Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №128/1812/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 128/1812/26

Провадження № 33/801/721/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника – адвоката Байдака Василя Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою – АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Суд визнав встановленим, що 20.04.2026 о 08:50 год в с. Гавришівка, на автомобільній дорозі Р-33 Липовець-Іллінці-Гайсин-Балта, ОСОБА_1 керував автомобілем Мазда-626 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою Драгер-6820, ARSM-0814. Результат позитивний 1,19 проміле.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , через свого захисника - адвоката Байдака В.Г., подав апеляційну скаргу, у якій просить справу закрити у зв`язку з відсутністю у діях складу та події правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки, що ставить під сумнів наявність події. Перебування ОСОБА_1 за кермом нерухомого автомобіля не свідчить про його керування останнім в стані алкогольного сп`яніння. Також вказує на те, що перед проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 вжив газований напій «Кока кола», який може викликати помилку, оскільки містить залишки вуглекислого газу та цукру, що не враховано судом. Стверджує, що порушенням огляду на стан сп`яніння є й те, що працівник поліції не показав ОСОБА_1 сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Драгер. Також апелянт звертає увагу, що працівниками поліції не було названо виявлених ознаки алкогольного сп`яніння, та не було зафіксовано порядок перевірки таких ознак.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також його захисник, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що відповідно до статей 268, 294 КпАП України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, так як поважність причин неявки в судове засідання не підтверджена документально.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 645319 від 20.04.2026 водій ОСОБА_1 того ж дня - 20.04.2026 о 08:50 год в с. Гавришівка, на автомобільній дорозі Р-33 Липовець-Іллінці-Гайсин-Балта, керував автомобілем Мазда-626 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою Драгер-6820, ARSM-0814. Результат позитивний 1,19 проміле.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою – інспектором ВП №5 ВРУП Ковальським В.В. та особою, щодо якого він складений – ОСОБА_1 , який не заначив про незгоду із цим протоколом.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував за його кермом, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд відхиляє через їх спростування зафіксованими на відео обставинами.

При цьому, особливості цього провадження дійсно засвідчують відсутність фіксації щодо самої зупинки та керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак факт керування підтверджується іншими доказами у справі, які суд не може залишити без уваги.

Так, під час перегляду відеоматеріалів з`ясовано, що фіксація подій починається з того моменту, коли працівники підходять до автомобіля марки «Мазда», що стоїть на узбіччі, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . У салоні автомобіля інші особи відсутні. Під час спілкування із водієм, який в подальшому вийшов із машини, у працівника поліції виникли підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а тому поліцейський запитав ОСОБА_1 чи не вживав той спиртне, оскільки у нього наявне почервоніння очей та є запах алкоголю із порожнини рота. На що ОСОБА_1 відповідав, що напередодні вжив 300 грамів спиртного. Після цього працівник поліції запропонував пройти на місці огляд за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився.

Апеляційний суд зауважує, що до початку проведення огляду було здійснено перевірку на відсутність парів алкоголю в приладі, огляд та розпакування трубки до газоаналізатора, також відбувалося в присутності ОСОБА_1 .

Так відеозапис, наявний на технічному носії, наданий у достатньому об`ємі задля розуміння обставин, які є важливими у контексті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.

Отже, вищезазначеним відеозаписом події, зафіксовано перебування ОСОБА_1 в салоні автомобіля на водійському місці, він не висловлює заперечень щодо керування цим автомобілем та вживання алкогольних напоїв напередодні.

Навпаки, відеозапис демонструє висловлювання ОСОБА_1 про те, що він погоджується, що порушив закон та вбачається, намагання останнього залагодити ситуацію. В розмові з працівниками поліції також визнавав факт керування, який пояснив це необхідністю їхати.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не було оголошено ознак алкогольного сп`яніння, не є підставою для визнання вже проведеного огляду недійсним, враховуючи, що водію ставиться у провину не відмова від проходження огляду за п.2.5 ПДР. При цьому, поліцейський діяв відповідно до вимог п. 12 Розділу ІІ Інструкції, де передбачено, що у разі наявності підстав вважати, він запропонував пройти огляд у встановленому порядку, на який ОСОБА_1 погодився. Після проходження запропонованого огляду встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння (1,19% проміле). Крім того, ознаки алкогольного сп`яніння відображені у рапорті та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів – запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.

На переконання апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні у достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення у рамках даної справи.

Зафіксовані обставини та поведінка водія свідчать про обґрунтованість висунутої водію підозри з боку працівників поліції щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

На думку апеляційного суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення останнього від адміністративної відповідальності за допущене правопорушення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи роздруківки тестування №25 газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», датою останнього калібрування пристрою, за допомогою якого було проведено огляд є 22.10.1015, що свідчить про те, що технічний засіб на дату проведення огляду відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування, що спростовує версію захисту про ймовірні неточності у результаті через прийом газового, безалкогольного напою перед продувкою.

А тому доводи апеляційної скарги про можливі відхилення у показниках приладу Драгер через вживання ОСОБА_1 газованого напою «Кока кола», та може викликати помилку, оскільки містить залишки вуглекислого газу та цукру є безпідставними. Згідно з інструкцією до приладу Драгер, яка є загальнодоступною, він призначений для вимірювання вмісту алкоголю у повітрі, що видихається обстежуваним, а не наявність в ньому цукру чи вуглекислого газу.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вина її підтверджується, крім, власне протоколу про адміністративне правопорушення, також:

-результатом алкотесту DRAGER Alkotest 6820, тест № 25, відповідно до якого вбачається, що у ОСОБА_1 на момент огляду вміст алкоголю становив 1, 19 ‰, який також підписано самим ОСОБА_1 , та в даному акті зазначено як номер приладу, так і номер принтеру;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та результат огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2026, в якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння та результати алкотестеру Драгер;

-постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7055910 від 20.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та накладено на нього адміністративне стягнення;

-довідкою старшого інспектора САП ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції В.Рубанської, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 26.01.2010 та він протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Апеляційний суд наголошує, що керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

За наведених обставин ОСОБА_1 при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Байдака Василя Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник