Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №345/3446/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3446/26

Провадження № 1-кп/345/303/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження (№ 12026091170000237 від 11.05.2026, № 62026170030013573 від 22.05.2026)про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, з базовою середньою освітою, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, РНОКПП – НОМЕР_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 за ч. 4 ст. 185,ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 304 КК України із застосуванням положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, умовно достроково звільнений від відбуття покарання на невідбутий строк 5 років 7 місяців 11 днів ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.02.2026 для проходження військової служби по контракту,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно та в умовах воєнного стану, а також будучи військовослужбовцем не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Правопорушення вчинені за наступних обставин.

ОСОБА_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 18.02.2026 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, та призначений на посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 .

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та діє по даний час.

Солдат ОСОБА_2 , маючи судимість за умисний корисливий злочин, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 09.05.2026 солдат ОСОБА_2 , близько 21 год. 30 хв. перебуваючи по АДРЕСА_2 , помітив житловий будинок АДРЕСА_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , і у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення у вищевказаний будинок, з метою вчинення крадіжки наявного у ньому майна.

Надалі, того ж дня, у період часу із 21 год 36 хв по 22 год 07 хв, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, скориставшись вигідною для себе обстановкою, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою заволодіння чужим майном та з метою особистого збагачення, за допомогою фізичної сили відтиснув зачинене двохстворчасте металопластикове вікно та незаконно проник в житловий будинок АДРЕСА_2 , після чого вчинив крадіжку належного ОСОБА_6 майна, а саме відбійного молотка марки «Еinhell», моделі «TE-DH 12», вартістю 3372 грн., перфоратора марки «Еinhell», моделі «RT-RH 32», вартістю 2083 грн. та кутової шліфувальної машини марки «Makita», моделі «90-60», вартістю 3062 грн.

Після чого, солдат ОСОБА_2 довівши свій єдиний злочинний умисел до кінця, із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потеплілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 8 517,00 грн.

Також, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» солдат ОСОБА_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 18.02.2026 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 18.02.2026 ОСОБА_2 , зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, та призначений на посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_2 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №111 від 17.04.2026 року ОСОБА_2 був направлений для проходження лікування до КНП «МЛ №7» ЗМР м. Запоріжжя, де перебував до 23.04.2026 року.

Однак, солдат ОСОБА_2 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 24.04.2026 не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) після виписки із лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, цим самим проводив службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до 18.05.2026.

18 травня 2026 року солдата ОСОБА_2 затримано працівниками поліції за місцем його проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Потерпілий ОСОБА_6 в межах кримінального провадження заявив цивільний позов до обвинуваченого, в якому просить стягнути на його користь матеріальну шкоду, в розмірі 8517,00 грн. та моральну шкоду в розмір 20000 грн.

Позов мотивований тим, що викрадене майно потерпілому не повернено і добровільно матеріальна шкода обвинуваченим йому не відшкодована. Протиправними діями обвинуваченого потерпілому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що через протиправні дії обвинуваченого він переніс стрес, почуття образи, обурення, розгубленості, втратив душевний спокій, був позбавлений свого майна, не зміг вчасно завершити ремонт житла, для організації свого життя змушений був докладати додаткових зусиль.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнав в повному обсязі. Розповів, що на початку травня 2026 року у вечірню темну пору доби перебував в біля одного будинку на АДРЕСА_2 . Побачив, що в цьому будинку нікого нема і через вікно, яке було погано зачинене, проник середину будинку. Там було багато різних інструментів. Спершу взяв і виніс з будинку велику кутову шліфмашинку. Потім повернувся і викрав з того будинку ще відбійний молоток і великий перфоратор. Викрадений електроінструмент дав вітчиму ОСОБА_7 і той вже здав електроінструмент в ломбард. Половину з отриманих за викрадений електроінструмент коштів вітчим залишив собі, а половину дав йому.Розкаюється за вчинене, обіцяє, що в подальшому так вчиняти не буде.

Цивільний позов обвинуваченого визнає в повному обсязі, за наявності коштів буде відшкодовувати завдану шкоду.

Щодо не з`явився на військову службу, то пояснив, що після отриманих поранень до 23.04.2026 року проходив лікування в госпіталі і 24.04.2026 вже мав повернутись в розташування військової частини. Проте, одразу після виписки з госпіталю поїхав додому і військові обов`язки не виконував. Перебував дома до того часу поки його не затримали працівники поліції. Вчинив такі дії через те що в нього виник конфлікт з командування військової частини в якій він проходив військову службу. Має намір і надалі проходити військову службу, але вже в іншій військовій частині. Просить суворо не карати.

Поряд з повним визнанням своєї вини, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доводиться показами потерпілого та письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення під час судового розгляд.

Так, потерпілий ОСОБА_6 розповів суду, що в будинку АДРЕСА_3 він проводив ремонтні роботи для того щоб там могла проживати його сім`я. На той час там ніхто не жив, а інструменти для ремонту знаходились в будинку, який він зачиняв на ніч. На початку травня 2026 року (точної дати не пригадує) майстер, який робив ремонти, виявив, що пропала кутова шліфмашинка, а потім він встановив, що були викрадені ще відбійний молоток і перфоратор. Цей електроінструмент був у вжитку але перебував в робочому стані. Викрадені електроінструменти були великими, потужними і відносились до класу професійних інструментів і вартують значно більше коштів, ніж зазначено в обвинувальному акті. Через те, що викрали ці електроінструменти, ремонт в будинку затягнувся. В нього були великі переживання через викрадення цих речей і він поніс додаткові витрати для організації ремонту. Цивільний позов підтримує та просить його задоволити в повному обсязі. Щодо міри покарання обвинуваченому, то потерпілий покладається на розсуд суду і вважає, що його слід покарати відповідно до закону.

Також вина ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна доводиться:

- протоколом огляду приміщення від 11.05.2026. Огляд було проведено за участю ОСОБА_7 . В ході огляду ОСОБА_7 добровільно видав ряд речей, які за його твердженням ймовірно викрав його пасинок ОСОБА_2 . Також він видав договір із ТОВ «Ломбард» Кредит Юкрейн»;

- заявою ОСОБА_7 про добровільну видачу речей;

- специфікацією №1 від 11.05.2026 до договору №D35-26004967, з якої вбачається, що ОСОБА_7 взяв кредит в ТОВ «Ломбард» Кредит Юкрейн» під заставу відбійного молотка марки «Еinhell», моделі «TE-DH 12»;

- відповіддю ТОВ «Ломбард» Кредит Юкрейн» з якої вбачається, що на початку травня 2026 року ОСОБА_7 здав в ломбард ряд електроінструментів, зокрема: відбійний молоток марки «Еinhell», перфоратор марки «Еinhell» та кутову шліфувальну машину марки «Makita»;

-висновком експерта від 15.05.2026 № СЕ-19/109-26/6694-ТВза результатами проведення судової товарознавчої експертизи, яким доводиться, що ринкова вартість відбійного молотка марки «Еinhell», моделі «TE-DH 12», становить 3372 грн., перфоратора марки «Еinhell», моделі «RT-RH 32», - 2083 грн. та кутової шліфувальної машини марки «Makita», моделі «90-60» - 3062 грн.

Щодо свідків, які зазначені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, то сторони кримінального провадження відмовились від їхнього допиту, мотивуючи це тим, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини, за яких було вчинено злочин.

Також сторони кримінального провадження не вважали за потрібне досліджували під час судового розгляду інші письмові докази та відеодокази, здобуті стороною обвинувачення, та речові докази, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП.

Враховуючи принцип диспозитивності, який не дозволяє суду самостійно збирати докази, судом було прийнято рішення про подальший розгляд кримінального провадження без допиту свідків і дослідження речових доказів.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, ні стороною обвинувачення, не оспорюються обставини щодо: часу, місця і способу вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи, що стосуються злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки, вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також, судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин викладених в обвинувальних актах повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно та в умовах воєнного стану та за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора і вище зазначену позицію потерпілого.

Зокрема, суд враховує що ОСОБА_2 під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, хоча ніде і не зареєстрований, відсутні негативні характеристики що нього. Він не одружений, утриманців не має, є військовослужбовцем. Водночас раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини проти власності, що вказує на відсутність у нього критичної оцінки своїх дій та його небажання вести законослухняний спосіб життя й дотримуватися загальноприйнятих правил поведінки.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставиною, яка відповідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, є рецидив злочинів.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення ним злочину і призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, за ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, а за сукупністю злочинів визначити покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. А також просив частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду.

