Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №488/5333/25 — Миколаївський апеляційний суд

10.07.26

33/812/294/26

Єдиний унікальний номер судової справи 488/5333/25

Номер провадження 33/812/294/26 Головуючий у місцевому суді: Федорченко А.А.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючого судді – Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання – Богуславською О.М.,

за участі:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 – адвоката Качана Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Качана Романа Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519835, який надійшов на розгляд до Корабельного районного суду міста Миколаєва та був складений 21 листопада 2025 року, зазначено, що 21 листопада 2025 року близько 20:12 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем, марки і моделі ВАЗ 21074, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в місті Миколаєві по проспекту Богоявленському, біля будинку №326, з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Постановою судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, 22 червня 2026 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Качан Р.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року та закрити провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Також, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Качан Р.Ю., в апеляційній скарзі порушує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді.

В обґрунтування клопотання особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що строк на подачу апеляційної скарги пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 постанова судді не оголошувалась, копія постанови поштою не надсилалась. Також адвокат Качан Р.Ю. зазначав, що ОСОБА_1 постійно зайнятий доглядом за хворою матір`ю та не мав часу для відвідування суду, щоб з`ясувати результати розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем, учасником бойових дій і на даний час сам проходить лікування від поранень, отриманих під час захисту Батьківщини. Копію постанови судді ОСОБА_1 отримав лише 05 червня 2026 року, відвідати адвоката для складання апеляційної скарги отримав можливість тільки 19 червня 2026 року.

В судове засідання апеляційного суду від 10 липня 2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Згідно з вимогами ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП не передбачається обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, приймаючи до уваги розумний строк розгляду апеляційної скарги на постанову судді, участь у справі адвоката Качана Р.Ю., апеляційний суд з урахуванням положень ч.1 ст.268, ч.6 ст.294 КУпАП вважав за можливе розглядати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у відсутність особи, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення (постанови) чи вирішення процесуального питання, не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи (вирішення процесуального питання про поновлення строку) у відповідному судовому засіданні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 10 липня 2026 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Качан Р.Ю. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в межах розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року).

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у ч.2 ст.294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За положеннями ст.289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Так, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

За матеріалами даного провадження встановлено, що постановою судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Зі змісту оскаржуваної постанови судді вбачається, що в судовому засіданні приймали участь ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Качан Р.Ю.

За такого, ОСОБА_1 мав право оскаржити вищевказану постанову судді протягом 10 днів з дня винесення постанови, тобто по 06 березня 2026 року.

Матеріали справи не місять відомостей про надіслання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 на адресу його реєстрації та місця проживання.

Заяв про видачу копії оскаржуваного судового рішення від ОСОБА_1 або його захисника – адвоката Качана Р.Ю. матеріали справи теж не містять.

Копію судового рішення, як зазначено в апеляційній скарзі, отримано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 05 червня 2026 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 22 квітня 2026 року згідно копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2.630272927.1 ОСОБА_1 було сплачений адміністративний штраф в розмірі 17 000 грн., у справі №488/5333/25 (провадження №3/488/40/26), який накладений на нього оскаржуваною постановою судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року.

Зазначене свідчить, про обізнаність ОСОБА_1 принаймні з 22 квітня 2026 року про зміст оскаржуваної постанови. Незважаючи на це, лише 22 червня 2026 року останній подав апеляційну скаргу, яка підписана його захисником – адвокатом Качаном Р.Ю. та одночасно подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вище зазначалось, з рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Так, Європейський Суд з прав людини у п.п.37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» звертав увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Процедура визначення строку для подання апеляційної скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення (постанови), то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених, у даному випадку, положеннями КУпАП.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене ч.2 ст.294 КУпАП, надає особі, яка бажає оскаржити судове рішення, достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього та результатами такого розгляду.

Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, була обізнана про ухвалене судове рішення, сплатила штраф на виконання оскаржуваної постанови судді, а також зважаючи, на принцип диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне, та враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення її до суду в межах встановленого КУпАП строку. При цьому, обставини, на які посилається особа, яка подає апеляційну скаргу, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації нею своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Так, доводи щодо дати отримання копії постанови судді як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі.

Доводи щодо неможливості своєчасного оскарження постанови судді у зв`язку з необхідністю постійного догляду за матір`ю та лікуванням ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами.

За такого, оскільки апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» (Independent News and Media and Independent Newspapers Ireland Limited v. Ireland) Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Між тим у даній справі апеляційним судом не було встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали особі, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 оскаржити постанову судді у передбачений положеннями ст.294 КУпАП строк.

Також, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не вирішує інші клопотання у справі та не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, у випадку відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.

Отже, відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити захиснику особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Качану Роману Юрійовичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Апеляційну скаргу повернути захиснику особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Качану Роману Юрійовичу.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т.В. Серебрякова