Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №521/8895/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8895/26

Номер провадження № 2/521/6707/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретарів судових засідань – Папінян В.В., Присяжнюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.06.2026 року звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2020 року у справі № 521/10126/20. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з воєнним станом в Україні дитина разом з позивачем вимушено проживає за межами України, на території Великої Британії, та перебуває на повному матеріальному утриманні позивача. Відповідач участі в утриманні дитини не бере, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, питання утримання дитини у добровільному порядку між сторонами не вирішено, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

15.06.2026 року від представника відповідача — адвоката Ковачова О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково: не заперечував проти свого передбаченого ст. 180 СК України обов`язку утримувати дитину, проте заперечував проти стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), посилаючись на відсутність у нього постійного заробітку (доходу) та на перебування на його утриманні матері — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду. Просив визначити аліменти у твердій грошовій сумі в межах мінімального гарантованого розміру, встановленого ч. 2 ст. 182 СК України. Відповідачем також подано додаткові письмові пояснення щодо правових меж визначення способу та розміру аліментів.

25.06.2026 року позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій, посилаючись на нерегулярність (мінливість) доходу відповідача, змінила предмет позову та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до законодавства України.

30.06.2026 року від представника відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач проти обраного позивачем способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не заперечував, проте заперечував проти заявленого розміру аліментів 5000,00 грн, посилаючись на те, що такий розмір перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів, не відповідає його реальному матеріальному та сімейному стану і є завідомо невиконуваним; просив визначити аліменти у мінімальному співмірному розмірі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, свої позиції виклали письмово у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2020 року у справі № 521/10126/20.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.07.2019 року, у графі «батько» якого зазначений відповідач, в графі «мати» - відповідачка.

Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Доказів надання систематичної матеріальної допомоги на утримання дитини відповідачем суду не надано.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Позивач, реалізуючи надане їй законом право вибору способу стягнення аліментів, у заяві про уточнення позовних вимог просила визначити аліменти у твердій грошовій сумі, проти чого відповідач не заперечував. Відтак спірним між сторонами залишилося виключно питання розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3512 грн. Відтак мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину відповідного віку становить 1756 грн, а мінімальний рекомендований розмір — 3512 грн на місяць.

Згідно з Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 15.06.2026 року № 1553-26-23642, за період з січня 2020 року по квітень 2026 року у відповідача відсутній регулярний заробіток (дохід), податковими агентами відображено лише поодинокі нарахування незначного розміру. Відповідач офіційно не працевлаштований.

Мати відповідача — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 836271; актом від 13.11.2025 року підтверджено факт здійснення відповідачем постійного догляду за нею. Наявність у платника аліментів непрацездатних батьків віднесена законом до обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України).

Водночас суд враховує, що дитина сторін досягла шкільного віку, постійно потребує витрат на харчування, одяг, навчання та розвиток, а обов`язок з утримання дитини покладається на обох батьків рівною мірою. Відсутність у відповідача офіційного працевлаштування сама по собі не звільняє його від обов`язку утримувати дитину та не може бути безумовною підставою для визначення аліментів у мінімальному гарантованому розмірі, оскільки відповідач є працездатною особою і не позбавлений можливості отримувати дохід.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів наявності у відповідача заробітку (доходу), майна чи грошових коштів, достатніх для сплати аліментів у заявленому розмірі 5000,00 грн щомісячно, який перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів для дитини відповідного віку.

Виходячи з засад розумності та справедливості, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та реальними можливостями платника аліментів, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, перебування на його утриманні непрацездатної матері з інвалідністю ІІ групи, а також потреби дитини, суд дійшов висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 грн щомісячно, що є наближеним до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та відповідає критеріям, встановленим ст. 182 СК України.

Не дивлячись на те, що вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі заявлено позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 25.06.2026 року, суд вважає за необхідне визначити стягнення аліментів починаючи з дня звернення позивача до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 141, 150, 180, 181, 182, 184 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини — задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 01 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , з індексацією відповідно до законодавства України.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 07.07.2026 року.

СУДДЯ Сергій ГАНОШЕНКО