Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №366/1439/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №366/1439/26

Суддя: Мовчан В. В.

Справа № 366/1439/26

Провадження № 2/366/1277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зміну способу стягнення аліментів

Представники учасників справи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що існують підстави для зміни способу стягнення аліментів, а саме: з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.

У зв`язку із цим позивач просила:

-змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2022 року у справі № 366/434/22;

-стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – у розмірі однієї третини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання призначено на 02.07.2026.

02.07.2026 розгляд справи було відкладено на 08.07.2026.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. 08.07.2026 представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності позивача та її представника, а також зазначила, що не наполягає на стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

08.07.2026 відповідач подав до суду заяву про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначено батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначено батьками ОСОБА_4 .

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30.06.2022 у справі № 366/434/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх можливостей і фінансових ресурсів умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від заробітку (доходу) матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи іншого законного представника дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України, визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей чи осіб, яких він зобов`язаний утримувати, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено чи зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, а також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням, може бути змінений за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану або з інших підстав, передбачених законом.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 581/638/17-ц зроблено висновок, що положення статей 181 та 192 СК України не обмежують право одержувача аліментів вимагати зміни способу їх стягнення. Зміна розміру аліментів може бути здійснена як шляхом збільшення чи зменшення їх розміру, так і шляхом зміни способу їх присудження — із твердої грошової суми на частку від доходу платника або навпаки.

Отже, право одержувача аліментів на зміну способу їх стягнення не обмежується одноразовим вибором такого способу та може бути реалізоване за наявності передбачених законом підстав.

Суд також враховує, що Законом України № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, із подальшими змінами, внесеними Законом України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року, законодавець посилив гарантії права дитини на належне матеріальне забезпечення, визначивши, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку незалежно від способу їх стягнення.

Проаналізувавши подані сторонами докази, суд установив, що визначений рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30.06.2022 розмір аліментів у сумі 4 000 грн щомісячно на двох дітей на час розгляду справи не забезпечує належного рівня їх утримання та не відповідає фактичним потребам дітей з урахуванням їхнього віку, збільшення витрат на забезпечення навчання, лікування, розвитку, харчування та інших необхідних потреб.

Загальновідомим є той факт, що зі збільшенням віку дітей обсяг необхідних витрат на їх утримання постійно зростає. Такі обставини не потребують доказування відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, відповідно до якої проживання дитини лише з одним із батьків покладає на нього значно більший обсяг щоденних обов`язків щодо виховання, догляду та забезпечення належного розвитку дитини.

За таких обставин суд доходить висновку, що зміна способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача найбільшою мірою відповідатиме принципу найкращого забезпечення інтересів дітей, забезпечить збереження реальної вартості аліментів в умовах інфляційних процесів та сприятиме належному виконанню відповідачем обов`язку щодо утримання дітей.

Відповідно до статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері чи батька, яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд зазначає, що розмір аліментів, визначений цим рішенням, не є незмінним. У разі зміни матеріального чи сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їхнього здоров`я чи виникнення інших обставин, передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України, він може бути змінений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3, у разі зміни способу стягнення аліментів їх стягнення у новому розмірі здійснюється з дня набрання рішенням суду законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлений рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2022 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує належного рівня матеріального утримання дітей та не відповідає принципу найкращого забезпечення їхніх інтересів.

Зміна способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача забезпечить більш ефективний захист прав дітей на належне матеріальне утримання, відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності, а також сприятиме дотриманню балансу прав та обов`язків обох батьків щодо утримання дітей.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Крім того, відповідач подав до суду заяву про визнання позову, що не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Отже, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30 червня 2022 року у справі № 366/434/22, підлягає зміні із твердої грошової суми у розмірі 4 000 грн щомісячно на стягнення аліментів у розмірі однієї третини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною шостою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з іншої сторони на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволених вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, такі витрати компенсуються за рахунок держави.

Позивач відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Разом із тим судом установлено, що відповідач є особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та відповідно до закону також звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, судові витрати у вигляді судового збору підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

2.Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначений рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30.06.2022 по справі № 366/434/22.

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів (заробітків), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua