Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №738/1637/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 738/1637/25 Головуючий у 1 інстанції Савченко О. А.

Провадження № 33/4823/77/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді Салая Г.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Ярового О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2025 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.

Місцевим судом установлено, що ОСОБА_1 20 липня 2025 року о 22 годині 03 хвилини в селищі Макошине по провулку Дружби, керував трактором Дон Фен 240, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі стосовно нього у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову суду незаконною та побудованою на припущеннях про його алкогольне сп`яніння за відсутності будь-яких ознак сп`яніння, за відсутністю будь-якого керування ним будь-яким транспортним засобом, за відсутності події дорожнього руху, адже його трактор був у несправному стані через відсутність освітлення в ньому, і він його ремонтував та технічно обслуговував біля свого ангару в нічний час. Звертає увагу на відеозапис по справі, з якого вбачається, що учасником дорожнього руху він не був, транспортним засобом не керував, медичного обстеження чи огляду на предмет сп`яніння не було. Наголошує на відсутності складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що має посвідчення тракториста, щоб мати можливість керувати трактором на роботі по ремонту залізничних шляхів, а позбавлення права керування трактором перешкоджає йому здійснювати роботи монтера залізничної колії та призведе до припинення руху залізничного транспорту.

До початку апеляційного розгляду, призначеного на 09:30 год 02 липня 2026 року, від захисника Ярового О.І. надійшло повідомлення з проханням розгляду апеляційної скарги без його участі та апелянта ОСОБА_1 .

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов`язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров`я.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397668 від 20.07.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, від підпису у протоколі відмовився (а.с. 3).

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, огляд на стан сп`яніння не проводився. (а.с. 4).

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2025, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, (а.с. 5).

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Так, з відеореєстатора та відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як поліцейські слідують за трактором, який рухався без ввімкненого світла фар у темну пору доби, який зупинився та із-за керма вийшов чоловік, ним виявився ОСОБА_1 . Поліцейські повідомляють про ведення відеофіксації. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки від водія відчутний різкий запах алкоголю і почервоніння очей та обличчя, та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці чи у медичному закладі, на що водій відповів категоричною відмовою. Спочатку водій наголошував, що він не їхав, але в подальшому не заперечував факт керування трактором без ввімкнених фар. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, роз`яснює права та обов`язки, водій наголошував на їх розумінні. Від підпису адміністративних матеріалів водій відмовився на камеру. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Будь-яких зауважень водій не виказував та наголошував на розумінні ситуації.

За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відтак, його доводи про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Отже, волевиявлення ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку, було добровільним та усвідомленим. Більш того, керування транспортним засобом у стані сп`яніння йому не інкримінується, а відмова водія, який має ознаки сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи у скарзі про те, що поліцейський не назвав ознак алкогольного сп`яніння не є слушними. Апеляціний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння. Як вбачається з відеозапису, поліцейський повідомив про відчутний різкий запах алкоголю від водія, а також про почервоніння очей та обличчя.

Твердження апелянта про відсутність даних по справі щодо керування ним трактором слід визнати безпідставними та надуманими, адже такі факти в повному обсязі спростовується відеозаписом з камери поліцейського, з якого видно як поліцейські слідують за трактором, який рухався без ввімкненого світла фар у темну пору доби під керуванням ОСОБА_1 і дану відеофіксацію вважати неналежним доказом по справі чи ставити під сумнів фактичні обставини, на що посилається апелянт, у апеляційного суду об`єктивні дані відсутні. Крім того, на місці події водій не зазначав про будь-яке технічне обслуговування ним трактору біля свого ангару. Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення водій не заперечував факту керування трактором, був ознайомлений із змістом протоколу.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.

При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи апелянта, оскільки підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, стороною захисту долучено до матеріалів справи копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2026 року, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2026 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП залишено без розгляду – було залишено без змін.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай