Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №283/1403/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1403/26

Провадження №2/283/1304/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що шлюб з відповідачем вони зареєстрували 29 травня 2014 року у Виконавчому комітеті Радехівської сільської ради Любомльського району Волинської області. За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося через протилежно різні погляди на шлюб та сім`ю. На грунті побутових проблем, через несумісність характерів у них виникають сварки, непорозуміння та напруженість у взаємних стосунках. Наразі сторони припинили подружнє життя, не ведуть спільного господарства. Діти проживають разом з позивачем та повністю знаходяться на її утриманні.

Позивач просить суд розірвати їх шлюб з відповідачем, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання заяви до досягнення дітьми повноліття.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 15.06.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 13 годину 45 хвилин 09.07.2026.

Позивач у судове засідання не з`явилася, 08.07.2026 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

08.07.2026 від представника відповідача, адвоката Яременка Д.В,. надійшла заява, в якій зазначено, що позовні вимоги він визнає, просить проводити розгляд справи без його та відповідача участі.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Встановлені судом обставини

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 29.05.2014, про що Виконавчим комітетом Радехівської сільської ради Любомльського району Волинської області складено відповідний актовий запис № 5 (а.с.12).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 13).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 14).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач визнав позовні вимоги.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

За змістом ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. За таких обставин, враховуючи відсутність відповідного клопотання зі сторони позивача щодо присвоєння їй дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, копію свідоцтва про шлюб позивача та відповідача, копію свідоцтв про народження дітей, приймаючи до уваги взаємне бажання сторін на розірвання шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що має істотне значення, внаслідок чого позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, оскільки діти сторін проживають разом з матір`ю, а відповідач є їхнім батьком та на нього покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто, відповідач заявою визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей способом та у розмірі, визначених позивачем у заяві.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі місячного стягнення підлягає негайному виконанню.

Розподіл судових витрат

Оскільки позивач згодна нести судові витрати в частині вимоги про розірвання шлюбу самостійно, розподіл судових витрат судом не проводиться.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 274, 279, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 травня 2014 року виконавчим комітетом Радехівської сільської ради Любомльського району Волинської області, актовий запис №5.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з моменту подання позовної заяви – 11.06.2026 та до повноліття дітей.

Допустити в частині стягнення аліментів негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В. М. Хомич