Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №683/1952/26
Суддя: Кутасевич О. Г.
Справа № 683/1952/26
3/683/486/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 306715 від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він о 15 год. 07 хв. на автодорозі А19 Т-06-12 км (112+600) Звягель-Полонне здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів в режимі таксі без ліцензії на право проведення даного виду діяльності та без державної реєстрації як суб`єкта господарської діяльності, чим порушив ч.1 аб.2 ч.8 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.24 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву, у якій просив справу розглянути у його відсутності, вину у скоєному визнає.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.
Згідно ч.1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання.
Під господарською діяльністю в ст.3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх, а також довести їх повторність.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, обов`язок доказування в справах про правопорушення лежить на посадовій особі, яку уповноважено складати адміністративні матеріали та не може бути перекладено на суд.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 о 15 год. 07 хв. 11 червня 2026 року на автодорозі А19 Т-06-12 км (112+600) Звягель-Полонне здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів в режимі таксі без ліцензії на право проведення даного виду діяльності та без державної реєстрації як суб`єкта господарської діяльності, чим порушив ч.1 аб.2 ч.8 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.24 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП.
На підтвердження факту, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2026 року, додано фотознімок автомобіля «Опель Астра» державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаного розпізнавальним знаком «Таксі», а також відеозапис, на якому зафіксовано зупинку вказаного транспортного засобу.
Разом з тим, саме лише обладнання автомобіля розпізнавальним знаком «Таксі» не є доказом здійснення підприємницької діяльності з перевезення пасажирів та отримання від цього прибутку, а протокол допиту свідків з цього приводу до матеріалів справи не долучено.
Як установлено судом, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання в розумінні ст.55 Господарського кодексу України, тобто зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює самостійну, регулярну і тривалу діяльність з перевезення пасажирів та отримує прибуток. Фактично докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання відсутні.
Саме лише визнання вини ОСОБА_1 не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші належні, допустимі та достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суду надані не були.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 ч.1 п.1, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua