Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №443/462/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/462/26

Провадження №2/443/560/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 липня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Телішевського І.Д.,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, у якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 02.05.2019 було зареєстровано шлюб між ними. Під час шлюбу в них народилося двоє дітей – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час їхнього спільного проживання відповідач зловживав алкогольними напоями, буянив в квартирі, бив посуд, вчиняв інші протиправні дії. Коштів на утримання сім`ї відповідач практично не надавав, побутом сім`ї, вихованням дітей не займався, більшу частину часу він проводив із своїми друзями, з якими, зокрема, розпивав спиртні напої. У липні 2024 р. відповідач пішов з квартири, залишивши її з двома дітьми, і перейшов жити до своєї матері в с. Квітневе Львівського району Львівської області. З того часу відповідач нею та дітьми не цікавиться, не приходить до них, коштів на утримання дітей не надає. Шлюб між ними розірвано. Відповідно до судового наказу від 17.02.2025 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх його видів заробітку (доходів).Однак, відповідач не виконує даного судового наказу і жодної суми аліментів не сплатив. У зв`язку з несплатою відповідачем аліментів, вона звернулася з позовом про стягнення пені через прострочення їх сплати, який задоволено та стягнуто з відповідача на її користь 14 408,28 грн пені. Однак, і цього рішення суду відповідач не виконує. Крім того, що відповідач не надає жодних коштів на утримання малолітніх дітей, він абсолютно не займається їх вихованням. Відповідач 03.07.2024 вчинив домашнє насильство стосовно неї, про що поліцейськими складено відповідний протокол, за наслідками розгляду якого судом ухвалено відповідне судове рішення. 03.07.2024 відповідач пішов з її квартири і не з`являється до цього часу, а проживає в будинку по АДРЕСА_1 . Протягом цього часу відповідач жодного разу не прийшов до дітей, не розмовляв з ними ні безпосередньо, ні по телефону, ні іншим способом. Відповідач не цікавиться дітьми, не цікавиться, як вони живуть, як їхнє здоров`я, що їх турбує, який в них побут, як вони одягнуті та як харчуються, як гуляють, відпочивають, розважаються, як вони розвиваються фізично і духовно, які мають зацікавлення. Хоча жодних перешкод для хоча б епізодичних контактів з дітьми у відповідача нема. Тобто, відповідач умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Вихованням дітей займаюся вона та її теперішній чоловік ОСОБА_5 . У догляді та вихованні дітей їм також допомагає мати її чоловіка ОСОБА_6 .

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю.

Представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини та мотиви.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Позивачем подано клопотання про виклик свідків (а.с.27).

Представником позивача подано клопотання про відсутність заперечень щодо відкладення підготовчого засідання (а.с.46), клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.58-61), клопотання про відсутність заперечень щодо відкладення розгляду справи (а.с.77).

Представником третьої особи подано клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності (а.с.63-64, 68), клопотання про скерування висновку (а.с.78, 90).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалами від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження та доручено органу опіки та піклування надати висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно дітей (а.с.34-35, 36-37).

Ухвалою підготовчого засідання від 23.04.2026 відкладено підготовче засідання (а.с.47).

Ухвалою підготовчого засідання від 12.05.2026 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.69).

Ухвалою судового засідання від 08.06.2026 відкладено розгляд справи (а.с.83).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, зваживши на позицію третьої сторони, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 09.02.2026, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і їхніми батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчать свідоцтва про народження від 29.09.2019, 04.10.2022 (а.с.9, 10).

Постановою Сихівського районного суду м. Львів від 29.07.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу. За змістом цієї постанови ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство 03.07.2024 стосовно дружини ОСОБА_1 (а.с. 19-20, 97).

Рішенням Сихівського районного суду м. Львів від 07.04.2025 шлюб між сторонами, зареєстрований 02.05.2019, розірвано (а.с.11-12).

Згідно з судовим наказом Сихівського районного суду м. Львів від 17.02.2025 наказано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 29.01.2025 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.13).

За змістом довідки Перемишлянського ВДВС у Львівському районі Львівської області від 20.01.2026 та розрахунку заборгованості по аліментах борг ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.01.2026 становить 51 629,59 грн. За період з січня 2025 року по січень 2026 року ОСОБА_2 не сплачено жодної суми (а.с.14, 15).

Рішенням Сихівського районного суду м. Львів від 01.12.2025 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення аліментів у розмірі 14 408,28 грн за період з січня по квітень 2025 року (а.с.16-17).

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14.10.2025, актовий запис № 911, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 14.10.2025 (а.с.21).

Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.12.2025 (а.с.22).

Відповідно до відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади від 10.02.2026 та акта обстеження квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані у АДРЕСА_3 . За цією адресою без реєстрації проживає чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_5 (а.с.23, 25).

Довідкою Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 70 Департаменту освіти та культури Львівської міської ради встановлено, що батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – ОСОБА_2 дитину жодного разу не приводив і не забирав, участь у щоденному супроводі не брав (а.с.26).

Згідно з висновком від 04.06.2026 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як органу опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.92-93).

Допитана як свідок позивач ОСОБА_1 з її згоди надала суду показання, за змістом яких колишній чоловік вдома бував періодично, зловживав алкоголем, дітьми не займався і часу їм не приділяв. З липня 2024 року він пішов з квартири і більше у квартирі не появлявся. Жодного разу з того часу він не телефонував, не цікавився дітьми, не підтримував їх. У червні 2026 року було сплачено 10 000,00 грн аліментів, але платіж не від нього. Вихованням дітей повністю займається вона та теперішній чоловік, а також допомагає мама чоловіка ОСОБА_5 ..

Свідок ОСОБА_5 надав суду показання, за змістом яких з позивачем він знайомий з 2012 року, а разом почали жити з кінця літа 2024 року. Живуть всі разом з дітьми. Батько дітей ними не цікавиться, не приїжджає, не дзвонить, участі у вихованні не бере жодної. Виховують дітей він та дружина. Також, допомагає його мати, гуляє з дітьми, забирає з садка.

Свідок ОСОБА_6 надала суду показання, за змістом яких почала приходити у гості до сина та позивача з літа 2025 року. Про колишнього чоловіка позивача нічого не чула і жодного разу його не бачила. У сина буває часто – декілька раз на тиждень. Допомагає з дітьми, гуляє з ними, забирає з садка. Виховують дітей позивач, син і вона.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батька малолітніх дітей від виконання своїх обов`язків по їх вихованню.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі – СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі – Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі – Конвенція).

Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону №2402-III батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, обставина проживання батька (матері) дитини окремо від неї не звільняє батька (матір) від обов`язку брати участь у вихованні цієї дитини.

За змістом приписів частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норму статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до якої Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд зауважує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька (матері), так і для дитини серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Так, наявні у справі письмові докази переконливо свідчать про те, що відповідач тривалий час взагалі не займається вихованням малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не піклується про них та їх розвиток, не спілкується з дітьми, не цікавиться їхнім здоров`ям, життям та навчанням. Матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б вказували на наявність у відповідача труднощів чи перешкод, що унеможливлюють виконання ним обов`язку по вихованню дітей, тобто наявність об`єктивних причин, які не залежали від його волі та пояснюють таку поведінку відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене у сукупності, суд доходить переконання, що відсутність будь-яких дій зі сторони відповідача стосовно своїх малолітніх дітей щодо їх виховання, є свідомою, а відтак умисною та винною поведінкою. Така поведінка відповідача свідчить про нехтування своїми обов`язками щодо виховання дітьми, тому дає підстави стверджувати, що він усвідомлено ухиляється від виконання цих обов`язків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав стосовно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 10 липня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів