Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №591/8014/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8014/25

Провадження № 2-др/591/55/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених на правову допомогу у справі № 591/8014/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Нагорна Наталія Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 15.06.2026 позов задоволено : визнано тиким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 12.05.2025 №3289, вчинений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів за договором позики від 01.12.2022 в сумі 2 908 867,28 грн.

Представник позивача 17 червня 2026 року звернувся до суду з заявою, у якій просить винести додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Представник відповідача в поданих запереченнях просив заяву залишити без розгляду у зв`язку з відсутністю заяви позивача під час судових дебатів про подання доказів витрат після ухвалення рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У позовній заяві від 17.07.2025 позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. Ухвалою суду від 23.07.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2025 року. Ухвалою суду від 12.11.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 05.02.2026. Рішення у справі було прийнято 15.06.2026 року.

Протягом 2 днів з дня винесення рішення позивачем подана заява про розподіл судових витрат була подана до суду. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копія договору про надання правової допомоги від 29.04.2023 р., копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 17.06.2026 р., картка руху документу від 15.06.2026 (а.с.139-142).

Суд зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень наведених вище норм кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/2936/20).

У даній справі позивач заявив у позовній заяві про наявність витрат на професійну правничу допомогу, однак не заявив до закінчення розгляду справи по суті та ухвалення рішення про наміри подати докази наявності витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення у зв?язку з неможливістю з поважних причин подати докази до ухвалення рішення. Таким чином, при зверненні із заявою про розподіл судових витрат представником заявника не дотримано положень ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України. Суд зазначає, що представник позивача отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі у день її винесення 23.07.2025 року(а.с. 154), рішення суду було ухвалене 15.06.2026 – через 321 день з дня відкриття провадження у справі. Тобто представник позивача мав достатньо часу для звернення до суду із заявою про наміри подати докази понесених судових витрат після ухвалення рішення, однак таких дій не вчинив.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Позивач та його представник до ухвалення судом рішення по суті заявлених вимог не зверталися із заявою про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Нагорна Наталія Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко