Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №137/413/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №137/413/26

Суддя: Стадник І. М.

Справа № 137/413/26

Провадження № 33/801/717/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Верещинська Я. С.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника – адвоката Антонюк Юлії Михайлівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою – АДРЕСА_1

встановив:

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КпАП України, та до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом встановлено, що 16 березня 2026 року біля 3 год. 30 хв. на АД М-30, 347, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Buick, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, в установленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер», Alcotest APHD 0024? Результат огляду позитивний 1,90 проміле, чим порушила п. 2.9а ПДР України.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , через свого захисника - адвоката Антонюк Ю.М., подала апеляційну скаргу, у якій просить справу закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки перед його складанням останній не було оголошено про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Також на відео не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що ставить під сумнів наявність події.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Антонюк Ю.М., повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що відповідно до статей 268, 294 КпАП України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Клопотання захисника – адвоката Антонюк Ю.М. про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, так як причина неявки в судове засідання ОСОБА_1 не є поважною – згідно з Випискою з медичної карти вона перебуває на амбулаторному лікуванні, що не виключає її участі в судовому засіданні, так само як адвокат Антонюк Ю.М. перебуватиме у відпустці з 17 по 23 липня 2026 року включно, а відтак поважність причин її неявки в судове засідання 10 липня 2026 року також не підтверджена документально.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616033 від 16.03.2026 водій ОСОБА_1 того ж дня - , 16.03.2026 близько 03 год 30 хв, на АД М-30 347км, керувала т/з BUICK, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд, зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу "Драгер" Alcotest АРНД 0024, результат огляду позитивний 1.90 проміле, чим порушила п.2.9.а. ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою – інспектором взводу № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькій області Ковчуком М.В. та особою, щодо якого він складений – ОСОБА_1 , яка зробила відмітку про те, що пояснення надасть у суді.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не було оголошено ознак алкогольного сп`яніння, не є підставою для визнання вже проведеного огляду недійсним, враховуючи, що водію ставиться у провину не відмова від проходження огляду за п.2.5 ПДР. При цьому, поліцейський діяв відповідно до вимог п. 12 Розділу ІІ Інструкції, де передбачено, що у разі наявності підстав вважати, він запропонував пройти огляд у встановленому порядку, на який ОСОБА_1 погодилась. Після проходження запропонованого огляду встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння (1,90% проміле). Крім того, ознаки алкогольного сп`яніння відображені у рапорті та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів – запах алкоголю з порожнини рота, поведінка така, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння рук.

Доводи апелянта про те, що відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд відхиляє через їх спростування зафіксованими на відео обставинами.

Так відеозаписом події, переглянутим апеляційним судом, зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час зупинки транспортного засобу. При цьому вона не висловлює заперечень щодо керування автомобілем, більше того надала згоду, саме як водій, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер».

Відеозапис, наявний на технічному носії, наданий у достатньому об`ємі задля розуміння обставин, які є важливими у контексті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вина її підтверджується, крім, власне протоколу про адміністративне правопорушення, також:

-роздруківкою приладу Drager Alcotest 7510 ARND-0024 від 16.03.2026 о 13:47 год із результатом 1,90 ‰;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проведено за допомогою Alcotest Drager 0024, результат огляду на стан сп`яніння 1,90 ‰. Одночасно, у акті мітиться підпис ОСОБА_1 про те, що вона із результатом згодна;

-відеозаписами з місця проведення огляду, які велися на нагрудні бодікамери (відеореєстратори) працівників органу Національної поліції.

На переконання апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні у достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення у рамках даної справи.

Зафіксовані обставини та поведінка водія свідчать про обґрунтованість висунутої водію підозри з боку працівників поліції щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

На думку апеляційного суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція сторони захисту на уникнення останньої від адміністративної відповідальності за допущене правопорушення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення адміністративного протоколу, та направлення водія на медичний огляд.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

За наведених обставин ОСОБА_1 при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Антонюк Юлії Михайлівни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua