Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №569/3547/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 липня 2026 року

м. Одеса

Справа № 569/3547/26

Провадження № 2/521/4300/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача: ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради

Представник третьої особи – Деркач Олена Сергіївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського міського суду Рівненської області 13 лютого 2026 року звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, а саме просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; збільшити розмір аліментів, що стягуються згідно рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 липня 2014 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини на 1/3 частину всіх видів доходів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини, посилаючись на таке.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2010 по 22.03.2019. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29.07.2014 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини. Після розірвання шлюбу відповідач проживає окремо, участі у вихованні та спілкуванні з дитиною не бере, її життям не цікавиться. Після переїзду позивачки разом із дитиною до м. Рівне, про що відповідач був повідомлений, останній не вчиняв дій, спрямованих на підтримання стосунків із дитиною.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Гуревського В.К. від 18.03.2026 року прийнято цивільну справу №569/3547/26 до свого провадження.

Представник ООП виконавчого комітету Рівненської міської ради Олена Деркач направила до суду висновок органу опіки та піклування від 18.05.2026 року №08-01-887/26 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні 11.06.2026 року в режимі відеоконференцзв`язку було допитано свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У судовому засіданні 07.07.2026 року було проведено опитування дитини ОСОБА_4 , яка повідомила про таке. ОСОБА_8 батька останній раз бачила приблизно 5 років тому, останній раз він телефонував їй на день народження рік тому, матеріально не підтримує. Після переїзду батька до Одеси, жодний раз там не була. ОСОБА_4 підтримує позбавлення батьківських прав та повідомляє, що не змінювала номер телефону після останнього телефонного дзвінку батька та повідомила, що батько телефонував їй в стані алкогольного сп`яніння. При цьому мати не перешкоджає їй у спілкуванні з батьком.

У судовому засіданні позовні вимоги стосовно збільшення аліментів залишені без розгляду за заявою позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позов не подавав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради Деркач Олена Сергіївна направила до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, думку дитини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, поважати гідність дитини та готувати її до самостійного життя. Невиконання або ухилення від виконання батьківських обов`язків тягне відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу або проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтями 150, 157, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, забезпечувати її утримання до досягнення повноліття, а той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення від виконання батьківських обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного догляду, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального розвитку, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для здобуття освіти. Такі дії можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом сімейно-правової відповідальності та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків неможливо, а застосування такого заходу відповідає найкращим інтересам дитини.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 Сімейного кодексу України під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2010 по 22.03.2019 та мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29.07.2014 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини.

Після припинення шлюбних відносин відповідач проживає окремо від дитини та фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. З матеріалів справи вбачається, що він не бере участі у вихованні дочки, не цікавиться її здоров`ям, навчанням, розвитком та повсякденним життям, не підтримує з нею постійного спілкування, не виявляє ініціативи щодо особистих зустрічей, а також не забезпечує належного матеріального утримання дитини.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Так, свідок ОСОБА_7 повідомила, що відповідач ще під час спільного проживання не займався вихованням дитини, зловживав алкогольними напоями, матеріально сім`ю не забезпечував, а після розірвання шлюбу участі у житті доньки не бере. За словами свідка, в останній раз відповідач бачив дитину, коли їй було приблизно один-два роки.

Свідок ОСОБА_6 також підтвердила, що відповідач систематично перебував у стані алкогольного сп`яніння, не займався дитиною, аліменти фактично не сплачував, при цьому будь-яких перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною позивач не створювала. Свідок зазначила, що дитина фактично не пам`ятає свого батька.

Під час опитування, проведеного відповідно до вимог сімейного законодавства, малолітня ОСОБА_4 повідомила, що востаннє бачила батька близько п`яти років тому, матеріальної допомоги від нього не отримує, регулярного спілкування між ними немає. Дитина зазначила, що останній телефонний дзвінок від батька був приблизно рік тому у день її народження, при цьому, за її словами, відповідач перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також дитина повідомила, що мати не перешкоджає її спілкуванню з батьком, однак такого спілкування фактично не відбувається, та висловила підтримку позовним вимогам щодо позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд критично оцінює бездіяльність відповідача, оскільки матеріалами справи не підтверджено існування будь-яких об`єктивних обставин, які б унеможливлювали виконання ним батьківських обов`язків. Навпаки, зібрані у справі докази свідчать про свідоме та тривале самоусунення відповідача від участі у вихованні дитини, відсутність належної турботи про її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також відсутність реального прагнення підтримувати сімейні зв`язки з донькою.

Крім того, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 18.05.2026 № 08-01-887/26, відповідно до якого позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо ОСОБА_4 є доцільним. Зазначений висновок відповідає встановленим судом обставинам та узгоджується з іншими дослідженими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач свідомо та протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому наявні передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України підстави для позбавлення його батьківських прав. Такий захід є необхідним, обґрунтованим та відповідає найкращим інтересам дитини.

Суд також роз`яснює, що відповідно до частини другої статті 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину, а згідно зі статтею 169 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Враховуючи, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 280 – 284, 354, 355 ЦПК України, СУД, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили його копію направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 10 липня 2026 року.