Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №283/1070/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1070/25

Провадження №1-кп/283/81/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Малина кримінальне провадження № 12025060510000062 від 23.02.2025 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дітинець Радомишльського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого оператором котельні ФІЛІЯ №1 ТОВ «СПЕЦОБОРОНМАШ», одруженого, не судимого, на утриманні має малолітню доньку, особи без інвалідності,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2025 року о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , рухався ним по проїзній частині вул. Огієнка в м. Малині Житомирської області від напрямку місця розташування залізничного вокзалу станції «Малин» у напрямку центра м. Малина, до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 .

У вказаний день та час водій ОСОБА_4 , проїжджаючи ділянку автодороги, що поруч з територією розташування підприємства ТОВ «МАЛИН ФЕКТОРІ», що за адресою: вул. Огієнка, 54, м. Малин Житомирської області, при темній порі доби, порушивши вимоги пунктів 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом із швидкістю близько 40 км/год., при темній порі доби, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи в полі його зору на даному відрізку дороги пішохода ОСОБА_5 , який прямував з правого краю проїзної частини автодороги та рухався у попутному напрямку водієві даного транспортного засобу, тримаючи у руках металевий візок з металобрухтом, водій ОСОБА_4 не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що призвело до наїзду на візок ОСОБА_5 з брухтом та подальших невідворотних наслідків.

Так, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритого вколоченого базоцервікального перелому правої стегнової кістки зі зміщенням, яке по своїй категорії відноситься до середнього ступеня тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Відповідно до висновків Верховного Суду від 16.09.2024 у справі № 444/870/22, суд у кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції відсутні, вислухавши думки учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглянув кримінальне провадження у відповідності до ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення встановлена та доведена у повному обсязі, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, одружений, на утриманні має малолітню дитину, а також обставини справи.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість застосування до нього положень ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів та судових витрат підлягають вирішенню відповідно до ст. 100, 124 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 24.02.2025 (справа № 283/405/25 н/п 1-кс/283/130/2025), а саме, на металевий візок з газовим балоном та побутовим металобрухтом, належні ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 ; уламки скла правої передньої фари автомобіля «ВАЗ 2107», д.р.н. НОМЕР_1 ., шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 18067 грн 20 коп, а саме: висновок інженерно-транспортної експертизи від 23.02.2025 № СЕ- 19/106-25/3768-17-3183,95 грн;висновок інженерно-транспортної експертизи від 23.02.2025 № СЕ- 19/106-25/3780-IT - 5969,25 грн;висновок інженерно-транспортної експертизи від 23.02.2025 № СЕ- 19/106-25/5380-IT - 8914,00 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 24.02.2025 (справа № 283/405/25 н/п 1-кс/283/130/2025), а саме, на металевий візок з газовим балоном та побутовим металобрухтом, належні ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 ; уламки скла правої передньої фари автомобіля «ВАЗ 2107», д.р.н. НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили.

Речові докази: уламки скла передньої фари автомобіля «ВАЗ 2107», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , які передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити; металевий візок з газовим балоном та побутовим металобрухтом у вигляді металевого посуду, переданий на зберігання до приміщення великогабаритних речових доказів ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути сину потерпілого ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1