Суд: Сумський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №587/2775/26
Суддя: Гончаренко Л. М.
Справа № 587/2775/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М.,розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , мешкаючого:АДРЕСА_2 , посвідчення водія НОМЕР_1 Сумський відділ РЕР УДАІ УМВС України в Сумській області
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2026 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об`єктивна сторона складу правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Згідно з протоколом ВАД № 718854, 12.06.2026 року близько 00-00 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_2 , вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , в ході якої виражався в її бік нецензурною лайкою, кричав, чим своїми діями завдав шкоду її психічному здоров`ю, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до відеозаписів, наданих на дисках, ОСОБА_1 пояснив, що його дружина черговий раз пізно прийшла до дому в стані алкогольного сп`яніння, і гучно слухала музику на телефоні. Після його зауваження, вона почала лаяти його нецензурною лайкою. Вони прожили разом майже 24 роки, але на даний час з-за постійного вживання алкоголю дружиною, їх смію фактично розпалася, він буде змінювати місце мешкання.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що жодним доказом не доведено, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала образ, навіть навпаки це спростовується її поясненнями, в якому вона зазначила, «що вона почала нервувати». Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 додано відеоматеріали, які зовсім не містять доказової бази, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
А тому, керуючись ст. 247 ч. 1 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 – закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Л.М.Гончаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua