від 03 липня 2007 року. Крім того, на вказаний будинок та земельну ділянку накладено арешт на підставі постанови Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 27 квітня 2010 року, а також на підставі постанов ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 18 серпня 2011 року та ВВДС Києво-Святошинського РУЮ від 30 листопада 2012 року, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича від 01 листопада 2019 року здійснено опис домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності представника стягувача.

Постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича від 05 листопада 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 33576709, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», якому запропоновано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань вартості майна.

08 листопада 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» складено звіт за результатами проведення оцінки вартості домоволодіння та визначено його вартість станом на 08.11.2019, що становить 535 800 грн.

Після проведення оцінки майна, 14.11.2019 Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся до Державного підприємства «Сетам» із заявкою на реалізацію майна у виконавчому провадженні № 33576709.

Відповідно до протоколу № 453925 проведенням електронних торгів, згідно якого 16 грудня 2019 року відбулися електронні торги з продажу лоту 390065, яким є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переможцем електронних торгів з продажу лоту 390065 є ОСОБА_2 .

16 січня 2020 року був виданий Акт про проведені електронні торги на ім`я ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із діями державного виконавця Толочко Тетяна Степанівна звернулась до суду зі скаргою про визнання неправомірними його дій відносно передання на електронні торги житлового будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,0068 га з кадастровим номером 3222487001:01:003:0245 та земельну ділянку 0,1900 га з кадастровим номером 3222487001:01:003:0244; скасування постанов державного виконавця опису та арешту майна та про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 скаргу ОСОБА_1 було задоволено, а саме: визнано неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича відносно передання на електронні торги домоволодіння: житлового будинку пл. 48,1 кв.м., земельної ділянки площею 0,1900 га, К/Н 3222487001:01:003:0244 та земельної ділянки площею 0,0068 га, К/Н 3222487001:01:003:0245, що за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича від 01.11.2019 року опису та арешту майна та скасовано постанову Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка Вадима Олексійовича від 05.11.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року вищезазначену ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2021 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця було відмовлено та зазначено, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року вищезазначену ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2021 було скасовано, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема скасовано постанову державного виконавця від 05 листопада 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та визнано неправомірними дії виконавця відносно передання на електронні торги вищезазначеного житлового будинку та земельних ділянок.

Постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року було скасовано постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року в частині задоволення вимог скаржника та залишено в силі в цій частині ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року.

Так, Верховним Судом зазначено, що суд першої інстанції, встановивши, що державний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна для проведення оцінки належного боржнику нерухомого майна, на яке накладено арешт, у відповідності до вимог ст. 18, 57 Закону України «Про виконавче провадження», зробив правильний висновок про безпідставність вимог скарги ОСОБА_1 в частині оскарження постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05 листопада 2019 року; висновок апеляційного суду про те, що державний виконавець допустив порушення ч.1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», є помилковим, оскільки положення ст. 57 Закону не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому; звіт про оцінку домоволодіння складено 08 листопада 2019 року та про результати визначення вартості (оцінки) майна повідомлено ОСОБА_1 листом від 12 листопада 2019 року за адресою, яка була зазначена у виконавчому документі, тому скаржник вважається повідомленою про результати оцінки арештованого майна 12 листопада 2019 року; державний виконавець 14 листопада 2019 року виготовив та направив заявку до ДП «СЕТАМ» про реалізацію арештованого майна, а тому відсутні підстави вважати, що дії державного виконавця в зазначеній частині суперечать вимогам ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 1 п. 3 розд. ІІ Порядку реалізації майна; наявність інших обтяжень на домоволодіння ОСОБА_1 , які накладені судами пізніше, не може бути перешкодою для задоволення вимог кредитора за рахунок забезпеченого майна, враховуючи, що відповідне право у КС «Перший кредитний альянс» виникло раніше, ніж накладений судом арешт, який при цьому був накладений судом в рахунок забезпечення позову КС «Перший кредитний альянс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Крім того, у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сагрул», про визнання недійсними електронних торгів з реалізації домоволодіння: житлового будинку площею 48,1 кв.м., земельної ділянки площею 0,1900 га, кадастровий номер 3222487001:01:003:0245, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протокол проведення торгів № 453925 від 16 грудня 2019 року по лоту № 390065; визнання недійсним Акт про проведені електронні торги від 16 січня 2020 року, виданий ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 33576709.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2022 вищезазначений позов у справі № 369/2968/22 було задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року було скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення про відмову у позові.

07 серпня 2023 року постановою Верхового Суду було залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.

Судом касаційної інстанції зазначено, що оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначала інших підстав для визнання торгів недійсними, окрім як дій державного виконавця, що передували призначенню торгів і були предметом дослідження та оцінки в справі № 2-2262/12, за результатами розгляду якої відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на такі дії виконавця, тому Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними електронних торгів.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із позовної заяви в даній справі, обґрунтуванням заявленого позову слугувала наявність ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо передання на електронні торги відповідного нерухомого майна, скасування постанов виконавця про опис та арешт майна, та призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Проте, вказана ухвала була скасована та не набрала законної сили.

Також, рішенням, яке набрало чинності у справі № 369/2968/22 було встановлено відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації домоволодіння: житлового будинку площею 48,1 кв.м., земельної ділянки площею 0,1900 га, кадастровий номер 3222487001:01:003:0245, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протокол проведення торгів № 453925 від 16 грудня 2019 року по лоту № 390065 та визнання недійсним Акта про проведені електронні торги від 16 січня 2020 року, виданий ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 33576709.

Зазначені обставини виключають висновки щодо неправомірності дій державного виконавця, пов`язаних з оцінкою вартості арештованого майна та його реалізації на електронних торгах, за наслідками проведення яких переможцем визнано ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказане в позовній заяві майно та зобов`язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є похідними від вимог про визнання недійсними електронних торгів з реалізації вказаного в позовній заяві нерухомого майна, а відтак підстави для їх задоволення відсутні.

Твердження ОСОБА_1 про наявність обтяжень на належне їй домоволодіння, і неможливість у зв`язку з цим реалізації арештованого майна на електронних торгах, були предметом дослідження судів у справах № 2-2262/12 та

№ 369/2968/22 касаційної інстанції, які за наслідками розгляду відхилено з посиланням на те, що відповідне право у КС «Перший кредитний альянс» виникло раніше, ніж накладений судами арешт, який при цьому був накладений судом в рахунок забезпечення позову КС «Перший кредитний альянс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Окремо слід вказати, що на підставі п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» відмова в державній реєстрації прав на нерухоме майно не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Позивачем також не доведено належними та допустимими доказами порушення приватним нотаріусом порядку державної реєстрації прав, визначеного ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема прийняття рішення про державну реєстрацію прав після відкриття розділу в Державному реєстрі прав.

Суд не приймає до уваги викладені в додаткових поясненнях представника позивача de facto доповнення до підстав позову, оскільки останні не були оформлені належним чином у вигляді відповідної заяви та були подані на етапі процесу, який вже не передбачає можливості зміни (доповнення) підстав позову.

Щодо заявлених позовних вимог до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольги Олександрівни слід зазначити наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц).

Відповідно до постанови Верховного суду від 07.07.2021 у справі № 369/14294/17 спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Аналогічний висновок визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Аналізуючи норми Закону України «Про нотаріат» слід прийти до висновку, що у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Таким чином, позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17).

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на позивача.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 2, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 1 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольги Олександрівни, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ про скасування запису про право власності та зобов`язання внести запис – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст судового рішення складено 01 червня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК