Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №323/2695/18 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 323/2695/18

Номер провадження: 1-кп/336/228/2026

ВИРОК

іменем України

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000208 від 10 липня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжі, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , розлученого, який має на утриманні 2 дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

за участю:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника – адвоката ОСОБА_5

встановив:

Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 № 20 о/с від 19.01.2018 року ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Заступником начальника ГУНП - начальником слідчого управління в Запорізькій області ОСОБА_8 затверджено посадові обов`язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 .

Відповідно до вказаних посадових обов`язків, начальник слідчого підрозділу несе персональну відповідальність за стан слідчої роботи в слідчому підрозділі та за виконання покладених на нього завдань.

Згідно з п.п. 3.16, 3.18, 3.23 зазначених посадових обов`язків, начальник слідчого підрозділу щомісяця організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій слідів, інших речових доказів та їх повне й ефективне використання в розкритті злочинів, у межах компетенції видає розпорядження, вказівки з питань досудового слідства, веде облік роботи кожного слідчого і слідчого підрозділу в цілому.

Згідно з посадовими обов`язками слідчих слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, які затверджені т.в.о. начальника слідчого відділення Оріхівського відділення поліції ОСОБА_7 від 20.11.2017 року - рішення суду, письмові вказівки прокурора і начальника слідчого підрозділу, надані в межах їх компетенції і в установленій законом формі, є обов`язковими для виконання слідчим.

Відповідно до вимог ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, слідчі СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області підпорядковуються заступнику начальника відділення поліції - начальнику слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 та його вказівки з питань досудового розслідування є обов`язковими для виконання слідчими СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Також, перебуваючи на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 виконує організаційно-розпорядчі функції, внаслідок чого, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою та, згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України, займає відповідальне становище.

Встановлено, що 10.07.2018 року співробітниками групи швидкого реагування Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області на автодорозі Маріуполь-Запоріжжя (Т0803), з боку м. Запоріжжя у напрямку м. Маріуполь (ділянка 550 км) перед заправною станцією «Запоріжоілгруп», зупинено автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час проведення огляду місця події слідчим СВ Оріхівського ВП ОСОБА_9 виявлено та вилучено стебла та листя рослини роду «конопель», які знаходились в особистих речах ОСОБА_10 .

За вказаним фактом слідчим СВ Оріхівського ВП ОСОБА_11 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120180803100000485 від 10.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено здійснювати слідчому СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 , яка перебуває у безпосередньому підпорядкуванні начальника слідчого підрозділу ОСОБА_7 .

Встановлено, що в ході проведення вищезазначеного огляду місця події проведено огляд автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), який перебуває у користуванні ОСОБА_3 та який, відповідно до протоколу огляду місця події від 10.07.2018 року, слідчим СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 вилучено та передано на зберігання до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

10.07.2018 року приблизно о 17-00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, з метою повернення автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_3 (республіка Литва), знаючи, що ОСОБА_7 займає посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, тобто є керівником органу досудового розслідування та до повноважень якого входить вирішення зазначеного питання, звернувся до останнього та висловив пропозицію надати йому неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. за вирішення питання щодо повернення у своє користування автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_3 (республіка Литва).

У подальшому, 12 липня 2018 року приблизно о 15-00 годині ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел щодо надання неправомірної вигоди керівнику органу досудового розслідування ОСОБА_7 , як службовій особі, що займає відповідальне становище, перебуваючи у службовому кабінеті Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, діючи умисно, в особистих інтересах, надав ОСОБА_7 раніше запропоновану неправомірну вигоду у сумі 3000 грн. за вирішення питання щодо повернення автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва).

Таким чином, ОСОБА_3 у період з 10.07.2018 року по 12.07.2018 року, знаходячись у приміщенні службового кабінету Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, діючи умисно, в особистих інтересах, висловив пропозицію надати та надав заступнику начальника відділення поліції - начальнику слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вирішення питання щодо повернення автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково, не погодився з кваліфікацією правопорушення, оскільки не знав і не міг знати, яку посаду займає людина. ОСОБА_3 пояснив, що 10.07.2018 року він із ОСОБА_10 їхали до с. Нестерянка на птахофабрику по робочим справам. При виїзді назад вони відлучились від автомобіля в туалет і ОСОБА_10 побачив кущ коноплі, який він зірвав. По дорозі вони пробили колесо і під час ремонту він побачив цей кущ коноплі на підлозі свого автомобіля, після чого викинув його. Після того, як вони продовжили рух на автомобілі, їх зупинили працівники поліції і попросили відкрити багажник для перевірки. Побачивши сумку із ноутбуком, яка належала ОСОБА_10 , працівники поліції сказали, що в м. Запоріжжі викрали ноутбук і попросили відкрити сумку. В цій сумці було знайдено кущ коноплі. Приїхав наряд поліції, який на місці події, обшукав автомобіль. Поліцейські не виявили заборонених предметів ні в нього, ні в автомобілі, його допитали як свідка. Потім один із працівників поліції сказав їхати за ними до відділку поліції та для медичного обстеження. Він виконав розпорядження і поїхав за поліцейською машиною своїм автомобілем. Під`їхавши до відділу поліції, цей чоловік сказав завезти автомобіль на майданчик. Потім поїхали зробили тест на стан сп`яніння. З моменту вилучення його автомобіля до обставин справи пройшло близько тижня. Він приходив до відділення поліції з приводу незаконного вилучення його автомобіля. Черговий сказав піднятися на другий поверх і зайти до кабінету, який буде знаходитися прямо. Прізвища і посади особи, до якої йому необхідно звернутися, йому ніхто не повідомляв. Табличок із номером кабінету і посадою особи, яка там працює, на дверях кабінету не було. Чоловік, який знаходився в кабінеті, був в цивільному одязі, не представлявся. Він попросив повернути автомобіль, оскільки не має відношення до того, що сталося. Цей чоловік сказав, що долю автомобіля вирішить суд. В подальшому під час розмови дійшли до того, що йому повернуть автомобіль не безкоштовно. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_12 і сказав приїхати. Він приїхав і у чергового відділу поліції сказав, що він з приводу повернення автомобіля, його пропустили і він сказав, що знає, куди йти. Зайшовши до кабінету, він знову просив повернути автомобіль та передав конверт, в який поклав грошові кошти в сумі 3000 грн., купюрами по 200 і 100 гривень. Відразу після цього зайшли 3 слідчих і поняті, почали перераховувати гроші, фотографувати, роз`яснювати права. Він визнає, що запропонував і надав неправомірну вигоду посадовій особі, що передбачено ч.1 ст.369 КК України, оскільки він не знав ні прізвища, ні посади особи, якій надавав неправомірну вигоду. Просив суд суворо його не карати, оскільки він розкаюється у вчиненому.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, вина обвинуваченого повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених у судовому засіданні доказів.

Свідок ОСОБА_9 показала, що працює в Оріхівському ВП на посаді слідчого. 10 липня 2018 року була на добовому чергуванні, надійшло повідомлення про виїзд на місце пригоди, за фактом виявлення в автомобілі рослини, схожої на коноплю. Вона в складі слідчо-оперативної групи виїжджала на місце події, дійсно біля ноутбука знаходився один свіжо зірваний кущ коноплі, також на місці події були обвинувачений із своїм товаришем. Провели огляд автомобіля, після чого автомобіль із речовиною були вилучені до Оріхівського ВП. Доставку автомобіля до відділу поліції здійснювали обвинувачений із своїм товаришем. За даним фактом нею було складено протокол огляду місця події, який вона передала черговому. ОСОБА_3 поставив підпис в протоколі разом з понятими. Місцем події була автодорога Маріуполь-Запоріжжя (Т0803), з боку м. Запоріжжя у напрямку м. Маріуполь (ділянка 550 км) перед заправною станцією «Запоріжоілгруп», де зупинено автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших слідчих дій по цьому провадженню нею не здійснювалося;

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона працює в Оріхівському ВП на посаді слідчого. За дорученням начальника слідчого відділу 10.07.2018 року під вечір їй було розписане кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України та її визначено старшим групи. Був проведений огляд, в ході якого вилучені автомобіль і рослинна речовина. 11.07.2018 року вона звернулася із клопотанням до слідчого судді про арешт майна, на рослину було накладено арешт, а на автомобіль було відмовлено у накладенні арешту, тому автомобіль було повернуто. Автомобіль був сірого кольору на іноземних номерах. Вона бачила обвинуваченого наступного дня після вилучення автомобіля, він приїздив до райвідділку поліції, запитував хто слідчий і що з автомобілем. Вона відповіла, що так як автомобіль вилучений, вони звернулись в суд і після рішення суду авто буде повернуте. Після цього обвинувачений пішов. Щодо спілкування обвинуваченого із заступником начальника поліції їй нічого не відомо. Обвинувачений не запитував у неї, хто їх керівник. Вона телефонувала обвинуваченому, щоб він надав документи по автомобілю, і він пересилав документи по вайберу. 18.07.2018 року вона повернула авто ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_7 показав, що в липні 2018 року займав посаду начальника слідчого відділення Оріхівського відділення поліції, вхід в його кабінет був обмежений. На початку липня 2018 року, він перебував на своєму робочому місці в кабінеті номер 11, виконував організаційно-розпорядчі функції, які на нього покладені посадовими обов`язками. Черговий Оріхівського ВП зателефонував йому та доповів, що затримали автомобіль та при огляді даного автомобілю була вилучена наркотична речовина. Після цього він дав команду, аби опитали осіб, які там знаходились. Також в цей же день вони внесли відомості до ЄРДР за ч.1 ст.309 КК України. Як йому доповів черговий, в автомобілі знаходились дві особи, одна з яких є обвинуваченим. Обвинувачений був водієм вказаного автомобіля на литовській реєстрації. За результатами огляду місця події слідчим було складено протокол та вилучено автомобіль, як речовий доказ. В цей же день ОСОБА_3 та його пасажир заходили до нього в кабінет, черговий їх проводив. ОСОБА_3 наполягав, що йому потрібен автомобіль та запропонував йому 3000 грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності та повернення транспортного засобу. Він не надав відповіді. Після чого написав рапорт до внутрішньої безпеки ГУНП в Запорізькій області та доповів їм про те, що йому пропонують неправомірну вигоду в розмірі трьох тисяч гривень. Надалі слідчим були внесені відповідні відомості до ЄРДР.

Йому на телефон неодноразово телефонував ОСОБА_3 , його номер телефону не був таємницею, він був у чергового на вході.

Через декілька днів ОСОБА_3 зайшов до нього в кабінет і надав неправомірну вигоду, потім зайшли співробітники ДВБ ГУНП та слідчий з відеокамерою і все задокументували, затримали обвинуваченого та вилучили грошові кошти у сумі трьох тисяч гривень, номера та серії яких були переписані до протоколу.

ОСОБА_3 знав про його посаду, він представився і черговий, який завів ОСОБА_3 та ОСОБА_10 до кабінету його представив. Черговий заводив ОСОБА_3 і перший і другий раз, між візитами пройшло не більше 2 днів. Сума була озвучена при першій зустрічі.

Його кабінет знаходиться на другому поверсі, одинадцятий кабінет. Таблички на дверях, де написана його посада, немає.

Він повідомляв ОСОБА_3 , що до його компетенції не входить рішення про повернення автомобіля, це вирішує суд.

Показання свідків є логічними та послідовними узгоджуються між собою та з обставинами викладеними в обвинувальному акті щодо часу, місця та обставин вчиненого злочину.

Також вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та узгоджуються між собою.

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 № 20 о/с від 19.01.2018 року ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т. 1 а.пр. 185).

Посадові обов`язки заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , затверджені заступником начальника ГУНП - начальником слідчого відділення в Запорізькій області ОСОБА_8 , відповідно до яких, начальник слідчого підрозділу несе персональну відповідальність за стан слідчої роботи в слідчому підрозділі та за виконання покладених на нього завдань. Згідно з п.п. 3.16, 3.18, 3.23 зазначених посадових обов`язків, начальник слідчого підрозділу щомісяця організує перевірки зберігання вилучених з місць подій слідів, інших речових доказів та їх повне й ефективне використання в розкритті злочинів, у межах компетенції видає розпорядження, вказівки з питань досудового слідства, веде облік роботи кожного слідчого і слідчого підрозділу в цілому (т. 1 а.пр.186-189).

Відповідно до протоколу огляду від 25.08.2018 року, в ході якого було оглянуто отримані 23.07.2018 року під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, матеріали кримінального провадження № 12018080310000485 (в копіях) (т. 1 а.пр. 190-191).

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080310000485 від 10.07.2018 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.309 КК України(т. 1 а.пр. 192).

Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 10.07.2018 року, в ході якого слідчою ОСОБА_9 проведено огляд автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), який перебуває у користуванні ОСОБА_3 , сумки чорного кольору, у якій знаходився один кущ рослини зеленого кольору, схожий на коноплю. Рослину, схожу на коноплю та автомобіль вилучено та передано на зберігання до Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області(т. 1 а.пр. 193-197).

Згідно з копією клопотання про арешт майна від 11.07.2018 року, складене слідчою ОСОБА_11 і погоджене прокурором ОСОБА_13 , в якому слідча просила слідчого суддю накласти арешт на автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.пр. 198-199).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.07.2018 року, якою клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль повернуто прокурору для усунення недоліків(т. 1 а.пр. 200-201).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 18.07.2018 року, якою в задоволенні клопотання про арешт автомобіля «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відмовлено, автомобіль повернуто ОСОБА_3 (т. 1 а.пр. 202).

Відповідно до копії розписки ОСОБА_3 , останній отримав 18.07.2018 року автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.пр. 203).

Отримані 23.07.2018 року під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, матеріали кримінального провадження № 12018080310000485 визнані речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою (т. 1 ап. 204-205).

Відповідно до протоколу огляду від 12.07.2018 року, слідчим ОСОБА_14 , за участі ОСОБА_3 та понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , проведено огляд у приміщенні службового кабінету начальника СВ Оріхівського ВП, який розташований на 2 поверсі адміністративної будівлі Оріхівського ВП за адресою: м. Оріхів, вул.. Шевченка, 12. В даному кабінеті знаходився ОСОБА_3 , начальник слідчого відділення Оріхівського ВП ОСОБА_7 . Оглянуто грошові кошти, які були у паперовому згортку в блокноті, який лежав на робочому столі начальник СВ Оріхівського ВП ОСОБА_7 . Пораховані грошові кошти в сумі 3000,00 грн., переписані серії, номера і номінал грошових купюр. Купюри та аркуш паперу, в якому знаходились грошові кошти, поміщені до паперових конвертів, які запечатані із проставленням підписів учасників огляду, та вилучені. Також під час проведення огляду виготовлені копії посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 та документи на автомобіль «Citroen», які також вилучені. Зауважень від учасників слідчої дії не надходило (т. 1 а.пр. 206-208).

Вилучені грошові кошти та лист аркушу формату А 4 в який були загорнуті грошові кошти визнані речовими доказами. Грошові кошти передані на зберігання до УФЗБОГУНП в Запорізькій області, лист аркушу в який були загорнуті грошові кошти залишено при матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.пр. 213-215, 219).

Довіреність № 03/2018-1 від 29.03.2018 року, видана на ім`я ОСОБА_3 на право керування автомобілем «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.пр. 212).

Відповідно до протоколу огляду від 25.08.2018 року, оглянуто копію реєстраційного документу на автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з зазначенням VIN-коду автомобіля, і копію водійського посвідчення № НОМЕР_4 від 29.12.2005 року на ім`я ОСОБА_3 (т. 1 а.пр. 216).

Копію реєстраційного документу на автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з зазначенням VIN-коду автомобіля, і копію водійського посвідчення № НОМЕР_4 від 29.12.2005 року на ім`я ОСОБА_3 визнано речовими доказами (т. 1 а.пр. 217-218).

Відповідно до протоколу огляду від 12.07.2018 року із фототаблицею і картою пам`яті Micro-SD до нього, слідчий ОСОБА_14 , за участі заступника начальника СВ Оріхівського ВП ОСОБА_7 , понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , провів огляд автомобіля «Citroen» сіро-синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на внутрішньому дворі Оріхівського відділення поліції (т. 1 а.пр. 220-223).

Відповідно до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.07.2018 року, яка винесена прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_17 , постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , починаючи з 11.07.2018 року, строком на 60 днів. Проведення спеціального слідчого експерименту доручено старшому слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_18 (т. 1 а.пр. 227-228).

Згідно з ухвалою слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2018 року, надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_10 строком на 30 днів (т. 1 а пр.243-245).

Згідно з ухвалою слідчого судді апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2018 року, якою надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 строком на 30 днів (т. 1 а.пр. 246-248).

Відповідно до доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.07.2018 року, яке складене старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_18 , доручено працівникам Запорізького управління ДВБ НП України оперативного забезпечення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо, - відео контроль особи ОСОБА_3 , ОСОБА_10 (т. 1 а.пр. 232).

Відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 27.07.2018 року, 12.07.2018 року приблизно о 15 годині ОСОБА_3 перебуваючи у службовому кабінеті начальника СВ ОСОБА_7 Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 3000 гривень за повернення вилученого в рамках кримінального провадження № 120180803100000485 транспортного засобу автомобіль «Сітроен С4» з іноземною реєстрацією НОМЕР_2 (республіка Литва), який перебував у користуванні ОСОБА_3 (т. 1 а.пр. 239).

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 16.07.2018 року, який складений старшим оперуповноваженим ОСОБА_19 , до якого додано оптичний носій інформації, на якому зафіксовано момент передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 ОСОБА_7 (т. 2 а пр. 28-31).

Проаналізувавши докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного, та такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбачено ч. 3 ст. 369 КК України.

Доводи обвинуваченого що він не знав і не міг знати, що ОСОБА_7 займав посаду начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, суд оцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.

Такі доводи обвинуваченого спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7 , який показав, що при першій зустрічі з обвинуваченим ОСОБА_3 він представився та назвав займану посаду. Крім цього, його представив черговий, який проводив ОСОБА_3 до кабінету начальника слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. Також, показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що працює в Оріхівському ВП на посаді слідчого. За дорученням начальника слідчого відділу їй було розписано кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України. Був проведений огляд і вилучені автомобіль і рослинна речовина. Наступного дня після вилучення автомобіля вона бачила обвинуваченого у райвідділку поліції. Він з`ясовував - хто слідчий та що з автомобілем. Вона останньому повідомила, що автомобіль вилучений. Письмовими доказами щодо результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що мала місце провокація злочину за фактом надання неправомірної вигоди, оскільки під час розгляду справи судом не було встановлено факту підбурювання працівниками поліції обвинуваченого на вчинення злочину.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_3 під час надання неправомірної вигоди заступнику начальника відділення поліції - начальнику слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 в силу своєї необізнаності не усвідомлював, що він є особою, яка займає відповідальне становище, оскільки не знав його посади та звання, оскільки з його показань слідує, що він був в поліції з приводу вилучення його автомобіля, запитував до кого потрібно звернутися з приводу вирішення цього питання, черговий направив його на другий поверх до кабінету 11, який займав ОСОБА_7 начальник слідчого відділення Оріхівського відділення поліції і неправомірна вигода надавалася ним ОСОБА_7 саме для використання ним своїх службових повноважень в його інтересах.

Зокрема, захисник стверджує, що заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, однак такі доводи є безпідставними.

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 3682, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Доводи захисника щодо провокації неправомірної вигоди, суд вважає необґрунтованими.

Підбурювання має місце тоді, коли працівники цих органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а схиляють особу до вчинення злочину, який без такого впливу не був би вчинений. Для встановлення того, чи мало місце з боку правоохоронних органів спонукання особи до вчинення злочину, мають прийматися до уваги, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри початкову відмову особи, наполегливі нагадування тощо.

Суд зазначає, що жодна з таких обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, і лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання.

З протоколу, у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 12 липня 2018 року, вбачається, що саме обвинувачений був ініціатором зустрічі з метою вирішення питань, що його цікавили. Характер спілкування між ними не дає підстав вважати, що мало місце підбурювання до вчинення злочину. Будь-яких фактів про те, що ситуація, яка зумовила звернення обвинуваченого до ОСОБА_7 , була створена лише для викриття обвинуваченого, не встановлено.

Відповідно до ст. 2 "Активний підкуп національних посадових осіб" Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, мають бути криміналізовані обіцянка, пропозиція або надання будь-якою особою неправомірної вигоди посадовцю за те, що він або вона діятиме або утримається від дій при виконанні її функцій. Відповідно до Пояснювальної доповіді до Конвенції, "розробники проекту Конвенції вважали, що вирішальним елементом злочину є не те, чи мала посадова особа будь-які повноваження діяти згідно з проханням хабародавця, а те, чи їй запропонували, дали або пообіцяли хабар, щоб отримати будь що від неї. Хабародавець навіть може не знати, чи мав посадовець необхідні повноваження, оскільки цей елемент не має значення для цілей цього положення".

