Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №162/157/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/157/26

Провадження № 2/162/201/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д.,

за участі секретаря судового засідання Смаль Т.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Фарини О.І.,

розглянувши справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа – Любешівська селищна рада, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

І. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов ОСОБА_2 надійшов до суду 26 лютого 2026 року через систему «Електронний суд».

Провадження у справі відкрито 05 березня 2026 року, постановлено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження у справі закрито 30 квітня 2026 року.

У судовому розгляді брала участь представник позивача ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , яка належним чином була сповіщена про час і місце розгляду справи, не повідомила про причини неявки у судове засідання, відзиву на позов не подала.

Розгляд справи завершено 29 червня 2026 року.

Судове рішення проголошено 09 липня 2026 року відповідно до положень частини другої статті 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

ІІ. Стислий виклад позиції позивача.

Позов умотивовано тим, що позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 у 2016-2017 роках перебували у стосунках, від яких у них є діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртним, і після народження доньки залишила позивача та малолітніх дітей. ОСОБА_3 тривалий час не повідомляє про своє місце перебування, не намагається відновити своє спілкування з дітьми, не бере участі в їх утриманні. Таким чином, відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків. За таких обставин позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо двох дітей, стягнути з відповідачки аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ними повноліття.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала.

ІІІ. Стислий виклад позиції відповідачки.

Відповідачка будь-яких заяв по суті справи не подала.

IV. Позиція третьої особи Любешівської селищної ради як органу опіки та піклування.

Представник Любешівської селищної ради Фарина О.І. у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила, вважає, що досліджені докази вказують на ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків.

V. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 14, 20).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15, 21).

Позивач ОСОБА_2 разом з дітьми проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 13, 15, 16).

У відповідь на адвокатський запит Любешівська селищна рада 13 лютого 2026 року повідомила, що ОСОБА_3 була знята з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 на підставі рішення суду від 28 жовтня 2020 року (а.с. 19).

У актах обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 31 березня 2020 року та від 07 квітня 2020 року зазначено, що ОСОБА_3 не проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 22, 23).

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 19 липня 2024 року та від 09 липня 2025 року зі слів дітей вони з ОСОБА_3 не спілкуються, мама з ними не проживає (а.с. 24-28).

З довідки № 15 від 08 січня 2026 року та характеристик з Опорного закладу середньої освіти «Любешівський ліцей» Любешівської селищної ради слідує, що навчанням та вихованням дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цікавиться виключно їх батько ОСОБА_2 . Їх мати ОСОБА_3 не відвідує батьківські збори, не підтримує зв`язок з класними керівниками тощо (а.с. 30-32).

На вимогу суду про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав Любешівська селищна рада повідомила, що з огляду на тривалу відсутність відповідачки за місцем проживання дітей на території Любешівської територіальної громади, відсутність інформації про фактичне місце її проживання орган опіки та піклування позбавлений можливості надати вказаний висновок (а.с. 63).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засідання показала, що є сусідкою сім`ї Комарів по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 виховує дітей самостійно. У спілкуванні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не згадують матір. Принаймні останні шість років ОСОБА_3 не приїжджала та не відвідувала дітей.

Свідок ОСОБА_9 , рідна сестра позивача, у суді показала, що ОСОБА_3 залишила сім`ю брата восени 2018 року, коли їх донька ОСОБА_5 ще не вміла ходити. З цього часу відповідачка приїжджала лише раз – влітку 2019 року. ОСОБА_3 не телефонує, не піклується про дітей, участі в їх утриманні не бере. ОСОБА_2 виховує та утримує дітей самостійно.

VІ. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Відповідно до частини першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із статтею 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно зі статтею 150 Сімейного кодексу України (далі – СК) батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з частиною першою статті 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 166 СК особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з частиною першою статті 169 СК мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини другої статті 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Верховний Суд неодноразово висловлював сталу правову позицію щодо позбавлення батьківських прав. Зокрема у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 420/1753/18 Верховний суд зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Беручи до уваги досліджені у ході судового розгляду справи докази, необхідно констатувати, що ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За встановлених обставин змінити поведінку відповідачки щодо дітей неможливо.

Між тим, у випадку зміни своєї поведінки щодо дітей ОСОБА_3 не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав у порядку, передбаченому статтею 169 СК.

Таким чином, позов ОСОБА_2 підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 166 СК одночасно з позбавленням батьківських прав необхідно вирішити питання про стягнення аліментів.

VІІ. Питання розподілу судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 гривні відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідачки.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про понесені сторонами судові витрати.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 27 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача: ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП позивача: НОМЕР_3 .

Ім`я відповідачки: ОСОБА_3 ; останнє відоме місце проживання відповідачки: АДРЕСА_2 ; РНОКПП відповідачки: НОМЕР_4 .

Суддя В.Д. Глинянчук