Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №592/6646/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/6646/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Литовченко О. В.

Номер провадження 33/816/1336/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О. І., розглянув у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Судом установлено, що 17 квітня 2026 року об 11:55 год у м. Суми по вул. Троїцькій, 21 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810 ARBL - 0470. Результат огляду позитивний і становить 2,79% проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9а ПДР України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2026 року, в якій просив скасувати її та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події. Суд обрав обвинувальну позицію щодо нього. Викладені в постанові висновки про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судове засіданні ОСОБА_1 , його захисники Прасолов І.В., Шевченко Д.С. не прибули, причин неприбуття не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 , захисників Прасолова І.В., Шевченка Д.С.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з урахуванням:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №643043 від 17 квітня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- тестування на алкоголь до протоколу №2880 від 17 квітня 2026 року, відповідно до якого результат тесту 2,79 проміле та з яким ОСОБА_1 погодився;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду становить 2,79 проміле;

- розписки ОСОБА_2 , який зобов`язався доставити ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_1 до місця стоянки та не допускати до керування ОСОБА_1 до повного витверезіння;

- письмового пояснення свідка ОСОБА_3 , який вказував на те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Після паркування автомобіля він підійшов до ОСОБА_1 , забрав ключі від автомобіля та викликав працівників поліції;

- відеозаписів з відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксована подія та процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Переглядом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських установлено, що на місці події був свідок ОСОБА_3 , який повідомив, що ОСОБА_1 виляв по дорозі, їхав по зустрічній смузі та зупинився, вийшов з машини та намагався втекти з місця події, однак свідок йому не дав та забрав у нього ключі від авто, що не суперечить змісту наданих ним письмових пояснень та узгоджується з ними. Патрульні запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він не заперечував. Після продуття алкотестера результат огляду показав 2,79 ‰, на що ОСОБА_1 підтвердив результат огляду та просив не телефонувати його командиру. Після проходження огляду його було відсторонено від керування транспортним засобом. Також у нього вилучили посвідчення водія і повідомили, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На це він повідомив, що нічого не робив поганого. Потім на місце події приїхав командир ОСОБА_1 , який також був присутнім при складанні відносно нього протоколу. Після складання протоколу останній ознайомився з його змістом, підписав та отримав його копію.

За таких обставин апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольногосп`яніння.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справ з огляду на їх безпідставність.

Крім того, апеляційний суд зазначавє, що ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо результатів проведеного огляду не висловлював, лише підтвердив його результат.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вказані доводи є узагальненими та він не конкретизує у чому саме полягає спрощений підхід та які саме обставини події, викладені у оскаржуваній постанові, судом не з`ясовані.

Апеляційний суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони повністю спростовуються доказами, долученими до справи та дослідженими судом як першої, так і апеляційної інстанції, а саме: квитанцією приладу «Drager», відповідно до якої при перевірці ОСОБА_1 тест показав 2,79 ‰, актом його огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також матеріалами відеозаписів з місця події.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Висновки суду.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржену постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО