Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №307/1862/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1862/26 Провадження № 2/307/893/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 липня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.

секретар судового засідання - Бабинець Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька.

В обґрунтування позову, позивачка посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено та зареєстровано 13 вересня 2000 року у виконкомі Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом N? 47. Від даного шлюбу у них народилося троє дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що шлюб із відповідачем склався невдало та з цих підстав вона звернулася до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом про розірвання шлюбу.

Зазначає, що малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 , та знаходиться на її повному утриманні та вихованні, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Дубівської селищної ради від 30 березня 2026 року за N? 641 та актом обстеження матеріально-побутових умов від 30 березня 2026 року. Заперечень з цього приводу батько дитини жодного разу не висловлював, а отже місце проживання дитини визначене саме за даною адресою. Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з нею, однак реєстрації не має взагалі.

Вказує, що зверталася в орган реєстрації Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області для реєстрації місця проживання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, в усній формі їй було відмовлено щодо реєстрації місця проживання дочки, так як відповідно до п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N?265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання визначе в рішенні суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Вказує, що відповідач життям дочки не цікавиться взагалі. На її прохання через телефонні дзвінки, а також через листування та надіслання йому пропозиції рекомендованим листом надати згоду, засвідчену нотаріально в установленому законодавством порядку або прийти особисто в орган реєстрації відмовляється.

Відповідач, розуміючи необхідність отримання про реєстрацію місця проживання дочки та важливість отримання цього документа, бездіє. А також для виготовлення першого паспорта у 14 років потрібні: оригінал свідоцтва про народження дитини, паспорти одного з батьків (або обох), а також довідка про реєстрацію місця проживання, яка у позивачки відсутня.

Так, як вона постійно проживає і зареєстрована в АДРЕСА_1 , її дитина - дочка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з нею за вищевказаною адресою, а тому вважає, що місце проживання дитини визначене саме за даною адресою.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить ухвалити рішення, яким надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, без письмової згоди батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем реєстрації та проживання матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.06.2026 року справу призначено до судового розгляду.

Позивачка будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася. 03.06.2026 року подала заяву про розгляд справи без її участі та вказує, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 будучи, відповідно до положень п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовими ідентифікатором №R067169170468, №R067191626416, в судове засідання не з`явився та про причини неявки, не повідомив.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області будучи, належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи в підготовче судове засідання не з`явився. 03.06.2026 року представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а також те, що позивачка просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та зазначила, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області 13.09.2000 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 13 вересня 2000 року зареєстровано шлюб (а.с.8).

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 21.12.2020 р., вбачається що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилась в смт. Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, де в графі батько зазначений ОСОБА_2 , в графі мати ОСОБА_1 (а.с.6).

З акту обстеження матеріально-побутових умов складеним депутатом Дубівської селищної ради виборчого округу №3 Ветур Т.А. 30.03.2026 року та довідки №641 від 30.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , 2020 р.н. за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває на її утриманні. З чоловіком ОСОБА_2 не проживає з 2022 року (а.с.12-13).

Відтак встановлено, що позивач та відповідач проживають за різними адресами, донька ОСОБА_5 , проживає разом з матір`ю, яка згідно відмітки в паспорті громадянина України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

З пропозиції про надання згоди на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 05.05.2026 року та копією відправлення поштового відправлення №R905000041214 вбачається, що позивачка надсилала відповідачу, батьку малолітньої дитини ОСОБА_2 пропозицію щодо прибуття в орган державної реєстрації для надання згоди на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_5 (а.с.14-15).

Згідно з частинами 2, 8, 9, статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Статтею 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вимогами статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Частиною 4 статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрацію місця проживання в Україні», декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Пунктом 16 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022, визначено, що місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Відповідно до п. 17 вказаного Порядку, згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Як передбачено п. 33 Порядку, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Норма аналогічного змісту міститься і у ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі змісту ст. 141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставини життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини.

За таких обставин, судом встановлено, що спір виник у зв`язку із бажанням матері зареєструвати місце проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за місцем її фактичного проживання та місцем фактичного проживання дитини, але згоду батька на це отримати не виявилось можливим, що порушує права та інтереси дитини.

Батько дитини зареєстрований за адресою, відмінною від чинного місця реєстрації дитини.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачкою надано суду докази на підтвердження обставин, на які вона посилається в тому числі щодо наявності з боку батька бездіяльності щодо наданнязгоди на здійснення реєстрації місця проживання дитини, відповідач будь-які докази зворотнього до суду не надав.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, матеріалів справи, враховуючи, що місце проживання позивачки зареєстроване, дитина ОСОБА_5 постійно проживає з позивачкою, тобто, місце проживання дитини визначене, відповідач в добровільному порядку згоди на реєстрацію місця проживання дитини не надав, орган опіки та піклування у заяві від 3.06.2026 підтримав позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачкою судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 160, 161 СК України, ст. 29 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265, 280-288 ЦПК України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.п. 16, 17, 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем реєстрації та проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 331, 20 (одна тисяча триста тридцять один гривень, двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Тячівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04349633, адреса розташування: селище Дубове, вул. Подольського, 46 Тячівського району Закарпатської області.

Головуючий Бряник М.М.