Таким чином суд дійшов до висновку, що орган досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи такого впливу, який би спонукав обвинуваченого до вчинення злочину і відхиляє такі доводи сторони захисту.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Досліджені в судовому засіданні докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Наведені судом докази підтверджують фактичні обставини, що утворюють зміст обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Вказані фактичні дані послідовні, не містять протиріч та не викликають сумнівів щодо їх достовірності, логічно поєднуються одне з одним, об`єктивно відтворюють події злочину.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Інкримінований ОСОБА_3 злочин передбачає його скоєння лише з прямим умислом. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 1, 2 ст. 24 КК України). Отже, Суду необхідно встановити, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачав їх наслідки, а також бажав їх настання.

Суспільна небезпечність кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 КК України, полягає у тому, що суб`єкт умисно вчиняє дії спрямовані на підкуп посадової/службової особи, щоб отримати бажаний результат для себе або третьої особи.

Також слід зазначити, що кримінальна відповідальність за порушення заборони отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, будь-якої неправомірної вигоди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень, настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну вигоду, розуміє значущість займаної нею посади, її статусність та можливості. Під час встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду враховується також вагомість цієї посади у розумінні особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку вона переслідує, та її впевненість у тому, що цю мету буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду (позиція Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлена в постанові від 08 червня 2023 року у справі N 398/1278/22, провадження N 51-949 км 23).

Про усвідомлення ОСОБА_3 суспільної небезпеки діяння у виді пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, а також бажання вчинити такі дії, щоб отримати бажаний результат для себе свідчать вищевикладені фактичні обставини справи, що були здобуті під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. ОСОБА_3 казав, що хоче забрати машину, оскільки йому потрібно працювати, привіз 3000 грн. Він також повідомляв, що його можуть звільнити з роботи, якщо він буде без машини. Він готовий приїздити за першим викликом тощо. Крім того, повідомляв, що і в суд ходив.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати саме за ч. 3 ст. 369 КК України, як пропозиція надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.

Відповідно до статті 1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Кримінальне правопорушення у вчиненні, якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до категорії тяжких злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує часткове визнання ним своєї вини, те, що він раніше не судимий, має на утриманні двох дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді, наданої на адресу суду, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків (відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України) (т. 1 а.пр. 37-43).

Разом з тим, відсутні підстави для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України. Вчинений ним злочин відноситься до корупційних, а тому, відповідно до зазначених норм їх застосування неможливе.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, без конфіскації майна, що буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів вирішити згідно до ст.100 КПК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді накладений арешт на майно обвинуваченого, який згідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395, 532, 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі відраховувати ОСОБА_3 з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.

Скасувати арешт на автомобіль ЗАЗ SENS, червоного кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_5 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 , який накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2018 року.

Речові докази:

- витяг з ЄРДР за номером 12018080310000485, протокол огляду місця події від 10.07.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 11.07.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 11.07.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 10.07.2018 року, пояснення ОСОБА_10 від 10.07.2018 року, клопотання про арешт майна від 11.07.2018 року, ухвалу слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області у справі № 323/2015/18 від 12.07.2018 року, ухвалу слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області у справі № 323/2015/18 від 18.07.2018 року, розписку ОСОБА_3 щодо отримання автомобіля, лист аркушу формату А4, в який були загорнуті грошові кошти, копію реєстраційного документу на автомобіль «Citroen С4 Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), копію водійського посвідчення № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти на загальну суму 3000 гривень, купюрами номіналом по 200 гривень: УА 3432576, ПД 4981298, СД 7358565, СЖ 9379896; номіналом по 100 гривень: МД 6172798, ЕФ 4126743, СЖ 1165213, МЄ 6275331, ЕИ 0060912, АБ 6949853, МН 7748055, КН 7927365, СЗ 7550632, КЄ 6916719, КЛ 7408583, ВЄ 2136662, ЕГ 9477474, КБ 7562712, БА 3772605, ЗБ 7711681, КН 6233459, ГЙ 5278843, МП 4720488, ЕВ 6726602, ЗБ 6840157, ЕЕ 1862513, які зберігаються в УФЗБО ГУНП в Запорізькій області – конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1