Захисник просив врахувати дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини і призначити йому мінімальне покарання.

Враховуючи наведене, а головним чином те, що обвинувачений вчинив нові злочини будучи раніше судимим і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення він не став, а продовжив злочинну діяльність, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 і ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі.

За сукупністю злочинів обвинуваченому слід призначити покарання за правилами ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і співрозмірності вчинених протиправних дій. На думку суду виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових корисливих злочинів не можливе при призначенні більш м`якого покарання. Також відсутні підстави застосовувати положення статей 69 і 75 КК України.

Відповідно до вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 304 КК України і на підставі положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України йому було остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років. На підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.02.2026 його звільненого умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом на невідбутий строк 5 років 7 місяців 11 днів.

Оскільки, обвинувачений на момент вчинення нових кримінальних правопорушень не відбув в повному обсязі покарання, визначене попереднім вироком суду, то на підставі ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання призначеного цим вироком суду частково приєднати не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2026 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Фактично його було затримано 19.05.2026 р. Прокурор в судових дебатах просив продовжити дію цього запобіжного заходу до часу набрання обвинувальним вироком суду законної сили. Враховуючи вид покарання, яке призначається обвинуваченому, його характеризуючі дані, зокрема те, що він вчинив новий корисливий злочин маючи непогашену судимість за вчинення попередніх корисливих злочинів, суд приходить до висновку, що такий запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про повне задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Так, злочинними діями обвинуваченого потерпілому завдано матеріальних збитків на суму 8 517,00 грн., що підтверджується висновком експерта, а тому, беручи до уваги, що жодного викраденого у потерпілого майна йому реально не повернено, з врахуванням вимог чинного законодавства України, а саме ч.ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1177 ЦК України, ч. 1 ст. 128, ст. 129 КПК України зазначена сума матеріальних збитків підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ” № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

По справі встановлено, що потерпілому злочинними діями обвинуваченого заподіяно моральні страждання, які полягають в тривозі, емоційній напрузі, нервозності, почутті образи, обуренні, побоюванні щодо збереження свого майна та інші негативні наслідки, в тому числі необхідність докладати додаткових зусиль для налагодження свого побуту.

Пункт 9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, наслідки злочинних дій обвинуваченого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках тощо.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим заявленого до нього цивільного позову, в том числі і в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову в цій частині в повному обсязі.

В своєму цивільному позові потерпілий не заявляв вимоги про стягнення на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, суд покладає на обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України слід скасувати арешти майна, накладений ухвалами слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (судова справа № 345/2847/26).

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_2 та визнати його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання, яке визначеневироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його фактичного затримання 19.05.2026. Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під вартою до набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін і продовжити термін його дії до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.05.2026 року (справа № 345/2847/26, провадження № 1-кс/345/462/2026), ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.05.2026 року (справа № 345/2847/26, провадження № 1-кс/345/472/2026).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ), в користь потерпілого ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_3 ), – 8 517,00 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави:

-3369,52 грн.витрат за проведення судової товарознавчої експертизи від 15.05.2026 №СЕ-19/109-26/6694-ТВ;

-5776,32 грн.витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи від 18.05.2026 № CE-19/109-26/6931-Д;

-10589,92 грн.витрат за проведення судової трасологічної експертизи від 21.05.2026 №CE-19/109-26/6934-ТР.

Речові докази:

- акустичну систему «JB-211», кутову шліфувальну машину «Makita», зеленого кольору, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «GalaxyAce» білого кольору, з н.м.т. НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , пару чорних шкіряних чоботів без надписів та пару чорних кросівок з надписом «Lacoste», які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- оптичні носії інформації, договір із ТОВ ломбард «Кредит Юкрейн» №D 35-26004967 від 11.05.2026 на 1 арк., які знаходиться при матеріалах кримінального провадження, – залишити там же;

- слід взуття, змив з ручки вікна, два сліди папілярних візерунків, дактилокарту ОСОБА_2 , які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_8